Ухвала

від 30.09.2024 по справі 331/868/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/868/24

Провадження № 1-кп/331/391/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082010000003 від 05.01.2024 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей немає, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.02.2014 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 15.07.2014 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя переглянутий вирок, скасовано іспитовий строк та направлено в місця позбавлення волі для відбуття покарання строком на 2 роки. Звільнений 16.09.2016 по відбуттю строку покарання;

--06.04.2018 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

--20.09.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосування ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

--29.01.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 25.05.2021 за ухвалою Вільнянського районного суду від 17.05.2021 на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково, не відбутий строк 11 місяців 13 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

У судовому засіданні прокурором подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованого злочину, які були встановленні під час досудового розслідування, які у повному обсязі викладені у тексті обвинувального акту. Також, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність ризиків обґрунтовує поведінкою обвинуваченого у суді, а також матеріалами, що його характеризують. Також звертає увагу суду, що в ході судового розгляду потерпіла зазначила, що ОСОБА_6 продовжує жити з нею, відповідних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти відносно неї домашнє насильство. Вказане викликає у потерпілої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе.

Письмове клопотання про обрання запобіжного заходу вручене обвинуваченому та його захиснику у встановленому законом порядку.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Обвинувачений заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що не бажає перебувати в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що потерпіла вводить суд в оману, він поводить себе адекватно, а саме вона є ініціатором сварок.

Захисник зазначив про можливість застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, оскільки інкримінований злочин є нетяжким, прокурором не доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора, наполягали на його задоволенні.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Обвинувальний акту кримінальномупровадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082010000003 від 05.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року обвинувачений ОСОБА_6 у зв`язку із неодноразовою неявкою у судове засідання був підданий примусовому приводу.

Під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 29 Конституції Україниніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно дост. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.194КПКУкраїни,під часрозгляду клопотанняпрозастосування запобіжногозаходуслідчий суддя,судзобов`язаний встановити,чи доводятьнадані сторонамикримінальногопровадження доказиобставини,якісвідчать про: наявністьобґрунтованоїпідозриувчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу,інаяківказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, про які зазначено стороною обвинувачення у клопотанні, із ступеня тяжкості злочину та особи обвинуваченого.

Наявність ризику переховування підтверджується поведінкою обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, де останній неодноразово до суду в судові засідання не з`являвся. За час перебування справи у провадженні, обвинувачений піддавався примусовому приводу, при виконанні якого співробітникам правоохоронного органу було встановлено, що він відсутній за місцем проживання.

Надаючи оцінку ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків, суд враховує що обвинувачений та потерпіла проживають за однією адресою, а також той факт, що свідки не допитані у судовому засіданні. З огляду на ці обставини, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є середнім.

Суд також оцінює ризик повторного вчинення кримінального правопорушення як високий з огляду на те, що обвинувачений був раніше засуджений. Після направлення обвинувального акту до суду, продовжував вчиняти домашнє насильство відносно потерпілої, що підтверджується постановами суду про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.

На недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою вказує те, що обвинувачений раніше засуджений, стійких соціальних зв`язків не має, що підтверджує наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може ухилятися від участі у судових засіданнях, крім того, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу з тримання під вартою існують та підтверджені прокурором, альтернативні більш м`які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, тому наявна необхідність у обранні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в повній мірі буде відповідати меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись 178,179,194,217,314-316 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк діїзапобіжного заходуувиглядітримання підвартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити з 30 вересня 2024 року 09 год 30 хвилин до 28 листопада 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала можебутиоскарженавапеляційномупорядкудоЗапорізькогоапеляційного судупротягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 02 жовтня 2024 року о 15 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_1