Рішення

від 17.10.2024 по справі 583/2734/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2734/24

2/583/808/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Якубович В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 доЧернеччинської сільськоїради Охтирськогорайону Сумськоїобласті, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

04.06.2024 представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Цуркан В.І. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить поновити строк позовної давності звернення до суду з даним позовом; в порядку спадкування за законом як спадкоємця другої черги (ст. 1262 ЦК України) після смерті рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку як спадкове майно відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №711012 від 29.08.2002 площею 1,00 га в межах згідно з планом за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 1,00 га, що розташована на території Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області. Батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли ще до смерті останнього, сім`ї у ОСОБА_3 не було, рідних дітей немає. Заповіт за життя ОСОБА_3 не складав. Судовим рішенням від 23.06.2017 ОСОБА_2 був визначений додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак позивачка не встигла протягом місяця звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Рішенням суду від 18.10.2017, яке ухвалою апеляційної інстанції залишено без змін, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з підстав повторного звернення. Судовим рішенням від 14.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Вважає, що ОСОБА_2 є суб`єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст. 1262 ЦК України як друга черга спадкоємців за законом, що і стало підставою звернення до суду.

06.06.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

11.06.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

17.07.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області клопотання представника позивачки про витребування доказів залишено без задоволення, закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

22.07.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області визнано заявлений представником позивачки відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренку Р.В. необґрунтованим.

23.07.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області у задоволенні заяви представника позивачки про відвід судді Сидоренку Р.В. відмовлено за безпідставністю.

23.07.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області виправлено описки в ухвалі Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.07.2024.

30.08.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області витребувана інформація від Другої охтирської державної нотаріальної контори.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав із підстав, викладених у ньому, та просив задовольнити.

Від Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, за результатом розгляду справи просить прийняти рішення у відповідності до обґрунтованості заявлених позовних вимог та доведеності підстав позову доказами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації смертей виконкому Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області 21.09.2010 зроблено актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.09.2010 виконавчим комітетом Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 23 зворот).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.02.1955 Бугруватською сільською радою Охтирського району Сумської області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.03.1954 Бугруватською сільською радою Охтирського району Сумської області, та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 18.01.1975 Бугруватською сільською радою Охтирського району Сумської області, вбачається, що ОСОБА_3 являвся рідним братом ОСОБА_2 (а.с. 24 зворот 25).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 №711012 ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,00 га, яка розташована на території Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 21 зворот 22).

Відповідно до листа Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 08.08.2024 №02-27/2143 земельна ділянка площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №711012) відноситься до земельних ділянок приватної форми власності, яка не оформлена у відповідності до норм чинного законодавства, відомості державного земельного кадастру про неї щодо присвоєння кадастрового номера, персональних даних власника та інші дані відсутні. Тому сільська рада не повноважна змінювати цільове призначення такої земельної ділянки. До комунальної форми власності земельна ділянка не приймалася і відповідно не передавалася іншим суб`єктам у власність чи користування. Заповіт ОСОБА_3 в Сонячненській сільській раді не посвідчувався (а.с. 85).

Згідно з довідкою №02-20/285, виданою 30.07.2024 Сонячненським старостинським округом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, в старостаті відсутня інформація про посвідчення заповіту ОСОБА_3 (а.с. 90).

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.09.2024 №78204145 та від 17.09.2024 №78378755 вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за життя заповіт не складав (а.с. 107-108, 113-116).

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) від 03.09.2024 №78204133 та від 17.09.2024 №78378722 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 106, 112).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.06.2017 у справі №583/668/17, яке набрало законної сили 14.07.2017, ОСОБА_2 визначено додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14 зворот 15).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2017 у справі №583/2650/17, яке ухвалою Апеляційного суду Сумської області залишено без змін, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 через повторне звернення з такою вимогою (а.с. 19-21).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2022 у справі №583/2477/21, яке набрало законної сили 16.01.2023, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 16-18).

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ч. 1 , ч. 2 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Судом встановлено, що заповіт спадкодавцем не складався.

Частинами 1 та 2 ст.1223ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1262ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

За правилами ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначалося вище, судовим рішенням ОСОБА_2 визначався додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідного брата, який нею також був пропущений.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Судовим рішенням від 14.12.2022 у справі №583/2477/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначене вище рішення для розгляду даного спору має преюдиційне значення, а тому обставини, встановлені у справі №583/2477/21 не доказуються при розгляді даної справи.

В даній справі позивачкою заявлена вимога про визнання права власності на спадкове майно після смерті її рідного брата.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

За правилами статті 392ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 лютого 2015 року у справі №6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, та підтримана Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №332/3923/18, провадження № 61-4683 св 20.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, при цьому у разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №751/8397/16-ц, від 11 березня 2021 року у справі №289/927/19.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В зв`язку з відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог відсутні підстави для відшкодування судових витрат, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенніпозову ОСОБА_2 до Чернеччинськоїсільської радиОхтирського районуСумської області, про визнанняправа власностіна земельнуділянку впорядку спадкування відмовити.

Понесені позивачкою судові витрати залишити за нею без відшкодування.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 21.10.2024 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко