Ухвала

від 21.10.2024 по справі 910/4665/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4665/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.06.2024 у справі № 910/4665/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.06.2024 у справі № 910/4665/24 з доданими документами повернуто заявникові.

30.09.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 910/4665/24, подана 18.09.2024 засобами поштового зв`язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги на ухвали Північного апеляційного господарського суду скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 6 056,00 грн (3 028,00 х 2).

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 6 056,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду постановлена 12.08.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на ухвалу було 02.09.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду постановлена 14.08.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на ухвалу було 04.09.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Вперше подану касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 скаржник надіслав до Верховного Суду 19.08.2028. Верховний Суд ухвалою від 09.09.2024 повернув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не надав докази наявності в адвоката Неукритого В. Ю. повноважень на представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" повторно звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 18.09.2024, про що свідчить трекінг поштового відправлення згідно конверту, у якому надійшла касаційна скарга, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 через засоби поштового зв`язку на адресу скаржника не надходила. В той же час, скаржник зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 відповідно до відмітки вхідної кореспонденції надійшла на його адресу 02.09.2024.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Беручи до уваги положення частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Так скаржником не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 910/4665/24 та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Долучену до матеріалів касаційної скарги копію оскаржуваної ухвали від 14.08.2024 про отримання саме 02.09.2024 оскаржуваної ухвали від 14.08.2024, Суд до уваги не приймає, оскільки наданий доказ - є неналежним, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом.

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 261 ГПК Відмова у відкритті апеляційного провадження від 12.08.2024 у справі № 910/4665/24 (суддя Буравльов С. І.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД". Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 13.08.24 19:14".

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 260 ГПК ч. 2 повернення апеляційної скарги від 14.08.2024 у справі № 910/4665/24 (суддя Буравльов С. І.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД". Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 15.08.24 17:49".

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай