Ухвала

від 15.10.2024 по справі 910/4313/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4313/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бедюг І.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15.10.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.03.2024 (повний текст складено 27.03.2024)

у справі № 910/4313/23 (суддя Оксана Гумега)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ"

до 1. Національної служби здоров`я України

2. Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимоги до Національної служби здоров`я України, Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС", які після усунення недоліків позовну та зміну предмету позову складаються з вимог про:

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 09.03.2023 року №7853/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню;

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 03.04.2023 року №11452/2.2.1-05-23 такою, що не підлягає виконанню;

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 28.04.2023 № 15188/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню.

TOB "САТІ-НОВА СОЮЗ" у позовній заяві зазначає, що вимоги Національної служби здоров`я України про сплату гарантованої суми за банківською гарантією № 749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантійної суми) у розмірі 2 327 037, 59 грн., зазначені у вимогах №7853/2-17-23 від 09.03.2023, №11452/2.2.1-05-23 від 03.04.2023, № 15188/2-17-23 від 28.04.2023, які обґрунтовані невиконанням позивачем свого зобов`язання по поверненню невикористаної суми попередньої оплати за договором підряду № 61 від 06.07.2020, порушенням строків виконання робіт за договором, не є підставою для виплати договірного забезпечення (гарантованої суми), виходячи з такого.

Позивач зазначає, що він не порушував зобов`язання за договором підряду № 61 від 06.04.2020, укладеним між позивачем та Національною службою здоров`я України щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати, всю отриману суму попередньої оплати було використано на придбання необхідних для виконання робіт обладнання та матеріалів, про що надано Національній службі здоров`я України докази їх придбання (платіжні доручення та квитанції).

Позивач також зазначив, що згідно умов договору скористався своїм правом призупинити виконання робіт за договором, оскільки Національна служба здоров`я України:

- вчасно не розглянула та не підписала направлені позивачем листом № 01-81/2022 від 22.07.2022 (а.с. 59 т. 1) акти приймання виконаних робіт №№ 43, 43.1, 44, 42, 41, 40, 40.1, 45 на загальну суму 7 456 338,03 грн;

- не передала позивачу частину проектної документації (кореговані розділи 2-1-7 та 2-1-31 до зміненого розділу АІ-А-277-18-Р проекту "Капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва", прохання щодо надання яких було висловлене позивачем листом № 1-2/11 від 02.11.2021 (а.с. 127 т. 2), що в свою чергу унеможливило виконання позивачем робіт, передбачених на І квартал 2023 року;

- не оплачує виконані позивачем роботи (у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні у НСЗУ відсутнє бюджетне фінансування).

Можливість призупинення генпідрядником виконання робіт передбачена пп. 5.4.6 п. 5.4 договору та не є порушенням позивачем умов договору.

Крім того, позивач зазначає, що призупинення робіт також було обумовлене настанням форс-мажорних обставин, таких як: відключення світла (black out) за графіками та в екстреному порядку, тривалі повітряні тривоги, що унеможливило планування позивачем робочого процесу, суттєво вплинуло на можливість виконання позивачем зобов`язань за договором. Про дані обставини позивач повідомив відповідача-1 листом № 02-61/2023 від 05.04.2023 (а.с. 100 т. 1).

Позивач вважає, що не порушував жодних зобов`язань за договором, як зазначено у спірних вимогах відповідача-1, а так як банківська гарантія №749-23 від 30.12.2022 (далі - банківська гарантія №749-23 або гарантія) є безумовною та безвідкличною, був змушений звернутись до суду з позовом про визнання її такою, що не підлягає виконанню в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимог відповідача-1 від 09.03.2023, від 03.04.2023, від 28.04.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/4313/23 позовні вимоги задоволено частково, визнано банківську гарантію №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 09.03.2023 року №7853/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню; визнано банківську гарантію №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 03.04.2023 року №11452/2.2.1-05-23 такою, що не підлягає виконанню. В іншій частині позову відмовлено.

На підставі рішення суду з Національної служби здоров`я України підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" 5 368,00 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вищевказане рішення, щодо вимоги позивача про визнання Банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 09.03.2023 такою, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Банківської гарантії №749-23 гарант взяв на себе зобов`язання по виплаті гарантованої суми за вимогою бенефіціара у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом саме зобов`язань щодо виконання робіт за договором, а не будь-яких інших зобов`язань за договором. Зі змісту банківської гарантії №749-23 не вбачається, що гарант взяв на себе зобов`язання по виплаті гарантованої суми за вимогою бенефіціара у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом зобов`язання щодо повернення замовнику невикористаної суми попередньої оплати у строк, визначений договором.

Отже, зазначене відповідачем-1 у вимозі від 09.03.2023 порушення принципалом (позивачем) своїх зобов`язань за договором у вигляді несвоєчасного повернення попередньої оплати (авансу) замовнику не є гарантійним випадком, визначеним банківською гарантією № 749-23.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога НСЗУ від 09.03.2023 не відповідає вимогам і умовам банківської гарантії № 749-23, а отже не має належного представлення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 09.03.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про визнання банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 03.04.2023 такою, що не підлягає виконанню, яка обґрунтована тим, що генпідрядник (позивач) не міг виконати роботи, передбачені договором, без відповідних дій НСЗУ (передачі корегованої проєктної документації), НСЗУ не виконала обов`язку щодо розгляду та підписання актів приймання будівельних робіт або надання обгрунтованої відмови від їх підписання. Разом з цим, пп. 5.4.6 договору передбачено можливість генпідрядника призупинити виконання робіт (у випадку неповернення актів), що і було вчинено позивачем, зважаючи також на форс-мажорні обставини, такі як: постійне відключення світла, тривалі повітряні тривоги, що унеможливлювало планування робочого процесу позивача, суттєво вплинуло на можливість виконання договірних зобов`язань.

Судом першої інстанції встановлено, що направлена відповідачем-1 гаранту вимога від 03.04.2023 складена у письмовій, довільній формі, містить підпис уповноваженої особи бенефіціара (Голови НСЗУ Наталії Гусак), відбиток печатки бенефіціара, надіслана засобами поштового зв`язку України за адресою: Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, АТ "БАНК АЛЬЯНС".

Вимога від 03.04.2023 містить посилання на дві банківські гарантії, а саме: по тексту цієї вимоги бенефіціар посилається на Банківську гарантію № 749-23 від 30.12.2022, тоді як в останньому абзаці цієї вимоги бенефіціар просить принципала перерахувати на поточний рахунок НСЗУ гарантійну суму, передбачену банківською гарантією № 98-17/594.

Як встановлено судом, банківською гарантією № 749-23 передбачено, що з метою ідентифікації, оригінал письмової вимоги бенефіціара (в разі її виставлення) має містити посилання на номер та дату цієї гарантії.

Враховуючи посилання у вимозі від 03.04.2023, у тому числі, на банківську гарантію № 98-17/594, яка не видавалась на забезпечення виконання принципалом зобов`язань за договором підряду № 61 від 06.04.2020, вимога від 03.04.2023 не може бути однозначно ідентифікована як вимога за банківською гарантією № 749-23, а відтак не може вважатись неналежно оформленою.

Крім того, у вимозі від 03.04.2023 відповідач-1 вказав у якості гарантійного випадку, зокрема, порушення принципалом своїх зобов`язань за договором у вигляді несвоєчасного повернення попередньої оплати (авансу) замовнику.

Як встановлено судом, згідно банківської гарантії №749-23 гарант взяв на себе зобов`язання по виплаті гарантованої суми за вимогою бенефіціара у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом саме зобов`язань щодо виконання робіт за договором, а не будь-яких інших зобов`язань за договором. Зі змісту банківської гарантії №749-23 не вбачається, що гарант взяв на себе зобов`язання по виплаті гарантованої суми за вимогою бенефіціара у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом зобов`язання щодо повернення замовнику невикористаної суми попередньої оплати у строк, визначений договором.

Отже, зазначене відповідачем-1 у вимозі від 03.04.2023 порушення принципалом (позивачем) своїх зобов`язань за договором у вигляді несвоєчасного повернення попередньої оплати (авансу) замовнику не є гарантійним випадком, визначеним банківською гарантією № 749-23.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога НСЗУ від 03.04.2023 не відповідає вимогам і умовам банківської гарантії № 749-23, а отже не має належного представлення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 03.04.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про визнання банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 28.04.2023 такою, що не підлягає виконанню, яка обґрунтована тим, що позивач не порушував зобов`язання за договором щодо строків виконання робіт за І квартал 2023 року, оскільки у нього було наявне право призупинити виконання робіт, яким він скористався, відтак жодного прострочення позивачем виконання робіт не відбулось, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Додатковою угодою № 11 від 24.06.2022 до договору викладено додаток № 3 "Календарний графік виконання робіт" у новій редакції. Згідно календарного графіку (в редакції Додаткової угоди №11 від 24.06.2022) позивач був зобов`язаний за січень 2023 - березень 2023 виконати будівельно-монтажні роботи на загальну суму 3 994 835,77 грн.

Підписуючи 24.06.2022 додаткову угоду № 11 до договору, позивач фактично узгодив, що виконання робіт повинно бути проведено (та зафіксовано згідно актів за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3) у відповідні строки та на відповідні суми.

На підтвердження виконання робіт за договором за січень 2023 - березень 2023 позивач мав надати підписані сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 за відповідними етапами.

Станом на час направлення відповідачем-1 вимоги від 28.04.2023 про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією № 749-23 відповідачу-2, термін виконання позивачем робіт за І квартал 2023 (січень - березень 2023) минув, належні докази на підтвердження виконання позивачем робіт за договором за вказаний період на загальну суму 3 994 835,77 грн. - в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 3.4 розділу 3 договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір (шляхом укладення додаткової угоди) у разі: виникнення обставин непереборної сили; затримки фінансування замовника; несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт) (несвоєчасне надання об`єкта), проєктної документації; внесення змін до проєктної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від генпідрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача-1 листом № 02-61/2023 від 05.04.2023 (вх. № 7218-16-23 від 07.04.2023) (а.с. 100-101 т. 1), у якому зазначив, що за новим Календарним графіком позивач планував приступити до виконання робіт за Договором у першому кварталі 2023 року, проте роботи не були розпочаті з огляду на наступне:

- починаючи з жовтня 2022 року відбулися істотні зміни обставин, порівняно з тими обставинами, при яких укладалась Додаткова угода № 11 до Договору, а саме: загострення військової агресії російської федерації проти України, постійні обстріли території, які з березня 2023 року хоч і стали рідшими, але тривають;

- позивач не отримав від відповідача-1 кореговані розділи 2-1-7 та 2-1-31 до зміненого розділу АІ-А-277-18-Р проєкту "Капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва", прохання щодо надання яких було висловлене позивачем листом № 1-2/11 від 02.11.2021 (а.с. 127 т. 2), що в свою чергу унеможливило виконання позивачем робіт за розділом 2-1-7, передбачених на І квартал 2023 року;

- позивач не отримав від відповідача-1 оплату за виконані та передані по актам роботи.

З огляду на такі обставини, враховуючи пункт 3.4, пп. 5.4.6 пункту 5.4, пункт 12.3 договору, позивач згідно наведеного листа № 02-61/2023 від 05.04.2023 звернувся до відповідача-1 з проханням: 1) підписати додаткову угоду до договору, якою внести зміни до календарного графіку виконання робіт (додаток № 1 до додаткової угоди № 11 до договору) (далі - графік), вказавши початком подальшого виконання робіт строк - протягом 1 (одного) місяця від дати офіційного завершення воєнного стану в Україні, а завершення - протягом 14 календарних місяців від початку виконання робіт; 2) вважати роботи, передбачені графіком, призупиненими з 17.08.2022 до дати початку виконання робіт (п. 1 вище).

Отже, тільки 05.04.2023 позивач звернувся до відповідача-1 з проханням вважати роботи призупиненими з 17.08.2022, тобто зі сплином майже 8 місяців від дати, з якої просив вважати роботи призупиненими та після закінчення строку на виконання робіт у першому кварталі 2023 року (січень - березень 2023).

Пунктом 16.2 договору передбачено, що cторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна повідомляти іншій cтороні у 30 денний строк з дня їх настання і досягти домовленості щодо продовження термінів виконання зобов`язань або припинення дії договору. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України згідно з Законом України "Про Торгово-промислові палати України" (далі - Закон) або відповідно до діючого законодавства іншим уповноваженим органом.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача-1 у строк, передбачений п. 16.2 договору, про настання обставин, які перешкоджали виконанню договору, рівно як і доказів досягнення сторонами домовленості щодо продовження термінів виконання зобов`язань за договором або припинення дії договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України існування форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) у взаємовідносинах із відповідачем-1 по договору.

Щодо твердження позивача про те, що він призупинив виконання робіт керуючись п. 3.4, пп 5.4.6 п. 5.4, п. 12.3 договору, оскільки відповідач-1 вчасно не розглянув та не підписав направлені позивачем листом № 01-81/2022 від 22.07.2022 (а.с. 59 т. 1) акти приймання виконаних робіт №№ 43, 43.1, 44, 42, 41, 40, 40.1, 45 на загальну суму 7 456 338,03 грн., не передав частину проєктної документації, не оплачує виконані роботи.

Аналіз змісту умов пункту 3.4 договору свідчить про те, що даний пункт містить перелік обставин (зокрема, обставини непереборної сили; затримка фінансування замовника; несвоєчасне надання проєктної документації), у разі виникнення яких строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір шляхом укладення додаткової угоди. Пунктом 3.4 договору передбачено укладення сторонами додаткової угоди до договору про зміну строків виконання робіт у разі виникнення наведених обставин, а не призупинення виконання робіт генпідрядником в односторонньому порядку за наявності таких обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно календарного графіку виконання робіт (в редакції додаткової угоди №11 від 24.06.2022), за січень 2023 - березень 2023 позивач був зобов`язаний виконати роботи на загальну суму 3 994 835,77 грн. Проте, листом № 02-61/2023 з проханням підписати додаткову угоду до договору, якою внести зміни до Календарного графіку виконання робіт, позивач звернувся до відповідача-1 тільки 05.04.2023 (вх. № 7218-16-23 від 07.04.2023), тобто вже після закінчення строку на виконання робіт за Договором у І кварталі 2023 року.

Разом з цим, право позивача (генпідрядника) призупинити виконання робіт передбачено пп. 5.4.4 та пп 5.4.6 п. 5.4 договору.

Суд першої інстанції відхилив вищезазначені твердження позивача як необґрунтовані, оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи жодний з вищенаведених актів приймання виконаних будівельних робіт та акт приймання придбаного устаткування. За відсутності цих актів у матеріалах справи, суд не може встановити наявність обставин, з якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на такі докази.

Стосовно тверджень позивача про призупинення ним робіт на підставі пп 5.4.6 п. 5.4 договору, оскільки відповідач-1 не передав позивачу частину проєктної документації (кореговані розділи 2-1-7 та 2-1-31 до зміненого розділу АІ-А-277-18-Р проєкту "Капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва", що унеможливило виконання позивачем робіт, передбачених на І квартал 2023 року.

Суд першої інстанції критично оцінив зазначені твердження позивача, враховуючи, що позивач делегував право укладання договору на проведення експертизи з надання експертної оцінки локальних кошторисів № 2-1-7, № 2-1-31 проєкту "Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва (коригування)" позивачу як генпідряднику будівництва, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом НСЗУ від 05.11.2021 № 24780/12.2.1-20-21 до ТОВ "Українська міжрегіональна будівельна експертиза" (а.с. 253 т. 1).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу-1 щомісячно у порядку п. 10.3 договору інформації, зокрема про хід виконання робіт у І кварталі 2023 року, у тому числі про відхилення від графіку їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), загроз виконання договору у І кварталі 2023 року з вини замовника. Фактично про те, що роботи, до яких позивач планував приступити у першому кварталі 2023 року, ним так і не були розпочаті, позивач повідомив відповідача-1 листом № 02-61/2023 від 05.04.2023.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду наявність підстав для визнання Банківської гарантії № 749-23 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги НСЗУ від 28.04.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Не погодившись із прийнятим рішенням, TOB «САТІ-НОВА СОЮЗ» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, зазначає, що оскаржує рішення Господарського суду міста Києва частково, а саме: щодо вимоги від 09.03.2023 року № 7853/2-17-23 - позивач оскаржує лише мотиви обґрунтування оскаржуваного рішення в частині висновку про те, що видаткові накладні, на які посилається позивач не є належними доказами відповідно до умов договору. Належними доказом на підтвердження використання генпідрядником отримання попередньої оплати є акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконання будівельних робіт; в частині відмови у позовній вимозі про визнання банківської гарантії № 749-23 від 30 грудня 2022 року в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037, 59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 28.04.2023 року № 15188/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню.

Апелянт вважає, що Господарський суд міста Києва приймаючи оскаржуване рішення неповно та неправильно з`ясував та встановив обставини, які мають значення для справи, не дослідив та не надав оцінки доказам у справі, допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Крім того, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є не доведеними.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дуже поверхнево почав з`ясовувати обставини процедури і факту виконання позивачем такого договірного зобов`язання та на підставі неповного з`ясування усіх обставин справи дійшов висновку, що позивач не виконав свій обов`язок щодо повернення суми попередньої оплати.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що видаткові накладні, на які посилається позивач не є належними доказами відповідно до умов договору. Належними доказом на підтвердження використання генпідрядником отримання попередньої оплати є акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконання робіт.

При цьому, суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що всю отриману суму попередньої оплати за Договором №61 позивач повністю використав на придбання і постачання необхідних для виконання Робіт матеріалів, конструкцій, виробів та надав НСЗУ відповідні підтверджуючі документи.

Апелянт зазначає, що листом від 24.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" надало Національній службі здоров`я України копії первинних документів за реєстром витрат Товариства, що підтверджують витрати на загальну суму 18 668 026 гривень 20 копійок - всю суму попередньої оплати. Лист від 24.08.2022 року із додатками, отримано НСЗУ 29.08.2022 року, вх. №18946-16-22. Однак суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач не вказав, на яку саме суму та згідно яких видаткових накладних ним було придбано матеріали та конструкції за договором №61. Проте,як зазначає апелянт, вказаний висновок взагалі не відповідає обставинам справи, оскільки в матеріалах справи наявні претензії НСЗУ про повернення сум попередньої оплати за договором №61 та договором №71. Саме на весь залишок авансу за договором №61 та договором №71 (навіть зазначено більшу суму) Товариство надало видаткові накладні щодо придбання матеріалів та обладнання.

Також на переконання апелянта, є помилковою позиція суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що у видаткових накладних зазначені саме ті матеріали, які придбані саме за договором №61, а не за іншим договором. В матеріалах справи наявний перелік матеріалів та обладнання, що знаходяться на території НСЗУ, кошти на придбання матеріалів та обладнання перераховувалися із казначейського рахунку (рух коштів відображено на Прозоро) саме тим постачальника, видаткові накладі яких позивач надав. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні взагалі не надавав оцінку таким доказам та доводам сторони.

Окремо апелянт зазначає, що Товариство у липні 2022 року направило НСЗУ акти щодо виконання частини робіт (виконаних ще до повномасштабного вторгнення), в яких відображало використання частини сум попередньої оплати (про вказані обставини буде зазначено нижче). Однак, вказані акти, всупереч положенням умов договору щодо їх розгляду протягом п`ятнадцяти днів не були розглянуті (підписані або надані зауваження).

Таке прострочення з боку НСЗУ унеможливлює Товариство виконувати роботи з використанням придбаних матеріалів та обладнання, та відповідно, надавати акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-З.

Враховуючи те, що подальші будівельні роботи не проводилися (через непідписання актів та з інших причин, що будуть перелічені нижче), генпідрядник не міг надати акти КБ-2в та довідку КБ-3, які є документами первинного обліку, що підтверджують саме факт виконання робіт, а не факт закупівлі обладнання.

Враховуючи вищевикладені обставини, апелянт вважає, що суд першої інстанції в частині висновків щодо процедури підтвердження повернення авансових платежів та факту виконання такого договірного зобов`язання позивачем, не повно дослідив докази та встановив обставини що мають значення для справи.

Більше того, оскільки суд першої інстанції дійшов чіткого і однозначного висновку що банківською гарантією взагалі не передбачено таке зобов`язання як повернення суми авансу (з таким висновком позивач погоджується), надавши свої висновки про процедуру повернення авансів та факту невиконання такого зобов`язання позивачем, суд фактично вийшов за межі дослідження у цій справі. З однієї сторони суд зазначає, що зобов`язання взагалі не є гарантійним випадком, а з іншої поверхнево досліджує докази та встановлює обставини щодо процедури та факту його виконання (висновки суду є суперечливими).

Оскаржуючи рішення суду в частині мотивів, апелянт вважає, що в даному випадку мотиви, з яких суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання банківської гарантії №749-23 від 30 грудня 2022 року в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037, 59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 09.03.2023 року №7853/2-17-23 про визнання гшарантії ткою, що не підлягає виконанню, повинні зводитися виключно до того, що зобов`язання щодо повернення авансових платежів не є гарантійним випадком.

Щодо незаконності оскаржуваного рішення в частині відмови у позовній вимозі про визнання банківської гарантії №749-23 від 30 грудня 2022 року в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037, 59 грн. на підставі вимоги до Національної служби здоров`я України від 28.04.2023 року №15188/2-17-23 про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, апелянт зазначає наступне.

Суд першої інстанції взагалі не надав оцінки доказам позивача та дійшов висновків, які по суті не відповідають обставинам справи, незважаючи, що позивач неодноразово наголошував, що підрядні роботи були призупинені оскільки: НСЗУ не розглянула у п`ятнадцятиденний строк направлені листом № 01- 81/2022 від 22.07.2022 року акти приймання виконаних будівельних робіт (підстава зупинення - п. 5.4.6 договору № 61), станом на сьогоднішній день НСЗУ не надала документи, необхідні для корегування розділів №2-1-7 та 2-1-31; а також обставини, що не залежали від волі осіб - постійне відключення світла, відсутність фінансування (black out, як за графіками, так і в екстреному порядку).

Апелянт звертає увагу на те, що обставини того, що акти до цього часу не розглянуті, підтверджується наявністю спору у Господарського суду міста Києва у справі №910/7126/23 (копія позову та ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/7126/23 - у матеріалах справи).

Більше того, у матеріалах справи наявний лист НСЗУ від 21.09.2023 року, згідно якого лише у вересні 2023 року НСЗУ запропонувало розглянути отримані акти (в листі чітко зазначено що це саме ці акти №43, №43.1, №44, №42, №41 №40, №40.1 №45).

Також апелянт звертає увагу суду на право позивача призупиняти виконання робіт за п. 5.4.6 договору, згідно якого генпідрядник має право у разі не отримання від замовника підписаного акта приймання будівельних робіт за формою №КБ-2в, та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 або письмової відмови від їх прийняття в строк 15 (п`ятнадцять) робочих днів від дати отримання них документів замовником, генпідрядник може призупинити виконання робіт до моменту отримання підписаного акта приймання будівельних робіт та витрат за формою №КБ-2в, та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 або письмової відмови від їх підписання.

При цьому, пункт 5.4.6 договору не передбачає обов`язку негайно чи у певний строк повідомляти про призупинення робіт саме на цій підставі, адже призупинення здійснюється внаслідок невиконання обов`язків замовником, а не підрядником.

Також апелянт зазначає щодо ситуації, що склалася за січень-березень 2023 року згідно календарного графіку позивач повинен був виконати роботи на суму - 3 994 835, 77 грн.

Ще у липні 2022 року позивач листом №01-81/2022 від 22.07.2022 року направив Національній службі здоров`я України акти на загальну суму робіт 7 456 338, 03 грн., які до цього часу не прийняті відповідачем-1 (спір у справі №910/7126/23). Лист N°01-81/2022 від 22.07.2022 року містить чітку інформацію, на яку суму надаються акти, НСЗУ не заперечували щодо вказаної суми.

Тобто на момент, завершення першого кварталу 2023 року (січень-березень), протягом якого позивач мав виконати роботи на суму 3 994 835, 77 грн., у НСЗУ на розгляді перебував лист №01-81/2022 від 22.07.2022 року із актами на суму 7 456 338, 03 грн., роботи згідно яких до цього часу не прийняті.

В даному випадку склалася ситуація, за якої замовник відмовляється приймати роботи (хоча знаходиться в приміщенні і користується благами), не оплачує такі роботи і ще додатково бажає стягнути з генпідрядника гарантійний платіж (по факту штраф) у розмірі більше 2-ох мільйонів гривень за те, що генпідрядник не виконував роботи.

Позивач також додатково зазначав, що ще було декілька додаткових причин призупинення робіт, а саме те, що НСЗУ до цього часу не надало йому необхідні документи задля проведення коригування розділів 2-1-7 та 2-1-31 кошторисної документації, а також постійне відключення світла (black out, як за графіками, так і в екстреному порядку), тривалі повітряні тривоги, що унеможливили планування робочого процесу Товариства.

Також апелянт зазначає, що під час розгляду справи №910/4313/23 позивач заявляв клопотання про зупинення її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7126/23, в якій товариство звернулося із позовом про стягнення коштів за направленими позивачем та проігнорованими відповідачем-1 актами приймання виконаних будівельних робіт. У свою чергу, НСЗУ звернулася із зустрічним позовом про повернення попередньої оплати за договором та стягнення пені за порушення умов щодо її вчасного неповернення.

Аргументуючи необхідність зупинення провадження у справі №910/4313/23 позивач зазначав, що в рамках справи №910/7126/23 досліджуються обставини: порушення Товариством: зобов`язань за договором №61 щодо повернення сум авансу та чи наявні підстави для їх стягнення (оскільки НСЗУ просить стягнути пеню за порушення); щодо розгляду НСЗУ актів, направлених Товариством у липні (власне через що і були зупинені роботи); щодо підстав зупинення робіт; щодо факту виконання робіт за договором № 61.

Проте, Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання позивача без зазначенням мотивів, з яких суд дійшов таких висновків в оскаржуваному рішенні, або в окремій ухвалі. Взагалі відсутні аргументи відмови у зупиненні провадження у справі.

Позивач також заявив клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №910/4313/23 до розгляду пов`язаної справи №910/7126/23.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/4313/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Іоннікова І.А. Михальська Ю.Б., колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4313/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/4313/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

29.04.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4313/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024, справу № 910/4313/23 призначено до розгляду на 11.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 розгляд справи № 910/4313/23 відкладено на 09.07.2024 у зв`язку із тим, що через підсистему електронний суд надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки адвокат Титикало Р.С. бере участь в іншому судовому засіданні у Полтавському окружному адміністративному суді.

Судове засідання, призначене на 09.07.2024, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 справу № 910/4113/23 призначено до розгляду на 03.09.2024 о 12:00 год.

В судовому засіданні 03.09.2024 оголошувалась перерва у розгляді справи до 24.09.2024.

Судове засідання, призначене на 24.09.2024, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 справу № 910/4113/23 призначено до розгляду на 15.10.2024.

В судове засідання 15.10.2024 з`явились повноважні представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4313/23 до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7126/23 за позовом ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" до Національної служби здоров`я України про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Національної служби здоров`я України до ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" про стягнення попередньої оплати (авансу), оскільки зазначені справи є взаємопов`язаними.

Аргументуючи необхідність зупинення провадження у справі №910/4313/23 позивач вказує на взаємопов`язаність справи № 910/7126/23 зі справою № 910/4313/23.

У справі № 910/7126/23, яка знаходиться в провадженні Господарського суду міста Києва первісний позов ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ до Національної служби здоров`я України про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи за договором підряду № 61 від 06.04.2020 та договором підряду № 71 від 01.04.2021, зустрічний позов Національної служби здоров`я України до ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" про повернення невикористаної суми авансу за Договором №61 від 06.04.2020.

