Постанова

від 03.10.2024 по справі 925/249/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 925/249/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.10.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024

по справі № 925/249/22 (судді - Г.М.Скиба)

за позовом Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "У-ХАУС

про стягнення грошових коштів у сумі 15 656,39 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 заяву стягувача Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" м. Умань Черкаської області вих.№591 від 19.06.2024 (вх.суду №10146/24 від 24.06.2024) про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Змінено боржника ТОВ "У-ХАУС" на боржника гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні як власника квартири у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 по справі № 925/249/22. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви КП "Уманське РЕУ №3.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявником не надано доказів правонаступництва ОСОБА_1 . Один тільки факт отримання у власність квартиру не може свідчити про наявність достатніх підстав для висновку про правонаступництва усіх прав та обов`язків боржника та їх перехід до ОСОБА_1 .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Андрієнка В.В., Шапрана В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали оскарження 925/249/22.

14.08.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження по справі №925/249/22.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Андрієнко В.В., Буравльов С.І., які входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд апеляційної скарги у визначеному складі суду неможливо.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Андрієнко В.В., Шапран В.В., у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 по справі № 925/249/22 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду: докази надсилання копії скарги іншим сторонам по справі №925/249/22.

01.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено докази надсилання копії скарги іншим сторонам по справі №925/249/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 по справі № 925/249/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.09.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Суліма В.В. на XX черговому з`їзді суддів України з 18.09.2024 по 19.09.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 у справі № 925/249/22 призначено на 03.10.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

11.09.2024 (повторно 12.09.2024) через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, який був прийнятий судом у порядку ст. 263 ГПК України, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 року по справі № 925/1254/22 поновлене у відповідних державних реєстрах право власності громадянки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_2 , яка з фактичного володіння та користування тієї ж ОСОБА_1 не вибувала, то заборгованість, яка стягнута рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 травня 2022 року по справі № 925/249/22 із ТОВ "У-ХАУС" і є тією сумою боргу за період квітень 2019 року - лютий 2022 року включно, у якому ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 фактично проживала у цій квартирі та користувалася усіма житлово-комунальними послугами, що нею не заперечується, тобто визнається. А тому, є всі фактичні та юридичні підстави по справі № 925/249/22 для заміни боржника із ТОВ "У-ХАУС" на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник учасників апеляційного провадження у судове засідання 03.10.2024 не з`явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "У-ХАУС" з вимогою про стягнення 15 656,39 грн, з них: 13 659,66 грн основної заборгованості за надані послуги з утримання багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 за період з 01.04.2019 до 01.03.2022; 1475,78 грн інфляційних втрат; 520,95 грн 3% річних та відшкодування судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішенням суду від 12.05.2022 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "У-ХАУС" на користь Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" 13 659,66 грн заборгованості, 1475,78 грн інфляційних втрат, 517,88 грн 3% річних та 2481 грн судового збору. В решті вимог відмовлено.

07.06.2022 на виконання рішення суду було видано наказ.

24.06.2024 Господарському суду Черкаської області надійшла заява Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" №591 від 19.06.2024 (вх.№10146/24) про заміну сторони виконавчого провадження.

Наказ стягувачем було пред`явлено до виконання, однак ВДВС не виявив активів та майна, на яке могло бути звернено стягнення для виконання рішення суду. Наказ суду повернуто стягувачеві.

Пізніше ОСОБА_1 самостійно звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ "У-ХАУС" з вимогами про визнання рішення загальних зборі товариства недійсним, скасування реєстраційних дій, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, скасування рішення про державну реєстрацію права власності (спірна квартира), визнання права власності на майно (спірна квартира). Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі №925/1254/22 вимоги задоволено частково, в тому числі скасовано державну реєстрацію права власності товариства "У-ХАУС" на квартиру та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 85,7 м2. Рішення суду набрало законної сили.

Заявник (стягувач РЕУ-3) доводить вчинення активних дій ОСОБА_1 по захисту свого права власності на спірний об`єкт нерухомості квартиру у багатоквартирному будинку, тобто своє правонаступництво у зв`язку з вибуттям ТОВ "У-ХАУС" з правовідносин на володіння майном та утримання житла в багатоквартирному будинку за рішенням суду. У суду є достатні та обґрунтовані підстави вважати гр. ОСОБА_1 правонаступником ТОВ "У-ХАУС" у виконавчому провадженні у справі №925/249/22 у зв`язку з вибуттям останнього.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника та не повинно створювати для стягувана зайвих перешкод і витрат (постанова ОП КГС ВС від 21.05.2021 у справі № 905/64/15).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-ри/2012).

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY V. GREECE, №18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 2-н-148/09, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу, (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно приписів ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора або боржника у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони у справі її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 28.11.2019 зі справи № 916/2286/16 та постанові Верховного Суду від 15.01.20 у справі № 904/11903/16).

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувана у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятії статті 334 Господарського процесуального кодексу України (п. 7.4 постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/11030/18).

У постанові від 16.02.2021 у справі №911/3411/14 Велика Палата Верховного Суду зазначила, правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (висновок про застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 922/2301/18).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Водночас, Верховний Суд у своїх постановах також зауважує, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

За приписами ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів констатує, що заявником відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України не надано доказів правонаступництва ОСОБА_1 .

Так, заявником, зокрема, не надано доказів того, що юридична особа боржник (ТОВ «У-ХАУС) припинений в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідований або інших належних доказів заміни боржника в зобов`язанні. Один тільки факт отримання у власність квартиру за адресою: Черкаська обл., м. Умань вулиця Захисників України,12 кв. не може свідчити про наявність достатніх підстав для висновку про правонаступництво усіх прав та обов`язків боржника та їх перехід до ОСОБА_1 . Станом на 01.07.2024 ТОВ «У-ХАУС» не перебуває в процесі припинення, що заявником не спростовано.

Крім того, станом на 02.07.2024 виконавче провадження №69321297 є закінченим, а виконавчий документ - наказ № 925/249/22 виданий 07.06.2022 Господарським судом Черкаської області повернутий стягувачу - КП «Уманське РЕУ №3» відповідно до постанови про повернення виконавчого документу від 27.12.2022, який міститься в матеріалах справи, а тому заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником не вбачається за можливою.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів констатує про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" про заміну сторони виконавчого провадження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" про заміну сторони виконавчого провадження.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 по справі № 925/249/22 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 по справі № 925/249/22 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

4. Матеріали справи №925/249/22 повернути до Господарського суду Черкаської області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 15.10.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім