Рішення

від 21.10.2024 по справі 904/2606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2606/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопійдом» м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Битум Плюс» м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, пені в розмірі 1123грн33коп, 3% річних в розмірі 112грн68коп, інфляційних втрат в розмірі 197грн22коп

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум Плюс" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, пені в розмірі 1123грн33коп, 3% річних в розмірі 112грн68коп, інфляційних втрат в розмірі 197грн22коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати на підставі договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023.

Позивач повідомив, що на виконання умов договору відповідно до акту прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023 відповідачу в оренду передано навантажувач NISSAN PD01A18PQ VIN PD01-E705566, вартість оренди за зміну 924грн (з ПДВ).

Позивач вказав про надання відповідачу послуг з оренди та відновлення обладнання на загальну суму 57596грн17коп, частково оплачених в розмірі 50090грн17коп.

Позивач стверджував, що відповідач має заборгованість з оренди за 9 змін відповідно до акту надання послуг №343 від 10.11.2023 в розмірі 7506грн.

Посилаючись на підпункт 9.1.1 пункту 9.1 договору, за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 1123грн33коп за період 10.11.2023 - 10.05.2024.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення за порушення строків оплати 3% річних в розмірі 112грн68коп за період 10.11.2023 - 10.05.2024 та інфляційні втрати в розмірі 197грн22коп за період листопад 2023року - квітень 2024року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Суд звернув увагу відповідача, що статтею 6 Господарського процесуального кодексу України, встановлений обов`язок юридичних осіб зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд роз`яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також у разі подання відзиву особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 надсилалась судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 49000, м. Дніпро, вул. Калинова, буд.18, кв. 10.

Поштова кореспонденція з ухвалою суду повернена підприємством поштового зв`язку із застереженням про відсутність адресата за місцем знаходження.

На адресу суду 05.07.2024 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції від 03.07.2024 про сплату суми в розмірі 7506грн та просив закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7506грн.

Відповідач повідомив про здійснення перемовин між сторонами щодо оплати решти заявлених до стягнення сум.

На адресу суду 07.08.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення позивача.

Позивач вказав, що відповідач не оспорив факт невиконання договірних зобов`язань та сплатив суму боргу після відкриття провадження у справі, тому на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору в цій частині мають бути покладені на відповідача.

На адресу суду 21.08.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення відповідача.

Відповідач вказав про неможливість сплатити суму боргу до відкриття провадження внаслідок складного фінансового стану підприємства. Також відповідач послався на практику Верховного Суду та вказав, що у разі відсутності предмету спору (зокрема сплати суми боргу), провадження у справи в цій частині підлягає закриттю та розмір судового збору в цій частині підлягає поверненню позивачу з державного бюджету за ухвалою суду.

На адресу суду 28.08.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення позивача від 27.08.2024 та від 28.08.2024 тотожного змісту.

Позивач вказав, що відповідач не надав доказів щодо - фінансової неспроможності підприємства сплатити суму боргу протягом листопада 2023року червня 2024року; вжиття заходів для погашення заборгованості в період між виникненням заборгованості та направленням позивачем претензії (листопад 2023 року лютий 2024 року) та в період між отриманням претензії та зверненням позивача з позовом (лютий 2024 року червень 2024 року). Відповідач сплатив суму боргу лише після відкриття провадження у справі.

Позивач послався на те, що спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача. Тому позивач просив покласти судовий збір на відповідача у повному розмірі, сплаченому позивачем за подання даного позову, та задовольнити решту позовних вимог.

На адресу суду 04.09.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення відповідача.

Відповідач послався на практику Верховного Суду та просив відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача повної суми судового збору.

Відповідач наполягав на тому, що внаслідок повної оплати суми боргу (90% заявлених позовних вимог) провадження у справі в цій частині підлягає закриттю (припиненню) у зв`язку з відсутністю предмету спору. На підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у відповідній частині підлягає поверненню з Державного бюджету позивачу повністю та не може бути стягнений з відповідача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на 18.10.2024 інші додаткові пояснення або клопотання на адресу суду не надходили.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги перебування судді у відпустці та необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за користування навантажувачом NISSAN PD01A18PQ VIN PD01-E705566 на підставі договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023 та згідно з актом прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023 та актом надання послуг №343 від 10.11.2023 на суму 7506грн.

Згідно зі статтею 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи позивач долучив текст договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023, підписаний лише відповідачем. Належні та допустимі докази підписання позивачем тексту договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023, в наданій до суду редакції, відсутні.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з доводами позивача про укладення сторонами договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023 в редакції, наданій позивачем до суду.

Водночас, в матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023, в якому сторонами фактично узгоджені умови договору найму транспортного засобу:

- об`єкт оренди - навантажувач NISSAN PD01A18PQ VIN PD01-E705566, вн. №FL5566, кількість 1шт, відновна вартість техніки 592800грн (з ПДВ);

- вартість оренди за зміну 924грн (з ПДВ);

- додаткові дані напрацювання 7456мотогодин; ресурс 10%; режим роботи до 5годин на зміну, коефіцієнт 1; від 5,1годин за зміну, коефіцієнт пропорційно відпрацьованих годин;

- додаткова комплектація, що передається разом з технікою балон газовий голландський 38л, кількість 2шт, відновна вартість за одиницю 6460грн (з ПДВ); перехідник газовий на голландський балон, кількість 1шт, відновна вартість за одиницю 2380грн (з ПДВ);

- дата передачі в оренду 04.09.2023 о 14:00год;

- дата початку оренди - 04.09.2023 о 14:00год;

- контрольна дата повернення 18.09.2023 о 14:00год.

