Рішення

від 21.10.2024 по справі 686/24483/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/24483/21

Провадження № 2/686/1472/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участі позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький зав правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні дитини, -

за об`єднаним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи: Борщагівської сільської ради Бучанського району київської області про визначення способів участі матері у вихованні дитини, -

та за зустрічним позовом

малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина до ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення способів участі у його вихованні, -

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання не чинити перешкод у вихованні дитини та визначення способів у часті батька у вихованні сина, в обґрунтування якого вказала, що вони з відповідачем з 07 вересня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.06.2019 року розірвали.

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , актовий запис за № 5.

За їх взаємною згодою син залишився проживати з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , син здобував загальнообов`язколву державну освіту в загальноосвітній школі НОМЕР_2 .

За рішенням Бердичівського міськрайонного суду Жиитомирської області від 06.04.2018 року з ОСОБА_2 на її користь були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі однієї четвертої частки з його заробітку (доходу). Постановою апеляційного суду Житомирської області від 25.07.2018 року рішення суду першої інстанції було змінено та зменшено розмір аліментів до однієї восьмої частини.

06.03.2020 року відповідач забрав сина на вихідні дні, та в обумовлений час дитину не повернув. Тому 10.03.2020 року син до навчання не приступив, протягом двох тижнів вона кожного дня приїздила за місцем проживання ОСОБА_2 у Петропавлівській-Борщагівці, проте сина з відповідачем там не було, відомостей про сина від відповідача не надходило.

Таким чином, відповідач самочинно, без згоди матері, без звернення до органу опіки та піклування або суду змінив місце проживання малолітнього сина та визначив його на власний розсуд.

З цього приводу вона звернулася до правоохоронних органів, Держприкордонслужби, міграційної служби, до уповноваженого представника з прав дитини, Головного управління Національної поліції, у м. Києві, однак з вирішенням цього питання їй рекомендовано звернутися до суду.

З часу самочинної зміни місця проживання дитини відповідач жодного разу не надав їй можливості спілкуватись з дитиною, піклуватись про нього, чим позбавив можливості брати участь у вихованні дитини та постійно чиняться перешкоди у спілкуванні з ним.

Неодноразово, приїздивши за місцем проживання відповідача, з надією побачити та поспілкуватись із ним, ОСОБА_2 посилався на те, що місце проживання дитини не визначено, тому має право не впускати її до свого помешкання, і в дитини мами немає.

Вона вважає, що на дитину чиниться психологічний тиск протягом усього часу здійснюється відчуження матері самим батьком та його родиною, що є проявом психологічного насильства над дитиною.

Відповідно до висновку психолога Києво-Святощинського центру соціально-психологічної реабілітації населення ОСОБА_6 від 10.09.2020 у дитини спостерігається надмірний рівень тривоги у дитини, що є наслідком конфлікту між найближчими людьми татом та мамою. Роль, яка відведена самому ОСОБА_5 в цій ситуації відчувається ним як надмірний тиск, що перевищує вікові можливості психіки.

Позивач намагався узаконити свої неправомірні дії та відсторонити її від участі у спілкуванні та вихованні дитини, подавши заяву про видачу обмежувального припису щодо позбавлення заборонити розшукувати його і дитину, спілкуватись з сином, в тому числі по телефону, Вайберу, електронній пошті, тощо.

Києво-Святошинським районним судом м. Києва ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні його вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю.

З метою захисту своїх прав щодо дитини вона змушена буда звертатись до Хмельницького міськрайонного суду із заявами про забезпечення позову. Ухвалою суду від 07.08.2020 було прийнято рішення про покладення на ОСОБА_2 обов`язку надавати їй можливість безперешкодного спілкування, забезпечення виховання та лікування спільного сина, щотижня в період часу з 08 години до 19 години четверга з урахуванням стану здоров`я дитини до прийняття рішення по суті.

Такого рішення ОСОБА_2 не виконував, а згодом воно було скасоване.

Вона неодноразово зверталась до органів опіки та піклування з благанням допомогти вирішити ситуацію, визначити порядок участі матері у вихованні сина, провести бесіди з батьком, обстежити умови проживання дитини.

Так, 06.05.2020 вона звернулася до Києво-Святошинського відділу у справах дітей та сім`ї про проведення зустрічі з батьком та дитиною, а 14.07.2020 року із заявою про встановлення участі у вихованні дитини.

Проте, двічі на засідання до Києво-Святошинського відділу у справах дітей та сім`ї ОСОБА_2 не з`явився, відтак рішення прийняте не було. У зв`язку з ліквідацією Києво-Святошинського відділу у грудні 2020 справу було передано до відділу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за місцем фактичного проживання відповідача ОСОБА_2

29.04.2021 вона звернулась із заявою до Борщагівсьої сільської ради про встановлення графіку спілкування та виховання сина.

17 червня 2021 вказане питання було винесене на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області. На засідання ОСОБА_2 не з`явився, заслухавши думку матері, вивчивши подані документи Комісією прийнято рішення про затвердження тимчасового графіку спілкування матері з дитиною на літній період 2021 року.

24 червня 2021 виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради затверджено рішення про встановлення способів її, ОСОБА_1 , участі у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_4 та спілкуванні з нею. Проте ОСОБА_2 такого рішення не виконав.

03.08.2021 вона знову звернулась до служби у справах дітей виконавчого комітету Борщагівської сільської ради про встановлення графіку участі у вихованні дитини до вирішення справи про визначення місця проживання дитини по суті, однак засідання постійно переноситься в зв`язку з неявкою відповідача та у зв`язку із тим, що лужба у справах дітей не в змозі здійснити обстеження умов проживання дитини, бо батько не допускає працівників до свого помешкання.

Означені обставини підтверджуються листом за № 324 від 08.09.2021 виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради повідомлено, що ОСОБА_2 ігноруються звернення служби щодо обстеження умов проживання.

Відповідач не лише самочинно змінив місце проживання дитини та чинить перешкоди у спілкуванні з ним, а й самочинно змінив навчання дитини та форму здобуття освіти, перевівши сина на дистанційне навчання, позбавивши його розвиватися у соціумі, безпосередньо контактувати з вчителями та однолітками.

Так, відповідно до абзацу 3 договору№100320073010 «Про надання освітніх послуг ТОВ «Центр освіти «Оптіма» від 30.07.2020 року один із батьків, який підписав цей договір, гарантує, що погодив його умови і факт укладення з другим із батьків.

Однак, означений договір підписано лише відповідачем, згоди на укладання такого договору нею не було надано, а згідно п. 1.1. цього договору згода обох батьків щодо навчання дитини в цій школі є обов`язковою. Більш того, вона категорично проти щодо навчання дитини у цій дистанційній школі, про що неодноразово повідомляла цей заклад. . У зв`язку з наведеним позивач просить зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні та у вихованні дитини та визначити способи участі у її вихованні.

ІІ. В свою чергу ОСОБА_2 у травні 2021 звернувся із позовом до Бердичівського міськрайонного суду до ОСОБА_1 , Борщагівської сільської ради про визначення способів участі матері, ОСОБА_1 у вихованні дитини. Поданий позов обгрунтовує тим, що відповідно до рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2018 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі однієї четвертої частки його заробітку доходу до повноліття дитини. Постановою апеляційного суду Житомирської області від 25.07.2018 року рішення першої інстанції було змінено та зменшено розмір аліментів до однієї восьмої частини.

Однак, дитина з 06 березня 2020 року проживає разом із ним та знаходиться на його повному утриманні. Всі витрати на його утримання, розвиток і виховання, медичне обстеження, додаткових занять несе безпосередньо він.

ОСОБА_4 відвідує школу ТОВ «Центр освітніх послуг «Оптіма» та він сплачує плату за його навчання.

Виконуючи батьківський обов`язок ним укладено декларацію № 0001-0ЕНМ-1Х00 від 19.03.2020 та №0001-132Е-ЕЕА0 від 05.05.2021 року про вибір лікаря, яким закріплено за дитиною лікаря-педіатра КНП ЦПМСД Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_7 .

Окрім того, піклуючись про фізичний розвиток та здоров`я дитини ним укладено договір №ПБР № 15122 від 17.08.2020 про надання спортивно-оздоровчих послуг для відвідування басейну у фітнес клубі «Спортлайф».

Зазначає, що дитина перебуває у безпечних умовах і забезпечена всім необхідним для розвитку. Жодних перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю він не чинить, однак як вбачається із дійсних обставин та проявів у діях матері, можна вважати не бажання матері навідувати дитину, приймати активну та безпосередню участь у її вихованні, розвитку та повному і достатньому забезпеченні ОСОБА_5 його матір`ю.

Проживаючи на даний час із батьком ОСОБА_8 у орендованій квартирі, дитина має окрему власну кімнату, забезпечений одягом, їжею, дозвіллям та розвитком.

Матір дитини мешкає окремо у м. Києві, має стабільний дохід.

Відповідно до висновку фахівця, кандидата психологічних наук ПАТ «Вищий навчальний заклад «МАУП», практичного психолога від 06 жовтня 2020 року зазначено, що ОСОБА_9 має тісну, надійну прив`язаність та позитивну прихильність до батька, і якого він чітко пов`язує з відчуттям захищеності та безпеки, уникаючи прив`язаність до матері.

Дитини намагається відсторонитися від матері, оскільки вона становить для нього загрозу психологічного, фізичного насильства та повторного травмування, позитивний психоемоційний контакт,безпечна, надійна прив`язаність дитини до матері порушені.

При цьому необхідно врахувати стійке особисте (без жодного примусу) бажання дитини проживати разом із батьком, яке не є результатом навіювання або маніпулювання свідомістю хлопчика, не допустити повторного травмування дитини через примусовий контакт та спілкування з матір`ю та раптом відібрання дитини від батька.

Із висновку фахівця ОСОБА_10 від 06 жовтня 2020 рекомендовано налагодити поступовий зв`язок та сприятливі стосунки з матір`ю спочатку по телефону, потім на нейтральній території в присутності психолога та батька дитини, зрештою лише в присутності психолога, і надалі, при умові відновлення добрих стосунків з матір`ю наодинці з нею.

Також із висновку фахівця Інституту психології ім. Костюка ОСОБА_11 від 12.12.2020 року рекомендовано дотримуватися принципу поступовості і встановити перехідний період щодо налагодження зв`язку, надійної прив`язаності та стосунків ОСОБА_5 з матір`ю під контролем спеціалістів у сфері психології. Такий період має виконуватись у декілька етапів дистанційне спілкування, на нейтральній території за участю відповідних фахівців та обов`язкової присутності батька та після встановлення безпечного, надійного спілкування наодинці з матір`ю. Просив визначити способи участі матері у вихованні дитини спочатку по телефону, потім на нейтральній території в присутності психолога та батька дитини та при умові добрих стосунків з матір`ю наодинці із нею раз на два тижні, щочетверга з 19 до 21 години та кожної першої та третьої суботи місяця з 12 до 16 години у присутності батька з урахуванням бажання дитини.

ІІІ. Окрім того, законний представник малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батько ОСОБА_2 , звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третьої особи - служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області в якому просить у задоволенні позову матері ОСОБА_1 відмовити повністю, визначити порядок участі матері у його вихованні та спілкуванні шляхом встановлення побачень спочатку по телефону, потім на нейтральній території в присутності психолога та батька дитини, при умові налагодження добрих стосунків з матір`ю наодинці із нею раз на два тижні , щочетверга з 19 до 21 години та кожної першої та третьої суботи місяця з 12 до 16 години у присутності батька з урахуванням його бажання.

Він стверджує, що права матері у його вихованні не порушувались, але вона не вчинила жодних дій для встановлення такої участі, він може самостійно висловлювати власну думку, що підтверджується висновками психологів, має власні права, і ці права не можуть бути обмежені у судовому порядку, оскільки не можна покладати на дитину здійснювати будь-які форми контакту з третіми особами всупереч волі дитини.

Матір вчиняла акти психологічного насильства до нього та до батька, що встановлено висновками психологів, права дитини мають пріоритетне значення, а він, подаючи цей позов намагається запобігти покладенню на нього обов`язків контактувати з матір`ю у спосіб, який вона вибрала на власний розсуд. Вони будуть для нього травмівними та не відповідати його волевиявленню, обмеженням його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів та актом насильства щодо його особливості та обмеженням його волі.

06 березня 2020 року він виявив бажання провести час і дозвілля, і він за власної ініціативи та згідно свого особистого бажання не захотів повертатися до матері. В даний час проживає разом із батьком ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 , та знаходиться у безпеці.

Його ніхто не утримує силоміць, а перебування його у батька зумовлене самостійним та особистим бажанням.

Проживаючи разом із батьком він перебуває у безпечних умовах і забезпечений всім необхідним для розвитку, жодних перешкод у спілкуванні з дитиною не чиниться, а відсутність її бажання навідувати дитину.

Під час вирішення спору щодо визначення способу участі матері у вихованні малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Обставини підтверджуються висновками психологічних обстежень та експертиз стосовно існування загрози психологічного травмування дитини та розвитку у нього несприятливих насідків плив надмірних для дитини стресових факторів внаслідок порушення безпечності та надійності середовища: деформація прив`язаності щодо споріднених осіб, депресивні стани, розгляди соціальної адаптації, труднощі у стосунках з оточуючими.

Поданою заявою про зміну предмета позову законний представник малолітнього ОСОБА_4 зазначив, що наразі у ОСОБА_5 наявний лише той вільний час, що сформований за його бажанням і потребами і усталений графік в залежності від навчання та занять, пов`язаних з розвитком дитини та до його потреб.

Окрім того, психологи та судові експерти діагностують наявність психотравмування ОСОБА_5 , рекомендують поступове налагодження емоційного зв`язку та застерігають щодо повторного психотравмування та можливості розвитку автоімунних захворювань чи суїцидальних нахилів.

Комісія органу опіки та піклування (Борщагівська сільська рада) в квітні 2023 року рекомендувала проживання дитини з батьком. В присутності членів комісії ОСОБА_1 надано номер телефону ОСОБА_5 для прямого спілкування телефоном та в месенджерах з метою відновлення емоційного зв`язку з матір`ю. Дитина давно не бачила матір, матір не піклується про дитину емоційний зв`язок відсутній.

ОСОБА_5 є повноцінною особистістю, комунікабельною та розвинутою дитиною, він має право на повагу до своїх прав та людської гідності, має право на особисті кордони, має право на приватне життя.

На зараз ОСОБА_1 нічого не робить для налагодження емоційного зв`язку з дитиною, ігнорує пропозиції участі в лікуванні дитини, спілкування токсичне для дитини та не відповідає її інтересам.

У жовтні ОСОБА_1 звинуватила його у блокуванні та вимогою відновити зв`язок з дитиною. Переглядаючи переписку ОСОБА_5 з матір`ю він виявив систематичні фрази : «ти повністю залежиш від мами», « ОСОБА_12 батько не спроможний тебе утримувати і виховувати», «Люди мене поважають, , «чого не скажеш про твого батька» , «Батько тебе вкрав», «Твій батько злочинець», «Ти ще малий, щоб вирішувати з ким жити». Такі висловлювання є неприпустимими для спілкування матері з дитиною, і містять ознаки жорстокого поводження з дитиною, а саме психоемоційного насилля. Просить у задоволенні позову ОСОБА_13 відмовити повністю, встановити наступний спосіб участі матері у вихованні дитини в три етапи: спілкування по телефону та в месенджерах, спілкування на нейтральній території в присутності психолога та батька, після встановлення безпечного. Надійного позитивного контакту та спілкування дитини з матір`ю за наявності позитивних висновків психологів про можливість здійснення безпечного спілкування наодинці двічі на тиждень.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 листопада 2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2021 року відмовлено ОСОБА_2 у залишенні позову ОСОБА_1 поданого нею позову без розгляду.

20 грудня 2021 року ОСОБА_2 подано відзив на позов.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 травня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способів участі у вихованні дитини.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 17 січня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами малолітнього ОСОБА_4 , поданого його законним представником про визначення способів участі матері у його вихованні.

11 березня 2024 ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 подано заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2024 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про врегулювання спору за участю головуючого судді.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2024 року підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до розгляду по суті.

11 жовтня 2024 року ухвалено рішення у справі.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 позов підтримала, просить його задовольнити у повному обсязі. Позову ОСОБА_2 та поданого позову в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 не визнала. Суду пояснила, що 06.03.2020 року ОСОБА_2 взяв сина для побачення та не повернув його за місцем його постійного проживання. З часу відібрання дитини не дає можливості спілкуватись з ним, заблокував зв`язок у всіх месенджерах. Такі перешкоди чиняться і дотепер.

ОСОБА_2 обмежуються соціальні зв`язки з дитиною, дитина навчається дистанційно, вона, як матір дитини не залучається до проведеної діагностики, мати позиціонується відповідачем як негативна особа.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги та заявлений в інтересах дитини щодо способів у часті у вихованні дитини та спілкуванні з нею матір`ю дитини підтримали, заявленого позову ОСОБА_1 не визнали, вважають його безпідставним, необгрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

В обгрунтування наведених доводів пояснили, що у ОСОБА_1 не існує перешкод у спілкування з дитиною. Насправді виник конфлікт матері та дитини. Він усіляко намагався залагодити цей конфлікт шляхом укладення мирової угоди стосовно визначення місця проживання дитини з батьком у зв`язку з існуванням між ними спору щодо участі у вихованні спільної дитини.

Відповідно до ряду висновків психологічних експертиз така участь матері повинна проводитись поетапно, шляхом дистанційної форми спілкування, на окремій території за участю батька, і лише потім наодинці з матір`ю . Відібрання дитини є номожливим, а раптова поява матері призведе до психоемоційного стану дитини. Зміна місця проживання дитини є неможливою.

Таке спілкування буде відповідати інтересам дитини та позбавить можливості уникнення психотравмуючих факторів.

Натомість позивач не надала доказів щодо спростування цих висновків, тому з цих підстав запропонований нею спосіб у вихованні сина ОСОБА_5 є неприйнятним.

Просить з огляду на судову практику ухвалити рішення відмову у задоволенні позову, оскільки матір дитини відсутня у житті дитини понад 5 років. Між сином та матір`ю існує прірва, інтересу спілкування з дитиною ОСОБА_1 не має.

Малолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні у задоволенні позову матері не визнав, позов батька, та заявлений зустрічний позов в його інтересах просив задовольнити. Покликався на те, що він бажає проживати з батьком, бо мама обзиває батька, відмовилась купити ту річ, яку він просив, і він заблокував зв`язок із нею.

Представники третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Борщагівської ради в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності позов підтримали та надали висновок про можливі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини батьком.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, заслухавши доводи позивача, думку відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що сторони з 07 вересня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.06.2019 року розірвали.

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , актовий запис за № 5, матір`ю якого зазначена позивач за первісним позовом.

За їх взаємною згодою син залишився проживати з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , здобував загальнообов`язкову державну освіту в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 231. Вказані обставини підтверджуються довідкою школи № 231 І-ІІІ ступенів Оболонського району м. Києва за № 09-18/54 від 20.03.2020 року.

06 березня 2020 року відповідач забрав сина на вихідні дні та матері дитину не повернув.

Матір дитини 20 березня 2020 року звернулась до Уповноваженого Президента України з прав дитини, Держприкордонслужби України, Державної міграційної служби України, Управління Національної поліції у м. Києві щодо розшуку та повернення дитини матері.

З цього часу відповідач ОСОБА_2 з дитиною мешкають окремо, що унеможливлює матері брати участь у вихованні дитини, турбуватись про неї, бачитись та спілкуватись із нею, оскільки відповідач перешкоджає їй у цьому. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи : листом Чайківського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції за № 683 від 15.07.2020 року матір неодноразово звертається на лінію «102» стосовно того, що її колишній чоловік ОСОБА_2 протягом двох місяців не дає бачитись з дитиною. ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду з позовом.

Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в м. Києві Оболонського управління поліції від 22.04.2020 За № М-1523/125/51-05-2020 вбачається, що згідно пояснень ОСОБА_2 , він дійсно взяв спільного сина за домовленістю з позивачем 06.03.2020, але останній відмовився повертатись до матері, тому він залишив його у себе. За місцем його проживання створені всі необхідні умови для проживання та дистанційного в умовах карантину навчання у школі. Заявниці рекомендовано звернутись до суду.

ОСОБА_2 30 липня 2020 року уклав договір № 100320073010 про надання платних освітніх послуг ТОВ «Центр Освіти «Оптіма» де навчання дитина проводить дистанційно, вдома на підставі поданої ним заяви 30.07.2020 без погодження з матір`ю дитини.

Як убачається із звернень ОСОБА_1 до правоохоронних органів батько до свого помешкання матір не допускає, мотивуючи це тим, що дитина не бажає бачитись із нею.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_2 , третьої особи служби у справах дітей Оболонського районного в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини. Справа судом по суті не розглянута.

Тому з метою визначення її участі у вихованні дитини 14 липня 2020 року вона звернулася до служби у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо вирішення питання про визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною. Проте таке рішення не приймалось у зв`язку з ліквідацією вказаної Служби у справах дітей.

Рішенням служби у справах дітей виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 24 червня 2021 року за № 369/24 відповідно до висновку Комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області від 17 червня 2021 року затверджено рішення щодо способів участі матері ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши графік спілкування з дитиною на літній період 2021 року. Однак таке рішення ОСОБА_2 не виконувалось та позитивних результатів не дало.

Представник ОСОБА_2 покликається на те, що такий висновок йому не направлявся, і він долучений до справи судом після прийняття позову. Таке його твердження є голослівним та не відповідає матеріалам справи, оскільки згідно додатку до позовної заяви під номером 23 значиться рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради від 24.06.2021 № 369/24. Копія позовної заяви разом із додатками та ухвалою суду про відкриття провадження направлені відповідачу ОСОБА_2 .

Рішенням Київського окружного суду від 28 жовтня 2021 у справі № 320/9336/21 про визнання дій протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за № 369/24 від 24.06.2021 ОСОБА_2 відмовлено повністю.

За договором про надання освітніх послуг ФОП ОСОБА_14 здійснює навчання дитини з навчальних дисциплін від 18.03.2020 здійснює навчання дитини ОСОБА_4 з математики, письма, читання, англійської мови та я досліджую світ.

4. Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

В своїх заявах, і в судовому засіданні позивач зазначала, що бажає приймати участь у вихованні сина, піклуватися про його здоров`я, духовний та моральний розвиток, і має для того все необхідне, а відповідач перешкоджає їй у цьому. Вона неодноразово зверталась до уповноважених органів та поліції аби побачити дитину, однак протягом двох тижнів з дня не повернення дитини за місцем проживння ОСОБА_2 нікого не було вдома.

Таке твердження позивача об`єктивно підтверджено і листом ОСОБА_2 на адресу дирекції школи № 231 де навчався хлопчик, стосовно відсутності дитини з 10 по 19 березня 2020 року і підготовку до занять здійснить сам батько. (том 2 а.с. 63).

Суд визнає право позивача на участь у вихованні дитини порушеним та вважає, що

ОСОБА_1 повністю доведений факт перешкод у спілкуванні з дитиною, що підтверджується поданими заявами компетентним органам щодо повернення дитини.

Окрім того, постановою суду скасовано рішення стосовно домашнього насильства вчиненого ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Відповідач ОСОБА_2 у наданих поясненнях працівникам поліції Оболонського

районного у місті Києві Головного Національного управління поліції у Київській області щодо не повернення ним дитини матері в обумовлений час з підстав не бажання дитини повертатись до матері.

Згідно медичних довідок стосовно стану здоров`я дитини, починаючи з 06.06.2019 року ОСОБА_9 , 16.12.2012 по 14.08.2021 є здоровим (том 1 а.с.138, 139, 140, 141, 142, 143, 144)

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в обгрунтування заявлених вимог надали висновок фахівця за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 06 жовтня 2020 року ОСОБА_10 з питань загального психоемоційного стану дитини та його особистісного розвитку дитини, його прив`язаності до споріднених осіб, особливості переживання конфліктної ситуації між батьками та спроби матері ОСОБА_15 примусово спілкуватися з сином та силоміць забрати її з місця проживання з батьком.

Згідно наданого висновку слідує, що ОСОБА_9 має тісну, надійну прив`язаність та позитивну прихильність до батька, який є його опорним об`єктом, і якого він чітко пов`язує з відчуттям захищеності та безпеки та уникаючу прив`язаність до матері.

ОСОБА_9 намагається відсторонитися від матері, оскільки вона становить для нього загрозу психологічного, фізичного насильства та повторного травмування. При цьому позитивний психоемоційний контакт, безпечна надійна прив`язаність дитини до матері порушені.

Такий висновок складено виключно із слів батька, при цьому фахівець не викликала матері, негайне відібрання дитини від батька та передача матері є неможливими без завдання дитині значної психологічної травматизації. Однак предметом позовів, які вирішуються судом не є відібрання дитини від батька, виготовлений на запит самого батька. Такий доказ є недостовірним. Тому суд до уваги його не бере.

Згідно висновку фахівця ОСОБА_11 , практичного психолога, методи психологічної діагностики особливостей психоемоційного стану, характер прив`язаності до батьків: діагностична бесіда (з батьком), проективний тест « ОСОБА_16 з чоловічками», «Кінетичний малюнок сім`ї», «Три дерева та «Неіснуюча тварина», методика «Два будиночки».

За даними діагностичної бесіди ОСОБА_2 наразі перебуває у конфліктних стосунках з колишньою дружиною, матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , внаслідок чого не може дійти згоди щодо порядку, режиму піклування про сина. ОСОБА_5 з березня 2020 проживає з батьком та відмовився повертатись до матері.

У результаті психодіагностичного обстеження дитина асоціює поняття сім`я виключно проживання з батьком та старшим братом, мама обзиває тата недобрими словами. У ОСОБА_5 спостерігається стійка надійна прив`язаність щодо батька та відсутність надійного зв`язку, амбівалентна прив`язаність щодо матері.. Психосоціальні умови, в яких перебуває ОСОБА_9 , його соціальне оточення містить ознаки безпечності, сталості та є сприятливими для його особистісного? інтелектуального та психоемоційного розвитку. З цього висновку слідує, що ОСОБА_5 перебував у травмівних життєвих обставинах, потерпав від впливу надмірних стресових чинників, які спричинила матір, і які містять ознаки психологічного насильства.

Негайне відібрання дитини від батька та передача матері є номожливим без завдання дитині значної психологічної травматизації.

Такий висновок суд вважає одностороннім, він складений із слів лише батька, матір до участі такого дослідження не запрошувалась, при цьому на роздуми дитини мав батько, проективні тести до висновку не додані, аби прослідкувати їх достовірність, і вважає його недостовірним.

У досліджуваного ОСОБА_5 наявні ознаки пережитого психотравмуючого досвіду, який пов`язаний з умовами спільного проживання саме з матір`ю та її родиною

Рекомендовано не змінювати проживання ОСОБА_5 з батьком не є предметом доказування у цій справі.

- Висновком фахівця ОСОБА_17 (том 2 а.с 110) ОСОБА_4 має відчуття захищеності і безпеки, міцний надійний емоційний зв`язок з боку свого батька, розуміння ним своїх потреб та адекватну участь у своєму житті. Рекомендовано обмежити зустрічі матері із сином до проведення соціально-психологічної роботи з матір`ю, щодо недопустимості деструктивного поводження із сином В подальшому, визначити частоту і тривалість зустрічей матері з дитиною тільки в залежності від бажання/небажання ОСОБА_5 йти на контакт. Примусове здійснення зустрічей з матір`ю є неприпустимим оскільки це культивуватиме в дитини почуття власної неповноцінності та спричинить страждання, не зворотні патологічні зміни в емоційному стані. Зустрічі матері з дитиною на виконання рішення щодо побачень матері з дитиною на даному етапі є абсолютно неможливим.

Такий висновок суд вважає одностороннім, оскільки матір для проведення обстеження не запрошувалась, фахівець діяла лише із слів батька, з матір`ю дитини вони знаходяться в неприязних стосунках, неприйнятним ні за яких обставин, і таким, що не відповідає ані інтересам дитини, ані матері. Він ще більше буде відсторонювати двох найрідніших людей матері і дитини

Висновком фахівця психологічного обстеження ОСОБА_18 (том 2 а.с. 127) від 02.06.2021 наданий фахівцем щодо зміни місця проживання дитини та не відноситься до предмету заявлених позовів. Посилання на те, що відновлення комунікації між матір`ю та дитиною можливе тільки на умовах добровільної згоди ОСОБА_5 , наявності теплого емоційного контакту між ним та матір`ю.

- Висновком експерта від 10.12.2021 року за № СЕ-19-21/35154-ПС Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_6 встановлено, що у ОСОБА_4 емоційне та вербальне ставлення до матері ОСОБА_15 негативне, Ставлення дитини до батька ОСОБА_2 є позитивним, взаємостосунки ОСОБА_4 , відповідно до свого віку ОСОБА_9 спроможний сприйняти будь-яку ситуацію повноцінно, соціальне оточення та середовище в якому зараз знаходиться ОСОБА_4 є сприятливе для його психологічного та психоемоційного стану. На момент дослідження зміна місця проживання ОСОБА_4 є недоцільним та може призвести до психотравмування. Зустрічі матері з дитиною, ОСОБА_19 мають відбуватися за згодою дитини, із попередньою психологічною підготовкою на безпечній для дитини території у присутності релевантних осіб або за участі психолога.

У вказаному висновку зазначено, що обставини справи стали відомі із заяви про призначення судової експертизи ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 02.04.2020 про відкриття провадження у справі № 686/8535/20 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. У межах справи ОСОБА_4 подано зустрічний позов до ОСОБА_15 про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.

Означений висновок не стосується предмету спору, що розглядає суд про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною. Суд оцінює його критично та до уваги не бере, позаяк у межах цієї цивільної справи він не замовлявся, матеріали справи не досліджувались та у висновку констатуються факти, які вважають експерти вже встановленими: як-то відсутності перешкод матері у спілкуванні з дитиною, у дитини є схильність до фебрильних судом в анамнезі, тоді як такі відомості експерти черпають із заяв самого ОСОБА_2 та матеріалами справи доведено, що дитина є соматично здоровою.

-Висновком експерта від 30.06.2022 за № СЕ-19/111-22/20917-ПС Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_20 теж замовлений ОСОБА_2 в межах цивільної справи № 686/8535/20 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. У межах справи ОСОБА_4 подано зустрічний позов до ОСОБА_15 про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.

Досліджуючи наданий доказ суд встановив, що у розпорядження експерта надана лише ухвала суду про відкриття провадження у справі, копія зустрічної позовної заяви та копії психодіагностичних досліджень, котрі замовлені ОСОБА_2 , батьком дитини.

На цьому грунті експерт приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 бажає проживати з батьком, що обумовлені психологічною близькістю і позитивною емоційною насиченістю у стосунках, сприятливих для розвитку дитини соціальним оточенням, створеними необхідними умовами для того, щоб дитина розвивалась, навчалась відчувати себе у безпеці та умовами проживання. Зустрічі матері ОСОБА_21 з дитиною ОСОБА_4 мають відбуватися за згодою та бажанням дитини, на безпечній для ОСОБА_5 території та присутності релевантних осіб або за участю психолога.

Цей висновок не стосується матеріалів справи, що розглядається. Крім того, експерт досліджуючи вказані матеріали, приймає рішення щодо такого висновку на підставі лише висновків фахівців, замовлених ОСОБА_2 , фактично переписуючи їх та формує власний висновок.

Такий доказ суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки сформований лише на підставі заяви батька.

Малолітній ОСОБА_2 давав покази суду в присутності обох батьків, так дитина вела себе сковано, очікувала при завданні їй запитань, що підкаже батько. Із наданого висновку вбачається, що покази малолітнього ОСОБА_9 зводяться до того, що тато йому купляє багато смаколиків, чого не робила мама. Малолітня дитина у віці десяти років розповідає, куди мама тратила кошти, отримані від аліментів, які надсилав батько.

Тому батько, виховуючи у такий спосіб дитину, зводив все до матеріального забезпечення. В судовому засіданні він покликається на те, що він витрачає досить багато коштів на утримання сина, його лікування у стоматолога, однак він, переслідуючи фіктивну мету укласти мирову угоду ставить умову про припинення судових справ ОСОБА_1 , що ще раз підтверджує щодо наявності перешкод у спілкуванні та побаченні з дитиною. Посилається на те, що такі ж умови висуває і дитина.

Неодноразово в ході розгляду справи ОСОБА_2 та його представник заявляли клопотання про врегулювання спору за участю судді, однак такої мети позивач ОСОБА_2 за об`єднаним позовом, не мав. Він майже щотижня адресував ОСОБА_1 заяви, в яких посилався на те, що між ними існує спір щодо виховання дитини, однак вирішення такого спору мирним шляхом пропонувалось лише проживання дитини з батьком та широка участь матері у вихованні сина, припинення судових спорів.

У відповідь на запропоновані умови позивач ОСОБА_1 відповіла, що вона намагалась повірити, однак це тривало недовго, і дитині були заблоковані всі види зв`язку.

Таке твердження суд бере до уваги та знаходить його підставним, адже дійсно малолітній ОСОБА_5 доповідав суду, що на його пропозицію матір відмовилась придбати йому річ, котра була для його віку не корисна, тоді й було заблоковано телефон.

Вказані твердження ОСОБА_2 та його представником щодо інтересів дитини, як найвищої цінності, зводяться до того, що матір треба виключити із життя дитини на забаганку батька.

Досліджуючи докази в цій частині, суд зауважує, що батько забрав дитину від матері у семирічному віці, 06.03.2020 року, котрий навчався у першому класі школи І-ІІ ступенів № 231 Оболонського району м. Києва.

Батько таким чином позбавив дитину навчання, і лише 25.07.2020 року подав заяву про припинення навчання у загальноосвітній школі.

Матір дитини приділяє належну увагу вихованню сина, сама позитивно характеризується, що підтверджується довідкою за № 09-18/54 від 20.03.2020 року (характеристика учня том1 а.с 12).

Позитивно характеризується і дитина, котра на той час проживає з матір`ю. Тому суд констатує факт, що матір дитини не є для самої дитини небезпечною та ніяким чином не може призвести до психотравмування. Зустрічі матері з дитиною, ОСОБА_19 мають відбуватися за участі самої матері, з врахуванням його віку (досяг 12 років) без будь-якої психологічної підготовки без участі релевантних осіб та участі психолога та без участі батька.

Такі способи участі у вихованні дитини будуть відповідати перш за все інтересам дитини, а не амбіціям батька, вони зблизять їх контакт, бо матір не може завдавати шкоди своїй дитині. А створення їй перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини доведені повністю.

Так матір, зверталась про повернення дитини до державних органів офісу Президента України, Уповноваженого Президента України з прав дитини ОСОБА_22 , Держприкордон Служби України, Головного управління Національної поліції в Київській області з приводу не повернення батьком дитини. Правоохоронні органи констатували факт перебування дитини у батька, проте він батько, не дозволив матері побачити дитину, поговорити із нею, натомість ОСОБА_2 викликав поліцію про напад ОСОБА_1 на нього і членів його родини, однак з його слів тілесних ушкоджень йому не завдано, і медична допомога йому не потрібна, та відмовитися від виклику швидкої медичної допомоги, ніяким чином не вживав заходів аби надати можливість матері побачити дитину.

Відповідно до ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157, 159 Сімейного Кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми і методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Мати, батько, дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків. коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно із абз.3 ч.2 ст.159 СК України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Системний аналіз цих норм вказує на те, що обов`язки щодо утримання і виховання дитини є рівним обов`язком як матері, так і батька. Досліджуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що матір брала активну участь у вихованні дитини, спілкуванні з нею, переймається здоров`ям дитини, між ними склалися гарні стосунки, що не шкодило нормальному розвитку сина, допоки батько не забрав дитину самовільно до себе.

Враховуючи вищевикладене, бажання дитини, аби мама безпосередньо брала участь у його вихованні та спілкуванні, окрім запропонованого ним та батьком варіантів суд зважає на його вік, вважає необхідним обрати зазначені способи матері у вихованні дитини.

Суд вважає, що висловлювання ОСОБА_2 стосовно того, що «дитина має мати матір» є голослівним, і ним створюються всі умови аби перешкодити зближенню матері та сина, а пропонуються варіанти почергового, поетапного вирішення проблеми, що склалася.

Проте суд за умов конфліктної ситуації, що склалася між батьками стосовно участі у вихованні дитини вважає, що висновок № 835/24 від 21 грудня 2021 року про участь матері ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною з 1 по 15 число кожного місця перебування дитини з матір`ю не є прийнятним.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині участі у вихованні дитини з 1 по 15 числа кожного місяця перебування дитини з матір`ю за місце її проживання, оскільки батьки дитини мешкають окремо, і це буде суперечити інтересам дитини. З цих підстав висновку служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області з 01 по 15 числа кожного місяця перебування дитини з матір`ю суд до уваги не бере.

За наведених підстав позови в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом встановлення наступного графіку виховання та спілкування з дитиною:

- щоденне дистанційне спілкування з дитиною ОСОБА_4 (по телефону, в месенджерах);

- в перший та третій день неділі кожного тижня з 12 години ранку до 16 години проводити час з матір`ю на нейтральній території без присутності батька.

- кожного року 17 грудня, наступного за днем народження дитини, ОСОБА_4 з 15 години до 17 години дитина проводить час з матір`ю без присутності батька з можливістю прогулянок в громадських місцях (парках, скверах), дитячих розважальних закладах

- Необмежене в часі відвідування дитини матір`ю під час хвороби дитини за місцем її перебування.

Такий порядок участі матері у спілкування та виховання сина буде відповідати найвищим інтересам дитини, адже пропозиція стосовно поетапного порядку призведе до досягнення повноліття дитини.

Стягнути судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожної із сторін пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 88, 209, 212, 214-216, 223 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 150, 151, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позови задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом встановлення наступного графіку виховання та спілкування з дитиною:

- щоденне дистанційне спілкування з дитиною ОСОБА_4 (по телефону, в месенджерах);

- в перший та третій день неділі кожного тижня з 12 години ранку до 16 години проводити час з матір`ю на нейтральній території без присутності батька.

- кожного року 17 грудня, наступного за днем народження дитини, ОСОБА_4 з 15 години до 17 години дитина проводить час з матір`ю без присутності батька з можливістю прогулянок в громадських місцях (парках, скверах), дитячих розважальних закладах

- Необмежене в часі відвідування дитини матір`ю під час хвороби дитини за місцем її перебування.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 454,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_5 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: