Ухвала

від 18.10.2024 по справі 635/1834/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2024

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/1834/21

Провадження № 2/635/1198/2023

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши заяву представника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступникакерівника Харківськоїобласної прокуратури Кравченка А. в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Державне підприємство «Дослідне господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними актів про право власності та договорів купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельні ділянки,та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державне підприємство «Дослідне господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними актів про право власності та договорів купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03.07.2023 цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

17.10.2024 до суду надійшла заява від представника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008 площею 2 га, яка перебуває в приватній власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом накладення заборони на відчуження, передачу в іпотеку, а також реєстрацію інших обтяжень поділ, об`єднання та інші зміни характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008 площею 2 га;

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014 площею 2 га, яка перебуває в приватній власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом накладення заборони на відчуження, передачу в іпотеку, а також реєстрацію інших обтяжень поділ, об`єднання та інші зміни характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014 площею 2 га.

В обґрунтування заяви зазначає, що прокурором встановлено, що підставою для звернення прокурора до суду з первинним позовом у справі № 635/1834/21 було прийняття Харківською районною державною адміністрацією Харківської області незаконних розпоряджень в порушення вимог ст.ст. 6, 20, 84, 122, 149, 150 Земельного кодексу України та п. 73 Статуту Української академії аграрних наук, а саме: від 29.12.2007 №3391 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», від 24.09.2008 №3033 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та від 14.10.2008 №3182 «Про передачу у власність земельних ділянок», на підставі яких із державної власності (власник в особі Кабінету Міністрів України станом на час прийняття оскаржуваних розпоряджень Харківською районною державною адміністрацією Харківської області) та з постійного користування Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» вибуло дві земельні ділянки (к.н. 6325157000:01:010:0014, загальною площею 2 га та к.н. 6325157000:01:010:0008 загальною площею 2 га), які відносились до особливо цінних земель, як відповідно до їх правового статусу (були дослідним полем), так і відповідно до їх якісних характеристик (агровиробнича група ґрунтів 53е) та вилучення яких можливе було лише за наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України (відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ч. 7 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на час прийняття Харківською РДА оскаржуваних розпоряджень, ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, що діяла під час подання прокурором даного позову та ст.ст. 149, 150 цього кодексу). Встановлено, що на підставі рішення Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 14.08.2001 №228 Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР №001154 від 11.09.2001, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування за №92. Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.10.2024 3 Вказаним державним актом оформлено передання Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського у постійне користування землі, площею 309,3 га, на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення селянського господарства. Фактично землекористувачем вказаної земельної ділянки була юридична особа, єдиним власником та засновником якої є ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», а саме - Державна установа «Коротичанське дослідне поле» ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (код ЄДРПОУ 00209154), яку декілька разів було перейменовано та у 2015 році реорганізовано у Державне Підприємство «Дослідне Господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». У 2006 році ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» та Харківська районна державна адміністрація Харківської області своїми листами ініціювали перед Українською академією аграрних наук (на даний час Національна академія аграрних наук України) питання щодо вилучення з землекористування частини вказаної земельної ділянки, площею 4 га. Постановою президії Української академії аграрних наук від 28.12.2006 №19 надано згоду на вилучення із землекористування Державної установи «Коротичанське дослідне поле» ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» земельної ділянки, площею 4 га (рілля), і передачу вказаної ділянки Харківській районній державній адміністрації Харківської області (далі Харківська РДА). В подальшому директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» звернувся з клопотанням від 03.04.2007 №271/4-10 до Харківської РДА, у якому просив вилучити вказану земельну ділянку, площею 4 га, з землекористування та передати її Харківській РДА з подальшою передачею у користування ПП фірмі «Еврозоо» згідно чинного законодавства. Розпорядженням голови Харківської РДА від 29.12.2007 №3391 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», загальною площею 4 га ріллі сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Коротичанської селищної ради і зараховано її до земель запасу. Після цього розпорядженням голови Харківської РДА від 24.09.2008 №3033 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (для передачі їх у власність), орієнтовною площею 4 га ріллі, за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у розмірах згідно зі списком (додається). До розпорядження наявний додаток, відповідно до якого дозвіл на розробку проекту землеустрою надається ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2 га, та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 га. Відповідно до протоколу засідання районної комісії щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району від 23.09.2008, засідання якої передувало прийняттю вказаного розпорядження, вказані землі відносяться до особливо цінних земель. На підставі вищевказаного розпорядження Харківської РДА на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ ТД «Агронорм» у 2008 році розроблено проект землеустрою щодо відведення вказаним громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням голови Харківської РДА від 14.10.2008 №3182 затверджено вказаний проект землеустрою та передано безоплатно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки, площею по 2 га ріллі кожному, для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного розпорядження Харківської РДА від 14.10.2008 №3182 ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №640287, зареєстрований у книзі за номером 011070300055, на земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014, а також ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №640288, зареєстрований у книзі за номером 011070300056, на земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008. В подальшому ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2011 (зареєстрований у реєстрі за №154). ОСОБА_2 також відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2011 (зареєстрований у реєстрі за №155). На час пред`явлення даної позовної заяви до суду (11.03.2021) єдиним та останнім власником спірних земельних ділянок була ОСОБА_3 що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру від 25.11.2020.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обласною прокуратурою встановлено, що власником спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6325157000:01:010:0008 та 6325157000:01:010:0014 відповідно до договорів купівлі продажу № 837, 841 від 11.08.2021 стала ОСОБА_4 .

Вважають, що такі недобросовісні дії відповідача ОСОБА_3 з відчуження спірних земельних ділянок, одразу ж після звернення прокурора до суду з даним позовом підтверджує єдиний умисел, спрямований на умисне уникнення стягнення на спірне нерухоме майно.

У зв`язку з цим виникла необхідність в забезпеченні поданого раніше позову, а саме накладення арешту на земельні ділянки шляхом накладення заборони на відчуження, передачу в іпотеку, а також реєстрацію інших обтяжень поділ, об`єднання та інші зміни характеристик земельних ділянок.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними актів про право власності та договорів купівлі-продажу, зобов`язати повернути земельні ділянки.

Позовними вимогами у даній справі, зокрема, є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014 та земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008, які на праві приватної власності належать ОСОБА_3 та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0008, укладений 31.10.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:010:0014, укладений 31.10.2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно позовної заяви відповідачами за вказаною цивільною справою є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 17.10.2024 власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6325157000:01:010:0008, площа 2 га та 6325157000:01:010:0014, площа 2 га, відповідно до договорів купівлі продажу № 837, 841 від 11.08.2021 є ОСОБА_4 .

З наданих суду доказів, встановлено, що представник позивача просить накласти арешт на земельні ділянки шляхом накладення заборони на відчуження, передачу в іпотеку, а також реєстрацію інших обтяжень поділ, об`єднання та інші зміни характеристик земельної ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка не є відповідачем та учасником даної цивільної справи.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованоюЗаконом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР(далі - Конвенція), зокремаст. 1 Першого протоколу до неї(1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що у даній справі відповідачами зазначені особи, які на сьогодні не є власниками спірних земельних ділянок, а забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки стосується іншої особи, яка не учасником цивільної справи, яка перебуває на розгляді, тому суд вважає, що накладення арешту на майно може призвести до обмеження прав та інтересів інших суб`єктів правовідносин.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6325157000:01:010:0008 та 6325157000:01:010:0014, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка не є відповідачем по справі буде порушувати право приватної власності, що є непорушним та гарантоване Конституцією України.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, не підтверджена належними та допустимими доказами та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-151, 247, 352, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступникакерівника Харківськоїобласної прокуратури Кравченка А. в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Державне підприємство «Дослідне господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними актів про право власності та договорів купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельні ділянки,та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державне підприємство «Дослідне господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського», Національна академія аграрних наук України про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними актів про право власності та договорів купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельні ділянки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя І.О. КАРАСАВА