Ухвала
від 04.11.2024 по справі 903/701/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

04 листопада 2024 року Справа № 903/701/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі №903/701/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 12160грн.

встановив: 25.10.2024 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката в сумі 3000грн за рахунок позивача ТОВ Волинська облспоживспілка на користь відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.10.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №903/701/24 до розгляду, постановлено розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

29.10.2024 від представника ТОВ Волинська облспоживспілка надійшло заперечення на клопотання (заяву), в якому останній зазначає, що відповідач подав заяву про розподіл судових витрат через 18 днів після ухвалення рішення суду, тобто з пропущенням 5-ти денного строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України. Вважає, що витрати на правову допомогу є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подану заяву та наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Позивач - ТОВ Волинська облспоживспілка звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідача) 7040грн. неустойки за невиконання обов`язку по звільненню та поверненню торговельного місця.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2024 у справі №161/20768/23 закрито провадження у справі за позовом ТОВ Волинська Облспоживспілка до ОСОБА_1 про стягнення неустойки на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

05.08.2024 позивач ТОВ Волинська Облспоживспілка звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 12160грн. неустойки за невиконання обов`язку по звільненню та поверненню торговельного місця. Також просив стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.10.2024 у справі №903/701/24 у позові відмовлено повністю. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2024.

18.10.2024 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 21.10.2024 вказана заява була повернута заявнику без розгляду.

25.10.2024 до господарського суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник зазначив, що з огляду на закріплення в ГПК України принципу господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, встановлений договором б/н про надання правничої допомоги від 15.08.2024 фіксований розмір гонорару при здійсненні представництва в справі Господарського суду Волинської області № 903/701/24 (3 000 грн.), передбачений Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX, з наступними змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати, яка встановлюється за просту некваліфіковану роботу, нижче розміру якої згідно з ч. 1 ст.95 КЗпП України, ч. 1 ст.3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями, не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт, просить відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката в сумі 3 000 грн. за рахунок позивача - ТОВ «Волинська облспоживспілка» на користь відповідача - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Водночас, зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові 14.12.2021 у справі №922/676/21 (п. 3.9).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Для реалізації такого права сторона має дотриматися такої процедури, встановленої нормами процесуального права:

(1) у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (стаття 124 ГПК України);

(2) подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України);

(3) подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (частина восьма статті 129 ГПК України);

(3.1) зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами права ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав і інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.

Крім того, виконання стороною вищезазначених приписів процесуального законодавства має істотне значення для встановлення обґрунтованості судом судових витрат, заявлених стороною до відшкодування, та визначення їх розміру.

Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 та 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас, в такому випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Крім цього, сторона повинна зробити відповідну заяву про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Така заява відповідача в матеріалах справи відсутня.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (N 5076-VI) видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

В частині 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву (вх..№01-75/5810/24 від 27.08.2024) відповідачем не було зазначено та не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відзив на позов був підписаний ОСОБА_1 .

Крім того відповідачем під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не було подано до суду заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та про подання доказів на понесення судових витрат.

Згідно ч.2, 8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №340/2449/19).

На підтвердження понесення відповідачем судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі до заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач додав копії попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 15.10.2024; договору про надання правничої допомоги від 15.08.2024; ордеру про надання правничої допомоги від 15.10.2024; квитанції до прибуткового касового ордера від 15.08.2024 на суму 3000грн.

Згідно договору про надання правничої допомоги від 15.08.2024, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Кирись З.Л. (адвокат), за цим договором адвокат надає відповідачу ОСОБА_1 правничу допомогу, пов`язану з представництвом його інтересів у Господарському суді Волинської області, при розгляді позову ТОВ «Волинська облспоживспілка» до ОСОБА_1 про стягнення 12160 грн. неустойки в порядку ч.2 ст.785 ЦК України за час прострочення в поверненні торговельного місця № 1350 заг. пл. 2.00 кв.м, що розташоване на Завокзальному ринку на АДРЕСА_1 (зокрема, вивчення документів і матеріалів, необхідних для складання відзиву на позовну заяву, складання відзиву на позовну заяву й інших процесуальних документів у справі). При укладенні договору клієнт сплачує фіксований розмір 3000 гривень. У разі суттєвого зростання обсягу правничої допомоги, який на момент укладення договору не був врахований, за домовленістю сторін розмір гонорару підлягає збільшенню.

Водночас, до заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем поданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на суму 3000грн, який відповідач повинен був подати разом з відзивом на позовну заяву.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат від 15.10.2024, який підписаний ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу 3000грн полягають в ознайомленні з позовною заявою у справі Господарського суду Волинської області №903/701/24, вивченні документів і матеріалів, необхідних для складання відзиву на позовну заяву, аналізі судової практики правозастосування законодавства у сфері орендних правовідносин, складання відзиву на позовну заяву й інших процесуальних документів у справі й інші види правничої допомоги, необхідні для здійснення представництва.

Таким чином, наданий відповідачем попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат не є остаточним. Інформацію, яка міститься у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат від 15.10.2024 не можна вважати детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як того вимагає частина третя статті 126 ГПК України до заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відповідачем не подано.

Також, відповідачем не подано суду акту виконаних робіт (наданих послуг), складеного за результатами виконаних адвокатом робіт.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім цього суд звертає увагу, що ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 виписаний адвокатом Кирись З.Л. вже після розгляду справи 15.10.2024.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури, встановленої нормами ГПК України, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі витрати покладаються на відповідача.

Згідно із ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення.

Згідно ч.4 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №903/701/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана та набрала законної сили 04.11.2024.

Суддя О. Г. Слободян

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення04.11.2024
Оприлюднено07.11.2024
Номер документу122803917
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —903/701/24

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Слободян Оксана Геннадіївна

Ухвала від 25.10.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Слободян Оксана Геннадіївна

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Слободян Оксана Геннадіївна

Рішення від 07.10.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Слободян Оксана Геннадіївна

Ухвала від 08.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Слободян Оксана Геннадіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні