Вирок

від 18.10.2024 по справі 953/4077/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/4077/24

н/п 1-кп/953/835/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника- адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000388 від 28.02.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харкова, із середньою -спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який не є інвалідом, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24.01.2024 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, з урахуванням ст.69, ч.1 ст.70 КК УКраїни, до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 20.06.2024 Орджинікідзевським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185, ч.2 ст.360 КК України, з урахуванням ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.360 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024, приблизно о 15.40 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу зайшов до підвального приміщення вищевказаного будинку, яке використовується як укриття.

Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на пошкодження кабельної лінії зв`язку АТ «Укртелеком», з метою подальшого таємного викрадення телефонного мідного кабелю, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що вказаний кабель використовується АТ «Укртелеком» для здійснення зв`язку, перебуваючи у підвалі другого під`їзду за вищевказаною адресою в той же день, приблизно о 15.42, за допомогою предмету, який заздалегідь заготовлений для вчинення злочину, а саме гострого металевого предмета, умисно перерізав кабель ТПП 50х2х0,4, привівши зазначену лінію зв`язку в непридатний за її цільовим призначенням стан, внаслідок чого відбулося тимчасове припинення зв`язку для 1 абонента основного телефонного апарату (ОТА), тобто послуги телефонного зв`язку за вищевказаною адресою та 1 абонента швидкосмужного доступу до інтернету (ШСД), тобто послуги Інтернету за вищевказаною адресою, через що користувачі до моменту відновлення такого зв`язку втратили можливість, у тому числі і здійснення міжміського зв`язку через неможливість використання пошкоджених у результаті вчинення кримінального правопорушення кабельних ліній, а AT «Укртелеком», в свою чергу втратило можливість надання телекомунікаційних послуг зв`язку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.360 КК України, як умисне пошкодження телекомунікаційної мережі, що спричинило припинення надання телекомунікаційних послуг, вчинене повторно.

Крім того, 23.03.2024, приблизно о 22.15 годині, більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував біля будинку АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 зайшов до підвального приміщення будинку АДРЕСА_3 , яке використовується як укриття та вхід до якого є вільним. Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_6 №64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_6 №49/2024 від 05.02.2024 на всій території України, достовірно знаючи про його введення, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ніхто не спостерігає, перебуваючи у підвальному приміщенні за вищевказаною адресою, таємно викрав належне АТ «Укртелеком» майно, кабель ТППепЗ 100х2х0,5, довжиною 75 метрів, вартість якого складає 21109,50 гривень.

Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та їх правову кваліфікацію не оспорює. Пояснив, що дійсно 27.02.2024, точного часу не пам`ятає, біля будинку АДРЕСА_2 , вчинив пошкодження телекомунікаційної мережі за викладених вище у даному вироку обставин. Також, 23.03.2024, точного часу не пам`ятає, у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3 , вчинив крадіжку кабелю за викладених вище у даному вироку обставин. Вартість викраденого майна не оспорює.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Сторона захисту та сторона обвинувачення не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наслідки, визначені ст.349 КПК України, зрозумілі.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав суду письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що потерпілий прохає суд здійснити судовий розгляд даного кримінального провадження без його участі, проти розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та ч.2 ст.360 КК України, поза розумний сумнів.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , передбачене ч.4 ст.185 КК України - є тяжким злочином, а передбачене ч.2 ст.360 КК України - нетяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, в тому числі за корисливі злочини проти власності .

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що він раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення проти власності, має не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, його вік, стан здоров`я та поведінку до вчинених кримінальних правопорушень, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, в межах санкцій ч.4 ст.185, ч.2 ст.360 КК України та призначити йому покарання, з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає вимогам ч.2 ст.50 КК України стосовно дотримання мети.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

В межах розгляду даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , вчинив кримінальні правопорушення, вина у вчинені яких доведена у даному кримінальному провадженні, до постановлення вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.06.2024, яким на підставі ст.71 КК України ОСОБА_5 до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуте ним покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 24.01.2024 та остаточно до відбуття призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Даних щодо затримання ОСОБА_5 на виконання вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.06.2024, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, за вчинення яких він засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.06.2024, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком суду, більш суворим покаранням, призначеним вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.06.2024 у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази відсутні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.04.2024 у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., який у подальшому був продовжений у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 не затримувався в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.

Керуючись ст. 100, 124, 174, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.360 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років ;

- за ч.2 ст.360 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти років) позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком суду, більш суворим покаранням, призначеним вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.06.2024, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять ) років 6 (шість ) місяців.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з дня проголошення вироку - 18.10.2024.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, строк попереднього ув`язнення у період з 03.04.2024 по 17.10.2024 включно, з розрахунку один день тримання під вартою дорівнює одному дню позбавлення вол.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні: експертизи №3215 від 19.04.2024 у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.56 коп.; експертизи №СЕ-19/121-24/10193-Д від 11.04.2024 у розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп., а всього в розмірі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три ) грн. 68 коп.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор - залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1