Постанова

від 21.10.2024 по справі 460/16623/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/16623/22 пров. № А/857/12372/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Гуляка В.В., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Махаринцем Д.Є. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 13.05.2022.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник не погоджується з тим, що при проведенні закупівлі було допущено порушення вимог ч.4 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922), оскільки умови підписаного договору підряду та проект договору підряду, долучений до тендерної документації у частині гарантійного строку експлуатації об`єкта будівництва, є ідентичними та становлять 10 років. Зазначені терміни встановлюються уже під час підписання договору за результатами проведеної процедур закупівлі, а не на стадії розгляду тендерних пропозицій. Висновок відповідача не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного

З матеріалів справи видно, що 03.02.2022 позивачем через електронну систему закупівель Prozorro було оприлюднене оголошення про проведення процедури відкритих торгів за предметом : Нове будівництво приміщення дошкільного підрозділу Великоолексинського НВК школа-сад по вул. Шевченка, 1 в с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області (Код ДК 021:2015: 45214000-0, Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів), очікуваною вартістю 84517236 грн.

Оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане цим замовником за номером UA-2022-02-03-002788-a.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 14.03.2022 переможцем процедури закупівлі (відкритих торгів) визнано ТзОВ Компанія Барбакан, сформовано та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

28.03.2022 між замовником та переможцем конкурсу укладено договір підряду №21 зі строком дії до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором

Відповідно до умов даного договору, гарантійний строк експлуатації об`єкта становить 10 років з дати підписання Акту закінчених робіт.

Представниками органу моніторингу до Держаудитслужби України здійснено моніторинг вказаної закупівлі (ID моніторингу: UA-M-2022-04-20-000028), проведеної Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації.

За результатами вказаного моніторингу відповідачем складено та 10.05.2022 в електронній системі оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі, в якому, з-поміж іншого, зазначено таку інформацію : Строк моніторингу: з 20 квітня 19:58 до 17 травня 00:00; Дата закінчення моніторингу: 10 травня 2022 року. Предметом аналізу були питання : визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації та змін до неї вимогам Закону №922, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано : річний план закупівель Департаменту (далі Замовник) на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 03.02.2022 (зі змінами від 21.02.2022), тендерну пропозицію ТзОВ Компанія Барбакан, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій від 09.03.2022, протокол уповноваженої особи Замовника від 14.03.2022, повідомлення про намір укласти договір від 14.03.2022, договір підряду від 28.03.2022 № 21

За результатами проведеного моніторингу установлено, що Замовник в пункті 1 частини першої розділу 3 тендерної документації, зобов`язав учасників надати в складі тендерної пропозиції документ Тендерна пропозиція, складений і заповнений за формою, що наведена у Додатку 1 до тендерної документації. Учасник ТзОВ Компанія Барбакан у своїй тендерній пропозиції надав зазначений документ за формою, що наведена у Додатку 1 до тендерної документації, у пункті 12 якого зазначив, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва, який є предметом закупівлі складатиме 12 (дванадцять) років. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону та пункту 4.1 частини четвертої розділу 6 тендерної документації, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас згідно із протоколом уповноваженої особи Замовника від 14.03.2022 учасника ТзОВ Компанія Барбакан було визнано переможцем закупівлі та 28.03.2022 укладено договір підряду № 21, у пункті 7.1 якого вказано, що гарантійний строк експлуатації об`єкта становить 10 (десять) років. Таким чином, Замовник уклав договір з переможцем торгів ТзОВ Компанія Барбакан, умови якого не відповідають вимогам тендерної пропозиції, чим порушив вимоги ч.4 ст.41 Закону №922.

Згідно п.2 ч.1 ст.43 Закону №922, Договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог ч.4 ст.41 цього Закону. Також, за результатами проведеного моніторингу встановлено, що Замовник в частині першій розділу 3 тендерної документації встановив вимогу для учасників закупівлі щодо надання ними в складі тендерної пропозиції сертифіката про аудит, який підтверджує, що система екологічного управління учасника, щодо будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, відповідає ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування. На виконання вказаної вимоги тендерної документації, учасник ТзОВ Компанія Барбакан завантажив в складі тендерної пропозиції файл 14001 ICO.pdf, що містить сертифікат системи екологічного менеджменту ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування №ЕCS.UA.02.1615 від 08.09.2020 (дійсний за умови щорічного підтвердження до 08.09.2023) на ім`я ТзОВ Компанія Барбакан. Орган сертифікації, що видав вказаний сертифікат, ТзОВ СЕРТСИСТЕМС, зареєстрований у Реєстрі Системи Сертифікації EUROCERT SYSTEM (https://euro-cert.net/). Водночас перевірка сертифіката №ECS.UA.02.1615 на офіційному ресурсі органу сертифікації вказує на те, що зазначений сертифікат відізваний 12.02.2021 та є нечинним. Отже, учасник ТзОВ Компанія Барбакан не виконало вимоги частини першої розділу 3 тендерної документації щодо підтвердження, що система екологічного управління учасника, щодо будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, відповідає ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування. Відповідно до частини першої розділу 3 тендерної документації, усі документи, які подаються учасником, мають бути чинними на момент розкриття тендерних пропозицій. Сертифікат №ECS.UA.02.1615 на момент подання тендерної пропозиції не був чинним. Не відхиливши тендерну пропозицію учасника ТзОВ Компанія Барбакан, як таку що не містить підтвердження відповідності системи екологічного управління учасника, щодо будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, відповідає ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування, Замовник порушив вимоги абз.3 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922.

За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТзОВ Компанія Барбакан установлено порушення вимог абз.3 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922. За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог ч.4 ст.41 цього Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст.ст.5, 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, ст.8 Закону №922, Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи оспорюваний висновок протиправним, Департамент звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення вимог ч.4 ст.41 Закону №922, оскільки замовником укладено з позивачем договір не у відповідності до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі і умови якого не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. На переконання суду, зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель у запропонований спосіб відповідає критерію «пропорційності», є чітким та зрозумілим і прийнятим з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII 26.01.1993 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939)), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ч.1 ст.2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом ст.5 Закону №2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922, п.14 ч.1 ст.1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.6, 7 ст.8 Закону №922, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

При цьому, ч.4 ст.8 №922 обумовлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною десятою статті 8 Закону №922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Згідно ст.22 Закону №922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.4 ч.1ст.22 Закону №922, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч.6 ст.28 Закону №922).

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.2ст.32 Закону №922, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Судом встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій Департамент визначив переможцем конкурсу ТзОВ Компанія Барбакан та уклав з ним договір.

Разом з цим, у спірному висновку про результати моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.2 ч.1 ст.31, ч.6 ст.33, ч.4 ст.41 Закону №922.

Частиною другою статті 22 Закону №922 визначені відомості, які зазначаються у тендерній документації.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз.1 ч.3 ст.22 Закону №922).

Відповідно до абз.2 п.2 ч.1 ст.31 Закону №922, яка регулює питання відхилення тендерних пропозицій, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства

Згідно абз.1 ч.6 ст.33 Закону №922, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч.4 ст.41 Закону №922).

Колегія суддів зазначає, що предметом закупівлі є Нове будівництво приміщення дошкільного підрозділу Великоолексинського НВК школа-сад по вул. Шевченка, 1в с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області Код ДК 021:2015: 45214000-0.

Відповідно до п.1 р.3 тендерної документації, замовник зобов`язав учасників надати в складі тендерної пропозиції документ Тендерна пропозиція, складений та заповнений за формою, що наведена у Додатку 1 до тендерної документації.

ТзОВ Компанія Барбакан надано тендерну пропозицію, складену за формою відповідно до Додатку №1 до тендерної документації, у пункті 12 якої вказано, що гарантійний строк об`єкта, який є предметом закупівлі складає 12 років.

Разом з тим, згідно протоколу уповноваженої особи Замовника від 14.03.2022 учасника ТзОВ Компанія Барбакан було визнано переможцем закупівлі та 28.03.2022 укладено договір підряду № 21, у пункті 7.1 якого вказано, що гарантійний строк експлуатації об`єкта становить 10 (десять) років.

Таким чином, в порушення вимог ч.4 ст.41 Закону №922, замовником укладено договір з переможцем, який відрізняється від змісту його тендерної пропозиції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення ч.4 ст.41 Закону №922, оскільки замовником укладено з позивачем договір не у відповідності до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі і умови якого не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Колегія суддів наголошує, що саме позивач на стадії процедури моніторингу закупівлі зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право обрання саме тендерної пропозиції ТзОВ Компанія Барбакан.

При цьому, Держаудитслужба навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оспорюваний висновок.

В оспорюваному висновку орган державного фінансового контролю вказав на порушення Департаментом, як підконтрольною установою, наведених вище положень Закону №922 та зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Отже, у разі дотримання вимог Закону №922, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оскаржуваного висновку та визначеність такого.

Тобто вимоги, зазначені в оспорюваному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оспорюваному висновку спосіб узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.10.2022 по справі №420/693/21, від 10.11.2022 по справі №200/10092/20-а, від 24.01.2023 по справі №280/8475/20, від 31.01.2023 по справі №260/2993/21.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку Держаудитслужба діяла підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак оспорюваний висновок є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі №460/16623/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді В. В. Гуляк С. М. Шевчук