Постанова
від 26.09.2024 по справі 904/2137/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2137/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2024 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

у справі № 904/2137/23

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента"

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова"

до відповідача-3: ОСОБА_2

до відповідача-4: ОСОБА_3

до відповідача-5: ОСОБА_4

до відповідача-6: ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович

про визнання недійсними довіреності, рішення загальних зборів учасників та нової редакції Статуту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

визнати недійсною довіреність від 09.03.2023, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213, виданою на ім`я ОСОБА_7 як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" (Код ЄДРПОУ 35052859);

визнати недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023; визнати недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента";

стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023; визнано недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента". У задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213, виданою на ім`я ОСОБА_7 , як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" відмовлено. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 6 980,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА» подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23 частково. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023; та визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- господарським судом не було враховано, що на момент проведення позачергових зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12023231040000298 від 08 лютого 2023 року, відповідно до якого Херсонським РУП приймалися міри щодо пошуку ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , відомості про яких були відсутні більше року на момент звернення до управління поліції, і які, можливо, перебували на тимчасово окупованій території;

- господарським судом не було прийнято до уваги, що до моменту звернення до управління поліції з метою розшуку вказаних осіб відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були вчинені дії, направлені на самостійний розшук вказаних осіб, в тому числі шляхом направлення кореспонденції на фактичні адреси реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в місті Сімферополі, про що свідчать копії поштових описів та квитанцій, які були додані до відзиву на позовну заяву від 04 липня 2023 року, та наявні в матеріалах справи. Роблячи висновок про порушення прав ОСОБА_1 у вигляді неповідомлення вказаної особи про проведення позачергових зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА», судом не була дана оцінка доказам, наданим відповідачем-1 на підтвердження власних доводів стосовно наявності спроб зв`язатися з позивачем, що призвело до встановлення господарським судом першої інстанції обставин, які мають значенні для справи, і які насправді є недоведеними;

- ОСОБА_1 не вказувала в якості підстави для визнання протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року недійсним порушення процедури повідомлення учасника товариства про проведення позачергових зборів учасників. Таким чином, приймаючи рішення щодо порушення прав позивача протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року, господарським судом першої інстанції були встановлені обставини, які мали значення для визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року, і на які не посилався позивач як на підставу визнання вказаного протоколу недійсним;

- ОСОБА_4 вчиняла дії, які не суперечили законодавству України (у тому числі зверталася до правоохоронних органів з відповідними заявами, а також до органів нотаріату з метою встановлення опіки над майновими правами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) виключно з метою завдання шкоди правам та законним інтересам ОСОБА_1 ; водночас вказаний висновок не відповідає доказам, наданим відповідачем-1 в матеріали справи, та фактичним обставинам справи

- ОСОБА_8 , скориставшись своїми повноваженнями директора ТОВ «НМВО «БЕНТА», у тому числі повноваженнями підписувати первинну документацію ТОВ «НМВО «БЕНТА», не вчинила дії зі скликання загальних зборів учасників для затвердження правочину щодо відчуження всього нерухомого майна товариства, не маючи рішення загальних зборів учасників товариства щодо дозволу на відчуження всього нерухомого майна товариства, розпорядилася всім нерухомим майном товариства з обмеженою відповідальністю «НМВО «БЕНТА» як своїм власним, і передала вказане нерухоме майно на безоплатній основі третій особі. Після того, як учасникам товариства стало відомо про вказані дії ОСОБА_8 , розуміючи, що вказані дії впливають не тільки на діяльність товариства, але й на майновий стан всіх учасників товариства, - оскільки через безоплатне передавання всього майна товариства відповідно зменшується розмір дивідендів, які отримують учасники товариства, а також вартість часток у товаристві, - учасниками товариства були вчинені всі дії для повернення майна в розпорядження товариства. Зазначені обставини не були встановлені господарським судом першої інстанції при винесенні рішення, що оскаржується, не дивлячись на те, що у своєму додатковому поясненні від 26 вересня 2023 року представник позивача не заперечував проти факту наявності договору безоплатної передачі майна ТОВ «НМВО «БЕНТА» та довіреності на розпорядження вказаним майном товариства від 27 січня 2023 року, які були підписані ОСОБА_8 ;

- Рішення господарського суду першої інстанції від 04 січня 2024 року, ставлячи на меті відновлення права позивача шляхом визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» від 09.03.2023 року, водночас порушує право інших учасників товариства на захист майна, що належить йому на праві власності, та порушує право на захист майнових прав учасників товариства, яке полягає у можливості контролю над діяльністю директора товариства в тому числі шляхом дострокового припинення його повноважень.

Крім того, додатковим рішенням від 18.01.2024 заяву Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" на користь Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.). В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович звернувся з апеляційною скаргою, згідно якої просить змінити додаткове рішення від 18.01.2024 у справі №904/2137/23 та стягнути на користь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича судові витрати на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 в розмірі 15 600,00 грн., з ТОВ ""Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" в розмірі 31 200,00 грн. Загалом сума витрат складає 46 800,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- обґрунтовуючи зменшення стягуваної суми, суд послався виключно на норми процесуального законодавства статті 126, 129 ГПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, не навівши в якій саме частині розрахунку сум судових витрат суд не погоджується із заявником;

- суд не навів жодної підстави для зменшення заявленої суми судових витрат і такі підстави відсутні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2024 об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича на додаткове рішення від 18.01.2024 у справі № 904/2137/23.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

19.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та за відсутності уповноваженого представника.

29.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін.

22.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

23.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

27.06.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких він підтримав доводи своєї апеляційної скарги, наполягав на необхідності її задоволення. Також, заявив клопотання про прийняття нових доказів.

25.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вона заперечила проти доводів апеляційної скарги та додаткових пояснень відповідача-1, як і щодо клопотання про залучення нових доказів. Окремо просила приєднати до матеріалів справи новий доказ.

25.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу), в яких він просить вийти за межі доводів і вимог апеляційної скарги через виявлене істотне порушення процесуального закону та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року скасувати повністю, а позов ОСОБА_1 у цій господарській справі залишити без розгляду згідно п. 2) ч. 1 ст. 226 ГПК України з підстав підписання позовної заяви особою, яка не мала права її підписувати.

В судовому засіданні 26.09.2024 приймали участь позивач, його представник, представник відповідача-1 (апелянта) та третьої особи-1 (апелянта). Відповідачі-2,3,4,5,6 та третя особа-1, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини відсутності суд не проінформували.

Водночас, при розгляді 26.09.2024 р. колегією суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач), суддів: Чередка А.Є., Іванова О.Г. апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 та ОСОБА_9 на додаткове рішення від 19.01.2024 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/2137/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", до відповідача-3: ОСОБА_2 , до відповідача-4: ОСОБА_3 , до відповідача-5: ОСОБА_4 , до відповідача-6: ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович про визнання недійсними довіреності від 09.03.2023 на ім`я Бондаренко Л.П., рішення загальних зборів учасників від 09.03.2023 та нової редакції Статуту секретарем судового засідання Жолудєвим А.В. в процесі підготовки до проведення фіксації у режимі відеоконференції було встановлено працездатність комплексу технічних засобів відеозапису та зауважень щодо його роботи не було. В призначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду час секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з позивачем в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми EasyCon, позивач на зв`язок вийшов, але було відсутнє відеозображення та звук, тому засідання в режимі відеоконфернеції відбулося без її участі, але за участі її представника, про що складено Акт «Щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні у справі оголошувалася перерва, а в судовому засіданні 26.09.2024 від позивача надавав відповідні пояснення представник, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, а також враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відсутніх учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник відповідача-1 (апелянта) в судовому засіданні 26.09.2024 просив суд свою апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Заперечив проти задоволення апеляційної скарги третьої особи-2.

Представник третьої особи-2 просив суд свою апеляційну скаргу задовольнити, додаткове судове рішення в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційних скарг відповідача-1 та третьої особи-2, в тому числі з підстав, викладених у відзивах, наполягав на необхідності залишення рішень суду першої інстанції без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Щодо клопотань учасників справи про долучення доказів.

В обґрунтування клопотання відповідача-1 зазначено, що ним було отримано докази можливої протиправної діяльності позивача Ілони Тарикіної, що викликають підозру у колабораціонізмі тощо.

Пов`язані з цими поясненнями нові докази не були подані до суду першої інстанції з причин їх недоступності для законослухняного пересічного громадянина України, через що з незалежних від відповідача причин нагода їх зібрати видалась тільки зараз з незалежного від відповідача джерела з-закордону, на підставі чого, як виняток, допускається прийняття таких нових доказів відповідно до ст. 269 ГПК України.

Просить долучити електронні листи, фототаблицю, відеофрагменти, фотознімок, витяг з Державного реєстру речових прав.

Натомість в обґрунтування клопотання позивач просить приєднати до матеріалів справи Довідку ДПСУ від 18.09.2024 на запит Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р., яку за поважних причин не надали в суді першої інстанції, щодо перетину лінії розмежування ОСОБА_1 за період з 11.08.2021 по 17.09.2024 р., яка спростовує доводи апелянтів, що нібито в 2022 р. ОСОБА_10 перебувала в Херсонській області, де її шукала невідома їй громадянка ОСОБА_6 .

Як передбачено ч.ч. 1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

При цьому згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В той же час, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 24.11.2021 у справі № 915/954/20, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи викладене, позивач та відповідач-1 фактично подали до суду нові докази, які виготовлені/створені після прийняття рішення судом першої інстанції (04.01.2024), а саме: електронний лист.pdf від 22.06.2024 та довідку ДПСУ від 18.09.2024, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки таким доказам (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18).

Поміж іншого, за приписами ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зважаючи на викладене, не є аргументованою необхідність подання доказів на спростування обставин, які не були та не є предметом судового розгляду, в той час як докази відповідача-1 (фототаблиця, відеофрагменти, фотознімок тощо) не стосуються предмету даного спору та підстав позову, проте можуть бути об`єктом дослідження компетентних правоохоронних органів, а інформація, викладених в них, має перевірятися та встановлюватися в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, тому судом відхиляються клопотання про долучення цих доказів.

Щодо клопотання відповідача-1.

Посилаючись на те, що ордер адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни виданий за відсутності в момент видачі єдиної належної підстави для цього а саме без належним чином укладеного договору про надання правової допомоги, внаслідок чого підписала позовну заяву, не маючи права її підписувати, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року повністю, а позов ОСОБА_1 у цій господарській справі залишити без розгляду згідно п. 2) ч. 1 ст. 226 ГПК України з підстав підписання позовної заяви особою, яка не мала права її підписувати.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України)».

Слід наголосити, що ордер адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни містить посилання на договір про надання правничої допомоги.

При цьому колегія суддів зважає на те, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №320/5420/18 усунула відмінності в практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера. Повноваження адвоката як представника можна підтвердити оригіналом ордера або довіреності, а також їх копіями, засвідченими у визначеному законом порядку.

Тобто ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (правова позиція Верховного Суду у постанові від 26.04.2021 у справі № 766/17492/16-ц).

Відтак, долучення копії договору про надання правової допомоги не потрібне.

В свою чергу, у разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.

Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 752/11729/19.

В ордері адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни відсутні будь-які застереження щодо повноважень представника, зокрема, щодо підписання позовної заяви.

В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 4 ГПК України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відтак, у клопотанні належить відмовити за його необґрунтованістю.

Щодо апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" затверджено рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.09.2021 (нова редакція), (т. 1 а.с. 14-16).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.09.2023 учасниками ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" є:

ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" (якому належить частка у розмірі 23400636,00 гривень, що становить 99,96% статутного капіталу ТОВ "НМВО "Бента" та відповідає 99,96% голосів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (володіють по 0,008% голосів кожен) (т. 2 а.с. 119-122).

Директором ТОВ ТОВ "НМВО "Бента" станом на 09.03.2023 була ОСОБА_8 .

Рішенням загальних зборів учасників № 07-09/2021 від 07.09.2021 затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" (нова редакція), т. 1 а.с. 10-13.

Засновниками ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" 97% статутного капіталу, що складає 3977,00грн; ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (володіють по 0,6% голосів кожен).

Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які володіють часткою у статутному капіталі товариства по 60 000,00 грн кожен, що відповідає 20% голосів у кожного учасника Товариства.

Зі змісту наведеного убачається, що ОСОБА_1 є учасником:

ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" (з часткою у статутному капіталі 0,008%);

ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" (з часткою у статутному капіталі 0,6%),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" (з часткою у статутному капіталі товариства 20%).

До приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А., 07.03.2023, звернулася ОСОБА_4 з письмовими заявами, в яких зазначала, що з 24 лютого 2022 року зник її брат - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сестра - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В тексті заяв ОСОБА_4 зазначає, що під час повномасштабного вторгнення країни-агресора, ОСОБА_5 разом зі своєю сестрою - ОСОБА_1 та приватним перевізником їхала з м. Києва до АР Крим та до теперішнього часу не повернулися, а також, що вони є особами зниклими безвісно за особливих обставин, на підтвердження чого заявницею було надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.02.2023, номер кримінального провадження: 12023231040000298 (т. 1 а.с. 159-172).

Також Тарикіною Марією нотаріусу було подано заяви про призначення її опікуном над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , надання повноважень щодо управління їх майном в їх інтересах.

07.03.2023 нотаріусом було видано Свідоцтво про призначення опікуна над майном осіб, які зникли безвісно за особливих обставин. Опікуном призначено ОСОБА_4 , реєстровий номер 173 (т. 1 а.с. 172).

29.03.2023 приватний нотаріус Кот Б.А. постановив: припинити опіку над майном ОСОБА_1 на підставі її заяви та винести постанову про припинення опіки; зобов`язати опікуна ОСОБА_4 повернути нотаріусу виданий примірник свідоцтва опікуна протягом п`яти днів з моменту припинення опіки (т. 1 а.с. 173-174).

08.03.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" з порядком денним:

про дострокове припинення повноважень директора ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" ОСОБА_8 ;

про призначення директором ТОВ ОСОБА_12 ;

про зміну місцезнаходження Товариства;

про внесення змін до Статуту ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" та затвердження його в новій редакції;

про внесення змін до відомостей про ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", що містяться в ЄДР.

На загальних зборах 08.03.2023 прийняті наступні рішення, оформлені протоколом № 08-03/2023 від наведеної дати:

- звільнити ОСОБА_8 з посади Товариства з 08.03.2023 (перше питання);

- призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_12 (друге питання);

- змінити місцезнаходження товариства на наступне: АДРЕСА_1 (третє питання);

- викласти статут Товариства у новій редакції, затвердити та підписати нову редакцію (четверте питання);

- директору подати документи для проведення реєстрації змін (п`яте питання).

В преамбулі протоколу № 08-03/2023 від 08.03.2023 (т. 1 а.с. 179-182) зазначено, що на зборах були присутні:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" 96,86% статутного капіталу, що складає 3977,00грн статутного капіталу, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 08.03.2023, за реєстровим № 198, діяв ОСОБА_7 ;

ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14891, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_11 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14895, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 0,6%;

ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

Наступного дня, 09.03.2023, відбулися загальні збори учасників ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" з порядком денним:

- про надання повноважень на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента", учасником якого є ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова";

- про видачу довіреності уповноваженому на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента", учасником якого є ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова".

На цих зборах, як зазначено в протоколі № 09-03/2023, були присутні:

ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14891, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_11 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14895, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 20%;

ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

На загальних зборах 09.03.2023 прийняті рішення:

- надати повноваження на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_7 , з правом голосувати від імені ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" та приймати рішення по будь-яким питанням порядку денного загальних зборів (перше питання);

- надати довіреність від імені ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" на ОСОБА_7 з правом представляти інтереси ТОВ перед іншими засновниками (учасниками) в ТОВ "НМВО "Бента", перед державними або приватними нотаріусами, перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в територіальних управліннях юстиції їх відділеннях та підпорядкованим їм службам, в тому числі, але не виключно з питань:

участі в обговоренні між засновниками (учасниками) необхідності внесення змін та доповнень до установчих документів та/або проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР; прийняття участі в загальних зборах засновників (учасників) Товариства; без права розпорядження (продажу) від імені довірителя належної йому частки в статутному капіталі товариства.

09.03.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "НМВО "Бента" з порядком денним:

про дострокове припинення повноважень директора ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_8 ;

про призначення директором ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_12 ;

про внесення змін до Статуту ТОВ "НМВО "Бента" та затвердження його в новій редакції;

Оскаржуваним рішенням Загальних зборів учасників №09-03/2023 від 09.03.2023 було:

звільнено ОСОБА_8 з посади директора Товариства з 09.03.2023 (перше питання),

призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_12 з 10.03.2023;

викладено Статут Товариства у новій редакції, затверджено та підписано нову редакцію статуту (третє питання),

зобов`язано директора подати документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в ЄДР (четверте питання).

Як зазначено в протоколі № 09-03/2023 від 09.03.2023, на зборах 09.03.2023 були присутні:

ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", яке є учасником ТОВ "НМВО "Бента" з часткою 99,96% статутного капіталу, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим №213, діяв ОСОБА_7 ;

ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14891, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_11 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14895, діє ОСОБА_12 ;

ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 0,008%;

ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

Протокол загальних зборів учасників товариства № 09-03/2023 від 09.03.2023 підписано усіма учасниками товариства та посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим № 214,215,216,217,218,219 (т. 1 а.с.7-8).

В матеріалах справи (а.с.175-178 том 1) наявна довіреність від 09.03.2023, якою ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", в особі директора ОСОБА_12 , уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси ТОВ, як засновника (учасника) в ТОВ "НМВО "Бента" перед іншими засновниками, перед державними або приватними нотаріусами, перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в територіальних управліннях юстиції, їх відділеннях та підпорядкованим їм службам, в тому числі, але не виключно з питань:

Для виконання повноважень, передбачених цією довіреністю, представник має право брати участь у загальних зборах учасників товариства, що будуть відбуватися впродовж терміну дії цієї довіреності, приймати участь в обговоренні порядку денного, ставити будь-які питання на обговорення та голосування, брати участь в голосуванні з будь-яких із запропонованих до розгляду питань з порядку денного на свій розсуд, з правом проставляння підпису, приймати рішення від імені довірителя як учасника (засновника) Товариства з будь-яких питань із вказаним вище обсягом повноважень; підписувати будь-які заяви, установчі документи тощо.

Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим №213.

ОСОБА_1 просила суд визнати:

- недійсною довіреність від 09.03.2023, видану на ім`я ОСОБА_7 , як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", яке є учасником ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента";

- недійсним рішення № 09-03/22023 загальних зборів ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023;

- недійсною нову редакцію Статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", яка затверджена рішенням загальних зборів від 09.03.2023.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду справи дійшов висновку, що вимога позивачки про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.03.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Крім того, у зв`язку із визнанням судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 09.03.2023, яким затверджено нову редакцію статуту, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням від 09.03.2023, що призведе до реального відновлення корпоративного права позивачки, яке порушене.

Водночас, суд виснував, що вимога ОСОБА_1 про визнання довіреності від 09.03.2023 недійсною задоволенню не підлягає, відмовивши також у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянт оскаржує рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23 лише в частині визнання недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023 та визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", відтак апеляційне провадження здійснюється в межах вимог апеляційної скарги і судом не перевіряється законність та обґрунтованість рішення в іншій (неоскаржуваній) частині.

Судом встановлено, що в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що одним із засновників ТОВ "НМВО "Бента" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", якому належить частка у розмірі 23400636,00 гривень, що становить 99,96% статутного капіталу ТОВ "НМВО "Бента" та відповідає 99,69% голосів. Інші учасники ТОВ "НМВО "Бента" (відповідачі по справі) володіють по 0,008% голосів кожен. В свою чергу, учасниками ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД", якому належить 97% статутного капіталу ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" та відповідає 97% голосів. Інші учасників ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" володіють по 0,6% статутного капіталу, що відповідає 0,6% голосів.

Учасниками ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які володіють по 60 000 грн. кожен, що відповідає 20% голосів у кожного учасника.

Таким чином, позивач та відповідачі Тарикіни є кінцевими власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" як учасника ТОВ "НМВО "Бента", тому саме вони через відповідні рішення загальних зборів повинні були б надавати повноваження ОСОБА_7 як представнику ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" як учаснику ТОВ "НМВО "Бента" голосувати по порядку денному загальних зборів, що відбулись 09.03.2023 та підписувати протокол №09-03/2023.

До повноважень ОСОБА_4 належить управління корпоративними правами ТОВ "Фірма "Порт ЛТД", ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" та ТОВ "НМВО "Бента".

09.03.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "НМВО "Бента", на яких було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень директора ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_8 та призначено директором ОСОБА_12 . На зборах 09.03.2023 від імені ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", яке є учасником ТОВ "НМВО "Бента", був присутній ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213. Водночас, учасниками ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" (до складу яких входить і позивач) не приймалось будь-яких рішень, якими б надавались відповідні повноваження ОСОБА_7 , як представнику ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", для участі в загальних зборах ТОВ "НМВО "Бента".

Таким чином, ОСОБА_7 приймав участь в загальних зборах ТОВ "НМВО "Бента" та голосував на підставі довіреності, яка є недійсною з підстав відсутності акту (рішення) ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" щодо голосування по порядку денному загальних зборів учасників ТОВ "НМВО "Бента".

