Постанова

від 21.10.2024 по справі 348/1510/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/1510/24

Провадження № 22-ц/4808/1393/24

Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Томин О.О., Мальцевої Є.Є.,

секретаря Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» «Південна» про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду від 04 вересня 2024 року під головуванням судді Бурдун Т.А. у м. Надвірна,,

в с т а н о в и в:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 15 червня 2024 року нею було отримано поштового листа з повідомленням про те, що представниками АТ «Прикарпаттяобленерго» 26.04.2024 встановлено факт порушення ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , про що відповідно складено акт про порушення ПРРЕЕ № 091574. Також в листі містився протокол № 142 засідання комісії філії «Південна» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 30.05.2024 року по розгляду акту про порушення № 091574 від 26.04.2024. З вказаним протоколом позивач не згідна, оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 використовується нею як садиба для зеленого туризму, а тому електроенергія не використовується нею в комерційних цілях.

Просила визнати незаконним та скасувати рішення про припинення споживання електричної енергії на не побутові потреби та організувати комерційний облік на непобутові потреби та про необхідність звернутися до оператора системи із заявою про організацію окремого комерційного обліку споживання електричної енергії на не побутові потреби, внести зміни в договори про надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії та укласти договір з електропостачальником за відповідним тарифом до 30.06.2024, за актом про порушення ПРРЕЕ № 091574 від 26.04.2024, оформленого протоколом № 142 засідання комісії Філії «Південна» АТ «Прикарпаттяобленерго» з розгляду актів про порушення.

Позивачкою 25.07.2024 подано заяву про зміну підстав позову, в якій зазначено, що будинок по АДРЕСА_1 використовується позивачкою для особистого проживання та проживання членів родини, та періодично друзів, які виїхали з зони бойових дій.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 04 вересня 2024 року закрито провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України оскільки така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду.

Зазначає, що договори на електропостачання з АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» нею укладені як фізичною особою.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона є одноосібним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , не як суб`єкт господарської діяльності, а як фізична особа.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо закриття провадження у справі, оскільки з позовної заяви вбачається, що позов подано фізичною особою до юридичної особи.

Висновок суду щодо юрисдикції спору випливає не з оцінки судом фактичних обставин у справі та взаємовідносин сторін, що може бути встановлено тільки в ході розгляду справи по суті, а виключно з самостійно отриманого судом витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від № 768951 від 04.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.10.2021.

Апелянт не згоден із висновком суду про те, що на час ухвалення оскаржуваного судового рішення та подання позову позивач мала статус фізичної особи-підприємця, а правовідносини між позивачем і відповідачем є господарсько-правовими.

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Сторони в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

Встановлено, що відповідно до протоколу № 142 засідання комісії філії «Південна» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 30.05.2024 року по розгляду акту про порушення № 091574 від 26.04.2024, комісія прийняла рішення про припинення споживання електричної енергії (а.с. 15).

Згідно листа філії «Південна» АТ «Прикарпаттяобленерго» №16328/214 від 31.05.24 про розгляд акту про порушення ПРРЕЕ на засіданні комісії, представниками АТ «Прикарпаттяобленерго» 26.04.2024 встановлено факт порушення ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 про що складено акт про порушення № 091574.

Комісія АТ «Прикарпаттяобленерго» філії «Південна» 30.05.2024 розглянула акт про порушення (а.с. 16).

Згідно акту-обстеження електроустановки побутового споживача ОСОБА_1 №О/Р 35018385, об`єкт споживача: житловий будинок, готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з адресою: АДРЕСА_1 . Перелік, тип та потужності струмоприймачів (установки) встановлені на об`єкті готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , які використовуються на не побутові потреби: освітлення, обладнання та електропостачання готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 98).

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від № 768951 від 04.09.2024 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.10.2021, основним видом економічної діяльності є 55.10: Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування та з 20.10.2021 взята на облік у податковій службі та є платником податків (а.с. 110).

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За приписами ч. 1 ст. 1 ЦПК України ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з частиною другою статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

З аналізу наведених вище норм матеріального права слід дійти висновку, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц (провадження № 14-150цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19), від 26 червня 2019 року у справі №263/15943/17 (провадження № 14-274цс19).

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою фізичною особою-підприємцем.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18).

На момент ухвалення оспорюваного судового рішення та звернення до суду з позовом позивачка мала статус фізичної особи-підприємця.

Ураховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, а також характер позовних вимог, які стосуються оскарження рішення господарюючого суб`єкта з питань організації здійснення ним його статутної господарської діяльності з надання послуги з розподілу електричної енергії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у цій справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен вирішуватися шляхом подання позову у порядку господарського судочинства до відповідного господарського суду.

Доводи апелянтки про те, що договори на електропостачання з АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» нею укладені як фізичною особою, а з позовом до суду вона звернулася як фізична особа до юридичної особи є необґрунтовані.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.10.2021, з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду в червні 2024 року. Характер вимог позивачки стосуються оскарження рішення господарюючого суб`єкта з питань організації здійснення ним його статутної господарської діяльності з надання послуги з розподілу електричної енергії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 743/534/16-ц (провадження №14-689цс19) зазначено, що та обставина, що фізична особа - підприємець якщо навіть не відобразила наявність у неї такого статусу в тексті укладеного договору, не змінює характеру набутих нею прав та обов`язків як таких, що виникли з господарських правовідносин, якщо такі правовідносини мають ознаки здійснення їх у межах господарської діяльності.

Також відповідно до акту-обстеження електроустановки побутового споживача ОСОБА_1 вказано, що об`єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 є готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

З урахуванням вищенаведеного є підстави вважати, що у цій справі існує спір між АТ Прикарпаттяобленерго» «Південна» та позивачкою, саме як суб`єктом господарювання і такий спір пов`язаний зі здійсненням нею підприємницької діяльності. Доводи апелянтки про те, що правовідносини між позивачем і відповідачем не є господарсько-правовими не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Надвірнянського районного суду від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.О. Томин

Є.Є. Мальцева