Постанова

від 16.10.2024 по справі 128/3413/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/3413/19

Провадження № 22-ц/801/1799/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуСправа № 128/3413/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Медвецького С. К., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 128/3413/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні власністю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21.06.2024, ухвалене у складі судді Шевчук Л. П. в приміщенні суду в м. Вінниця, -

в с т а н о в и в :

26.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вх № 24117/19) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову /т. 1 а. с. 2-5, т. 4 а. с. 15-18/, положень статей 16, 316, 319, 321 ЦК України, просив :

- зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення об`єктів самочинного (незаконного) будівництва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, цільовим призначенням для садівництва, загальною площею 0,09 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, Садівничий масив «Науковий». Позивач, будучи людиною похилого віку, останні кілька років не відвідував належну йому земельну ділянку, однак при її огляді навесні 2019 виявив, що вона частково зайнята бетонною огорожею та житловим будинком власників сусідньої земельної ділянки.

Жодних договорів, які б надавали право відповідачам використовувати належну позивачу земельну ділянку, в тому числі для забудови, позивач ніколи не укладав. Відповідачі здійснили самовільне зайняття належної позивачу земельної ділянки, шляхом незаконної забудови, чим порушили право власності позивача на неї. Зважаючи на наведене, дії відповідачів із самовільного зайняття земельної ділянки шляхом її забудови порушують права позивача, як власника, на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Ухвалою суду від 4.03.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору Агрономічну сільську раду, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 /т. 1 а. с. 105-106/.

Ухвалою суду від 4.03.2020 вилучено з складу третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову /т. 4 а. с. 53-54/.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21.06.2024 позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частини самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна площею 0,0146 га відповідно до розмірів по периметру, що відображені на план-схемі в додатку 3 до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 614/615-22-21 від 22.12.2022 та приведення земельної ділянки у стан придатний для використання за її цільовим призначенням. Висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №614/615-22-21 від 22.12.2022 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визнано невід`ємною частиною рішення суду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмолено.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі по 256,13 грн. з кожного, а також у відшкодування витрат за проведення експертизи № 614/615-22-21 від 22.12.2022 в розмірі по 3020,32 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 7264,00 грн. на користь кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить :

-скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю;

-стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 24000 грн (орієнтовний перелік судових витрат);

-стягнути судовий збір в розмірі 1816,80 грн /т. 5 а. с. 31, 41/

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не з`ясовано чи є можливість перебудови нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил встановлених чинним законодавством, оскільки задоволення позовних вимог вимагає знесення будинку. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо регулювання та притягнення винної особи до відповідальності. Позивач не довів факт самочинного будівництва, порушення його прав як власника сусідньої земельної ділянки, а також обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як знесення. Судом першої інстанції допущено фактично втручання у право на мирне володіння майном відповідачів. Судом не було враховано при ухваленні рішення принцип пропорційності.

Місцевим судом не взято до уваги висновки ВС, викладені у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14, 3592/4105/16-ц, № 726/824/15-ц, № 320/1941/16-ц, № 910/4730/10 постанову ВП ВС від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), рішення «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (заява № 43768/07), статтю 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також судом першої інстанції не взято до уваги обставини встановленні у рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 11.08.2023 по справі № 128/2395/21, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей ВМР про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Судом не враховано те, що вимозі про знесення зареєстрованого за відповідачами на праві власності нерухомого майна мали б передувати вимоги про визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію за відповідачами права власності на будинок з господарськими спорудами. Висновок суду першої інстанції про те, що будинок є самочинно збудованим є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Технічна документація про визначення меж земельної ділянки в натурі розроблялась ТОВ ЮЗС «Альянс», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачі першими зареєстрували своє право власності, тому станом на момент визначення меж земельної ділянки право власності на жодну з суміжних земельних ділянок зареєстроване не було.

У справі відсутні докази того, що позивач звертався до відповідачів з пропозицією мирного вирішення питання, зокрема шляхом викупу земельної ділянки, орендувати земельну ділянку чи оформити сервітут.

Суд задовольняючи позов вийшов за межі позовних вимог, оскільки вимоги уточненої позовної заяви відрізняються від резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

5.08.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 7769), який поданий засобами поштового зв`язку 2.08.2024) ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції рішення в цій частині не переглядається .

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Щодо ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:004:0474.

Відповідно докопії державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯЖ №775912від 15.12.2008 ОСОБА_1 , на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації № 1773 від 11.09.2008, є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0900 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення садівництва. Дана земельна ділянка межує із землями Агрономічної сільської ради (від А до Б), землями гр. ОСОБА_9 (від Б до В), землями Агрономічної сільської ради (проїзд) (від В до А)

/т. 1 а. с. 11/.

На а. с. 15-37 т. 1 міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва садівничий масив «Науковий», діл. 244 на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, що виготовлена в 2019 році ДП «Вінницький науково-дослідний проектний інститут землеустрою».

Вказана технічна документація містить також Абрис, з якого вбачається, що поряд із земельною ділянкою ОСОБА_1 знаходяться земельні ділянки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . При цьому, частина земельної ділянки ОСОБА_10 накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 ..

/т. 1 а. с. 27, 31/.

Щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:004: 0471.

З копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.01.2018 вбачається, що ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали в рівних частках по 1/2 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, площею 0,0900 га, яка розташована в садівничому масиві «Науковий», ділянка № НОМЕР_2 , на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для індивідуального садівництва

/т. 1 а. с. 63/.

Право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №11045517 від 12.01.2018

/т. 1 а. с. 64/.

Відповідно до копії інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.09.2019, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, площею 0,09 га, цільовим призначенням для ведення садівництва в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області перебуває у приватній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Державна реєстрація права власності відбулася 12.01.2018 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Марунько О.Г.

/т. 1 а. с. 38/.

Щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Стосовно земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0472.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№775859 від 20.10.2008, виданого на підставі розпорядження Вінницької РДА №1773 від 11.09.2008, ОСОБА_11 зазначена власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, площею 0,0900 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, діл. 242, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області

/т. 2 а. с. 3/.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла

/т. 2 а. с. 4/.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, площею 0,0900 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, діл. 242, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №775859 від 20.10.2008 ОСОБА_11 була успадкована її дочкою ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частки, дочкою ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частки, чоловіком ОСОБА_4 в розмірі 2/3 частки

/т. 2 а. с. 6/.

Право спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку зареєстровано 23.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до Витягів №88168690, №88168842, №88168131 від 26.05.2017

/т. 2 а. с. 7, 8, 9/.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-051878907220 від 20.02.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, садівничий масив «Науковий», діл. 242, цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, 20.10.2008 на праві спільної часткової власності зареєстрована за ОСОБА_6 (1/6 частка), ОСОБА_4 (2/3 частки), ОСОБА_5 (1/6 частка).

/т. 1 а. с. 97-98/

Згідно листа Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля Вінницької РДА №01-04-49 від 18.03.2020 громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до відділу не зверталися та будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області їм не видавався

/т. 1 а. с. 119/.

Рішенням № 15 сесії 7 скликання Вінницької районної ради Вінницької області від 29.01.2016 затверджено проект землеустрою щодо зміни меж території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно договору № 3901 від 03.09.2015; встановлено загальну площу населеного пункту с. Агрономічне, включивши в межі населеного пункту ділянки загальною площею 866,4414 га, з них: 252,1551 га землі надані громадянам для індивідуального садівництва; 474,6783 га землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція»; 139,608 га інші землі

/т. 1 а. с. 171/.

Додатком до вказаного Рішення є Генеральний план с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області та фотокопіювання із плану зонування території с.Агрономічне із відображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0473, 0520680200:01:004:0474, 0520680200:01:004:0475 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне.

/т. 1 а. с. 172-173/.

Рішенням № 759 50 сесії 7 скликання Вінницької районної ради Вінницької області від 22.11.2018 затверджено проект землеустрою щодо зміни меж території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно договору № 3901 від 03.09.2015; встановлено загальну площу населеного пункту с. Агрономічне, включивши в межі населеного пункту ділянки загальною площею 866,4414 га, з них: 252,1551 га землі надані громадянам для індивідуального садівництва; 474,6783 га землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція»; 139,608 га інші землі

/т. 2 а. с. 110/.

Додатком до вказаного Рішення є Генеральний план с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області та фотокопіювання із плану зонування території с. Агрономічне із відображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0473, 0520680200:01:004:0474, 0520680200:01:004:0475 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне.

/т. 2 а. с. 111-112/.

Стосовно будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Агрономічне, садівничий масив «Науковий».

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 218856359 від 03.08.2020 за відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на цілий дачний будинок з господарськими будівлями, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 143,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472

/т. 2 а. с. 10/.

Відповідно до копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 222144512, № 222143673 та № 222142190 від 31.08.2020 за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на 2/3 частки, за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності по 1/6 часток на дачний будинок з господарськими будівлями, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 143,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472

/т. 2 а. с. 95, 96, 97/.

На а. с. 11 т. 2 міститься копія Акту про передачу межових знаків під охорону та нагляд за зберіганням від 29.07.2014, відповідно до якого представник ТОВ ЮЗС «Альянс» передав власнику земельної ділянки ОСОБА_4 на зберігання та охорону довгострокові межові знаки встановленого зразку в кількості чотири штуки.

На а. с. 11 - зворот т. 2 міститься схема земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що виготовлено ТОВ ЮЗС «Альянс», та зазначено опис меж, де вказано, що земельна ділянка від А до Б - землі загального користування, проїзд; від Б до В землі власності громадян діл. 241, від В до Г землі власності громадян діл. 236; від Г до Д землі власності громадян діл. 235; від Д до А землі власності громадян діл. 243.

На а. с. 12 т. 2 міститься повідомлення про початок будівельних робіт, замовник ОСОБА_11 на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд на території Агрономічної сільської ради, СМ «Науковий», діл. 242. Вказане повідомлення Департаментом Держархбудінспекції у Вінницькій області внесено до Єдиного реєстру за №ВН-062143310610 від 27.11.2014.

На а. с. 13-36 т. 2 міститься копія будівельного паспорта № НОМЕР_4 на забудову земельної ділянки належної індивідуальному забудовнику ОСОБА_11 в СМ «Науковий», зем. діл.242 (кадастровий номер 0520680200:01:004:0472) на території Агрономічної сільської ради (за межами населеного пункту).

Відповідно до листа ТОВ ЮЗС «Альянс» за вих. №813 від 14.09.2020, що надано на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2020, ТОВ ЮЗС «Альянс» повідомляє, що даною організацією не розроблялося жодної землевпорядної документації (технічна документація, проект відведення, тощо) на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474. Згідно відомостей, що містяться у базі Державного земельного кадастру, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474 розроблялися ПП «Земельно-кадастрове бюро», яке знаходиться в АДРЕСА_4 км

/т. 2 а. с. 68-72/.

Відповідно до листа Якушинецької сільської ради № 10-02/1366 від 16.10.2020 ПП «Земельно-кадастрове бюро» за адресою: с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, вул. Хмельницьке шосе, 3-й км, не здійснює своєї діяльності /т. 2 а. с. 100/.

Згідно листів Вінницької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» № 3-1/2842 від 14.12.2020 та № 4-4/1150 від 14.12.2020, що надано у виконання вимог ухвал суду від 09.12.2020 та від 30.11.2021 про витребування копій проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474, то ВФ ДП «Центр ДЗК» не була розробником проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами, а тому надати їх копії неможливо. Одночасно повідомляє, що за даними Публічної кадастрової карти документацію із землеустрою, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474, було розроблено ПП «Земельно-кадастрове бюро»

/т. 2 а. с. 192, т. 3 а. с. 137/.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520972592020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_3

/т. 2 а. с. 202-207/.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520971692020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності по 1/6 частці за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 2/3 частки зареєстровано за ОСОБА_4

/т. 2 а. с. 208-213/.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520972602020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1

/т. 2 а. с. 214-218/.

Відповідно до листа начальника Відділу у Вінницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №51/405-21-0.20 від 18.01.2021, земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474 зареєстровано у відомостях Державного земельного кадастру спеціалістами ДП «Центр державного земельного кадастру» в 2008 році на підставі проекту землеустрою, розробником якого є ПП «Земельно-кадастрове бюро». На даний час в архіві відділу, який формує Державний фонд документації із землеустрою на місцевому рівні, не виявлено проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474

/т. 2 а. с. 230/.

Лист із аналогічним змістом було надіслано до суду із Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області

/т. 3 а. с. 60, 102/.

На а. с. 145-162 т. 3 міститься копія Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, співвласниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

На а. с. 163-174 т. 3 міститься копія Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, співвласниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

З висновку експерта № 614/615/22-21 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.12.2022, що проведено Вінницьким відділенням КНДІСЕ, вбачається наступне:

- фактичні межі земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0471 не накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, що відображено на план-схемі у додатку 2 до висновку;

- план-схема фактичного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471 та 0520680200:01:004:0474 на місцевості, із відображенням фактичного розташування об`єктів нерухомого майна (забудови), якими користується ОСОБА_4 , а саме житлового будинку та господарської будівлі, на вказаних земельних ділянках, надана у додатку 2 до висновку;

- межі земельної ділянки, площею 0,0893 га, якою користується ОСОБА_4 , із розміщеними на ній об`єктами нерухомого майна, частково накладаються на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471 та 0520680200:01:004:0474, що відображено у додатку 3 до висновку;

- площі суміщення (накладення) становлять: на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:004:0471 0,0574 га, на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 0,146 га, що разом складає 0,0720 га (план-схема додатку 3 до висновку)

/т. 3 а. с. 211-215/.

До даного висновку експерта долучено Додатки (план-схема) із графічним зображенням обставин, що викладені у висновку та на які є посилання у висновку

/т. 3 а. с. 216-218/.

В судовому засіданні 17.10.2023 експерт Вінницького відділення КНДІСЕ Колонюк В. В. підтримав наданий ним висновок, вказав, що при обстеженні на місцевості, вже стояла огорожа земельної ділянки, попередніх межових знаків не було. Питання самочинності зведеної будівлі перед експертом не стояло, а тому це питання не досліджувалося. Експертом досліджувалися земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , проте, по факту, було встановлено, що будинок і огорожа, які розміщені на цих земельних ділянках, належить ОСОБА_4 .. Звільнити земельну ділянку позивача ОСОБА_1 без знесення будівель, що на ній знаходяться, неможливо. Будинок ОСОБА_4 частково розташований на земельній ділянці проїзду загального користування, а частково на земельних ділянка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .. Питання щодо того, де знаходиться належна ОСОБА_4 земельна ділянка перед експертом не стояло, а тому і не досліджувалося.

Стосовно досудового врегулювання спору між позивачем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

ОСОБА_1 надіслано відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію про мирне врегулювання спору шляхом викупу /т. 4, а. с. 78-81/, яка відповідачами залишилася без реагування.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побудували будинок, частина якого розташована на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній позбавлений можливості користуватися частиною земельної ділянки. Спір у позивача є саме із відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , якими самовільно зайнято земельну ділянку позивача, побудовано спірний об`єкт нерухомого майна та за якими зареєстровано право власності на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить позивачу, а не з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельна ділянка яких також самовільно зайнята і забудована відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Щодо способу захисту.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Згідно із ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна у разі, серед іншого, і якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови ВП ВС від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також суд апеляційної інстанції, про те, що будівництво дачного будинку на земельній ділянці, що належить на праві власності іншій особі, слід розглядати як самочинне будівництво, яке порушує права власника відповідної земельної ділянки. Сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Судом першої інстанції вірно враховані висновки ВП ВС викладені у постанові від 15.11.2023 року у справі № 916/1174/22, відповідно до яких визначено, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Отже, здійснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самочинного будівництва спірних об`єктів нерухомості порушує права позивача ОСОБА_1 на користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, на якій спірні об`єкти нерухомості побудовані.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці.Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або спорудиправо власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку(постанова ВП ВС від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постановивід 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (постанова ВП ВС від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Частиною другою, пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

У постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 та від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а зроблено висновки про те, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття 376 ЦК України не ставитьможливість знесенняоб`єкта самочинногобудівництва взалежність відможливостей йогоперебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди (постанова ВС від 14.12.2022 у справі № 204/3027/20, від 01.02.2023 у справі № 204/1053/20, від 22.06.2023 у справі №592/16491/18, від 04.01.2024 у справі № 680/1009/16-ц).

Щодо суті спору.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України)

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побудували будинок, частина якого розташована на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній позбавлений можливості користуватися частиною своєї земельної ділянки.

Факт самовільного зайняття частини земельної ділянкипозивача відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №614/615-22-21 від 22.12.2022 /т. 3 а. с. 216-218/.

Позивачем ОСОБА_1 було надіслано відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію про мирне врегулювання спору шляхом викупу /т. 4, а. с. 78-81/, яка відповідачами залишилася без реагування.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем вживалися заходи для мирного врегулювання спору та збереження вже побудованого відповідачем об`єкта нерухомості, проте, відповідачі не вчинили жодних спроб аби вирішити спір (суду не надано доказів, що відповідачі протягом часу розгляду справи в суді першої інстанції намагались домовитись із позивачем вирішити спір шляхом досягнення мирової угоди, тощо).

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови ВП ВС від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18).

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

За таких обставин, на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порушено права позивача ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, оскільки, як підтверджено висновком експерта №614/615-22-21 від 22.12.2022, саме відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільно зайняли частину земельної ділянки позивача та збудували на ній власний будинок. Позовні вимоги позивача про звільнення земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 та приведення її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення об`єктів самочинного (незаконного) будівництва є обґрунтованими.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не з`ясовано чи є можливість перебудови нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил встановлених чинним законодавством, оскільки задоволення позовних вимог вимагає знесення будинку, колегія суддів вважає безпідставними, адже якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови (постанова ВС від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 та від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а).

Твердження в апеляційній скарзі про те, що місцевим судом не враховано висновки ВС, викладені у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14, 3592/4105/16-ц, № 726/824/15-ц, № 320/1941/16-ц, № 910/4730/10, постанову ВП ВС від 18.01.2023 по справі № 488/2807/17, рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), рішення «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (заява № 43768/07), статтю 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд відхиляє, оскільки судом першої інстанції взято до уваги фактичні обставини цієї справи та правову позицію ВП ВС, викладену в постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 , а також враховано, що іншим чином (зважаючи, що відповідачі не погоджуються на пропозиції позивача щодо мирного вирішення спору) захистити порушені права позивача не є можливим.

Посилання в апеляційний скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини встановленні у рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 11.08.2023 по справі № 128/2395/21, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей ВМР про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначене рішення не має у даній справі преюдиційного значення, а позивач не був стороною у справі № 128/2395/21. Крім цього, фактичні обставини у справі № 128/2395/21 є відмінними від цієї справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що вимозі про знесення зареєстрованого за відповідачами на праві власності нерухомого майна мали б передувати вимоги про визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію за відповідачами права власності на будинок з господарськими спорудами, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать правовій позиції ВП ВС, викладеній в постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, згідно якої належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Колегія суддіввідхиляє такожаргументи апеляційноїскарги проте,що у справі відсутні докази того, що позивач звертався до відповідачів з пропозицією мирного вирішення питання, зокрема шляхом викупу земельної ділянки чи орендувати земельну ділянку чи оформити сервітут, адже ОСОБА_1 було надіслано відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію про мирне врегулювання спору шляхом викупу /т. 4, а. с. 78-81/, яка відповідачами залишилася без реагування. Крім цього, інтереси ОСОБА_4 в суді представляє адвокат Зубань О. О., який також обізнаний з пропозицією позивача, однак ні представник ОСОБА_7 , ні ОСОБА_4 на надали суду докази про вжиття ними заходів для досягнення домовленості з позивачем на мирне вирішення спору.

Не знайшов свого мирного вирішення даний спір і у суді апеляційної інстанції. При обговорені можливих варіантів мирного врегулювання представник апелянта зазначив, що сума, яку зазначив позивач для купівлі його земельної ділянки є значною для відповідача. Питання обміну земельних ділянок також не вирішить проблеми, оскільки не вирішить питання сім`ї Дроздових з іншими землевласниками ( Перкун, сільська рада).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не отримували від позивача пропозиції мирного вирішення спору шляхом викупу земельної ділянки позивача апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції не оскаржується, а повноважень діяти в їх інтересах ОСОБА_4 суду не надав.

Твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов вийшов за межі позовних вимог, оскільки вимоги уточненої позовної заяви відрізняються від резолютивної частини рішення суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції вирішив спір з дотриманням положень статей 5 та 13 ЦПК України.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_4 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21.06.2024 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. В. Оніщук

Повний текст постанови складено 21.10.2024.