ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ
21 жовтня 2024 року Справа № 903/701/24 Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
у справі №903/701/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська Облспоживспілка
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 12160грн.
встановила: позивач - ТОВ Волинська Облспоживспілка звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідача) 7040грн. неустойки за невиконання обов`язку по звільненню та поверненню торговельного місця.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2024 у справі №161/20768/23 закрито провадження у справі за позовом ТОВ Волинська Облспоживспілка до ОСОБА_1 про стягнення неустойки на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
05.08.2024 ТОВ Волинська Облспоживспілка звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 12160грн. неустойки за невиконання обов`язку по звільненню та поверненню торговельного місця. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.10.2024 у справі №903/701/24 у позові відмовлено повністю.
18.10.2024 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката в сумі 3000грн за рахунок позивача ТОВ «Волинська облспоживспілка» на користь відповідача ОСОБА_1 .
Перевіривши заяву та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ГПК України та підлягає поверненню без розгляду відповідно до ст. 170 ГПК України, з наступних підстав.
Порядок ухвалення судом додаткового рішення врегульований ст. 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 170 ГПК України.
Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 170 ГПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Разом із тим, положення ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України в частині залишення позовної заяви без руху, не можуть бути застосовані до заяви з процесуальних питань, а у даному випадку, до заяви про ухвалення додаткового рішення.
Вимоги до заяви з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені ст. 170 ГПК України.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч.2 ст.170 ГПК України до заяви про ухвалення додаткового рішення заявником не додано доказів надсилання заяви іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, у відповідності до положень ГПК України обов`язок надсилання копій заяви іншим учасникам справи покладається на заявника.
Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії заяви та доданих до неї документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
Суд роз`яснює заявнику, що враховуючи норми Господарсько процесуального кодексу заява та додані до неї документи повинні бути направлені шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (про що необхідно сформувати і надати до суду квитанцію), а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
У відповідності до ч.4 ст.170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, встановивши, що заява про ухвалення додаткового рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №906/977/19.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 (вх.№01-74/1445/24 від 18.10.2024) про ухвалення додаткового рішення слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 170, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 (вх.№01-74/1445/24 від 18.10.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №903/701/24 на 7арк. повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана та набрала законної сили 21.10.2024
Суддя О. Г. Слободян
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122426830 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слободян Оксана Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні