Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/6340/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/6340/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024

у справі № 910/6340/22 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами від корупційних та інших злочинів

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Аграрний фонд

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» (далі - позивач; ДП «Агрофонд-Зерно»; Підприємство; апелянт) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - відповідач; Національне агентство; Агентство з розшуку та менеджменту активів; АРМА) 7 226 740,41 грн. основного боргу, що виник внаслідок неотримання у повному обсязі цукру-піску за договором купівлі-продажу активів № 24 від 29.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6340/22.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/6340/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2023 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 скасовано, справу № 910/6340/22 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 залучено до участі у справі Аграрний фонд в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (по тексту - третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

За висновками місцевого господарського суду, оскільки позивачем прийнято активи шляхом підписання актів приймання-передавання без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у договорах та специфікаціях до них, то у подальшому згідно з положеннями статей 668, 688, 323 ЦК України настають відповідні наслідки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Агрофонд-Зерно" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та прийняти нове, яким позовні вимоги ДП "Агрофонд-Зерно" до Національного агентства про стягнення 7 226 740,41 грн. задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що під час відвантаження цукру-піску за договором було встановлено нестачу товару, яка складає 8 034,175 тонн. При цьому, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110130000211 від 22.01.2016. Так, згідно з листом Генеральної прокуратури України від 21.11.2019 № 17/1/4-28229-16 у ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12016110130000211 від 22.01.2016 досліджувались обставини розкрадання частини цукру-піску в кількості понад 5 тисяч тонн, що належав ДСБУ «Аграрний фонд», який знаходився на зберіганні ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22. Після проведення електронних торгів та реалізації арештованого майна - цукру-піску відповідно до договору купівлі-продажу активу № 24 від 29.07.2019 проведення обшуку за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, - 05.09.2019 відновлено. Вказане підтверджуються також протоколом обшуку від 14.03.2016 у кримінальному провадженні № 12016110130000211, однак, на переконання позивача, дані обставини залишені поза увагою суду першої інстанції. Крім того, у ході слідчої дії, під час відвантаження цукру-піску власником - ДП «Агрофонд-Зерно», за участі представників Аграрного фонду та ТОВ «ВКФ «Амос» здійснювався його перерахунок з метою встановлення фактичних розмірів нестачі. Проведення обшуку на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 завершено, його результатами встановлено наявність цукру-піску вагою 10 456,68 тонн, а також установлено нестачу, яка складає 8 034,175 тонн.

Також позивач вказує, що у зв`язку з встановленням факту нестачі цукру-піску, ДП «Агрофонд-Зерно» звернулось до АРМА з вимогою від 26.12.2019 № 113 про повернення 7 226 740,41 грн., що сплачені як ціна договору за актив, що відповідає вартості частини активів, нестачу яких встановлено, а саме 8 034,175 тонн. Листами від 04.12.2019 № 8798/61-33-19/6, від 28.01.2020 № 869/625-33-20/6 та від 17.03.2020 № 2623/61-33-20/6 АРМА повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів, що, на думку апелянта, є порушенням п. 14 договору у відповідності до якого, якщо фактична вага активів під час його передачі виявляється менше тої, що зазначена у специфікації до цього договору та документально підтверджена (постановою слідчого або протоколом обшуку тощо), продавець зобов`язується протягом 7 робочих днів з моменту отримання вимоги повернути покупцю частину коштів, яка сплачена покупцем як ціна договору за активи, що відповідає вартості частини активу, якої не вистачає.

Окремо апелянт акцентує, що поза увагою Господарського суду м. Києва залишилися положення ст. 670 ЦК України, які не було застосовано до спірних правовідносин у цій справі, а також не надано належної правової оцінки тому факту, що згідно з актом приймання-передачі об`єктів рухомого майна (цукор-пісок) від 29.07.2019 продавець передав, а покупець прийняв цукор-пісок обсягом 6 334,950 тонн (відповідно до даних бухгалтерського обліку) та 18 490,855 тонн (відповідно до даних бухгалтерського обліку). В акті також зазначено, що при передачі активів проведено виключно його візуальний огляд, а також вказано, що в момент приймання-передачі активів сторонами не перевірявся його технічний стан та наявність прихованих дефектів.

Підсумовуючи викладені доводи апелянтом зазначається, що обшук складських приміщень за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 у кримінальному провадженні № 12016110130000211, де знаходився спірний цукор-пісок було розпочато ще 14.03.2016, неодноразово призупинявся, при цьому усі складські приміщення, входи та виходи опломбовувалися та опечатувалися відповідними пломбами та контрольними талонами і без відповідного представника правоохоронного органу ніхто, навіть власних цукру-піску не мав права зайти до складських приміщень за вищевказаною адресою, був закінчений 13.10.2019. При цьому, на даний час, протоколом обшуку від 14.03.2016 підтверджено факт нестачі цукру-піску, який зберігався за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 обсягом 8 034,175 тонн, а тому, як вважає позивач, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів згідно з п. 14 договору купівлі-продажу активів від 29.07.2019 № 24 зобов`язане відшкодувати ДП «Агрофонд-Зерно» 7 226 740,41 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 апеляційна скарга позивача у справі № 910/6340/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Агрофонд-Зерно" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22. Розгляд апеляційної скарги ДП "Агрофонд-Зерно" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22 призначено на 08.07.2024.

20.06.2024 на адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Національне агентство просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін. Згідно аргументів АРМА, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 757/46353/19-к та від 22.10.2020 про виправлення описки у справі № 757/46353/19-к скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27894/19-к, а саме на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 6 334,950 тонн. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 № 757/46360/19-к скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 № 757/27897/19-к, а саме на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 18 490,855 тонн.

Відповідач звертає увагу, що передані Національному агентству в управління для реалізації активи (цукор-пісок) на момент зняття арешту були вже реалізовані, кошти від реалізації активу, які знаходились на депозитних рахунках Національного агентства в сумі 22 330 811,60 грн. ціни продажу активу та 4 357 683,44 грн. процентів, нарахованих як плата за користування банком коштами, 21.04.2021 Національним агентством на виконання частини восьмої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів» повернуті власнику майна - Державній спеціалізованій бюджетній установі Аграрний фонд (код ЄДРПОУ 33642855), а докази (копія виписки з АТ «Ощадбанк» за 21.04.2021) повернення коштів від продажу цукру-піску власнику майна - Державній спеціалізованій бюджетній установі Аграрний фонд знаходяться в матеріалах справи.

Крім цього, відповідач зазначає, що клопотання слідчого Генеральної прокуратури України про накладення арешту на цукор-пісок та передачу його в управління Національному агентству для реалізації, в частині зазначення кількості цукру-піску, містить лише дані бухгалтерського обліку ДСБУ «Аграрний фонд», які зазначені останнім в листі № 40-09/44 від 04.02.2019. На момент постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35425/19-к та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35443/19-к обшук в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016110130000211, з метою встановлення фактичної кількості цукру-піску на складах за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, тривав.

На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35425/19-к та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35443/19-к на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» 22.07.2019 проведено торги цукру-піску вагою 6 334,950 тонн (відповідно даних бухгалтерського обліку) та 18 490,855 тонн (відповідно даних бухгалтерського обліку), в оголошенні про проведення торгів, в характеристиці лоту, зазначено: «Цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, відповідно даних бухгалтерського обліку у кількості 6 334,950 тонн; Цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, відповідно даних бухгалтерського обліку у кількості 18 490,855 тонн». За результатами торгів переможцем визначено ДП «Агрофонд-Зерно».

Узагальнюючи викладені заперечення відповідач зазначає, що, на його думку, діючи в рамках Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35425/19-к та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35443/19-к, АРМА здійснило реалізацію активу (цукру-піску) на який накладено арешт у кримінальному провадженні у кількості, встановленій судовим рішенням.

Більше того, за клопотанням позивача арешт активів (цукру-піску) в певній кількості тонн скасовано не частково (за вирахуванням нестачі), а в повній кількості тонн, тобто у кількості 18 490,855 тонн цукру-піску, що зберігався на складах ТОВ «ВКФ «Амос» та 6 334,950 тонн цукру-піску, що зберігався на складах ПАТ «Аграрний фонд», отже, на виконання вимог частини 8 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», всі кошти від реалізації цукру-піску, з якого знято арешт в сумі 22 330 811,60 грн., повернуті їх законному власнику - ДСБУ «Аграрний фонд».

Як наслідок, із скасуванням арешту на майно, передані в управління АРМА, цукор-пісок, а також кошти від його реалізації, втратили статус активу в розумінні Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вийшли з управління Національного агентства і перейшли, як вважає відповідач, в повне розпорядження їх законних власників: ДП «Агрофонд-зерно» і ДСБУ «Аграрний фонд».

Колегія суддів вказує, що у зв`язку з повітряною тривогою, задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, враховуючи розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 № 3, судове засідання, призначене на 08.07.2024, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 розгляд апеляційної скарги ДП "Агрофонд-Зерно" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22 призначено на 09.09.2024.

У судовому засіданні 09.09.2024 по справі судом оголошено перерву до 07.10.2024.

Представник апелянта в судовому засіданні 07.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 07.10.2024 не з`явився. Про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою від 13.09.2024 про доставку електронного документа в електронний кабінет Аграрного фонду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання від третьої особи про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності Аграрного фонду, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 29 липня 2019 року, за результатами проведення електронних торгів (протокол електронних торгів від 22.07.2019 № 420807) між Дочірнім підприємством «Агрофонд-зерно» (в подальшому - покупець) та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (в тексті - продавець) укладено договір купівлі-продажу активу № 24 (скорочено - Договір; Договір купівлі-продажу), у порядку та на умовах якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти актив відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток) і сплатити за нього певну грошову суму.

Місцезнаходження активів: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21 та Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 (п. 2 Договору).

Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу реалізація майна здійснюється продавцем згідно з положеннями статей 1, 9 і 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35425/19-к (далі - ухвала 1) та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35443/19-к (далі - ухвала 2).

Ціна Договору за активи становить 22 330 811,60 грн. відповідно до протоколу електронних торгів від 22.07.2019 № 420807 (п. 4 Договору).

За умовами п. 5 Договору купівлі-продажу перерахування коштів здійснюється у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування покупцем коштів на рахунок АРМА, зазначений у протоколі електронних торгів від 22.07.2019 № 420807, протягом п`яти банківських днів, наступних за днем підписання вказаного протоколу.

Пунктом 6 Договору узгоджено, що перерахування коштів за активи здійснюється покупцем у повному обсязі до моменту укладення Договору.

Відповідно до п. 7 Договору продавець передає покупцю активи за їх місцезнаходженням, що зазначене у пункті 2 Договору; активи передаються покупцю після надходження від нього коштів за придбані активи на рахунок продавця, вказаний у протоколі електронних торгів від 22.07.2019 № 420807.

Згідно п. 8 Договору, до моменту укладення Договору активи оглянуто покупцем; покупець заявляє, що володіє інформацією про активи, які передаються йому у власність, претензій до якості активів не має, недоліки, які перешкоджають використанню активів за їх призначенням, відсутні.

У відповідності до п. 9 Договору при візуальному огляді активів будь-які претензії до продавця щодо якісних та кількісних характеристик у покупця відсутні, за винятком випадків, передбачених у пункті 14 Договору; покупець повідомлений, що на момент укладення Договору на активи ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27894/19-к і ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27897/19-к накладено арешт у кримінальному провадженні від 22.01.2016 № 12016110130000211.

Право власності на активи переходить до покупця з моменту укладення Договору (п. 11 Договору).

Відповідно до п. 14 Договору, якщо фактична вага активів під час передачі виявляється меншою від тієї, яка вказана у специфікації до Договору, та документально підтверджується (постановою слідчого або протоколом обшуку тощо), продавець зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги повернути покупцю частину коштів, що сплачені покупцем як ціна Договору за активи, що відповідає вартості частини активів, якої не вистачає.

Згідно зі специфікацією: найменування активів - цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» (відповідно до ухвали 1); місцезнаходження активів - Київська обл., м. Бровари, вул. Привокзальна, 21; одиниця виміру, вага - 6 334,950 тонн (згідно з бухгалтерським обліком) та - цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» (відповідно до ухвали 2); місцезнаходження активів - Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22; одиниця виміру, вага - 18 490,855 тонн (згідно з бухгалтерським обліком).

За актом приймання-передавання об`єктів рухомого майна (цукор-пісок) відповідач передав, а позивач прийняв 29 липня 2019 року о 15 год. 00 хв. цукор-пісок у загальній кількості 24 825,805 тонн.

Листом від 21.11.2019 № 17/1/4-125400ВИХ-19 Генеральна прокуратура України повідомила позивача про те, що після проведення електронних торгів та реалізації арештованого майна - цукру-піску відповідно до Договору, - проведення обшуку за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, відновлено 05 вересня 2019 року; у процесі слідчої дії під час відвантаження цукру-піску власником (позивачем) за участю представників Аграрного фонду України і Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» здійснювався його перерахунок з метою встановлення фактичних розмірів нестачі. Проведення обшуку на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, завершено, його результатами встановлено наявність цукру-піску вагою 10 456,68 тонн, а також нестачу, яка складає 8 034,175 тонн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 26.12.2019 вих. № 113 з проханням повернути частину коштів у сумі 7 226 740,41 грн., котрі сплачені позивачем як ціна Договору за активи, що відповідає вартості частини активів, якої не вистачає, - 8 034,175 кг.

Відповідач листами від 04.12.2019 № 8798/6.1-33-19/6, від 28.01.2020 № 869/6.2.5-33-20/6 і від 17.03.2020 № 2623/6.1-33-20/6 повідомив позивача, що при підписанні акта приймання-передавання від 29.07.2019 будь-які претензії чи застереження зі сторони останнього не заявлялися, у зв`язку з чим підстави для повернення коштів відсутні.

Представник позивача адвокатським запитом від 01.02.2021 № 3 просив Офіс Генерального прокурора надати інформацію та копії відповідних документів, зокрема: копію протоколу обшуку, проведеного за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, в межах кримінального провадження від 22.01.2016 № 12016110130000211, за результатами якого (обшуку) встановлено нестачу цукру-піску в розмірі 8 034,175 тонн; дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме вказаного Протоколу обшуку, для його надання до Господарського суду міста Києва та відповідачу.

Офіс Генерального прокурора листом від 11.03.2021 № 16/1/6-19584-19 (вих. № 16/1/6-25125ВИХ-21) повідомив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000003359 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, де і перебувають матеріали справи.

Представник позивача звернувся до Національного антикорупційного бюро України з адвокатським запитом від 19.03.2021 № 4 із проханням надати інформацію та копії відповідних документів, зокрема: копію Протоколу обшуку; дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме вказаного протоколу, для його надання до Господарського суду міста Києва та відповідачу.

Національне антикорупційне бюро України листом від 23.03.2021 № 0434-252/8972 повідомило позивача про те, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом; у зв`язку з цим відсутні правові підстави для надання запитуваних копій документів.

За вказаних обставин позивач вважає, що відмова відповідачем повернути надміру сплачені грошові кошти свідчить про недотримання останнім вимог пункту 14 Договору та є порушенням його прав, у зв`язку з чим, звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

В межах фактичних обставин цієї справи колегією суддів зазначається, що за клопотанням ДП «Агрофонд-Зерно» ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 757/46360/19-к скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27897/19-к, а саме на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 18 490,855 тонн та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, накладений у кримінальному провадженні № 12016110130000211 від 22.01.2016. Скасовуючи арешт на майно, Печерським районним судом міста Києва враховано доводи ДП «Агрофонд-Зерно» про те, що перестали існувати обставини, які були підставою для його накладення.

Також за клопотанням ДП «Агрофонд-Зерно» ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2019 у справі № 757/46353/19-к скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27894/19-к, а саме на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 6 334,950 тонн та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, накладений у кримінальному провадженні № 12016110130000211 від 22.01.2016. Скасовуючи арешт на майно, Печерським районним судом міста Києва враховано доводи ДП «Агрофонд-Зерно» про те, що перестали існувати обставини, які були підставою для накладення арешту.

Згідно матеріалів справи 21.04.2021 АРМА перераховано від реалізації активу на користь ДСБУ «Аграрний фонд» (ідентифікаційний код - 33642855) 22 330 811,60 грн. ціни продажу активу та 4 357 683,44 грн. процентів, нарахованих як плата за користування банком коштами.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2023 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 скасовано, справу № 910/6340/22 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові, серед іншого, зазначає таке.

«Як убачається з матеріалів справи, копія Протоколу обшуку неодноразово витребовувалася судом першої інстанції: ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.08.2022, ухвалою від 19.09.2022, ухвалою від 24.10.2022 та ухвалою від 28.11.2022.

Скаржник вважає, що підставою відмови Національного антикорупційного бюро України у наданні копії Протоколу обшуку є допущена помилка Господарського суду міста Києва, в ухвалі від 28.11.2022. У клопотанні Скаржника не вказувалася дата Протоколу обшуку, оскільки вона не була відома йому. При цьому саме судом, за твердженням Скаржника, зазначено хибну дату, що призвело до неотримання основного доказу в справі, який підтверджує нестачу активу.

Суд погоджується з наведеними вище аргументами та звертає увагу, що в ухвалі від 28.11.2022 суд першої інстанції справді припустився помилки, проставивши датою витребуваної копії Протоколу обшуку 22 січня 2016 року. Вказана дата, однак, є не датою складення протоколу, а датою кримінального провадження. При цьому в клопотанні Скаржника про витребування доказів не зазначається дата Протоколу обшуку, а лише наводиться дата кримінального провадження, що підтверджує наведені в касаційній скарзі доводи.

Відмова Господарського суду міста Києва у задоволенні повторного клопотання Скаржника про витребування доказів була поверхневою та формальною. Суд першої інстанції не встановив, унаслідок чого та з яких підстав копія Протоколу обшуку не була витребувана, одержана Скаржником (який був уповноважений на це ухвалою) та подана до суду.

Верховний Суд вважає необґрунтованою відмову Господарського суду міста Києва у задоволенні повторно поданого Скаржником клопотання про витребування копії Протоколу обшуку. За змістом пункту 14 Договору цей доказ має важливе значення для правильного вирішення справи.

У касаційній скарзі також стверджується, що Північний апеляційний господарський суд, розглядаючи клопотання Скаржника про витребування доказу, погодився із Господарським судом міста Києва та зазначив лише про те, що ані Національним антикорупційним бюро України, ані Скаржником не було подано копію Протоколу обшуку, однак не урахував, що підставою цього стала помилка суду першої інстанції».

Приймаючи до уваги висновки Верховного Суду у цій справі, викладені у постанові від 17.10.2023, колегія суддів вказує, що правовідносини сторін виникли на підставі Договору купівлі-продажу, предметом якого є активи, які є речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають під арештом згідно з відповідними ухвалами суду.

Зберігання речових доказів і документів у кримінальному провадженні регулюється статтею 100 КПК України. Частиною шостою цієї статті передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

Правові та організаційні засади функціонування АРМА визначаються Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі - Закон).

Згідно статті 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Частина четверта цієї статті передбачає, що рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді або суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) майно піддається швидкому псуванню;

2) майно швидко втрачає свою вартість.

Частиною 5 статті 21 Закону закріплено окрему підставу для реалізації активу, переданого в управління АРМА. Так, активи, визначені частиною четвертою статті 21 Закону, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається АРМА негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, підставою передання активів, визначених частиною четвертою статті 21 Закону, для реалізації без згоди власника є ухвала слідчого судді або суду.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18647/19 вирішено виключну правову проблему стосовно тлумачення норм КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що стосується правових підстав для реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні.

У пункті 9.43 розділу «Висновок щодо застосування норм права» постанови від 05.10.2021 Великою Палатою Верховного Суду зазначено наступне:

«Стаття 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює порядок збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ця норма розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.

При цьому за змістом частини шостої цієї статті для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню».

Отже, підставою для передачі АРМА активів, визначених у частині четвертій статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів АРМА саме для їх реалізації, і з такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.

Також за ч. 8 ст. 21 Закону, у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Судова колегія висновується, що укладення Договору між сторонами за результатами електронних торгів є наслідком виконання АРМА ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва про передання в управління Національному агентству для реалізації цукру-піску, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос».

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту Договору вбачається, під час його укладення сторони дійшли згоди, що:

- право власності на відповідний актив перейшло до покупця з моменту укладення цього договору;

- до моменту укладення цього Договору актив оглянуто покупцем, про що вказується і в акті приймання-передавання об`єктів рухомого майна (цукор-пісок);

- покупець заявив, що володіє інформацією про актив, що передається йому у власність, претензій до якості активу не має, недоліки, які перешкоджають використанню активу за його призначенням відсутні;

- будь-які претензії до продавця щодо якісних та кількісних характеристик активу у покупця відсутні. Покупець повідомлений, що на момент укладення цього договору на актив ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт у кримінальному провадженні;

- відповідно до Актів приймання-передавання об`єкта рухомого майна, підписаними до кожного з Договорів без зауважень, продавець передав, а покупець прийняв актив за кожним з Договорів.

Відповідно до статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами частини 1 статті 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. А згідно з частиною 1 статті 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позивач на час укладення Договору був обізнаний щодо характеристик активу (цукор-пісок), щодо наявності кримінального провадження, про визнання активу речовим доказом, про арешт цукру-піску, підстав реалізації такого майна (ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/35425/19-к та № 757/35443/19-к). При цьому, позивач самостійно на власний розсуд вчиняв дії щодо визначення своєї участі/не участі в електронних торгах, які проводив відповідач, визначення можливості участі у контексті кількості лотів, ціною, тощо.

З огляду на вказане, оскільки позивачем прийнято активи шляхом підписання акту приймання-передавання без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у Договорі та специфікації до нього, приймаючи до уваги скасування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 757/46360/19-к арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27897/19-к, а саме на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 18 490,855 тонн та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, накладений у кримінальному провадженні № 12016110130000211 від 22.01.2016, а також зважаючи на реалізацію АРМА такого активу і перерахування коштів від такої реалізації в сумі 22 330 811,60 грн. на користь ДСБУ «Аграрний фонд» (ідентифікаційний код - 33642855), колегія суддів вважає вмотивованими висновки суду попередньої інстанції, що у подальшому, згідно з положеннями статей 668, 688, 323 ЦК України, настають відповідні наслідки.

В свою чергу, судова колегія вважає правильними й висновки місцевого господарського суду про те, що протокол обшуку проведеного за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 в межах кримінального провадження № 12016110130000211 від 22.01.2016, не нівелює встановлених обставин щодо підписання позивачем актів приймання-передавання за Договором без заперечень та зауважень.

З цих підстав доводи апелянта щодо залишення місцевим господарським судом поза увагою положень ст. 670 ЦК України та стосовно наявності підстав для зобов`язання Національного агентства відшкодувати ДП «Агрофонд-Зерно» 7 226 740,41 грн. критично оцінюються судом апеляційної інстанції.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

Поряд із цим, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених апелянтом в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/6340/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Дочірнє підприємство "Агрофонд-Зерно".

4. Справу № 910/6340/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.10.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков