Постанова

від 21.10.2024 по справі 910/16072/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16072/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей" адвоката Макарчука Л.Л. про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 (повний текст складено 07.06.2024)

у справі № 910/16072/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Фермерського господарства "Калина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей"

про стягнення 244 604,59 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

09.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» адвоката Макарчука Л.Л., в якій представник просить стягнути з Фермерського господарства «Калина» (далі - ФГ «Калина») витрати на правову допомогу ТОВ «Компания Прометей» у розмірі 24 000,00 грн, про що винести додаткове рішення.

У заяві ТОВ «Компанія Прометей» зазначає, що його витрати на професійну правничу допомогу складаються з такого:

- підготовка апеляційної скарги - 8 000,00 грн без ПДВ;

- подача апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд» - 1000,00 грн без ПДВ;

- вивчення матеріалів справи із пошуком судової практики та формуванням доказової бази - 5000,00 грн без ПДВ за 04 години роботи;

- у разі задоволення апеляційної скарги або часткового задоволення апеляційної скарги клієнт сплачує на користь Бюро гонорар успіху у розмірі 10 000,00 грн одноразовим платежем;

- загальна вартість правової допомоги складає 24 000,00 грн без ПДВ.

Заявник із заявою надав договір про надання правової допомоги від 04.06.2024 з додатком та акт приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.10.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О. судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Позиції учасників справи.

Від ФГ «Калина» відзив або інша заява щодо поданої ТОВ «Компанія Прометей» заяви про відшкодування витрат на правову допомогу не надходили.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

У жовтні 2023 року ФГ «Калина» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ТОВ «Компанія Прометей» 244 604,59 грн, з яких 142 191,63 грн заборгованості, 60 783,98 грн пені, 34 125,94 грн інфляційних втрат та 7 503,04 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Компания Прометей» на користь ФГ «Калина» 142 191,63 грн заборгованості, 23 568,75 грн пені, 34 125,94 грн інфляційних втрат, 7 503,04 грн 3% річних та 3 110,84 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору в сумі 558,24 грн покладено на позивача.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2024, ТОВ «Компания Прометей» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та направити справу для розгляду до Господарського суду Миколаївської області за встановленою підсудністю, а також покласти на позивача усі судові витрати у справі.

Від Господарства відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Прометей» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 скасовано. Справу №910/16072/23 передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 прийнято до розгляду заяву представника ТОВ "Компанія Прометей" адвоката Макарчука Л.Л. про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення. Розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

09.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку надійшла заява від представника ТОВ «Компанія Прометей» адвоката Макарчука Л.Л., в якій представник просить стягнути з ФГ «Калина» 24 000,00 грн витрат Товариства на правову допомогу.

З наданих Товариством документів суд встановив таке.

04.06.2024 ТОВ «Компанія Прометей» уклало з Адвокатським бюро «Макарчук і партнери» (далі - Бюро) договір про надання правової допомоги (далі - договір), за умовами якого Бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, органах державної виконавчої служби, органах внутрішніх справ та усіх інших правоохоронних органах України, органах Міністерства юстиції України, зокрема, у Дніпровському відділі Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та у інших відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України з будь-яких питань.

Клієнт налає бюро наступні повноваження: бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки, усіх інстанцій з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у т.ч. право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови) та підписувати їх; брати участь у судових засіданнях: заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та / або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу па розгляд, третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду; їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документ до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати та підписувати від імені Клієнт та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, позовні заяви, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у т.ч. апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; оскаржувати рішення суду до апеляційної та касаційної інстанцій.

Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, визначається сторонами окремим додатком, який є невід`ємною частиною цього договору і набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

17.06.2024 сторони підписали протокол погодження договірної ціни (додаток №2 до договору), у якому погодили вартість оплати послуг за договором: підготовка апеляційної скарги - 8 000,00 грн без ПДВ; ознайомлення з матеріалами справи / вивчення матеріалів справи, формування позиції, збір доказів - 1 000,00 грн без ПДВ за 01 год роботи; інші заяви / клопотання з процесуальних питань - 700,00 грн без ПДВ; подача документів до суду - 1 000,00 грн без ПДВ; гонорар успіху у судовій справі №910/16072/23 у разі задоволення апеляційної скарги або часткового задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 - 10 000,00 грн.

07.10.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг за договором, згідно з яким Бюро надало Клієнту такі послуги:

- підготовлено апеляційну скаргу - 8 000,00 грн без ПДВ;

- подано апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» - 1000,00 грн без ПДВ;

- вивчено матеріали справи із пошуком судової практики та формуванням доказової бази - 5000,00 грн за 4 год роботи.

У разі задоволення апеляційної скарги або часткового задоволення апеляційної скарги Клієнт сплачує на користь Бюро гонорар успіху у розмірі 10 000,00 грн одноразовим платежем.

Загальна вартість наданих Бюро послуг за договором - 24 000,00 грн без ПДВ.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм у оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Дослідивши надані Товариством докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 24 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів відзначає, що визначені як окремі послуги вивчення матеріалів справи із пошуком судової практики та формуванням доказової бази є невід`ємною частиною підготовки апеляційної скарги.

Крім того, подача апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд» не є правничою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ «Компанія Прометей» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 задовольнив частково та скасував оскаржуване у цій справі рішення та передав справу №910/16072/23 до Господарського суду Запорізької області для розгляду, врахувавши доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом правил територіальної підсудності. Усі інші аргументи апеляційної скарги не враховувались.

Щодо гонорару успіху апеляційний суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Спір у цій справі під час апеляційного перегляду не вирішувався по суті, справа скерована до належного суду для первісного розгляду (з невизначеним результатом), а отже про будь-який «успіх» не може бути й мови.

З урахуванням наведеного вище апеляційний суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви - у сумі 3 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції. Крім того, за будь-якого результату вирішення спору в майбутньому відповідач у сказі звернув увагу апеляційної інстанції на процесуальну помилку місцевого суду, що має наслідком скасування рішення. А отже витрати на правничу допомогу за це мають бути відшкодовані стороною, яка з самого початку вказала неправильне місцезнаходження відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява Товариства підлягає задоволенню частково у сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей" адвоката Макарчука Л.Л. про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Калина" (70545, Запорізька область, Оріхівський район, село Преображенка, вулиця Польова, будинок 12; ідентифікаційний код: 30796648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей" (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114, ідентифікаційний код: 41255380) 3 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Справу №910/16072/23 передати до Господарського суду Запорізької області для розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова