Постанова

від 16.10.2024 по справі 910/17000/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17000/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Чеверда О.В. (в залі суду),

від відповідача: Тронь І.В. (в залі суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 (повний текст складено 19.07.2024)

у справі № 910/17000/23 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тек"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 745 935,30 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Тек» (далі - ТОВ «Грін Тек», Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», Підприємство, Гарантований покупець) про стягнення заборгованості за договором №14999/01 від 30.03.2018 у розмірі 4 747 501,56 грн.

У січні 2024 року Гарантований покупець звернувся із заявою про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 566,26 грн основного боргу у зв`язку з частковою його оплатою, до якої долучив платіжні доручення №326 491 від 30.11.2023 на суму 578,50 грн та №332 856 від 28.12.2023 на суму 987,76 грн.

Ухвалою Господарського суду від 26.02.2024 провадження у справі № 910/17000/23 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 1 566,26 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору; подальший розгляд позовних вимог ТОВ «Грін Тек» до ДП «Гарантований покупець» постановлено здійснювати щодо вимог про стягнення 4 745 935,30 грн основного боргу.

В подальшому під час розгляду справи ДП «Гарантований покупець» здійснило часткову оплату заборгованості за договором у розмірі 2 915,50 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 провадження у справі №910/17000/23 за позовом ТОВ "Грін Тек" до ДП "Гарантований покупець" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 2 915,50 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору. Позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Грін Тек" 4 742 369,67 грн заборгованості та 71 135,55 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Суд встановив, що Гарантований покупець порушив взяті на себе зобов`язання із оплати відпущеної ТОВ «Грін Тек» електроенергії, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором у сумі 4 745 935,30 грн, яка підтверджена належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем.

Оскільки під час розгляду справи Гарантований покупець здійснив часткову оплату заборгованості за договором у розмірі 2 915,50 грн, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі №910/17000/23 в цій частині вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Врахувавши наявність у матеріалах справи копії платіжної інструкції №319773 від 26.10.2023 про сплату 650,13 грн, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача до суду з позовом, що розглядається, предмет спору у цій справі у розмірі 650,13 грн був відсутній, а тому в цій частині вимог було відмовлено.

Суд встановив, що остаточним терміном оплати Гарантованим покупцем електричної енергії, відпущеної ТОВ «Грін Тек» у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року, є 15.09.2022; у липні 2022 року - 26.09.2022; у серпні 2022 року - 20.03.2023, тобто таким, що настав, а тому дійшов висновку, що з урахуванням часткових оплат відповідачем суми основного боргу після відкриття провадження у справі з Гарантованого покупця на користь ТОВ «Грін Тек» підлягають стягненню 4 742 369,67 грн заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2024, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення постанови у справі, закрити провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 47 230,84 грн та скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального, а також неправильно застосував норми матеріального права.

На думку Гарантованого покупця, суд не взяв до уваги та не застосував до спірних правовідносин накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу №221 від 05.07.2022), і №206 від 15.06.2022, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України та є нормативно-правовим актом.

Крім того, за твердженням апелянта, місцевий суд задовольнив позовні вимоги попри дію форс-мажорних обставин, про які Гарантований покупець повідомляв усіх своїх контрагентів, в т.ч. позивача.

В апеляційній скарзі Гарантований покупець також повідомив, що 30.07.2024 сплатив ТОВ «Грін Тек» 47 230,84 грн за жовтень 2021 року, на підтвердження чого надав копію платіжної інструкції №387 590.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Грін Тек» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17000/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/17000/23.

22.08.2024 матеріали справи №910/17000/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/17000/23 залишено без руху. Надано ДП «Гарантований покупець» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 106 703,33 грн у встановленому порядку. Попереджено ДП «Гарантований покупець», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Розгляд заявлених клопотань.

З апеляційною скаргою Гарантований покупець подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження у справі, у якій повідомив про сплату ним після ухвалення оскаржуваного рішення 47 230,84 грн боргу за енергію, відпущену ТОВ «Грін Тек» у жовтні 2021 року, просив приєднати до матеріалів справи копію платіжної інструкції №387 590 від 30.07.2024 на суму 47 230,84 грн та закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу на суму 47 230,84 грн.

03.09.2024 Гарантований покупець двічі звернувся з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження в частині, у якому просив приєднати до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 28.08.2024 №394 641 та закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 5 040,90 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

За текстом клопотання заявник повідомив, що після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення сплатив 5 040,90 грн за електричну енергію, відпущену ТОВ «Грін Тек» у жовтні 2021 року. У зв`язку з цим, вважаючи, що докази здійснення ним оплати коштів за спірні періоди має юридичне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі, Гарантований покупець просив приєднати до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 28.08.2024 №394 641.

Щодо клопотань Гарантованого покупця про закриття провадження у справі колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.

У цій справі перед Верховним Судом постали такі питання застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України:

1. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі?

2. Чи підлягає скасуванню законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції по суті спору лише з підстав відсутності предмета спору, якщо предмет припинив існування після ухвалення цього рішення?

3. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, та законність і обґрунтованість рішення спростована за наслідками апеляційного розгляду?

У постанові від 30.08.2024 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував таке.

7.16. Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

7.17. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

7.18. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

7.19. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

7.20. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 95)).

7.21. З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

7.22. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

7.23. Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

7.24. При цьому протилежне, зокрема скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору на стадії апеляційного перегляду рішення вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов`язання, хоча і за наслідками встановлення судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення про зобов`язання вчинення дій на користь позивача, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

7.25. За ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

7.26. Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 226 та 231 цього Кодексу.

7.27. Разом з тим ст. 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.28. Отже, у розумінні ст. 278 ГПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, й коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.

7.29. Подібна конструкція, до прикладу, передбачена процесуальним кодексом для подібного випадку, коли після ухвалення оскаржуваних рішень настали інші обставини, які також є підставою для закриття провадження у справі за правилами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Так, за ч. 3 ст. 278 ГПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

7.30. Водночас, на переконання Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставин припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

7.31. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також вважає за необхідне зазначити про те, що ГПК України передбачає спеціальні процесуальні механізми та процедуру для випадку припинення існування предмета спору, які виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції.

7.32. Так, у разі, коли боржник добровільно виконав рішення суду (повністю чи частково), яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа (наказу), то боржник відповідно до ч. 2 ст. 328 наділений правом звернутися до суду із відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою).

7.33. Судове рішення також може бути переглянуто за правилами глави 3 ГПК України за наявності для цього відповідних підстав.

7.34. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, позаяк відсутні підстави для скасування рішення лише з цих мотивів, якщо його законність та обґрунтованість не спростована за наслідками апеляційного розгляду.

7.35. Таким чином, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

7.36. Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до ч. 3 ст. 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення ст. 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.

7.37. Отже, при застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:

- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;

- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

7.38. У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже, наведені висновки Верховного Суду враховуються судом апеляційної інстанції у вирішенні клопотань Гарантованого покупця про закриття провадження у справі та при ухваленні постанови за результатами розгляду апеляційної скарги.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1452 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Грін Тек»» Товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка.

30.03.2018 Державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) та ТОВ «Грін Тек» (ВАД) уклали договір №14999/01, за умовами п. 1.1 якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 з метою реалізації Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Грін Тек» уклали додаткову угоду №191/01 до договору №14999/01 від 30.03.2018 про зміну сторони зобов`язання у договорі та приведення цього договору у відповідність до типового договору купівлі-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

23.04.2020 ДП «Гарантований покупець» (Гарантований покупець) та ТОВ «Грін Тек» (продавець за «зеленим» тарифом) уклали додаткову угоду №1271/01/20 до договору №14999/01 від 30.03.2018, якою дійшли згоди в преамбулі договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом» та ст. 1-7 договору викласти в новій редакції.

Так, згідно з п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 23.04.2020) продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок купівлі), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

05.03.2021 сторони уклали додаткову угоду №1095/01/21 до договору від 30.03.2018 року №14999/01, у п. 1 якої дійшли згоди доповнити договір новим пунктом 1.2 в такій редакції: « 1.2. За цим договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами».

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі Гарантованого покупця (п. 2.2 договору).

Якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4. договору).

Відповідно до п. 8.1. Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для здійснення купівлі-продажу електричної енергії продавець повинен стати учасником ринку електричної енергії, укласти з Гарантованим покупцем двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, типові форми яких затверджені Регулятором, вступити на підставі цього договору до балансуючої групи Гарантованого покупця, про що продавець зобов`язаний повідомити ОСР, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться, та здійснювати операції з купівлі та продажу електричної енергії лише із Гарантованим покупцем.

Згідно з п. 2.3, 2.4 договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за «зеленим» тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 2.6 договору розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку.

За умовами п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 договору).

У випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акту купівлі-продажу (акту коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (п. 3.4 договору).

На виконання умов договору сторони підписали акти купівлі-продажу електричної енергії за такі періоди на загальну суму 7 910 414,74 грн:

- за жовтень 2021 року: акт від 31.10.2021 на суму 891 631,55 грн;

- за лютий 2022 року: акт від 28.02.2022 па суму 404 361,84 грн;

- за березень 2022 року: акт від 31.03.2022 (з урахуванням акта коригування на суму 56,59 грн) на суму 928 146,64 грн;

- за квітень 2022 року: акт від 30.04.2022 на суму 685 291,82 грн;

- за травень 2022 року: акт від 31.05.2022 на суму 1 262 706,35 грн;

- за червень 2022 року: акт від 30.06.2022 на суму 1 280 949,23 грн;

- за липень 2022 року: акт від 31.07.2022 на суму 1 416 233,29 грн;

- за серпень 2022 року: акт від 31.08.2022 на суму 1 041 094,02 грн.

Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем, зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у липні 2022 року.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у серпні 2022 року.

Гарантований покупець отриману у спірний період електричну енергію оплатило частково, у розмірі 3 162 913,18 грн, а саме:

- за жовтень 2021 року на загальну суму 802 731,57 грн;

- за лютий 2022 року на загальну суму 375 509,31 грн;

- за березень 2022 року на загальну суму 160 427,57 грн;

- за квітень 2022 року на загальну суму 338297,82 грн;

- за травень 2022 року на загальну суму 218 241,97 грн;

- за червень 2022 року на загальну суму 321 554,09 грн;

- за липень 2022 року на загальну суму 448 471,64 грн;

- за серпень 2022 року на загальну суму 497 679,21 грн.

Оскільки Гарантований покупець за відпущену йому ТОВ «Грін тек» електроенергію у періоди жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року розрахувався частково, у нього утворилася заборгованість у розмірі 4 745 935,30 грн (з урахуванням заяви про закриття провадження у справі), яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Встановивши сплату Гарантованим покупцем 21.02.204 платіжною інструкцією №348552 заборгованості за жовтень 2021 року у розмірі 2 915,50 грн, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині цих вимог, а у задоволенні вимог про стягнення 650,13 грн відмовив, оскільки зазначена заборгованість була сплачена Гарантованим покупцем до звернення позивача до суду з цим позовом.

Отже, за висновком суду першої інстанції, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення заборгованість Гарантованого покупця перед ТОВ «Грін Тек» складала 4 742 369,67 грн.

В апеляційній скарзі Гарантований покупець оскаржує висновок суду першої інстанції про стягнення з нього на користь ТОВ «Грін Тек» 4 742 369,67 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №46 від 15.01.2021 до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, внесені зміни, які набрали чинності з 16.01.2021.

Відповідно до п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Згідно з ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Глава 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, визначає порядок здійснення розрахунків за відпущену продавцем електричну енергію.

Так, відповідно до п. 10.1 вказаного Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі- продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Згідно з п. 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

За визначенням п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулятор - це Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Остаточний розрахунок з виробником здійснюється гарантованим покупцем протягом двох робочих днів з дати прийняття НКРЕКП відповідної постанови про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у відповідному місяці.

За висновками Верховного Суду у постанові від 07.04.2023 у справі №910/15867/21, відповідно до Порядку №641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Таким чином, саме після проходження 3 робочих днів з дати оприлюднення НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, у відповідача виникає прострочення виконання відповідного зобов`язання.

Суд встановив, що за умовами договору строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в т.ч. керуючись принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги регулятором - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) з посиланням на п. 10.4 Порядку.

Так, постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем, зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Отже, остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, є 15.09.2022.

Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у липні 2022 року.

Таким чином, остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної ТОВ «Грін Тек» у липні 2022 року, є 26.09.2022.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у серпні 2022 року.

Відповідно, остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної ТОВ «Грін Тек» у серпні 2022 року, є 21.03.2023.

Враховуючи встановлені у справі обставини щодо вартості відпущеної Товариством Гарантованому покупцю електричної енергії та її оплату Гарантованим покупцем частково, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ТОВ «Грін Тек» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» заборгованості з оплати такої енергії.

Щодо доводів скаржника з посиланням на положення наказів Міненерго №140 від 28.03.2022 (чинний до 05.07.2022) та №206 від 15.06.2022 колегія суддів зазначає таке.

З метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міненерго прийнято Накази від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».

Наказ №140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

Наказом №140 встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:

П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Міненерго було встановлено відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, вказаним Наказом врегульовано розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець». Даний Наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, та не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 Наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ №206.

Метою Наказу №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підп. 1 п. 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсоткам від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підп. 1-5 п. 2 цього наказу (п. 3).

Отже, Наказом №206 врегульовано розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець». Вказаний Наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару та не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Зазначеними наказами встановлено обов`язок ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням вимог Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою №641 з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього Наказу.

Отже, наказом №206 врегульовано розподіл грошових коштів саме на оплату авансових платежів, і цей наказ не звільняє Гарантованого покупця від обов`язку остаточного розрахунку з продавцями із забезпеченням 100% оплати відпущеної електричної енергії.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 11.04.2024 у cправі №910/9100/22.

Апеляційний суд також відзначає, що станом на дату настання строку оплати за заявлений позивачем період наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» №140 втратив чинність на підставі наказу №221 від 05.07.2022.

Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206, як і попередній наказ, жодгим чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п. 10.4 Порядку. Цей нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з п. 10.4 Порядку.

Водночас цей наказ встановлює мінімальну межу, яку повинні сплатити покупці електроенергії за «зеленим тарифом» та не встановлює обмеження у сплаті повної вартості поставленої електроенергії.

Крім того, саме лише посилання на існування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206 не є беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки Гарантований покупець не навів відповідних розрахунків та не надав належних доказів відсутності на його поточному рахунку грошових коштів, які дозволили би оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підп. 6 п. 2 та абз. 2 п. 3 цього наказу.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений Господарським судом міста Києва розрахунок суми основного боргу з урахуванням наданих сторонами під час її розгляду місцевим судом доказів, враховуючи висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства 4 742 369,67 грн основного боргу. А отже відсутні підстави для задоволення клопотань Гарантованого покупця про закриття провадження у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/17000/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/17000/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/17000/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова