Постанова

від 22.10.2024 по справі 917/720/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/720/24

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого, суддя-доповідач суддіПопков Д.О. Істоміна О.А., Радіонова О.О.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, м. Лубнина рішення господарського суду Полтавської області ухвалене02.08.2024у справі №917/720/24 (суддя Ківшик О.В.) за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Полтава,до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, м. Лубнипро стягнення 234 026,92 грн,В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради (далі Відповідач) з вимогами про стягнення 234 026,92 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах протягом 2023 року.

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2024р. відкрито провадження у справі №917/720/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" 234 026,92 грн заборгованості та 3 510,40 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту несвоєчасного відшкодування Відповідачем витрат за надані Позивачем послуги зв`язку на пільгових умовах населенню в м. Лубни протягом січня-грудня 2023р., обов`язок оператора з надання яких (послуг) передбачено відповідними законами України щодо встановлення пільг для певних категорій населення, тоді як Відповідач є розпорядником бюджетних коштів в частині фінансування соціальних пільг населення відповідної території та як орган є суб`єктом правовідносин від імені територіальної громади у розумінні ч.1 ст.169 та ч.1 ст.172 Цивільного кодексу України. Суд також зазначив з посиланням на практику ЄСПЛ, що відсутність бюджетних коштів не може вважатися причиною невиконання зобов`язань.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, м. Лубни, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24, звернулося з апеляційної скаргою на означене рішення суду, в якій просить означене рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення 234 026,92 грн., заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах протягом 2023 року, а також судового збору 3 510,40 грн.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що:

6.1. Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України рішенням про місцевий бюджет не було визначено Управління як головного розпорядника бюджетних коштів, а отже тому Управління не є належним відповідачем.

Правовідносини щодо відшкодування пільг з послуг зв`язку здійснюються згідно з пунктом 20-4 частини першої статті 91 БК України, а фінансування повинне здійснюватися відповідно до програм та заходів, передбачених місцевими бюджетами за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування, а не за рахунок коштів Управління як юридичної особи публічного права.

6.2. На 2023 рік Програма відшкодування пільг з надання послуг зв`язку мешканцям м. Лубни не була прийнята. Якщо органом місцевого самоврядування таке рішення не прийнято, підстав для виплати компенсацій з місцевого бюджету немає. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть передбачати своїм рішенням видатки виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.

6.3. 01.01.2020 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», якою встановлено що головні розпорядники місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданим особам, які мають право на відповідні пільги.

6.4. Пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2013р. №117, в якому зазначається, що уповноважений орган щомісяця складає та подає акти звірки розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга», з 01.10.2019 року виключено на підставі Постанови КМУ № 373 від 17.04.2019.

6.5. Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Скаржник посилається на правову позицію з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати таки пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» у межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв`язку до видатків місцевих бюджетів, тоді як відповідно до ч.2 ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Так, згідно з Положенням про управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, затвердженого рішенням сесії Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 8 скликання від 17.12.2020р. «Про перейменування, затвердження загальної чисельності штатних працівників, Положення та структури управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради», яке розміщене на офіційному сайті Лубенської міської ради, основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення. Своєю чергою, відповідно до п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р., структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в п.2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати.

Відтак, оскільки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради є єдиним органом соціального захисту населення на території Лубенської міської територіальної громади, воно також є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, у тому числі й щодо відшкодування витрат.

7.1. Головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі щодо відшкодування витрат АТ «Укртелеком» на послуги зв`язку, надані пільговим категоріям громадян, які проживають на території Лубенської міської громади, є Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, видатки бюджету якого відповідають критеріям максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача, що передбачено вимогами п. 7 частини першої ст. 7 та ст. 86 Бюджетного кодексу України.

Отже, надання послуг зв`язку пільговій категорії громадян є обов`язком Позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян, тоді як чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому, обов`язок оператора вказаних послуг зв`язку з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.

7.2. Обставина наявності/відсутності субвенцій державного бюджету на фінансування відповідних видатків місцевих бюджетів не впливає у спірних правовідносинах з оператором електронних комунікацій ані на його право на отримання відповідних відшкодувань, ані на джерело таких відшкодувань кошти місцевого бюджету. Своєю чергою, питання надання відповідних субвенцій для фінансування видатків місцевого бюджету є вже аспектом міжбюджетних відносин між відповідними органами суб`єктів владних повноважень, стороною яких (відносин) Позивач не є.

7.3. З приводу висновків Апелянта, що саме держава має забезпечувати виконання своїх соціальних зобов`язань:

- оскільки в даному випадку мова йде про відшкодування витрат Позивача з надання пільг з оплати послуг зв`язку відповідним категоріям населення Лубенської міської громади - тобто території здійснення повноважень Управління, то визначення його у якості належного платника (Відповідача) цілком відповідає принципу субсидіарності, вказаному в ст. 7; в п.2 частини першої ст.82, ст. 86 Бюджетного кодексу України;

- для здійснення своїх повноважень з метою надання, передбачених законодавчими актами, пільг, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради наділене правом отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (п. 4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117 ( в редакції, яка була чинною у період виникнення спірних правовідносин)).

