Рішення

від 03.10.2024 по справі 908/1569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 908/1569/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю НІКА (72202, Запорізька обл., смт Веселе, вул. Центральна, 141, приміщення 38, ідентифікаційний код 24516694)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 1 541 598,51 грн

представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Салімонов Р.Є., ордер АР № 1186244 від 05.08.2024

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Акціонерного товариства КРЕДОБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю НІКА та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 541 598,51 грн заборгованості, з яких: 1 510 000,00 грн неповернута сума кредиту, 31 598,51 грн прострочені відсотки за Генеральним договором № G9/2021 про здійснення кредитування від 06.07.2021.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Генерального договору про здійснення кредитування та порушенням відповідачем 2 умов Договору поруки в частині оплати кредиту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1569/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Судом, в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України, до відповідного органу реєстрації місця перебування, було надіслано запит щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (відповідача 2).

07.06.2024 електронною поштою з КЕП надійшла відповідь Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, що відповідач 2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10.06.2024 залишено позовну заяву Акціонерного товариства КРЕДОБАНК залишено без руху.

14.06.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1569/24. Присвоєно справі номер провадження 19/117/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.08.2024.

15.07.2024 від представника позивача, через підсистему Електронний суд, надійшла заява (вх. № 14258/08-08/24) про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

17.07.2024 від представника відповідача 2 через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив у задоволенні позову відмовити, розгляд справи провести без участі відповідача 2 та його представника, посилався на Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зазначивши, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також відповідач 2 вказав, що основний боржник ТОВ «НІКА» позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність в умовах окупації та не здійснює її, у боржників на теперішній час відсутня можливість погашення кредитних коштів в тому обсязі, який здійснювався до початку агресії та окупації території Запорізької області, на якій розташовані всі засоби виробництва ТОВ «НІКА». 06 липня 2021 року між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № G9/2021/S-3, аналогічний договір поруки, а саме: № G9/2021/S-4 від 06 липня 2021 року було укладено з іншим поручителем ОСОБА_2 . Окрім того, з метою забезпечення виконання Генерального договору про здійснення кредитування з Кредитором було укладено два договори застави № G9/2021/S-1 та № G9/2021/S-2 від 06 липня 2021 року, на підставі яких в заставу Банку була передана значна кількість сільськогосподарської техніки, вартість якої значно перевищує розмір кредитування ТОВ «НІКА». Сільськогосподарська техніка, яка знаходиться в заставі Банку, також лишається на окупованій території, вона є наявною та неушкодженою, але відповідачі не мають змоги користуватися нею з метою отримання прибутку або реалізувати її з метою погашення боргу перед позивачем. Через бойові дії, розпочаті агресором на території України, ОСОБА_1 вимушена була виїхати за межі держави, на теперішній час постійно в Україні не проживає, доходу від підприємницької діяльності не отримує, відповідно, також позбавлена можливості погашення заборгованості з об`єктивних причин. Позиція Банку щодо притягнення до відповідальності за невиконання умов договору Боржником лише одного поручителя, а саме ОСОБА_1 , не відповідає принципам солідарної відповідальності та не є справедливим відношенням Банку до поручителів.

18.07.2024 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній просив суд позов задовольнити повному обсязі, зазначивши, що позивачем жодних штрафних санкцій за невиконання умов Кредитного договору не нараховано, а щодо звернення до суду про солідарне стягнення боргу до одного з поручителів, то це право позивача (кредитора).

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкладено підготовче засідання на 05.09.2024.

Ухвалою суду від 05.09.2024 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 03.10.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд заслухав вступне слово представника відповідача 2.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 03.10.2024, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 03.10.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2024 не з`явився, 15.07.2024 від представника позивача, через підсистему Електронний суд, надійшла заява (вх. № 14258/08-08/24) про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Також 23.09.2024 позивачем на виконання ухвали суду від 05.09.2024 надіслано для суду оригінали документів для огляду.

Представник відповідача 1 в жодне судове засідання з`являвся, про поважні причини неявки суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся всіма можливими засобами.

Товариство з обмеженою відповідальністю НІКА має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України: 72202, Запорізька обл., смт Веселе, вул. Центральна, 141, приміщення 38. Укрпошта на вказаний індекс пошту не відправляє.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач 1 про відкриття провадження у даній справі, відкладення підготовчого засідання, закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті були повідомлені належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення текстів відповідних ухвал на вказаному сайті та надсиланням на відому адресу електронної пошти.

Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідача 1 про відкриття провадження у справі № 908/1569/24 та хід судового розгляду даної справи.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач 1 міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача 1 у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надходило, як і будь-яких клопотань чи заяв.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника відповідача 2, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

06.07.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю НІКА (Позичальник) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № G9/2021 (Кредитний договір).

Відповідно до приписів розділу 1 Кредитного договору, Банк, в межах встановленого ліміту кредитування, здійснює кредитування Позичальника а саме: надає Позичальнику послуги по проведенню кредитних операцій, надалі-Кредитна операція/Кредитні операції, зокрема, надає Позичальнику кредит (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт): надає прямі гарантії/непрямі гарантії (контргарантії) виконання зобов`язань Позичальника, у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатковими договорами до цього Договору про проведення відповідної Кредитної операції, надалі - Додатковий договір/Додаткові договори, а Позичальник зобов`язується повернути Банку заборгованість по Кредитній операції/Кредитним операціям, зокрема, в залежності від виду Кредитної операції: суму наданого Позичальнику кредиту, надалі Кредит; грошову суму, сплачених Банком за рахунок власних коштів, відповідно до умов Гарантії/сплачену Банком по Авальованому Банком вексельному зобов`язанню Позичальника, надалі - основний борг по іншій Кредитній операції/інших/Кредитних операціях, а також сплачувати проценти, комісії, інші платежі, передбачені цим Договором та Додатковими договорами

Відповідно до п. 2.1.1 Кредитного договору, ліміт кредитування у базовій валюті кредитування 6 200 000,00 грн.

Пунктом 2.1.2 Кредитного договору передбачено наступні види Кредитних операцій а саме: обігові кредити, кредитні лінії, авалювання векселів, інвестиційні кредити.

Для кредитів, що видаються на підставі цього Договору може встановлюватися, фіксована та/або змінювана процентна ставка: розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього Договору становить 30.00% річних - для кредитів у гривні, 7,25% - для кредитів у дол. США, 5,70% річних - для кредитів у Євро, 7,25% річних - для кредитів у польських злотих. Розмір Змінюваної Процентної ставки на Перший Період Дії Ставки становить: 11,83% річних-для кредитів у грн, 6,14% - для кредитів у дол. США, 5,00 % річних - для кредитів у Євро (первинна процентна ставка). Конкретний тип та розмір процентної ставки, розмір Маржі. Період дії Змінюваної Процентної Ставки для Кредитів, що видаються в межах цього Договору, розміри комісій для кредитів, зазначаються в Додаткових договорах до цього Договору (п. 2.1.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 2.1.4 Кредитного договору, термін дії Ліміту кредитування до 05.07.2026 (включно).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за надання та користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку проценти та комісії, визначені цим Договором та Додатковими договорами до цього Договору, відповідно до діючих тарифів Банку.

В рамках Кредитного договору, 06.07.2021 між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № G9/2021/1 про надання Кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування № G9/2021 від 06.07.2021 (Додатковий договір), відповідно до умов якого, строк кредитної лінії - включно до 31.03.2022, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією 5 860 000,00 грн (п. 2.1, 2.5).

Відповідно до п. 5 Додаткового договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим Додатковим договором, шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок зазначений в п. 2.7 Додаткового договору, в порядку і терміни, передбачені Додатковим договором, але не пізніше строку дії кредитної лінії вказаного у п. 2.5 Додаткового договору та Максимального ліміту заборгованості, який буде діяти в цей час.

З матеріалів справи вбачається, що надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 5 756 059,29 грн підтверджується меморіальними ордерами, випискою по особовому рахунку відповідача 1 та розрахунком позивача заборгованості відповідача 1.

Позивач посилався на те, що Банк належним чином виконав свій обов`язок відповідно до Генерального Договору та Додаткового договору, натомість Позичальник своїх зобов`язань належним чином не виконав, сплатив суму заборгованості за кредитом в розмірі 4 246 059,29 грн.

В забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, 06.07.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № G9/2021/S-4 (Договір поруки).

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ «НІКА» своїх зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, плати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Генеральним договором про здійснення кредитування № G9/2021 від 06.07.2021, укладеним між Боржником та Кредитором. Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Боржнику кредити у розмірі та на умовах, обумовлених Кредитним договором та Додатковими договорами до цього Кредитного договору. та Додатковими договорами.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором.

Позивач посилався на те, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, які передбачені Графіком платежів, в зв`язку з чим сума заборгованості за Кредитом склала 1 510 000,00 грн, за процентами 31 598,51 грн.

Позивачем 12.03.2024 було надіслано на електронну адресу відповідача 2 досудову вимогу № 85-1203/24 від 12.03.2024, відповідно до якої просив здійснити оплату заборгованості з суми кредиту та процентів.

11.04.2024 позивачем було надіслано на поштову адресу відповідача 2 досудову вимогу № 85-1004/24 від 10.04.2024, відповідно до якої, в зв`язку з невиконанням Позичальником своїх зобов`язань, просив здійснити оплату заборгованості з суми кредиту та процентів.

Після з`ясування судом іншої адреси відповідача 2, позивачем 11.06.2024 надіслано досудову вимогу на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять відповідей відповідачів 1, 2 на вказані вище досудові вимоги позивача.

Несплата заборгованості за Кредитним договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за кредитом в розмірі 1 510 000,00 грн та 31 598,51 грн заборгованості за процентами.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 5 756 059,29 грн, про що свідчать меморіальні ордери, виписка по особовому рахунку відповідача 1 та розрахунок позивача заборгованості відповідача 1.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, частково оплатив суму заборгованості за кредитом в розмірі 4 246 059,29 грн та суму процентів в розмірі 30 300,44 грн.

Недоплата відповідачем 1 суми 1 510 000,00 грн заборгованості та 31 598,51 грн процентів за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком заборгованості позивача.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні не спростував вище встановлені обставини.

Відповідач 1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а відповідач 2 за Договором поруки, в зв`язку з чим заборгованість підлягає солідарному стягненню.

Відповідачі 1, 2 не надали доказів повної сплати неповернутої суми кредиту та процентів, або обґрунтованих заперечень проти позову.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості, яка складається з суми неповернутого кредиту в розмірі 1 510 000,00 грн та прострочених процентів в розмірі 31 598,51 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача 2 на положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», як на звільнення від виконання зобов`язання, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, вказаним вище законом звільнено позичальника саме від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, враховуючи, що позивачем не заявлено вимог в порядку ст. 625 ЦК України та не заявлено вимог про стягнення неустойки, суд відхиляє заперечення відповідача 2, в зв`язку з їх безпідставністю.

Крім того, щодо посилання відповідача 2 на іншого солідарного боржника, суд зазначає, що у ст. 543 Цивільному кодексі України зазначено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, заперечення відповідача 2 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю НІКА (72202, Запорізька обл., смт Веселе, вул. Центральна, 141, приміщення 38, ідентифікаційний код 24516694) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 1 510 000 (один мільйон п`ятсот десять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 31 598 (тридцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 51 коп. заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НІКА (72202, Запорізька обл., смт Веселе, вул. Центральна, 141, приміщення 38, ідентифікаційний код 24516694) на користь Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 11 561 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 11 561 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з перебуванням судді на навчанні у Національній школі суддів України, рішення складено та підписано 21.10.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.