Рішення

від 21.10.2024 по справі 679/813/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/383/2024

Справа № 679/813/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

місто Нетішин Хмельницької області

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого суддіБезкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Волков Сергій Вікторович, звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовною заявою до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказавши у позові третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О.

В обґрунтуванняпозовузазначається,що у травні 2024 року позивачу, який мав намір перереєструвати транспортний засіб, стало відомо про наявний про нього запис у Єдиному реєстрі боржників, проведений на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження № 54982919, відкритого за заявою АТ КБ «ПриватБанк» за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. № 8558 від 14.07.2017.

За вказаним виконавчим написом з позивача на користь відповідача була стягнута заборгованість за кредитним договором від 11.08.2011 у розмірі 14652,33 грн та плату за вчинення нотаріального напису в розмірі 1800 грн.

ОСОБА_1 наголошує, що відповідач намагається протиправно у позасудовому порядку реалізувати своє право на стягнення з нього грошових коштів за кредитним договором. На думку позивача, зазначений виконавчий напис вчинено без належних правових підстав за вимогами відповідача, що є неправомірними.

Позивач вказує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. з огляду на надані йому стягувачем документи не мав належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис.

Надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з`ясування підстав для нарахування боргу та його розміру. Нотаріус не діяв у передбачений законодавством спосіб для з`ясування відповідних обставин, хоча перед вчинення виконавчого напису був зобов`язаний перевірити наявність підстав для цього, зокрема з`ясувати, чи є умови для такої дії, зважаючи на зміст договору та вимоги законодавства.

Крім того, оскаржуваний виконавчий напис не відповідав вимогам законодавства, оскільки вчинений не на передбаченому борговому документі кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, та відсутні докази безспірності заборгованості, а тому не підлягає виконанню.

У зв`язку з цим позивач просив визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

28.05.2024 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також з власної ініціативи витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких 14.07.2017 ним був вчинений оспорюваний позивачем виконавчий напис (а.с. 29-30).

31.05.2024 представником відповідачаАТ«КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 було поданодо судувідзив напозовну заяву,в якомуостанній зазначає,що позовна заява необґрунтована, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача зазначив, що позивач не оспорює укладання з відповідачем кредитного договору, не надав доказів виконання своїх боргових зобов?язань перед АТ КБ «ПриватБанк» та доказів визнання договору недійсним. Також у відзиві вказано, що боржник може оспорити лише правильність вимог зазначених у виконавчому написі, позивачем не надано доказів щодо безспірності заборгованості, а відповідачем в свою чергу було надано нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису всі необхідні документи згідно з Переліком документів, затвердженим Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999. Також представник вказав, що АТ КБ «ПриватБанк» не є належним відповідачем у справі, оскільки виконавчий напис було вчинено нотаріусом, а не банком (а.с. 36-52).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін від останніх не надійшло.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8558, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача АТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором від 11.08.2011 за період з 11.08.2011 по 30.04.2017 в розмірі 14652,33 грн (а.с. 9).

30.09.2019 старшим державним виконавцем Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Патерухою Іриною Вікторівною в межах виконавчого провадження № 54982919 була винесена постанова про повернення виконавчого документа (відповідного виконавчого напису нотаріуса) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, при цьому запис про ОСОБА_1 станом на 15.05.2024 залишається наявним у Єдиному реєстрі боржників (а.с. 7, 12, 15).

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 61/01-16 від 18.06.2024, він не має можливості надати копії документів, на підставі яких був вчинений відповідний виконавчий напис, оскільки такі документи були знищені 15.07.2022 відповідно до акту прийому-здачі архіву на утилізацію підписаного між нотаріусом та ТОВ «Крамар Рісайклінг» і товарно-транспортною накладною № Р001682 від 15.07.2022, виданою ТОВ «Крамар Рісайклінг» (а.с. 56, 57).

Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Стаття 18 Цивільного кодексу України передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пп. 3.1 - 3.5 п. 3 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: 1) подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку).Для одержання виконавчого напису подаються:а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 від 26.11.2014, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.07.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Представник відповідача, який належним чином повідомлявся про розгляд справи і отримав ухвалу про відкриття провадження із копіями позовної заяви та доданих до неї документів, не надав суду письмових доказів на підтвердження того, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений із дотриманням вимог діючого законодавства, а представником відповідача були надані приватному нотаріусу всі необхідні документи, зокрема оригінал нотаріально посвідченого договору.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис,перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Згідно з п.п. 92 та 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи підлягають доставці додому. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 361/1488/19.

Однак відповідачем не було надано доказів вручення ОСОБА_1 вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором, а також доказів того, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису перевірив наявність доказів належного направлення та отримання вказаного листа-вимоги.

При цьому у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц) зазначається, що як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та порушення порядку повідомлення позивача про вимогу усунення порушення зобов`язань за кредитним договором, позаяк нотаріус не впевнився у наявності та безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3646817582.1 від 15.05.2024 (а.с. 8).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 14.05.2023 уклав із адвокатом Волковим С.В. договір про надання правничої допомоги, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги № ВК/1129666 від 15.05.2024. Крім іншого, у п. 4.1 вказаного договору зазначається, що вартість правничих послуг узгоджується актом приймання-передачі правничих послуг, яка сплачується у день підписання актів, виходячи з наступних тарифів: вартість однієї години роботи адвоката становить 900 грн (а.с. 6, 10-11).

Із наданого представником позивача акту приймання-передачі правничої допомоги від 01.07.2024 вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Волкова С.В., пов`язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у розмірі 3600 грн, сплата яких підтверджується квитанцією «ПриватБанку» від 01.07.2024 (а.с. 60).

Разом із цим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При цьому,застосовуючи аналогіюзакону (ч.9ст.10ЦПК України),суд звертаєтьсядо положеньч.7ст.43ЦПК України,згідно зякою уразі поданнядо судув електроннійформі заявипо сутісправи,зустрічного позову,заяви прозбільшення абозменшення позовнихвимог,заяви прозміну предметаабо підставпозову,заяви прозалучення третьоїособи,апеляційної скарги,касаційної скаргита документів,що доних додаються,учасник справизобов`язаний надатидоказ надсиланнятаких матеріалівіншим учасникамсправи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Оскільки склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов`язку та ненаправлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

У випадку недотримання заявником вимог щодо належного направлення відповідних копій документів іншій стороні, а також у разі ненадання суду доказів підтвердження факту такого надсилання, суд не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначені правові висновки викладені у наступних постановах Верховного Суду: від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18; від 16.02.2021 у справі № 910/14138/18; від 24.03.2021 у справі № 756/2399/18; від 08.03.2024 у справі № 604/425/23; від 18.07.2024 у справі № 604/290/23.

При цьому у відзиві на позов представник відповідача заперечував проти наведеного у позові (попереднього) розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, висловивши намір у разі подання позивачем доказів на підтвердження розміру таких витрат заявити клопотання про їх зменшення шляхом скерування на адресу суду окремої заяви.

З огляду на це суд не бере до уваги надані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стороною відповідача не надано підтвердження надсилання (надання) копії відповідних документів до електронного кабінету відповідача, а тому суд не вбачає підстав для розподілу відповідних судових витрат у цій частині за недоведеністю їх понесення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 43, 75-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований за № 8558, вчинений 14.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 11.08.2011 у розмірі 14652,33 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк«ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двохсот одинадцяти гривень двадцяти копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення.Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Волков Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса для листування: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, а/с 206).

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570; місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д).

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (адреса місця роботи: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі приміщення з №1 по №5 (груп. прим. №31 (в літ А), офіс 31).

Третя особа: Нетішинський відділ Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34786565; місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, буд. 31).

Суддя І.Г. Безкровний