- крім того, Міністерство соціальної політики України у листі за №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023р., вказало, зокрема, про те, що органам соціального захисту населення надано доступ до інформації, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, про усі категорії пільговиків, а також повідомило про те, що з серпня 2023 року органи соціального захисту населення мають можливість верифікувати дані про пільговиків за формою, попередньо узгодженою з АТ «Укртелеком», для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг (послуг зв`язку).

7.4.Також, ані факт, ані обсяг наданих послуг відповідним пільговикам у розглядуваний період часу, визначений за змістом направлених Розрахунків видатків та актів звіряння розрахунків, Відповідачем не оспорювався та не спростовувався (у тому числі, з підстав відсутності пільг у визначених Позивачем споживачів послуг зв`язку). Доказів того, що зазначені у актах звірки розрахунків суми не відповідають фактично наданим послугам Відповідач Позивачу не надавав. Також звернень Відповідача до Позивача з питання неотримання вищевказаних документів за спірний період не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 12.08.2024р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Радіонова О.О., Істоміна О.А.

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24 залишено без руху.

10. Після усунення недоліків, ухвалою від 23.08.2024 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/720/24 за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, м. Лубни на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 та призначила розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, про що поінформувано учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

11. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Радіонова О.О., Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

13. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Акціонерне товариство Укртелеком є оператором електронних комунікацій, предметом діяльності якого є надання електронних комунікаційних послуг в розумінні Закону України «Про електронні комунікації», який набрав чинності з 01.01.2022.

14. У період з січня по грудень 2023 року Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" надавалися телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах жителям Лубенської міської громади, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003.

15. На підтвердження факту надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення Лубенської міської громади Позивачем щомісяця протягом зазначеного періоду складалися розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (додані до позовної заяви), які в подальшому електронною поштою та засобами поштового зв`язку разом із супровідними листами та актами звіряння розрахунків направлялися Відповідачу (супровідні листи з доказами надсилання їх на адресу Відповідача та актами звіряння розрахунків додані до позовної заяви - а.с.11-44).

16. Так, протягом періоду з січня по грудень 2023 року Позивач визначає обсяг наданих ним послуг у загальній сумі 234026,92 грн, а саме:

- за січень 2023 на суму 21729,39 грн. (а.с.45);

- за лютий 2023 на суму 21147,56 грн. (а.с.46);

- за березень 2023 на суму 20520,65 грн. (а.с.47);

- за квітень 2023 на суму 19430,29 грн. (а.с.48);

- за травень 2023 на суму 18005,77 грн. (а.с.49);

- за червень 2023 на суму 21291,27 грн. (а.с.50);

- за липень 2023 на суму 20844,95 грн. (а.с.51);

- за серпень 2023 на суму 19388,75 грн. (а.с.52);

- за вересень 2023 на суму 18795,62 грн. (а.с.53);

- за жовтень 2023 на суму 17940,29 грн. (а.с.54);

- за листопад 2023 на суму 17753,52 грн. (а.с.55);

- за грудень 2023 на суму 17178,86 грн.(а.с.56).

17. Витрати за надані Позивачем телекомунікаційні послуги громадянам на пільгових умовах за період січень-грудень 2023 року Відповідачем компенсовані не були, у зв`язку з чим позивач звернувся до останнього з вимогою-претензією від 28.03.2024 року №26-12/4 в порядку ст.530 Цивільного кодексу України про термінову сплату суми заборгованості в розмірі 234 026,92 грн. (а.с. 108-109).

18. У відповідь на вказану вимогу-претензію Відповідач листом № 07-46/1468 від 05.04.2024 року повідомив Позивачу, що правовідносини щодо відшкодування пільг з послуг зв`язку здійснюються згідно з п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, а фінансування повинно здійснюватися відповідно до програм та заходів, передбачених місцевими бюджетами за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування, а не за рахунок коштів Управління як юридичної особи публічного права. Рішення щодо відшкодування пільг з надання послуг зв`язку мешканцям Лубенської територіальної громади на 2023 рік Лубенською міською радою не приймалася, фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету неможливе, Управління не є розпорядником коштів на зазначені цілі. Також відповідач зазначив, що боржником у спірних правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи (а.с.110).

19. З огляду на несплачену Відповідачем суму заборгованості в розмірі 234 026,92 грн., Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до господарського суду з відповідними позовними вимогами до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради.

20. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про телекомунікації», а також Постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» №117 від 29.01.2003р. та «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» №295 від 11.04.2012р.», положень Бюджетного кодексу України.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

21. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

22. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених зобов`язань з компенсації витрат Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Полтавської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» за надані послуги зв`язку жителям Лубенської міської громади на пільгових умовах за період січень - грудень 2023р.

23. З матеріалів справи вбачається, що Позивач є оператором електронних комунікацій, який надає електронні комунікаційні (телекомунікаційні) послуги споживачам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Метою діяльності Позивача, як учасника господарських відносин, є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності згідно із частиною другою статті 3 ГК України.

Таким чином, у Позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №927/291/17, від 17.04.2018 у справі №906/621/17, від 23.10.2019 у справі №911/1924/18.

24. Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) відповідно до статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму

24.1. Статтею 17 Закону №2017-III унормовано, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

24.2. Відповідно до статті 18 Закону №2017-III Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

24.3. Стаття 19 Закону №2017-III розділяє соціальні гарантії на обов`язкові та додаткові.

Відповідно ч. 3 вказаної норми державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Водночас ч. 3 вказаної статті визначає, що органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

24.4. Згідно з ч.1 статті 20 Закону №2017-III надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

25. Пільги з оплати користування послугами зв`язку та комунікаційними послугами передбачено низкою законодавчих актів України, зокрема, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 22.10.1993 №3551-ХІІ, «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 №1584-ІІІ, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» від 24.03.2008 №203/98-ВР, «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-ІІІ, «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.

Перелік категорій громадян, яким державою встановлені державні соціальні гарантії у вигляді пільг, встановлено Законами України.

26. Згідно з ч.1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в, межах Конституції і законів України.

Відповідно до Конституції України (стаття 143) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 16) повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, тобто повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як того вимагають положення ч.3 статті 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

27. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (пункт «а» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.

Зазначене повністю відповідає положенням ч. 3 статті 19 Закону №2017-III щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

28. Водночас відповідно до пп. «є» пункту 9 ч.1 статті 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 5 ч.2 статті 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Наразі такий перелік не затверджений, що не змінює фактичного існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, які забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм.

29. Судова колегія вважає за необхідним звернути увагу на наступне:

- пільги, згадані у позові, встановлені законом, а не рішенням місцевого органу самоврядування;

- доказів прийняття місцевим самоврядуванням програм фінансування цих пільг із місцевого бюджету не надано;

- можливість здійснення такого фінансування місцевими бюджетами всіх рівнів не означає встановлення обов`язку Відповідача такого фінансування, так як цей обов`язок виникає щодо встановлених державою пільг лише за наявності субвенцій з держбюджету або прийняття місцевим самоврядуванням програм щодо такого фінансування.

30. Проаналізувавши положення п. 6 статті 92 Конституції України та вищенаведених статей Закону №2017-III колегія суддів зазначає, що покладання обов`язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

30.1. Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.

30.2. Якщо держава не визначила законом такого головного розпорядника видатків, у такому випадку саме Кабінет Міністрів України слід вважати органом, в особі якого держава виступає відповідачем, адже відповідно до п. 6 статті 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

Пільги, введені Законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах. Відповідна правова викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21.

30.3. Таким чином, судова колегія погоджується з аргументами Апелянта і звертає увагу на те, що стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому відповідач не може бути боржником за такими зобов`язаннями.

30.4. При цьому, як правильно стверджує Апелянт, фінансування цих пільг органами місцевого самоврядування може здійснюватися лише як делеговане повноваження тобто за наявності відповідних субвенцій держбюджету, здійснення яких щодо спірного періоду не доведено, а із норм чинного законодавства не вбачається.

Вирішальним для вирішення питання за рахунок якого бюджету (державного чи місцевого) повинно здійснюватися відшкодування наданих послуг є встановлення органу, який прийняв рішення щодо введення відповідних пільг. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №922/1418/22.

30.5. За відсутністю у матеріалах справи доказів надання субвенцій місцевому бюджету щодо фінансування відшкодування витрат оператора зв`язку з надання пільг, встановлених Законами України, висновок місцевого суду про порушення відповідного грошового зобов`язання саме з боку Відповідача є безпідставним та необгрунтованим - само по собі перебування споживачів-пільговиків послуг зв`язку на території діяльності Відповідача за наявного правового регулювання не є достатнім для виникнення у нього грошового зобов`язання з відшкодування витрат перед Позивачем.

31. Колегія судів звертає увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України, якої (заміни) у межах цієї справи здійснено не було. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради не є належним відповідачем.

32. Враховуючи викладені в п.п.23-31 цієї постанови міркування, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та скасування переглядуваного рішення Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24 через відсутність факту

33. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює розподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок Позивача, як і віднесення витрат на рахунок останнього за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.08.2024 у справі №917/720/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради про стягнення 234 026,92 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах відмовити.

3. Стягнути з Акціонерне товариство "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ 1, 01001, ідентифікаційний код 21560766) в особі Полтавської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, буд. 33, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 01186975) на користь Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради (проспект Володимирський, 9, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 24565327) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5265,60грн.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2024р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова