УХВАЛА
21 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/119/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Грєхової О. А.
від 22.04.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Палій В. В., Кравчук Г. А., Сибіга О. М.
від 07.08.2024
за позовом Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича
до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
про визнання недійсним одностороннього правочину, про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним одностороннього правочину, про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні, шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про розірвання договору та закриття поточного рахунку в односторонньому порядку не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/119/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 07.08.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/119/24.
23 вересня 2024 року Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/119/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В касаційній скарзі Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/119/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що оскаржувані судові рішення незаконні, прийняті із порушенням норм процесуального та матеріального права та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 910/21320/17, від 29.04.2020 у справі № 910/3245/19, від 28.02.2023 у справі № 910/10855/21.
Однак, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Всупереч вищевказаному, Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович не вказав конкретну норму/норми права (пункт, частину, статтю), яку/які невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої/яких викладено у наведених скаржником постановах Верховного Суду.
Крім того, в касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович наголошує, що "в силу відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанції різної територіальної юрисдикції приймають в аналогічних спірних правовідносинах кардинально різні судові рішення", що, в свою чергу, є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника, що у разі визначення підставою касаційного оскарження судових рішень у справі наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.
Натомість Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович не зазначив конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.
Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/119/24 складено 12.08.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 02.09.2024 включно (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою Фізична особа - підприємець Сандул Василь Анатолійович звернувся 23.09.2024, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова отримана його представником - адвокатом Ярошинською І. А. в суді першої інстанції 02.09.2024, на підтвердження чого додана копія заяви від 02.09.2024 з відміткою про отримання, і не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:
- уточнення за наявністю якого чи яких виключних випадків оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/119/24 в касаційному порядку (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України чи пункти 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: чітко вказати яку саме норму права (які саме норми права) невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновки щодо застосування якої (яких) викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду, які не були враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 910/119/24;
- у разі визначення підставою касаційного оскарження й наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - зазначити конкретну норму (норми) права щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування;
- подання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі з наведенням та належним обґрунтуванням поважних причин пропуску такого строку.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сандула Василя Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/119/24 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі - підприємцю Сандулу Василю Анатолійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Сандулу Василю Анатолійовичу, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
4. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Сандулу Василю Анатолійовичу, що у разі не подання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження або у разі визнання судом наведених підстав для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122428714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні