ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6412/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024
у справі №910/6412/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Агросвіт Фарм" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Сканія Кредіт Україна" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 890, вчинений 25.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.
2. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом було порушено законодавчі вимоги, оскільки нотаріус повинен був перевірити оригінал договору, чи було його нотаріально посвідчено та те, чи дійсно відповідач направляв належним чином засвідчену копію рахунку, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. За доводами позивача, документів, які б підтвердили направлення йому рахунку та/або повідомлення відповідачем не було надано і на адресу позивача вони не надходили. Окрім того, безспірність вимоги відповідача до позивача документально не підтверджувалась, а приватний нотаріус під час вчинення виконавчого напису надані відповідачем документи оцінив формально, не звернувши на вказані обставини належної уваги.
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2023 позовні вимоги задоволено та визнано виконавчий напис № 890, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. 25.07.2022 таким, що не підлягає виконанню. Також було стягнуто з ТОВ "Сканія Кредіт Україна" на користь ТОВ "Агросвіт Фарм" 2 684,00 грн судового збору за подання позову.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 910/6412/23 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/6412/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/6412/23.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
6.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг».
6.2. Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані докази у справі та встановив обставини на основі недопустимих доказів.
Відзиви
7. Від ТОВ « Сканія Кредіт Україна» надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи проти її задоволення.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
9. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
02.09.2019 між ТОВ "Агросвіт Фарм" (далі - лізингоодрежувач) та ТОВ "Сканія Кредіт Україна" (далі - лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу № 89-02166 (далі - договір; а.с. 6-17 том 1), відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця - ТОВ "Сканія Україна", обраного лізингоодержувачем, ТЗ відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору ціна кожного ТЗ, що входить до предмету лізингу та загальна вартість зазначаються у "Базових умовах лізингу", доданих до цього договору в якості додатку № 1. Ціна кожного ТЗ, що входить до предмету лізингу, та загальна вартість предмету лізингу оцінені в українських гривнях, з еквівалентом такої суми євро, за яку лізингодавцем здійснюється придбання предмету лізингу у продавця (постачальника) та яка зазначається в додатку № 1 до цього договору.
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу за цим договором встановлюється у "Базових умовах лізингу". Дія строку лізингу починається з дати передачі/поставки та закінчується в останню дату платежу, визначену відповідно до цього договору та "Графіку платежів", який додається до цього договору в якості додатку № 2. Строк лізингу закінчується також у випадку розірвання цього договору відповідно до положень статті 13 договору.
У базових умовах лізингу, які є додатком № 1 до договору (а.с. 18 том 1), сторонами погоджено предмет лізингу, а саме:
1) напівпричеп-самоскид/opper semi-trailer WIELTON, модель NW3, у кількості - 1, ціна за одиницю 1 298 655,12 грн, в т.ч ПДВ 216 442,52 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю у євро 46 800,00, в т.ч. ПДВ 7 800,00 грн;
2) сідельний тягач/truck G440 х2NA, у кількості - 1, ціна за одиницю 2 344 793,96 грн, в т.ч ПДВ 390 798,99 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю у євро 84 500,00, в т.ч. ПДВ 14 083,33 грн.
В додатку № 1 до договору наведено загальну вартість предмету лізингу, яка становила 3 643 449,08 грн, що є еквівалентом 131 300,00 євро.
Згідно п. 6.1 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених цим договором та графіком платежів (додаток № 2; а.с. 18 зворот том 1), а саме:
6.1.1 Періодичні лізингові платежі: періодичні (щомісячні) лізингові платежі складаються з:
а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу;
б) винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) інші комісії у складі лізингового платежу у межах цього договору.
6.1.2 додаткові лізингові платежі, до складу яких входять:
а) витрати лізингодавця, якщо лізингодавець сплачує будь який штраф, пеню чи інший платіж пов`язаний з використанням предмету лізингу, що накладено з вини лізингоодержувача (такі витрати лізингодавець зобов`язаний підтвердити документально);
б) оплата надання лізингодавцем лізингоодержувачу інших послуг, пов`язаних з фінансовим лізингом та виконанням цього договору, що були надані лізингодавцем;
в) оплата за надання лізингодавцем лізингоодержувачу реструктуризації в розмірі, що вказаний в додатку № 5 (а.с. 19 зворот том 1) до даного договору у тому випадку коли, лізингодавець надасть свою згоду на таку реструктуризацію.
Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові та або інші платежі у гривнях за курсом перерахунку, встановленим Національним банком України на дати платежів визначені з урахуванням положень цього договору, на рахунок лізингодавця або на будь-які інші рахунки, які лізингодавець вважає відповідними та про які письмово повідомляє лізингоодержувача. Датою виконання платежу вважається дата надходження коштів перерахованих лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця зазначений у пункті 6.8 договору (пункти 6.8, 6.9 договору).
У період з 11.10.2019 та 22.02.2021 між лізингодавцем та лізингоодержувачем підписувались додаткові угоди, якими вносились зміни до додатку № 2 "Графік платежів" (а.с. 112-114 том 1).
Відповідно до графіку сплати лізингових платежів, що є додатком № 2 до договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 22.02.2021, лізингоодержувач зобов`язався сплачувати лізингові платежі до 30.09.2023 у загальному розмірі 3 455 422,14 грн, за відповідним графіком (а.с. 114 том 1).
Відповідач передав позивачу предмет лізингу відповідно до договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 11.10.2019 (а.с. 23 том 1).
У пункті 13.1 договору сторони погодили, що обставини, перелічені в цьому пункті, вважатимуться випадками невиконання зобов`язань з боку лізингоодержувача, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив повністю або частково лізинговий платіж, або будь-який інший платіж за цим договором, і прострочення платежу становить більш ніж 30-ть календарних днів з дати платежу (пп 13.1.1).
Зі змісту пункту 13.2 договору вбачається, що в будь-який час після настання випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань, лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо):
а) направити письмове повідомлення лізингоодержувачу та вимагати усунення порушення протягом строку, визначеного лізингодавцем в такому повідомленні;
б) негайного вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача; у випадку, якщо у лізингодавця є фізичний доступ до предмету лізингу, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу самостійно, письмово повідомивши про це лізингоодержувача. Лізингоодержувач не повинен жодним чином перешкоджати такому вилученню предмету лізингу. У разі такого вилучення уповноваженими особами лізингодавця складається відповідний акт;
в) використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту лізингодавцем своїх прав, передбачені законодавством, що може бути застосоване;
г) при настанні будь-якого з випадків невиконання, передбачених пунктами 13.1.2-13.1.12, а також в інших випадках, передбачених договором, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової виплати всіх лізингових платежів, що залишилися відповідно до графіку платежів, а також будь-яких інших платежів, що мають бути сплачені за цим договором. Зазначені платежі мають бути сплачені лізингоодержувачем протягом 5-ти банківських днів з дати отримання ним відповідного письмового повідомлення від лізингодавця, після чого право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача.
Відповідно до п. 13.3 договору у випадках, передбачених пунктами 13.1.1, 13.1.12, 14.2.2, а також у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язання, передбаченого підпунктом г) пункту 13.2, лізингодавець має право відмовитись від цього договору, надіславши лізингоодержувачу відповідне письмове повідомлення ("повідомлення про припинення"). З моменту одержання лізингоодержувачем повідомлення про припинення цей договір вважається розірваним.
Пунктом 22.1 договору сторони погодили, що будь-яка інформація, прохання, вимога або інше повідомлення, що повинне бути надане або зроблене за даним договором лізингу, буде надсилатися лізингоодержувачу, зокрема, на e-mail: agrosvit2018@ukr.net (п. 22.1.2).
25.07.2022 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Легкобитом С.О., на підставі заяви відповідача (а.с. 91 том 1), вчинено виконавчий напис (а.с. 115 том 1), зареєстрований в реєстрі за № 890 про повернення майна від лізингоодержувача - ТОВ "Агросвіт фарм" на користь лізингодавця - ТОВ "Сканія Кредит Україна", об`єкт фінансового лізингу, а саме: WIELTON NW3 спеціалізований напівпричіп та SCANIA G440 спеціалізований сідловий тягач, які були передані в користування лізингоодержувачу на умовах договору про фінансовий лізинг № 89-02166 від 02.09.2019, за несплачені лізингові платежі та лізингову винагороду в період з 01.01.2022 по 25.05.2022, розмір яких станом на 25.05.2022 складав 428 926,00 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіром Артемом Дмитровичем, 02.08.2022 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69547725 (а.с. 29 том 1), а 04.08.2022 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 30 том 1), з якої вбачається, що згідно акта державного виконавця від 04.08.2022 рішення виконано в повному обсязі та повернуто відповідачу ТЗ передані лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу.
11. Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
12. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
13. Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
14. Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
15. За приписами частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30-ти днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
16. Сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається (ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг").
17. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
18. Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом Україні "Про нотаріат". Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
19. Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
20. Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
21. Згідно з пунктами 3.1, 3.5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
22. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 (далі - Перелік документів).
23. Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
24. При поверненні об`єкта лізингу, згідно з п. 8 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
25. Наведені положення свідчать, що для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу за договором лізингу не потрібно надавати нотаріально посвідчений договір, оскільки такі вимоги стосуються вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів.
26. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису щодо повернення предмету лізингу, відповідач додав до останньої (а.с. 91-122 том 1):
- оригінал договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019 з додатковими угодами та додатками до нього;
- лист-вимогу від 25.05.2022 щодо прострочення оплати лізингових платежів за договором від 30 до 180 днів, у сумі 13 684,60 євро, що є еквівалентом 428 926,00 грн; а також 23 147,86 грн заборгованості по штрафам ПДР та УТБ;
- повідомлення про відмову від договору та повернення предмету лізингу (з описом; рекомендованим повідомленням; трекінгом листа за його поштовим номером та врученням адресату);
- довідку про заборгованість лізингоодержувача станом на 25.05.2022, яка складала 13 684,60 євро, що є еквівалентом 428 926,00 грн, прострочення сплати лізингових платежів становить від 30 до 180 днів; заборгованість по штрафам ПДР та УТБ, яка складала 23 147,86 грн зі строком прострочення понад 100 календарних днів;
- довідку № 220665/0401-1 від 22.07.2022 акціонерного товариства "Сітібанк" про відсутність надходження коштів за період з 01.01.2022 по 21.07.2022;
- акт звірки розрахунків станом на 25.05.2022 з наявною заборгованістю лізингоодрежувача.
27. Стаття 88 Закону України "Про нотаріат" містить певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
28. Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі № 911/1421/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109840923; набрало законної сили) за позовом ТОВ "Сканія кредіт Україна" до Невірка А.В., як поручителя, та ТОВ "Агросвіт фарм" позовні вимоги були задоволені частково та солідарно стягнуто з відповідачів 679 087,08 грн боргу (18 337,36 євро; за курсом станом на момент пред`явлення позову - 17.08.2022, що становив 37,033 грн до 1 євро) за договором фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019 за період з 01.01.2022 по 21.06.2022, 70 254,93 грн (1 897,09 євро) пені та 23 147,86 грн відшкодування інших додаткових лізингових платежів.
29. Вказані обставини підтверджують правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що рішенням господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі № 911/1421/22 підтверджено, що заборгованість є безспірною і її нарахування було здійснено лізингодавцем у відповідності до умов договору фінансового лізингу.
У вказаному рішенні господарський суд також дійшов висновків про розірвання договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019 зазначивши, що предмет лізингу був фактично повернутий ТОВ "Сканія кредіт Україна" - 04.08.2022.
30. Вказане спростовує посилання Скаржника на неотримання письмових вимог або повідомлень від відповідача, а також рахунків про сплату лізингових платежів, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем на час вчинення виконавчого напису була безспірною, та нотаріус діяв у межах вимог чинного законодавства України.
31. Вищезазначене свідчить про те, що при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 було правильно застосовано положення ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та спростовує доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. З урахуванням тих обставин, що при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 910/6412/23 було правильно застосовано приписи ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі положень ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" без задоволення та про залишення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №910/6412/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122428649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні