Постанова

від 08.10.2024 по справі 405/4879/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

08 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/4879/22

провадження № 22-ц/4809/1313/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Компаніївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хилько Юрій Іванович, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 червня 2024 року та на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2024 року у складі судді Шевченко І.М.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Компаніївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання шлюбу неукладеним та анулювання актового запису про укладення шлюбу.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок та земельні ділянки з цільовими призначеннями для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . За життя померлий заповіт на спадкове майно не складав. Він, як спадкоємець першої черги за законом, в межах строку, встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України, звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Тітаренко Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. При заведені спадкової справи відомості про реєстрацію факту смерті та органу, який видав свідоцтво про смерть, були перевірені (запитані) приватним нотаріусом шляхом доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Одночасно нотаріус повідомив, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян померлий ОСОБА_5 на момент смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що нотаріус в його присутності зазначила при складені від його імені заяви про прийняття спадщини. У подальшому з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися ОСОБА_2 (відповідач у справі) та дочка померлого ОСОБА_3 . Також із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку у праві власності на спадкове майно звернулася ОСОБА_4 . 02 травня 2022 року відповідач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про усунення його від права на спадкування за законом після смерті батька (справа №405/1856/20). В обґрунтування підстав позову вказувала, що проживала з померлим з 2004 року, а 09 серпня 2019 року між ними був зареєстрований шлюб. Оскільки в 2012 році стан здоров`я ОСОБА_5 погіршився, то вона була змушена звільнитися з роботи, щоб доглядати за ним. Копії документів, доданих до позовної заяви, дали можливість дізнатися про обставини, які не були йому відомі за життя батька, зокрема, перебування в 2017 і в 2018 році на стаціонарному лікуванні у лікувальному закладі, встановлення 18 листопада 2019 року І групи інвалідності (повторно), потреби постійного стороннього догляду, визнання недієздатним та встановлення опіки з призначенням опікуном ОСОБА_2 над батьком тощо. Особливу увагу привернув до себе факт одруження 09.08.2019 року батька з ОСОБА_2 , який приховувався від усієї рідні. Відповідно у нього виникло питання, як сталося, що тяжкохворий батько, який потребував стороннього постійного догляду, не здійснив реєстрацію шлюбу за місцем свого проживання у м. Кропивницькому, а поїхав до села Софіївки Компаніївського району Кіровоградської області задля одруження. Дивною була і та обставина, що померлий після одруження не вважав за потрібне здійснити реєстрацію місця проживання своєї дружини у належному йому будинку і що вона самостійно здійснила таку реєстрацію 25.03.2021 року вже після того, як набрало законної сили судове рішення про визнання батька недієздатним. Вказав, що зазначені обставини ставлять під сумнів вірогідність особистої присутності покійного батька та його волевиявлення при реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_6 в приміщенні Софіївської сільської ради Компаніївського району, Кіровоградської області.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, актовий запис від 09 серпня 2019 року №2, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 неукладеним та зобов`язати Компаніївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) анулювати актовий запис про шлюб від 09 серпня 2019 року №2, складений Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2024 рокупозов задоволено. Визнано шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, актовий запис від 09 серпня 2019 року №2, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 неукладеним та зобов`язано Компаніївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) анулювати актовий запис про шлюб від 09 серпня 2019 року №2, складений Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 47169,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хилько Юрій Іванович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залучено до участі у справіКропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), як правонаступника відповідача - Компаніївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.3 а.с.83).

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Хилько Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Міхальова В.В. та адвокат Усатенко В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_4 , просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який є батьком позивача, і ОСОБА_9 09 серпня 2019 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №2. Місце державної реєстрації та орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво про шлюб - Виконавчий комітет Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (т.1 а.с.14).

Відповідно до довідки до акту МСЕК від 18 листопада 2019 року №565780 ОСОБА_5 безтерміново повторно встановлено І групу інвалідності та визначено, що він потребує постійного стороннього догляду (т.1 а.с.15).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 січня 2021 року по справі №405/7234/20 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено опікуном ОСОБА_5 ОСОБА_2 . Визначено строк дії рішення суду: два роки, тобто до 22 лютого 2023 року (т.1 а.с.45-46).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина та 10 січня 2022 року зареєстровано спадкову справу №68956040 (т.1 а.с.13).

Ухвалами Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 рокубуло витребувано докази, а саме оригінали документів, які містять підписи ОСОБА_5 (т.1 а.с.139-158).

Листом від 15 лютого 2023 року №47-33.9-25 Компаніївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому району Кіровоградської області повідомив, що оригінал заяви на державну реєстрацію шлюбу від 05 липня 2019 року, заповнену ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , було знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5 та Переліку документів, що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, зі строками їх зберігання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2013 року №2804/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2013 року за № 2242/24774 (т.1 а.с.178).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2023 рокубуло призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.206-208).

Як свідчить висновок судово-почеркознавчої експертизи від 08 травня 2023 року №1215/23-27 підписи від імені ОСОБА_5 в актовому запису про шлюб від 09 серпня 2019 року №2, складеному Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які містяться у колонці «Наречений» у рядку «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб» (один підпис) та у рядку «13. Для відміток» (два підписи), виконані не самим ОСОБА_5 , а іншою особою. Ці підписи виконані з наслідуванням скорописного почерку ОСОБА_5 (не виключаючи природної схожості досліджуваних почерків) (т.1 а.с.224-228).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт відсутності нареченого ( ОСОБА_5 ) під час реєстрації шлюбу є доведеним, оскільки підпис в актовому записі про шлюб не належить померлому, що підтверджено висновком експерта від 08 травня 2023 року № 1215/23-274266/4267/19-27, який визнано належним та допустимим доказом у даній справі, а тому шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є неукладеним, що є підставою для зобов`язання Компаніївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) анулювати актовий запис про шлюб від 09 серпня 2019 року №2, складений Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частиною першою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.1 ст.27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Статтею 28 СК України також передбачено, що заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до п.п.1 розділу 2 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу (додаток 8) до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності. У вирішенні відповідного спору суд враховує, що поняття вільного волевиявлення на укладення шлюбу пов`язується в першу чергу з діями особи (осіб) на його укладення, які виражається у формі подання відповідної заяви про таку реєстрацію до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за вибором наречених.

У судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулося 03 листопада 2023 року та 01 квітня 2024 року, були допитані свідки, які надали пояснення щодо обставин реєстрації шлюбу 09 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (т.2 а.с.39-41, 120-122)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи істотні розбіжності між поясненнями ОСОБА_2 та поясненнями уповноваженої особи секретаря Софіївської сільської ради Бабошею О.А., волевиявлення нареченого ОСОБА_5 при поданні заяви про реєстрацію шлюбу не підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.1 ст.32 СК України шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов`язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається (ст.34 СК України).

Відповідно до п.п.13, 14 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.2 ст.33 СК України за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.

Про державну реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі «Для відміток» актового запису про шлюб (абз.2 п.4 гл.2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні).

Судом встановлено, що в актовому записі про шлюб від 09 серпня 2019 року у графі 13 «Для відміток» відсутній запис про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 за місцем проживання наречених у АДРЕСА_1 , а також відсутній запис про документ, який підтверджував наявність поважної причини укладення шлюбу поза межами приміщення органу державної реєстрації актів цивільного стану. Натомість в графі 13 «Для відміток» в актовому записі №2 про шлюб міститься відмітка про внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 02 вересня 2019 року запису за номером 00139910025.

Відповідно до абз.3 п.6 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 (далі по тексту Порядок №1064), відомості, зазначені в актових записах про народження, шлюб, смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного значення), вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів з моменту надходження до реєстратора актового запису.

Пунктом другим Порядку №1064 передбачено, що реєстраторами є відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції Мін`юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції. Посадові особи, сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного значення) не входять до переліку реєстраторів по внесенню відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану.

Внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювалося Компаніївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням номера 00139910025 та дати « 02 вересня 2019 року », тобто після складення актового запису про шлюб 09 серпня 2019 року та видачі свідоцтв про укладення шлюбу, а тому також правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вони ніяким чином не могли бути відображені у відповідному актовому записі із зазначенням навпроти підпису від імені наречених.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 08 травня 2023 року №1215/23-27 підписи від імені ОСОБА_5 в актовому запису про шлюб від 09 серпня 2019 року №2 виконані не самим ОСОБА_5 , а іншою особою. Ці підписи виконані з наслідуванням скорописного почерку ОСОБА_5 (т.1 а.с.224-228).

Допитаний у підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції провідний судовий експерт КВ КНДІСЕ Петров С.В. пояснив, що підписи на актовому записі, які були зроблені від імені померлого, вчинені більш молодою особою (приблизний вік від 45 до 55 років), оскільки померлий у своєму віці так розписуватися вже не зміг би.

Колегія суддів вважає, що наданий висновок експерта можна вважати належним та допустимим доказом у розумінні ст.95 ЦПК України.

Згідно зі ст.48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутност і і нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої сторони, а також за заявою прокурора.

Відповідно до вимог ст.49 ЦК України актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2018 року у справі №344/14781/15-ц викладено правовий висновок про те, що, враховуючи наведені норми сімейного законодавства та висновок експерта від 18 червня 2014 року №09/03-259, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутність підпису особи в актовому записі про шлюб свідчить про те, що він був відсутній при реєстрації шлюбу, а тому шлюб є неукладеним.

На підставі викладеного вище колегія суддів вважає, що факт відсутності 09 серпня 2019 року нареченого ОСОБА_5 та нареченої ОСОБА_10 в приміщенні Софіївської сільської ради Компаніївського району під час реєстрації шлюбу є доведеним, оскільки підпис в актовому записі про шлюб не належить померлому, що підтверджено висновком експерта від 08 травня 2023 року № 1215/23-274266/4267/19-27, тому шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є неукладеним, отже, актовий запис про шлюб від 09 серпня 2019 року №2, складений Виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , має бути анульованим.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 червня 2024 рокуухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України, колегія суддів залишає йогобез змін.

Однак, апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанції викладеними у додатковому рішенні від 24 червня 2024 рокущодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу у розмірі 47169,40 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку,що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Доказів того, що сторона відповідача була повідомлена про час та місце розгляду заяви матеріали справи не містять, отже сторона відповідача була позбавлена можливості надати суду свої заперечення на таку заяву.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хилько Юрій Іванович, щодо необхідності зменшення розміру судових витрат на правничу до 20000 грн, враховуючи неспівмірність заявленого стороною позивача розміру, а також враховуючи матеріальний стан відповідача, яка має пенсійний вік та є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення зміні в частині витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хилько Юрій Іванович, задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 червня 2024 рокузалишити без змін.

Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2024 року змінити в частині витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

В іншій частині додаткове рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко