Ухвала

від 10.10.2024 по справі 914/1483/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2024 р. справа № 914/1483/24

м. Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІФІМА», м.Львів

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач», м.Львів

до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Львівської міської ради, м.Львів

про скасування державної реєстрації земельної ділянки , припинення права постійного користування на частину земельної ділянки, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та закриття поземельної книги щодо земельної ділянки

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Попельчук С.О.-представник

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Гаврилюк О.Р.

від відповідача-3: Радченко М.І.-представник

від третьої особи: не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦІФІМА» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» про скасування державної реєстрації земельної ділянки , припинення права постійного користування на частину земельної ділянки, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та закриття поземельної книги щодо земельної ділянки.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою суду від 29.08.2024 задоволено клопотання позивача від 12.08.2024 (вх.№3033/24 від 13.08.2024) про залучення співвідповідача у справу, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, підготовче засідання відкладено на 10.10.2024 та відкладено розгляд клопотання відповідача-2 про призначення земельно-технічної експертизи.

02.09.2024,за вх.№2147/24, через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 29.08.2024.

03.09.2024,за вх.№21497/24, через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява від 02.09.2024 про виконання вимог ухвали суду від 29.08.2024.

26.09.2024,за вх.№23465/24, через систему «Електронний суд» від співвідповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.10.2024,за вх.№23867/24, через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.10.2024,за вх.№3659/24,через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

09.10.2024,за вх.№24502/24, через систему «Електронний суд» від відповідача-1 поступило клопотання, в якому просить провести судове засідання за відсутності представника.

Позивач явку повноважного представника в підготовче засідання 10.10.2024 забезпечив.

Відповідач-2 в підготовче засідання 10.10.2024 з`явився.

Співвідповідач явку повноважного представника в підготовче засідання 10.10.2024 забезпечив.

Відповідач-2, відповідач-3 та третя особа в підготовче засідання 10.10.2024 не з`явилися.

Щодо клопотання відповідача-2 від 27.08.2024 (вх.№3204/24 від 28.08.2024) про призначення земельно-технічної експертизи, суд зазначає про наступне.

29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Разом з тим з 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (далі - Закон № 3424-ІХ).

Згідно з новою редакцією частин п`ятої - восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону № 3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону № 3424-ІХ в абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України та викладення частини сьомої статті 6 ГПК України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто, Публічне акціонерне товариство «Львівський завод «Автонавантажувач», як юридична особа, згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч означеним вимогам клопотання про призначення земельно-технічної експертизи не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Публічного акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 05808758). Судом перевірено та з`ясовано, Публічне акціонерне товариство «Львівський завод «Автонавантажувач»" (код ЄДРПОУ 05808758) як юридична особа, не зареєструвало Електронний кабінет у ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №42982972 від 10.10.2024 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про повернення без розгляду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи від 27.08.2024 (вх. №3204/24 від 28.08.2024), у зв`язку із невиконанням Публічним акціонерним товариством «Львівський завод «Автонавантажувач» обов`язку щодо реєстрації Електронного кабінету в Електронному суді.

Щодо заяви позивача (вх.№3659/24 від 01.10.2024) про зміну предмету позову, суд зазначає про наступне.

В силу приписів ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З наявних матеріалів господарської справи вбачається, що обставини, якими позивач обґрунтовує порушення свого права залишилися тими ж самими. Водночас заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмету позову (постанова ВС КГС від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).

Враховуючи те, що позивачем дотримано вимоги приписів ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІФІМА» про зміну предмету позову приймається судом до розгляду.

За п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч. 7 ст. 183 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В силу приписів ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст.2, 42, 46, 170, 177, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути відповідачу-2 клопотання від 27.08.2024 (вх.№32043/24 від 28.08.2024) про призначення земельно-технічної експертизи.

2. Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 01.10.2024 (вх.№3659/24 від 01.10.2024).

3. Підготовче засідання відкласти на 30.10.24 о 16:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

4. Учасникам справи:

- при наявності заяв, клопотнь , пояснень (у тому числі у зв`язку прийняттям заяви про зміну предмету позову) подати ьакі до суду за три дні до засідання.

- явка повноважних представників в підготовче засідання.

5. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.