В межах розгляду справи № 910/7126/23 встановленню підлягають обставини щодо процедури підтвердження повернення авансових платежів та факту виконання такого договірного зобов`язання позивачем (чи є підтвердженням видаткові накладні).

Національна служба здоров`я України у вимогах про стягнення гарантійної суми від 03.04.2023 року №11452/2.2.1-05-23 та від 28.04.2023 року №15188/2-17-23 (які є предметом розгляду у справі № 910/4313/23) зазначає про порушення ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" строків виконання робіт.

ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" зазначає, що роботи були призупинені оскільки: НСЗУ не розглянула у п`ятнадцятиденний строк направлені листом №01-81/2022 від 22.07.2022 року акти приймання виконаних будівельних робіт (підстава зупинення - п. 5.4.6 Договору №61), станом на сьогоднішній день НСЗУ не надала документи, необхідні для корегування розділів №2-1-7 та 2-1-31; а також обставини, що не залежали від волі осіб - постійне відключення світла (black out, як за графіками, так і в екстреному порядку). Про всі ці обставини було зазначено у листі від 05.04.2023 року, в якому товариство чітко посилається на пункт 5.4.6 договору №61 (сам лист спростовує твердження НСЗУ, що товариство про це не зазначало).

В рамках справи № 910/7126/23 розглядаються акти приймання виконаних будівельних робіт, направлені листом №01-81/2022 від 22.07.2022 року. Суд з`ясовує причини того, чому НСЗУ не розглянуло акти у п`ятнадцятиденний строк, встановлений договором № 61.

Таким чином, в рамках справи №910/7126/23 досліджуються обставини: порушення ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" зобов`язань за договором №61 щодо повернення сум авансу та чи наявні підстави для їх стягнення (оскільки НСЗУ просить стягнути пеню за порушення); щодо розгляду НСЗУ актів, направлених ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" у липні (власне через що і були зупинені роботи); щодо підстав зупинення робіт; щодо факту виконання робіт за договором №61.

На переконання позивача, вказані обставини підлягають дослідженню в рамках справи №910/4313/23, оскільки вимоги НСЗУ щодо сплати гарантійного платежу якраз і зводяться до повернення авансових платежів та порушення строків виконання робіт за договором.

Представник відповідача-1 заперечив проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4313/23, вважає відсутнім факт пов`язаності предмета спору у двох абсолютно різних судових провадженнях.

Так у справі № 910/7126/23 предметом спору є стягнення заборгованості та пені за договорами ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" просить стягнути заборгованість за актами, які направлені листами № 01-80/2022 від 21.07.2022 про приймання виконання робіт: за договором № 71 (№ 25/71, №25.1/71, № 26/71, № 27/71 № 28/71, № 28/71, № 29/71 та 29.1/71); № 01-81/2022 від 22.07.2022 за договором № 61 (№ 40, № 40.1, № 43, № 43.1, № 44 та № 45), також листом № 01-80/2022 від 25.07.2022 були направлені акти приймання виконання робіт за договором № 71 (№ 31/71 та № 31.1/71).

Таким чином, в рамках справи № 910/7126/23 розглядається виключно питання оплати за актами приймання виконання робіт, що направлялися у 2022 році, в той час, як в межах справи № 910/4313/23 позивач просить визнати банківську гарантію № 749- 23 від 30 грудня 2022 року в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. такою, що не підлягає виконанню в цілому.

Щодо намагання ТОВ "Саті-Нова Союз" знайти якийсь зв`язок у двох різних за суттю та предметом спору провадженнях, відповідач-1 наполягає на тому, що пунктом 3.3 договору № 61 від 06.04.2020 визначено, що роботи виконуються генпідрядником поетапно, відповідно до календарного графіку (додаток 3 до договору), в якому визначається дата початку та закінчення всіх видів та етапів робіт.

Відповідно до пункту 10.2 договору генпідрядник забезпечує виконання робіт у строки, визначені в розділі 3 договору. Відповідно до пункту 5.3.12 договору генпідрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Саме на підставі листа ТОВ "САТІ -НОВА СОЮЗ" № 01-63/2022 від 24.05.2022 року про необхідність відтермінувати виконання робіт (на січень 2023року) через введений воєнний стан на території України, 24.06.2022 року додатковою угодою № 11 (далі -ДУ № 11) до договору (копія надається), внесені зміни до договору, зокрема в додатки № 3 календарний графік, № 4 план фінансування, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно ДУ № 11, за період січень - березень 2023 року ТОВ "САТІ -НОВА СОЮЗ" повинно було виконати роботи на суму 3 994 835,77 грн. Станом на сьогодні термін виконання робіт за I квартал 2023 року (січень - березень) минув, роботи у 2023 році по нині не розпочаті.

З огляду на порушення взятих на себе генпідрядником зобов`язань, які відповідно до ДУ № 11 мали бути виконанні, починаючи з 01.01.2023, НСЗУ була змушена 09.03.2023 звернутися до АТ "Банк Альянс" з вимогою (вимога № 7853/2-17-23) щодо виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. за банківською гарантією від 30.12.2022 № 749-23.

Відповідач-1 звертає увагу суд апеляційної інстанції на те, що у рамках судової справи № 910/7126/23 розглядаються акти за 2022 рік, підставою звернення з вимогою щодо виплати договірного забезпечення є невиконання робіт у 2023 році.

Також не може бути прийнято до уваги апелювання позивача щодо того, що нібито "….у позовній заяві позивач зазначив, що оскільки відповідач - 1 не розглянув направлені у липні 2022 року акти, позивач скористався своїм правом на призупинення виконання робіт, передбачених п. 5.4.6договору."

На думку відвпоідача-1, позивачем не надано жодних доказів, якими б підтверджувалося зупинення робіт, виконання яких призначено на 2023 рік згідно календарного графіку до договору, у зв`язку з не розглядом актів, направлених у липні 2022 року.

Як вже зазначалося вище, НСЗУ звернулася 09.03.2023 до АТ "Банк Альянс" з вимогою (вимога № 7853/2-17-23) щодо виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. за банківською гарантією від 30.12.2022 № 749-23.

В свою чергу, 05.04.2023 від позивача на адресу НСЗУ надійшов лист № 02-61/2023 (копія надається), в якому позивач повідомив, що: "… За новим Календарним графіком виконання робіт, генпідрядник в першому кварталі 2023 року планував приступити до виконання робіт, що ним визначені, проте роботи не були розпочаті з огляду на таке: внаслідок збройної агресії російської федерації проти України настали обставини, які унеможливлювали виконання робіт у 2023 році.

У той же час, позивачем не надано жодного доказу неможливості виконання саме ним свого зобов`язання за укладеним договором. Відповідно до умов договору пункту 7.1 встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору, виникли поза волею сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання цього договору.

Сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна повідомити іншій стороні у 30 денний строк з дня їх настання і досягнення домовленості щодо продовження термінів виконання зобов`язань або припинення дії договору. Докази виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України згідно з Законом України "Про Торгово-промислові палати України" або до діючого законодавства іншими уповноваженими органами (пункт 7.2 договору).

В НСЗУ відсутнє підтвердження, що позивач повідомив відповідача про неможливість виконання робіт за договором, із посиланням на лист Торгово- промислової палати України.

Вказане свідчить про те, що позивач не виконав встановленого пунктом 7.2 договору обов`язку щодо негайного повідомлення відповідача-1 про вплив форс-мажорних обставин.

Також, в листі лист № 02-61/2023 позивач зазначив про ряд інших обставин, що на його думку стали підставою для призупинення виконання робіт за договором в період за I квартал (січень - березень 2023 року), зокрема: відповідач відмовився приводити договірну ціну у відповідність до відкоригованих проектних рішень, не надав позивачу необхідні документи для проведення експертизи локальних кошторисів.

Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 5.4.6 договору у разі не отримання від замовника підписаного акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 або письмово відмовити від їх прийняття в строк 15 (п`ятнадцять) робочих днів від дати отримання цих документів замовником, генпідрядник може призупинити виконання робіт до моменту отримання підписаного акта приймання виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 або письмової відмови від їх підписання..."

Національною службою здоров`я України надано оцінку відповідності актів приймання виконаних робіт, надісланих позивачем у липні 2022 року. Листом від 23.02.2023 № 6024/10-13-23 відпвоідача-1 було повідомлено про неможливість прийняття актів з причини невідповідності їх договірній ціні та відсутності виконавчої документації визначеної умовами договору

Отже, відповідач-1 наголошує, що письмову відмову від підписання актів за 2022 рік позивач отримав, але до виконання робіт затверджених календарним графіком на 2023 рік так і не приступив.

Таким чином, відсутній будь-який доказ який би підтверджував зупинення робіт в 2023 році у зв`язку з непідписанням актів у 2022 році, в той же час, наведений лист про призупинення роті був скерований генпідрядником лише на початку ІІ кварталу 2023 року і містить посилання на зовсім інші підстави зупинення, але аж ніяк не акти, як про це заявляє у своєму клопотанні позивач.

Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження.

З огляду на зазначене, позивач приводить різні обставини які, на його думку, унеможливлювали виконання ним робіт, але ці обставини ним недоведені та не підтверджені жодним документом, а тому на думку відповідача-1 є зловживанням процесуальним правами та маніпуляційною спробою ввести суд в оману за для досягнення єдиної цілі - уникнути відповідальності за самоусунення від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, за які було отримано державні кошти від НСЗУ.

Відповідно до п. 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, відповідач -1 переконаний, що у даному випадку відсутні об`єктивні підстави для зупинення провадження, оскільки відсутній прямий зв`язок між двома провадженнями, окрім того, що в обох справах беруть участь одні і ті ж сторони, також відсутня колізія в застосуванні норми права чи неоднозначна судова практика, а отже і відсутня потреба наводити додатково якісь висновки Верховного суду з подібних правовідносин.

Представник відповідача-2 щодо заявленого апелянтом клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4313/23 до розгляду справи № 910/7126/23 залишив вирішення зазначеного питання на розсуд суду.

Колегія суддів у судовому засіданні 15.10.2024, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1, 2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання про зупинення провадження у справі, дійшла висновку щодо наявності підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати:

- як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Суд також зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з обмеженістю предметом позову.

Предметом спору у справі № 910/4313/24 є вимоги до Національної служби здоров`я України про:

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 09.03.2023 року №7853/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню;

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 03.04.2023 року №11452/2.2.1-05-23 такою, що не підлягає виконанню;

- визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. на підставі вимоги Національної служби здоров`я України від 28.04.2023 № 15188/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню.

Підставою подання зазначеного позову є вимоги Національної служби здоров`я України до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про сплату банківської гарантії № 749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантійної суми) у розмірі 2 327037, 59 грн., які НСЗУ обґрунтовує невиконанням позивачем свого зобов`язання по повернення невикористаної суми попередньої оплати за договором підряду № 61 від 06.07.2020, порушенням строків виконання робіт за договором підряду.

Отже, у даному разі необхідно встановити обставини щодо обсягу фактично виконаних робіт, вартості робіт, наявності або відсутності порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" договірних зобов`язань за договором підряду №61 від 06.04.2020 забезпечених гарантією.

Водночас, судом встановлено, що 10.05.2024 Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі № 910/7126/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" до Національної служби здоров`я України про стягнення 4 027 021,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Національною службою здоров`я України прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати виконаних позивачем підрядних робіт за Договором підряду №61 від 06.04.2020 та за договором підряду №71 від 01.04.2021, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 2 066 223,31 грн. та у розмірі 1 158 300,32 грн. відповідно.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 514 489,60 грн., нарахованої на суму боргу за договором підряду №61 від 06.04.2020 за період з 13.08.2022 по 18.04.2023, та пені у розмірі 288 008,43 грн., нарахованої на суму боргу за договором підряду № 71 від 01.04.2021 за період з 13.08.2022 по 18.04.2023.

Колегією суддів також враховано, що Національною службою здоров`я України було заявлено зустрічний позов у справі № 910/7126/23 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" про стягнення сплачених в якості авансу за договором підряду № 61 від 06.04.2020 коштів у розмірі 1 476 453,01 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасне повернення авансу, у розмірі 485 409,21 грн., разом 1 961 862,22 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Національна служба здоров`я України вказує, що нею було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" авансовий платіж за договором № 61 від 06.04.2020 у загальному розмірі 9 000 000,00 грн., в той час як відповідачем за зустрічним позовом підтверджено використання авансованого платежу в частині 7 523 546,99 грн. Як вказує позивач за зустрічним позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" не виконано передбаченого п. 4.4 спірного договору обов`язку з повернення невикористаної суми попередньої оплати по закінченню 11 місяців з дати зарахування суми попередньої оплати, а відтак наявні правові підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом боргу у розмірі 1 476 453,01 грн.

Крім того, позивач за зустрічним позовом стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" пені у розмірі 485 409,21 грн., нарахованої за період з 06.06.2022 по 31.01.2023 у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом свого зобов`язання з повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлені питання:

- відповідності фактично виконаних будівельних робіт (використаних матеріалів) по "Капітальному ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва" за Договором підряду №61 від 06 квітня 2020 року та Договором підряду №71 від 01 квітня 2021 року переліку та об`ємам, вказаним у акті №40 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №40.1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №41 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №42 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №43 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №44 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №45 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, акті №25/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №25.1/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №26/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №27/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №28/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №29/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №31/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в? Якщо не відповідають, то які саме роботи фактично не виконані, проте відображені у таких актах;

- відповідності фактично виконаних будівельних робіт (використаних матеріалів), зазначених у акті №40 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №40.1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №41 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №42 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №43 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №44 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №45 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №25/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №25.1/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №26/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №27/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №28/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №29/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в;акті №31/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в проектній документації (стадії Р)? Якщо не відповідають, то які саме роботи не відповідають та в чому полягає невідповідність? Чи необхідним було виконання таких робіт згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо);

- загальної вартості фактично виконаних будівельних робіт (використаних матеріалів), зазначених у акті №40 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №40.1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №41 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №42 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №43 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №44 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №45 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №25/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №25.1/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №26/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №27/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №28/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №29/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; акті №31/71 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, виконання яких передбачено проектною документацією (стадії Р) або виконання яких було необхідним згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо);

- відповідності фактично виконаних будівельні роботи по капітальному ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва переліку та об`єму вказаним у актах №№ 40, 40.1, 41, 42, 43, 43.1, 44, 45, 25/71, 25.1/71, 26/71, 27/71, 28/71, 29/71, 29.1/71, 31/71 складених за договором № 61 від 06.04.2020 та договором № 71 від 01.04.2021. Якщо у вищезазначених актах внесено фактично виконані роботи не передбачені умовами договору №61 від 06.04.2020 та договору №71 від 01.04.2021, вказати їх види та обсяги, вартості робіт;

- відповідності фактично виконані роботи (використані матеріали) у актах №№ 40, 40.1, 41, 42, 43, 43.1, 44, 45, 25/71, 25.1/71, 26/71, 27/71, 28/71, 29/71, 29.1/71, 31/71 роботам і матеріалам відображеним в локальних кошторисах, на підставі яких складено тверду договірну ціну за договором №61 від 06.04.2020 та договором №71 від 01.04.2021. Якщо не відповідає то якою є їх вартість.

Отже, встановлення обставин щодо обсягу фактично виконаних робіт, вартості робіт, наявності або відсутності порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" договірних зобов`язань за договором підряду №61 від 06.04.2020 та за договором підряду №71 від 01.04.2021 за спірними актами та їх відповідність проектно-кошторисній документації, будуть встановлені в межах розгляду справи № 910/7126/23.

Встановлення відповідних обставин у межах окремої господарської справи №910/7126/23/23 має преюдиціальне значення для справи № 910/4313/23, оскільки в межах справи №910/7126/23 буде встановлено обсяг робіт, вартість робіт, наявність або відсутність порушення ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ" своїх договірних зобов`язань за договором підряду № 61 від 06.04.2020, забезпечених гарантією.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що вищенаведені обставини підтверджують об`єктивну неможливість розгляду справи № 910/4313/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7126/23, колегія суддів вважає за доцільне зупинити апеляційне провадження у справі № 910/4313/23 тому, що встановлення фактів виконання чи невиконання підрядних робіт у справі 910/7126/23 ( в тому числі за результатами експертизи), може мати преюдиційне значення для об`єктивного вирішення справи № 910/4313/23 по суті щодо наявності чи відсутності підстав для визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 74, 86, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" про зупинення апеляційного провадження у справі №910/4313/23 задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/4313/23 до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7126/23.

Зобов`язати сторони повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №910/4313/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2024

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська