Рішення

від 21.10.2024 по справі 756/6653/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.10.2024 Справа № 756/6653/22

Справа № 756/6653/22

Провадження № 2/756/266/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого - судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Бондаренко І.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» про стягнення заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2022 по 16.05.2022 року у розмірі 65 422,17 грн. з утриманням усіх податків і зборів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.06.2006 по 16.05.2022 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» (далі - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ»), спочатку на посаді юрисконсульта 1-ї категорії, а з 16.11.2009 - на посаді головного юрисконсульта.

24.02.2022 керівником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» у групі працівників у месенджері Viber було опубліковано повідомлення про те, що 24.02.2022 на роботу виходити не треба, усі працівники чекають на подальші дії та рішення керівництва. Таке рішення було обумовлено введенням воєнного стану у зв`язку зі збройною агресію російської федерації проти України.

У період з 24.02.2024 і до 16.05.2022 функціональні обов`язки щодо консультування відповідача позивач як головний юрисконсульт виконував дистанційно, здійснюючи погодження договорів, надаючи консультації з правових питань головному бухгалтеру відповідача та іншим працівникам, як письмово так і усно.

30.04.2022 керівництво у месенджері Viber повідомило про неможливість утримувати штат підприємства у повному обсязі та виплачувати заробітну плату та запропонувало звільнитися за угодою сторін або оформити відпустку без збереження заробітної плати.

16.05.2022 позивача було звільнено посади головного юрисконсульта на підставі п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. У день звільнення він був присутній на роботі, ознайомився з наказом про звільнення та отримав трудову книжку.

Проте, до теперішнього часу заробітна плата за березень, квітень, травень 2022 року йому не нарахована та не виплачена, у той час як у вказаний період він виконував свої функціональні обов`язки дистанційно. Відповідачем порушуються його трудові права щодо оплати праці, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження.

04.10.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому, вважаючи заявлені вимоги безпідставними, представник позивача просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне. Дійсно, 24.02.2022 у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, з метою збереження життя та здоров`я працівників, керівництвом відповідача у месенджері Viber було повідомлено останніх про те, що на роботу в офіс виходити не треба і кожен був вільний приймати рішення щодо своїх подальших дій з урахуванням ситуації, що склалася у м. Києві, діяльність товариства була фактично зупинена. Позивач також виїхав з Києва. До 24.03.2022 питання трудових відносин не було врегульоване на законодавчому рівні, а тому відсутність працівників на роботі була оформлена відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на той час, у табелі обліку робочого часу відсутність працівників зазначалася як поважна - «інші причини неявки». Простій на товаристві не оформлювався, проте з 24.03.2022 на підставі Наказу № 15-К від 24.03.2002 з працівниками, у тому числі з головним юрисконсультом ОСОБА_3 , було призупинено дію трудових договорів, що також відображено у табелях обліку робочого часу позначкою «ПР».

У зв`язку з тим, що позивач у період з березня 2022 року по 16.05.2022 не працював, функціональні обов`язки дистанційно також не виконував, спочатку з причин його відсутності на роботі, а потім у зв`язку з призупиненням з ним дії трудового договору, що було зафіксовано у табелі обліку робочого часу, відсутні підстави для виплати йому заробітної плати за вказаний період. Позивачем не подавалася заява про переведення його на дистанційну роботу, а відповідачем не виносився відповідний наказ про це. У позові позивачем не зазначено про порядок забезпечення його роботою, ким саме з працівників товариства та щодо яких конкретно функцій, які були строки виконання певної роботи, яка була тривалість робочого дня, не надано звіти про виконану роботу. Також зазначила, що незважаючи на скрутні часи та той факт, що товариство не працювало, працівникам, у тому числі ОСОБА_3 , у березні та квітні 2022 року було виплачено нецільову благодійну допомогу.

11.10.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, зокрема, зазначив, що простій не оформлювався на товаристві, оскільки останнє не бажало здійснювати будь-які виплати працівникам. Щодо дистанційного виконання ним своїх трудових обов`язків зазначив, що протягом березня 2022 року ним надавалися консультації правового характеру працівникам, зокрема, менеджеру з продажу ОСОБА_4 з погодження та підписання договорів, головному бухгалтеру ОСОБА_5 - з питань внесення зміни даних про неї, як про головного бдухгалтера, в органи ДПС України через індивідуальний кабінет платника. Одночасно ним надавалися консультації з правових питань бухгалтерії щодо правильності документального оформлення мобілізованих працівників.

25.10.2022 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких остання додатково зазначила, що позивачем не доведено факт надання ним правових консультацій менеджеру з продажу ОСОБА_4 , оскільки повідомлення останнього 27.04.2022 у месенджері Viber було написане у загальній групі «ТД ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», а не конкретно позивачу, а тому останнім не доведено, що прохання погодити договір стосувалося саме його; позивачем не надано доказів опрацювання цього договору; не зрозуміло, що таке «ВЧАСНО», оскільки на товаристві відсутня така система документообігу. Щодо надання, нібито, консультацій головному бухгалтеру ОСОБА_5 , представник відповідача зазначила, що ОСОБА_5 з 15.11.2021 по 20.03.2022 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а 24.03.2022 з нею також було призупинено дію трудового договору, а тому їй не могли надаватися будь-які консультації з приводу роботи в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ». Крім того, ОСОБА_5 за сумісництвом працювала бухгалтером у ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН» з 10.06.2020, позивач також надавав правові послуги вказаному товариству, у зв`язку з чим ОСОБА_5 могла звертатися до позивача за консультацією з приводу господарської діяльності саме ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН». У зв`язку з наведеним позивачем не надано належних доказів виконання ним роботи у дистанційному режимі протягом березня-травня 2022 року.

Ухвалою суду від 17.02.2023 позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» в частині стягнення компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 13 136,41 грн. за заявою позивача залишено без розгляду; відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог, заяву повернуто позивачу.

Ухвалою від 13.04.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» про стягнення заробітної плати зупинене до набрання законної сили рішенням Оболонського районного суду м. Києва у цивільній справі №756/3013/23 (провадження №2/756/2586/23) за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» про визнання неправомірним та скасування наказу № 15-К від 24.03.2022 про призупинення дії трудового договору.

Ухвалою судді від 29.08.2024 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у поданих заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Наполягала на тому, що наказу про запровадження дистанційної роботи для позивача керівництвом товариства не видавалось, окремого трудового договору про дистанційну роботу не укладалось, а також не доручалось позивачеві здійснення дистанційної роботи фактично, без відповідного оформлення. Оскільки в період з березня 2022 року і до звільнення позивача 16.05.2022 останній не виконував своїх трудових функцій і був відсутній на робочому місці, то він не має права вимагати стягнення заробітної плати за цей період.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 з 01.06.2006 по 16.05.2022 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», спочатку на посаді юрисконсульта 1-ї категорії, а з 16.11.2009 - на посаді головного юрисконсульта, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , заведеної 01.06.2000 ТОВ «Юридична фірма «ЮРКОНСАЛТИНГ».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було продовжено та який діє до теперішнього часу.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні через збройну агресію російської федерації 24.02.2022 керівником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» у групі працівників у месенджері Viber було опубліковано повідомлення про те, що 24.02.2022 на роботу виходити не треба, усі перебувають на зв`язку та слідкують за ситуацією.

Згідно даних табелів обліку робочого часу працівників ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» у період з 01.03.2022 по 23.03.2022 ОСОБА_3 був відсутній на роботі з інших причин, про що свідчить позначка «І».

24.03.2022 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» було видано наказ № 15-К про призупинення дії трудових договорів з працівниками, відповідно до якого у зв`язку із військовою агресією рф проти України та відсутністю замовлень, що тимчасово виключає можливість надання та виконання роботи працівниками підприємства, із ОСОБА_3 та іншими працівниками, було призупинено дію трудового договору з 24.03.2022.

Згідно табелю обліку використання робочого часу у ОСОБА_3 у період з 24.03.2022 по 16.05.2022 стоїть позначка «ПР».

Згідно з Наказом «Про затвердження кодів умовних позначень для табелю обліку використання робочого часу» №14/1 - К від 24 березня 2022 року, буквений код «ПР» - є призупиненням дії трудового договору.

Вказана обставина встановлена постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі № 756/3013/23, не заперечувалася позивачем, а отже, відповідно до ст. 82 ЦПК України, не потребує доказування.

16.05.2022 позивача було звільнено з посади головного юрисконсульта на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно з довідкою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» від 20.05.2022 головному юрисконсульту ОСОБА_3 у березні та квітні 2022 року заробітна плата не нараховувалася, натомість нараховано нецільову благодійну допомогу, сума якої до виплати у кожному з цих місяців становить 6 500,00 грн. У травні 2022 року до виплати нараховано компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 13 136,41 грн., яка була виплачена позивачу у повному обсязі, що визнано останнім, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку за заявою позивача були залишені без розгляду.

На підставі наказу № 13-КП від 18.03.2022 керівником відповідача - було прийнято рішення про надання нецільової благодійної допомоги співробітникам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», всього - 34 працівникам.

На підставі Наказу № 15-КП від 31.03.2022 керівником відповідача - було прийнято рішення про надання нецільової благодійної допомоги співробітникам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» - 34 працівникам.

На підставі Наказу № 16-КП від 15.04.2022 керівником відповідача - було прийнято рішення про надання нецільової благодійної допомоги співробітникам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» - 34 працівникам.

На підставі Наказу № 17-КП від 29.04.2022 керівником відповідача - було прийнято рішення про надання нецільової благодійної допомоги співробітникам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» - 34 працівникам.

По вказаним наказам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» здійснено оплати, що підтверджується банківськими виписками від 18.03.2022, 31.03.2022, 15.04.2022, 29.04.2022.

Крім того, вказані обставини також встановлено у постанові Київського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі № 756/3013/23, яка має преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він з 01.03.2022 по 16.05.2022 продовжував працювати та здійснював роботу дистанційно, при цьому він не має нести відповідальність за те, що роботодавцем не були оформлені трудові відносини з ним з початком воєнного стану в Україні, коли він за вказівкою керівництва не мав змоги виходити на роботу. Крім того зазначав, про незаконність наказу № 15-К від 24.02.2022 про призупинення з ним дії трудового договору.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, факти, установлені в прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиційність у процесуальному праві виражена як обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того самого питання між тими самими сторонами. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: 1) обставина встановлена судовим рішенням; 2) судове рішення набрало законної сили; 3) у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.

Преюдиційними є факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення й окреслюється його суб`єктивними і об`єктивними межами, згідно з якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їхні правонаступники, не можуть знову оскаржувати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі № 756/3013/23 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» про визнання незаконним і скасування наказу встановлено, що призупинення дії трудового договору позивача ОСОБА_3 на підставі наказу № 15-К від 24.03.2022, як працівника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», відповідало вимогам ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об`єктивним економічним реаліям, у яких перебував відповідач внаслідок збройної агресії російської федерації, оскільки відповідач був позбавлений можливості забезпечити позивача роботою, а у березні 2022 року - і безпечними умовами праці за місцем знаходження офісу у м.Києві. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірним та скасування вказаного наказу, оскільки він виданий відповідно до вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» і ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції, що діяла на час видання оскаржуваного наказу), призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином, призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень Кодексу законів про працю України, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» обов`язку по виплаті заробітної плати головному юрисконсульту ОСОБА_3 у період з 24.03.2022 по день його звільнення за угодою сторін 16.05.2022 у зв`язку з призупиненням з позивачем дії трудового договору.

Особливості дистанційного режиму роботу врегульовано ст.60-2 КЗпП України, згідно якої дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов`язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов`язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Щодо тверджень позивача про виконання ним у період з 01.03.2022 по 16.05.2022 своїх трудових обов`язків дистанційно суд зазначає наступне.

З наданого позивачем листування у месенджері Viber з ОСОБА_5 у березні-квітні 2022 року та електронного листування 30.03.2022, 31.03.2022 убачається, що він консультував ОСОБА_5 з певних питань, зокрема, з приводу трудових відносин в умовах воєнного стану, можливості призупинення дії трудових договорів з працівниками, мобілізації працівників. Проте, позивачем не доведено, що вказані консультації надавалися ним під час дистанційного виконання трудових обов`язків юрисконсульта ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», а не просто як особисте спілкування.

До вказаних висновків суд дійшов з огляду на те, що під час того ж спілкування з ОСОБА_5 станом на 24.03.2022 позивач не був обізнаний, як працює підприємство під час воєнного стану та підтвердив, що до нього з будь-якими питаннями не зверталися.

Крім того, судом узято до уваги те, що головний бухгалтер ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» ОСОБА_5 згідно з наказом від 15.11.2021 № 96-К у період з 15.11.2021 по 20.03.2022 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами (а.с. 99-101), а наказом відповідача № 15-К від 24.03.2022 з нею також було призупинено дію трудового договору, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що остання виконувала свої посадові обов`язки на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» та потребувала консультацій позивача як головного юрисконсульта у період березня-квітня 2022 року.

Відповідно до наказу № 19-КП від 10.06.2020 ОСОБА_5 прийнята головним бухгалтером за сумісництвом в ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН», а відповідно до договору № 30/04/2020 від 30.04.2020 про правове обслуговування ФОП ОСОБА_3 надає юридичну допомогу ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН».

За наведених обставин позивачем не спростовано тверджень представника відповідача про те, що консультації ОСОБА_5 ним надавалися не як працівнику ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», а були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН».

Не доведено позивачем і факт надання ним правових консультацій менеджеру з продажу ОСОБА_4 з приводу погодження договору з ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА» у системі документообігу «ВЧАСНО», оскільки повідомлення ОСОБА_6 від 27.04.2022 у месенджері Viber було розміщене у групі «ТД ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», адресати вказаного повідомлення не відомі, конкретно позивачу воно не адресовано. У свою чергу ОСОБА_3 не надано доказів опрацювання такого договору.

Як вже зазначалося вище, право роботодавця щодо видачі наказу про дистанційний режим роботи працівників передбачено ст.60-2 КЗпП України. Такий наказ має бути оформлений у відповідності до вимог трудового законодавства. Праву роботодавця видавати наказ про дистанційну роботу працівників кореспондується обов`язок таких працівників подавати звіти про виконану роботу задля узгодження між сторонами трудового договору її характеру та обсягу.

Таким чином, з урахуванням того, що наказу (розпорядження) про запровадження дистанційної роботи для позивача відповідачем не видавалось, трудовий договір про дистанційну роботу сторонами не укладався, роботодавцем не доручалось позивачеві здійснення дистанційної роботи фактично, без відповідного оформлення, протягом березня, квітня 2022 року і до звільнення 16.05.2022 позивач бу відсутній на робочому місці у м. Києві, доказів виконання ним своїх трудових обов`язків дистанційно як у період з 01.03.2022 до 23.03.2022, так і після призупинення з ним дії трудового договору з 24.03.2022 по 16.05.2022, позивачем не надано, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача на його користь заробітної плати за період з 01.03.2022 по 16.05.2022 у розмірі 65 422,17 грн., у зв`язку з чим позов задоволенню ре підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», код ЄДРПОУ 32453930; місцезнаходження: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г.

Дата виготовлення повного судового рішення - 21.10.2024.

Суддя О.О. Тиха