Згідно з актом прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023 орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Битум Плюс», орендодавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопійдом».

Відповідно до акту прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023 орендар, підписуючи даний акт підтверджує, що прийняв техніку в справному стані, його працездатність перевірив; з правилами експлуатації та усіма особливими властивостями роботи техніки ознайомлений; з умовами використання техніки в роботі та правилами безпеки при його застосуванні ознайомлений. Орендар бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження взятої техніки та зобов`язується повернути його у справному стані та в обумовлений час.

У підписаному позивачем електронним підписом акті надання послуг №343 від 10.11.2023 орендна плата за оренду навантажувача вилочного NISSAN PD01A18PQ сер. E705566 тривалістю 9змін становить 7506грн(з ПДВ). Цей акт був доставлений відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В акті прийому-передачі техніки №АПТ-0923-0002 від 04.09.2023 сторони не визначили строк оплати орендної плати за користування технікою.

На адресу відповідача направлялась претензія №16-02-24 від 16.02.2024 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 10058грн17коп за оренду транспортного засобу NISSAN PD01A18PQ VIN PD01-E705566 протягом 3робочих днів з дня отримання претензії. До загальної суми боргу, увійшла сума боргу в розмірі 7506 за актом №343 від 10.11.2023. Відповідач отримав претензію 19.02.2024.

Таким чином відповідач повинен був сплатити суму боргу з орендної плати в строк до 22.02.2024 включно.

Відповідач сплатив суму боргу в розмірі 7506грн платіжною інструкцією від 03.07.2024, тобто після відкриття провадження у справі №904/2606/24.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Посилаючись на підпункт 9.1.1 пункту 9.1 договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023, за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 1123грн33коп за період 10.11.2023 - 10.05.2024.

Відповідно до статей 546, 547, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як зазначалось раніше, позивач долучив до позову не підписаний позивачем текст договору оренди обладнання №REN/ZHS-0308 від 31.08.2023.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1123грн33коп за період 10.11.2023 - 10.05.2024.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення за порушення строків оплати 3% річних в розмірі 112грн68коп за період 10.11.2023 - 10.05.2024 та інфляційні втрати в розмірі 197грн22коп за період листопад 2023року - квітень 2024року.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач не довів належними та допустимими доказами порушення відповідачем строку виконання зобов`язання з оплати суми боргу з орендної плати станом на 10.11.2023.

Як раніше було встановлено судом, відповідач повинен був сплатити суму боргу в строк до 22.02.2024включно. Відповідач сплатив суму боргу в розмірі 7506грн платіжною інструкцією від 03.07.2024.

Таким чином обґрунтованими та правомірними є позовні вимоги про стягнення 3%річних в розмірі 47грн99коп за період з 23.02.2024 по 10.05.2024 та інфляційні втрати в розмірі 52грн62коп за період березень 2024року квітень 2024року.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3%річних в розмірі 64грн69коп, інфляційних втрат в розмірі 144грн6?0коп слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Позов був сформований в системі "Електронний суд", тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору.

Таким чином належний розмір судового збору дорівнює 2422грн4?0коп (3028грн х 0,8). Розмір надлишково сплаченого судового збору дорівнює 605грн60коп.

Відповідно до пункту частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Клопотання позивача про повернення надлишково сплаченого судового збору на адресу суду не надходило.

Посилаючись на приписи частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та оплату суми боргу після відкриття провадження у справі, позивач просив покласти на відповідача витрати зі сплати в повному обсязі. Відповідач заперечував.

За приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Однак, закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв`язку з чим і результат вирішення спору відсутній.

Згідно ж з положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Правовий аналіз вказаних вище правових норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору при закритті провадження у справі процесуальний припис частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не може бути застосовано, оскільки результат вирішення спору, що знаходився на розгляді господарського суду відсутній. У такому випадку застосуванню підлягає норма матеріального права, а саме пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17.

Таким чином сума судового збору в розмірі 2034грн82коп підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету внаслідок закриття провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 24грн22коп стягуються з відповідача, а в розмірі 363грн36коп покладаються на позивача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопійдом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Битум Плюс» про стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, пені в розмірі 1123грн33коп, 3% річних в розмірі 112грн68коп, інфляційних втрат в розмірі 197грн22коп задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7506грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Битум Плюс» (Ідентифікаційний код 37211760; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Калинова, буд.18, кв. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопійдом» (Ідентифікаційний код 37094529; місцезнаходження: 61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд.14, корпус А, кв. 70) 3%річних в розмірі 47грн99коп, інфляційні втрати в розмірі 52грн62коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 24грн22коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1123грн33коп, 3%річних в розмірі 64грн69коп, інфляційних втрат в розмірі 144грн6?0коп

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова