Ухвала

від 14.10.2024 по справі 697/2765/23

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2765/23

Провадження № 2/697/13/2024

У Х В А Л А

щодо вирішення клопотання про призначення експертизи

14 жовтня 2024 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря с/з Васянович Ю.В.,

прокурора Лисенко К.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області у порядку загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи з питань землеустрою в цивільній справі за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення.

18.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи.

В обґрунтуванні поданого клопотання зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що земельні ділянки сформовано на території РЛП «Трахтемирів». Відповідно до рішень щодо створення РЛП «Трахтемирів» від 2000 року, він створювався без вилучення землі у власників (в тому числі КСП «Григорівське») саме на цій обставині цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7122081900:01:001:0039 та 7122081900:01:001:0040 не може бути природно-заповідного фонду, а виключно для особистого селянського господарства.

Позивач помилково зазначив Кабінет Міністрів України, як власника земельних ділянок з кадастровими номерами 7122081900:01:001:0039 та 7122081900:01:001:0040 не врахувавши згоди Фонду державного майна України щодо приватизації радгоспу «Григорівський» на підставі договору безоплатної передачі державного майна радгоспу «Григорівський» від 26.12.1996 (місце укладення м. Черкаси).

На підставі вищевикладеного є розбіжності у визначенні цільового призначення спірних земельних ділянок на момент їх приватизації. У даному випадку вбачається необхідність спеціальних знань у сфері землеустрою, щодо оцінки землевпорядної документації, у тому числі її картографічної частини при з`ясуванні обставин справи віднесення спірних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду чи іншого природоохоронного призначення.

Просить суд призначити у даній справі експертизу з питань землеустрою, перед експертом поставити наступні питання: 1) Чи було змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки, яка на даний час має кадастровий номер 7122081900:01:001:0039 на землі природно-заповідного фонду чи іншого природоохоронного призначення, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? 2) Чи було змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки, яка на даний час має кадастровий номер 7122081900:01:001:0040 на землі природно-заповідного фонду чи іншого природоохоронного призначення, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? Проведення експертизи пропонує доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату послуг експерта покласти на відповідача (т.2 а.с.164-171).

14.10.2024 від прокурора надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи в якому просила відмовити в задоволенні клопотання відповідача та пояснила, що вважає проведення вказаної експертизи є недоцільним, оскільки питання, які ставляться відповідачем для дослідження у ній, спростовуються доказами, долученими прокурором до позовної заяви.

Крім того висновок експерта не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування.

Таким чином, відсутня необхідність у призначенні та проведенні експертизи за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , оскільки предмет доказування доводиться прокурором в інший спосіб, а висновок експертизи є лише одним із доказів, який не має завідомо встановленої сили для суду.

Статус земель регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» неодноразово був предметом розгляду у Верховному Суді (справи № 371/463/17, № 371/450/17, № 371/452/17, № 371/464/17). Зокрема, у справі за № 371/450/17 Верховний Суд зазначив наступне: «доводи касаційної скарги ПП «Коритищанське» про те, що РЛП «Трахтемирів», як об`єкт природно-заповідного фонду, не створений, межі ландшафтного парку у натурі не винесені та відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, є безпідставними та були предметом перегляду суду апеляційної інстанції, який їх обгрунтовано спростував. При цьому апеляційний суд вірно зазначив про те, що позивач надав «Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів РЛП «Трахтемирів», виготовлений у 2001 році Науковим центром заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та у встановленому порядку погоджений із Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, затверджений Акціонерним товариством закритого типу «Аграрно-екологічне об`єднання «Трахтемирів», в якому чітко встановлені межі РЛП «Трахтемирів». Не заслуговують на увагу й доводи про те, що відповідач правомірно отримав право власності на спірну земельну ділянку, так як судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірна земельна ділянка, яка була виділена відповідачу розташована на території РЛП «Трахтемирів», а проект її відведення не був погоджений у встановленому законом порядку Департаментом екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, що свідчить про неправомірність набуття відповідачем права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду».

За відсутності рішення уповноваженого органу та з порушенням порядку зміни цільового призначення фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набуто у приватну власність земельні ділянки природно-заповідного фонду із кадастровими номерами 7122081900:01:001:0039 та 7122081900:01:001:0040 площею по 0,50 га кожна за рахунок території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» на підставі відповідного розпорядження Канівської районної державної адміністрації.

Так, враховуючи що статус території земель природно-заповідного фонду, їх цільове призначення чітко визначені положеннями чинного законодавства, зокрема, Земельним кодексом України і Законом України «Про природно-заповідний фонд України» - питання законності відведення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 7122081900:01:001:0039 та 7122081900:01:001:0040 із порушенням зміни цільового призначення є виключно питанням права і не потребує спеціальних знань (т.2 а.с.183-187).

У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 подане клопотання про призначення експертизи підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти призначення експертизи з підстав, які викладені в її письмовому запереченні, просила відмовити в задоволенні поданого клопотання відповідача.

Представник позивача Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвокат Хорошун О.В. у підготовче засідання не з`явилася, надала до суду заяву з прохання розглянути справу без участі представника позивача (т.2 а.с.179).

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в підготовче засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника.

Представник третьої особи Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» у підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 198, ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка сторони не перешкоджає проведенню підготовчого провадження.

Згідно з п.п. 8, 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи; заяви та клопотання учасників справи.

Заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши заявлене клопотання про призначення експертизи та його мотиви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма закріплена і ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На суд покладено обов`язок сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, здійсненню особами, які беруть участь у справі, їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до висновку експерта визначені у статті 102 ЦПК України. Зокрема, частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997 вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Дослідивши подане клопотання про призначення експертизи та його мотиви, заслухавши думку учасників судового розгляду, виходячи із підстав та предмета позову, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимог ст. 103 ЦПК України не наведено переконливих доводів щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи з питань землеустрою, а також не подано належних доказів на підтвердження того, що за відсутності висновку експерта відповідні обставини справи не можуть бути встановлені в ході судового розгляду за допомогою інших засобів доказування.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення у даній справі експертизи з питань землеустрою є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи з питань землеустрою в цивільній справі за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2024.

Суддя Б . К . Скирда