Повістка

від 21.10.2024 по справі 569/3067/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/3067/24

Провадження № 22-з/4815/68/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника приватного закладу загальної середньої освіти "Рівненський ліцей "ІТ СТЕП СКУЛ" - адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу загальної середньої освіти «Рівненський ліцей «ІТ СТЕП СКУЛ» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

13.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного закладу загальної середньої освіти «Рівненський ліцей «ІТ СТЕП СКУЛ» в якій просить зобов`язати Рівненський ліцей «ІТ СТЕП СКУЛ» в особі директора: Фаліон Анни Олександрівни, виплатити нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі визначеному витягом з тарифікаційних списків на 2023-2024 навчальний рік ОСОБА_1 з розрахунку посадового окладу 6133 грн., надбавка відповідно до Постанови КМУ № 22 - 613,30 грн., всього педагогічна зарплата за місяць склала 2248,77 грн., за перевірку зошитів, 168,66грн., надбавки за престижність праці - 224,88 грн.. за вислугу років 20% - 449,75 грн., а всього заробітна плата за місяць 3092,05 грн., а з урахуванням 3 предметів - 9 276,15 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Домецький О.І., подала апеляційну скаргу на рішення місцевого суду в якій доводить про його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Домецький О.І., залишено без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року у цій справі залишено без змін.

19.08.2024 року представник приватного закладу загальної середньої освіти "Рівненський ліцей "ІТ СТЕП СКУЛ" - адвокат Мойсеєнко Роман Миколайович подав клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Мотивуючи заяву, покликався на те, що представником відповідача адвокатом Мойсеєнком Р.М. була зроблена заява про надання до суду доказів понесених Відповідачем витрат на правову допомогу у цій справі, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Апеляційний суд не вирішував питання про судові витрати. Розмір наданої правничої допомоги за розрахунком відповідача склав - 10000 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Між тим, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

При цьому суд враховує, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року сторона позивача повідомлена про прийняття заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду, а до заяви долучено належні докази її надсилання позивачці.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що інтереси відповідача у суді апеляційної інстанції представляв адвокат Адвокатської компанії "Альфа-лігал" - Мойсеєнко Роман Миколайович згідно ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1368059 від 21.05.2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу заявлено, що попередній розрахунок судових витрат у суді апеляційної інстанції становить 10000 гривень, а докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по даній справі відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.

В межах вказаного строку представником долучені договір про надання правничої допомоги разом з додатковою угодою, докладний опис наданих послуг, акт про надання правничої допомоги за договором, платіжна інструкція про сплату відповідачем 10000 гривень АО "Адвокатська компанія "Альфа-лігал" за договором.

Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Так, апелянт не клопотала про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат.

Між тим, апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи відповідні докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційними до складності справи для адвоката і виконаних ним робіт, а також позовним вимогам.

Тому апеляційний суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідач, який підлягає стягненню з позивачки, повинен становити 2000 гривень - за відзив на апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити частково заяву представника приватного закладу загальної середньої освіти "Рівненський ліцей "ІТ СТЕП СКУЛ" - адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного закладу загальної середньої освіти "Рівненський ліцей "ІТ СТЕП СКУЛ" 2000 грн. судових витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.