Відповідно рішення, прийняті загальними зборами учасників ТОВ "НМВО "Бента" від 09.03.2023 є недійсними, у зв`язку із тим, що при голосуванні та прийнятті рішення були порушені вимоги пунктів 5.2., 5.3. Статуту ТОВ "НМВО "Бента".

Також в протоколі загальних зборів зазначено, що на зборах були присутні ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_5 (відповідач-6), від імені яких діяла ОСОБА_4 , як опікун над майном.

Повноваження ОСОБА_4 на загальних зборах представляти інтереси позивача та відповідача-6 підтверджені Свідоцтвом опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідчене Кот Б.А., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 07.03.2023 за реєстровим № 177. Позивач вважає, що ОСОБА_4 не мала повноважень голосувати за прийняті рішення від її імені, оскільки чинним законодавством таке право опікуна (крім права опікуна управляти майном) не передбачено.

Відповідач-1 ТОВ "НМВО "Бента" проти позову заперечив та зазначив, що:

- згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" відбулася 08.03.2023. На момент видачі довіреності ОСОБА_7 від ТОВ "Центр ім. О.І. Блискунова" на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента" ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" діяло на підставі статуту, редакція якого була затверджена 07.03.2023. На момент видачі спірної довіреності статутом ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" у редакції від 07.03.2023 не була передбачена необхідність прийняття одностайного рішення учасниками товариства щодо надання повноважень ТОВ "Центр ім. О.І. Блискунова" на участь у зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента" та голосування з питань порядку денного;

- статутом ТОВ "НМВО "Бента" у редакції від 06.09.2021, яка діяла на момент здійснення ОСОБА_8 спроб відчуження нерухомого майна товариства, не були передбачені повноваження директора з укладання правочинів, вартість яких перевищувала б 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, без попереднього затвердження такого правочину загальними зборами учасників товариства;

- оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не перебували за місцезнаходженням товариства більше року, а з 24 лютого 2022 року ймовірно знаходилися на тимчасово окупованій території, у тому числі на території ведення бойових дій, після безрезультатних спроб зв`язатися з вказаними особами, які вчинялися також оперативними співробітниками у рамках кримінального провадження 12023231040000298, було прийнято рішення вчинити дії, направлені на збереження майнових прав (часток у товаристві з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Таким чином, оголошення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 зниклими за особливих обставин в умовах відсутності відомостей щодо їх місцезнаходження було направлено насамперед для захисту їх майнових інтересів;

- потреба у вчиненні відповідних юридичних дій з управління часткою у статутному капіталі товариства була направлена на забезпечення функціонування ТОВ "НМВО "Бента", оскільки продовження повноважень ОСОБА_8 , яка була директором товариства, фактично зумовила припинення діяльності ТОВ "НМВО "Бента" та його подальше банкрутство;

- в результаті дій опікуна ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які вважалися зниклими за особливих обставин на момент проведення загальних зборів учасників ТОВ "НМВО "Бента", нерухоме майно товариства залишилося у власності товариства, вартість часток вказаних осіб у статутному капіталі товариства не зменшилася; інші права учасників товариства не були порушені чи обмежені.

Відповідач-6 ОСОБА_5 позовні вимоги у справі №904/2137/23 визнав та проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа-2 надала до суду пояснення та зазначила, що при вчиненні нотаріальних дій приватним нотаріусом будь-які порушення законодавства були відсутні, всі дії ґрунтувались на положеннях закону і наявних чинних на той момент документах.

Апеляційний суд зазначає, що підставою визнання рішення зборів від 09.03.2023 недійсним позивачка вказує порушення при голосуванні та прийнятті спірного рішення вимог пунктів 5.2, 5.3 Статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", оскільки представник ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" Бондаренко Л.П. здійснював представництво на загальних зборах учасників без належних повноважень (на підставі недійсної довіреності). Відповідно рішення щодо звільнення директора ОСОБА_8 та призначення директором ОСОБА_12 прийняті не одноголосно, а рішення щодо затвердження Статуту Товариства у новій редакції прийнято кількістю голосів менше ніж три четвертих від загальної кількості голосів, що мають право голосу. Прийняттям спірного рішення загальних зборів учасників товариства порушено право позивачки на участь в управлінні товариством шляхом голосування: замість неї проголосував учасник товариства, якого вона не уповноважувала на прийняття рішень. Голосування замість позивачки відбулось незаконно, оскільки остання не зникала, визнання її безвісно відсутньою за особливих обставин вчинено іншими учасниками товариства з метою зміни директора та прийняття нової редакції статуту. На переконання позивача, оскарження рішення загальних зборів та нової редакції статуту є свідченням того, що позивач була проти зміни директора та проти прийняття нової редакції статуту, а незаконні дії стосовно неї були вчиненні з метою "законно" обійти положення старої редакції статуту товариства, якими передбачалось одноголосне прийняття рішення про зміну директора.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" з часткою у статутному капіталі Товариства 0,008%.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 N 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018 (крім ст. 23 цього Закону) і діяв на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (ст. 35 Закону України "Про господарські товариства").

Як передбачено ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

За приписами ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Як визначено ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, участь в управлінні товариством, є один з елементів змісту корпоративного права, реалізація якого відбувається через участь в роботі вищого органу товариства загальних зборах учасників, а стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 (далі - Постанова № 13) вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 звернула увагу, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється. Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункт 1 частини першої статті 5 Закону N 2275-VIII). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

Загальними зборами учасників ТОВ "НМВО "Бента", які відбулися 09.03.2023 прийнято рішення № 09-03/2023 про:

звільнення ОСОБА_8 з посади директора Товариства з 09.03.2023 (перше питання),

призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_12 з 10.03.2023;

На зборах 09.03.2023 були присутні:

ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 0,008%;

Частинами 1-6 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Згідно п. 3.5. Статуту, порядок скликання загальних зборів учасників Товариства визначається відповідно до законодавства України.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Відтак, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 грудня 2018 року по справі № 910/21845/1 зазначено, що суди при розгляді таких справ мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно п. 2.1. Статуту ТОВ "НМВО "Бента" в редакції 2021 року (т. 1 а.с. 14-16), у товаристві створюються наступні органи управління: загальні збори учасників вищий орган управління та директор виконавчий орган.

Вищим органом управління Товариства є загальні збори, які мають приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства (п.3.1.).

Загальні збори учасників складаються з учасників Товариства або їх представників, уповноважених на це відповідно до законодавства (п.3.2. Статуту).

До компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема:

визначення основних напрямів діяльності товариства (п.4.2.1.),

внесення змін до статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту (п.4.2.2.),

прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу Товариства (п.4.2.3.),

обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди (п.4.2.5.),

створення інших органів Товариства, визначення їх статусу, компетенції та порядку діяльності (п.4.2.8),

затвердження річного звіту та балансу товариства (п.4.2.9),

вирішення інших питань діяльності товариства (п.4.2.14).

Згідно п.5.2 Статуту рішення з питань, передбачених пунктами 4.2.2, 4.2.3, 4.2.13 цього статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4.2.4., 4.2.5., 4.2.8, 4.2.9, 4.2.11, 4.2.12 цього статуту приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п.5.3. Статуту).

Тобто, для прийняття рішення про обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора товариства необхідно 100% голосів.

Відтак, є належним чином доведений факт того, що на загальних зборів учасників товариства 09.03.2023 позивачка не брала участі та відповідно не голосувала за прийняття спірних рішень.

Відповідачем-1 ці обставини не спростовано.

Отже, рішення загальних зборів від 09.03.2023 прийнято з порушенням пункту 5.3. Статуту ТОВ "НМВО "Бента", яким передбачено, що рішення про обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди (п.4.2.5. Статуту) приймається всіма учасниками товариства одноголосно.

Згідно приписів ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Корпоративні права є майновими правами.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 96-1 ЦК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів учасників) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Частина 3 цієї статті передбачає, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 44 Цивільного кодексу України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, приймає виконання цивільних обов`язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов`язані утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Частина 3 ст. 44 ЦК України надає право опікуну особи, зниклої безвісти за особливих обставин управляти майном в інтересах такої особи.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2 ст. 13 ЦК України).

Так, підставою для видання ОСОБА_4 Свідоцтв опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 07.03.2023 за реєстровим номером №173 та №177, стало звернення до правоохоронних органів гр. ОСОБА_13 , яка, відповідно до матеріалів кримінального провадження №1202323104000298, є довіреною особою ОСОБА_4 .

ОСОБА_13 у заяві від 19.01.2023 та від 14.02.2023 просила оголосити у розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як осіб, що зникли безвісно за особливих обставин.

07.03.2023 саме ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Кот Б.А. із відповідною заявою та отримала свідоцтва про опіку над майном.

09.03.2023 було прийняте оскаржуване рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників ТОВ "НМВО "Бента" та призначено директором Товариства ОСОБА_12 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дізнавшись, що їх оголошено у розшук та видані свідоцтва на опіку над їх майном невідкладно звернулись до правоохоронних органів та нотаріуса із відповідними заявами.

Постановами приватного нотаріуса Кот Б.А. від 29.03.2023 було припинено опіку над майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також на підставі їх заяв закрито кримінальне провадження №1202323104000298 по їх розшуку.

Таким чином, звернення ОСОБА_14 до правоохоронних органів із заявою про розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та зверненням ОСОБА_4 до нотаріуса та отримання нею свідоцтв про опіку над майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було вчинено саме з метою зміни директора Товариства, внесення змін до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції, оскільки без згоди позивачки, ОСОБА_1 , призначення директором ОСОБА_12 є неможливим.

Відповідно до п. 4.2.5. Статуту саме до компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди. І рішення з цього питання приймається одностайно всіма учасниками Товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п.5.3. Статуту).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про те, що дії ОСОБА_4 як опікуна над майном ОСОБА_1 виявились такими, що порушили корпоративні права вказаної особи. Таке порушення корпоративних прав ОСОБА_1 полягає в тому, що вона втратила контроль над прийняттям рішень учасниками, які вимагали одностайного голосування; позивачка була позбавлена права бути обізнаною про скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства, приймати участь у загальних зборах, ознайомитись з порядком денним зборів, вносити свої пропозиції до порядку денного, брати участь в обговоренні і голосуванні з винесених на розгляд питань, тобто її незаконно обмежено у праві на участь в управлінні товариством.

Натомість апелянт зазначає, що господарським судом не було враховано, що на момент проведення позачергових зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12023231040000298 від 08 лютого 2023 року, відповідно до якого Херсонським РУП приймалися міри щодо пошуку ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , відомості про яких були відсутні більше року на момент звернення до управління поліції, і які, можливо, перебували на тимчасово окупованій території.

Вказані доводи є необґрунтованими, позаяк матеріали справи не містять доказів щодо вчинення правоохоронними органами належних та достатніх заходів щодо розшуку ОСОБА_1 та відповідно жодним чином не доводить відсутність позивачки за місцем свого проживання або перебування, рівно як і її зникнення.

Апеляційний суд також відхиляє аргументи скаржника, що «господарським судом не було прийнято до уваги, що до моменту звернення до управління поліції з метою розшуку вказаних осіб відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були вчинені дії, направлені на самостійний розшук вказаних осіб, в тому числі шляхом направлення кореспонденції на фактичні адреси реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в місті Сімферополі, про що свідчать копії поштових описів та квитанцій, які були додані до відзиву на позовну заяву від 04 липня 2023 року, та наявні в матеріалах справи. Роблячи висновок про порушення прав ОСОБА_1 у вигляді неповідомлення вказаної особи про проведення позачергових зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА», судом не була дана оцінка доказам, наданим відповідачем-1 на підтвердження власних доводів стосовно наявності спроб зв`язатися з позивачем, що призвело до встановлення господарським судом першої інстанції обставин, які мають значенні для справи, і які насправді є недоведеними», - оскільки у справі відсутні чеки, квитанції, описи вкладення у цінний лист тощо суб`єктів господарювання, які надають послуги поштового зв`язку та зареєстровані відповідно до чинного законодавства України, які б підтверджували зазначені дії відповідачів. Використання для цілей надсилання поштових повідомлень учасникам товариства суб`єкта господарювання, який надає послуги поштового зв`язку та діє на тимчасово окупованій території АР Крим, не доводить факту належного сповіщення позивача, а документи видані таким суб`єктом - є недопустимими доказами.

Щодо тверджень апелянта про те, що « ОСОБА_1 не вказувала в якості підстави для визнання протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року недійсним порушення процедури повідомлення учасника товариства про проведення позачергових зборів учасників. Таким чином, приймаючи рішення щодо порушення прав позивача протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року, господарським судом першої інстанції були встановлені обставини, які мали значенні для визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» №09-03/2023 від 09 березня 2023 року, і на які не посилався позивач як на підставу визнання вказаного протоколу недійсним», варто наголосити, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Кожна підстава є окремою та самостійною підставою для встановлення незаконності оспорюваних рішень.

В даному випадку, судом було встановлено порушення порядку проведення загальних зборів та відсутність кворуму для прийняття рішень. ОСОБА_1 була позбавлена права брати участь в цих зборах, обговорювати порядок денний, вносити свої пропозиції щодо поставлених питань та відповідно голосувати щодо питань порядку денного, тобто її незаконно обмежено у праві на участь в управлінні товариством.

Є безпідставними аргументи апелянта й про те, що «висновок суду, що ОСОБА_4 вчиняла дії, які не суперечили законодавству України (у тому числі зверталася до правоохоронних органів з відповідними заявами, а також до органів нотаріату з метою встановлення опіки над майновими правами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) виключно з метою завдання шкоди правам та законним інтересам ОСОБА_1 не відповідає доказам, наданим відповідачем-1 в матеріали справи, та фактичним обставинам справи», так як скликання та проведення загальних зборів, зміна керівника товариства в дійсності не було обумовлено необхідністю збереження майна підприємства і такі доводи відповідача-1 не знайшли свого документального підтвердження належними та допустимими доказами, а тому є неспростованою в установленому процесуальним законом порядку обставина того, що опікун над майном ОСОБА_4 діяла не в інтересах ОСОБА_1 .

Скаржник також наголошує, що « ОСОБА_8 , скориставшись своїми повноваженнями директора ТОВ «НМВО «БЕНТА», у тому числі повноваженнями підписувати первинну документацію ТОВ «НМВО «БЕНТА», не вчинила дії зі скликання загальних зборів учасників для затвердження правочину щодо відчуження всього нерухомого майна товариства, не маючи рішення загальних зборів учасників товариства щодо дозволу на відчуження всього нерухомого майна товариства, розпорядилася всім нерухомим майном товариства з обмеженою відповідальністю «НМВО «БЕНТА» як своїм власним, і передала вказане нерухоме майно на безоплатній основі третій особі. Після того, як учасникам товариства стало відомо про вказані дії ОСОБА_8 , розуміючи, що вказані дії впливають не тільки на діяльність товариства, але й на майновий стан всіх учасників товариства, - оскільки через безоплатне передавання всього майна товариства відповідно зменшується розмір дивідендів, які отримують учасники товариства, а також вартість часток у товаристві, - учасниками товариства були вчинені всі дії для повернення майна в розпорядження товариства. Зазначені обставини не були встановлені господарським судом першої інстанції при винесенні рішення, що оскаржується, не дивлячись на те, що у своєму додатковому поясненні від 26 вересня 2023 року представник позивача не заперечував проти факту наявності договору безоплатної передачі майна ТОВ «НМВО «БЕНТА» та довіреності на розпорядження вказаним майном товариства від 27 січня 2023 року, які були підписані ОСОБА_8 »

Водночас, відчуження майна товариства не стосується предмету спору та не обґрунтовується підставами заявленого позову, а тому не входить до предмету дослідження судом.

Апеляційний суд також звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/878/16, про те, що ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 28.07.2021 у справі №917/315/20, від 18.08.2021 у справах № 910/15221/19 та № 909/722/16.

При ухваленні рішення 04.01.2024 Господарський суд Дніпропетровської області врахував суттєвість порушень корпоративних прав позивачки та інтереси всіх учасників Товариства, а тому доводи скаржника, що «рішення господарського суду першої інстанції від 04 січня 2024 року, ставлячи на меті відновлення права позивача шляхом визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НМВО «БЕНТА» від 09.03.2023 року, водночас порушує право інших товариства на захист майна, що належить йому на праві власності, та порушує право на захист майнових прав учасників товариства, яке полягає у можливості контролю над діяльністю директора товариства в тому числі шляхом дострокового припинення його повноважень», є необґрунтованими, з огляду також й на те, що інші учасники Товариства, які визначені відповідачами у справі та мають процесуальний статус із відповідними правами, особисто не оскаржували рішення суду.

Слід зауважити, що Товариство, яке є юридичною особою, наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю в розумінні вимог ст. 80 Цивільного кодексу, а по відношенню до самих учасників Товариства є підлеглою та залежною від них особою. Натомість відповідач-1 намагається протиставити суб`єктивно-матеріальні правові інтереси Товариства правам та інтересам його учасників.

Крім того, судом визнаються безпідставними посилання відповідача-1 на те, що «з урахуванням з`ясованих установок особистості є підтвердженими прагнення позивача ОСОБА_15 своїм позовом не відновлювати гіпотетично порушену рівновагу у правах між спадкоємцями ОСОБА_16 , а повернути собі контроль через афілійований собі виконавчий орган відповідача за розпорядженням майном ТОВ НМВО «БЕНТА» з явною метою підривної антиукраїнської діяльності, спрямованої на пособництво державі-агресору, що порушуватиме національний публічний порядок, лише на підставі чого згідно ст.ст. 13, 16 ЦК України суд має відмовити в позові», оскільки у ст. 62 Конституції України закріплена презумпція невинуватості відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доказів вчинення позивачкою кримінальних правопорушень, про які зазначає апелянт, матеріали справи не містять, а судом не встановлено достовірних обставин того, що дії ОСОБА_1 вчиняються не на захист її корпоративних прав, а з наміром завдати шкоди іншій особі, суспільству та/або державі загалом.

За таких умов, твердження, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку та спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновку господарського суду про наявність правових та фактичних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.03.2023.

За змістом ч. 1 ст. 88 ЦК України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо. Тобто статут містить норми, які є обов`язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб та інших працівників.

Згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним, є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 922/172/16).

У зв`язку із визнанням судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 09.03.2023, яким затверджено нову редакцію статуту, судом правомірно задоволена позовна вимога про визнання недійсним статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням від 09.03.2023, адже це призводить до реального відновлення корпоративного права позивачки, яке було порушено.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не виявлено.

Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі № 904/2137/23, яке ухвалено з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2024.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Варто зауважити, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

До того ж суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи засвідчується наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", до відповідача-3: ОСОБА_2 , до відповідача-4: ОСОБА_3 , до відповідача-5: ОСОБА_4 , до відповідача-6: ОСОБА_5 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович, про визнання недійсними довіреності від 09.03.2023 на ім`я ОСОБА_7 , рішення загальних зборів учасників від 09.03.2023 та нової редакції Статуту задоволено частково; визнано недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023; визнано недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента"; у задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213, виданою на ім`я ОСОБА_7 , як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" відмовлено; у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 6 980,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з першої заяви по суті спору (пояснення третьої особи, т. 1 а.с. 153-158), Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович (третя особа-2) зазначив, що попередній розрахунок витрат третьої особи на професійну правничу допомогу становить 50 000,00 грн, докази про витрати будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення у справі.

09.01.2024 від Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, якою просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 у розмірі 15 733,33 грн та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" у розмірі 31 466,67 грн.

18.01.2024 від позивача до господарського суду надійшли заперечення на заяву третьої особи про стягнення судових витрат, де він вказав, що визнання позовних вимог нотаріусом Котом Б.А., зроблене 28 грудня 2023 року, є підтвердженням протиправності спільних дій нотаріуса Кота Б.А. та Тарикіної Марії. Нотаріус тільки в кінці господарського процесу приєднався до позовних вимог позивача, що на його думку, є підставою для зменшення розміру витрат адвоката. Заявлені нотаріусом витрати є неспівмірними, оскільки доведення доказів та обставин справи зроблено позивачем. Позивач вважає, що заявлені витрати на користь нотаріуса Кота Б.А. підлягають стягненню виключно з Тарикіної Марії та ОСОБА_12 , які є відповідачами по справі.

Судом встановлено, що 09.06.2022 між Адвокатом Базюкевич Євгеном Вікторовичем (адвокат) та Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Котом Борисом Анатолійовичем (довіритель) укладено договір про надання професійної правової / правничої допомоги №65/ЦП-2022 (т. 4 а.с. 30-31).

За умовами п. 1.1 договору адвокат на замовлення довірителя зобов`язується надавати довірителю необхідну правову/правничу допомогу в питаннях, що стосуються прав, обов`язків, інтересів довірителя, спорів за участю довірителя щодо будь-якого майна, грошових коштів, майнових та інших прав та інтересів, будь-якої діяльності довірителя. Адвокат за цим договором є представником довірителя в судах будь-яких юрисдикцій та інстанцій при розгляді заяв, позовів, скарг, постанов, протоколів, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах Національної Поліції, прокуратури, в державних нотаріальних конторах, у приватних нотаріусів, в нотаріальних архівах, інших архівних установах, органах Держгеокадастру, Пенсійному Фонді України та його підрозділах, бюро технічної інвентаризації, у державних реєстраторів, центрах надання адміністративних послуг, інших органах, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування. Адвокат використовує передбачені Конституцією, Кодексами та Законами України, іншими нормативно-правовими актами засоби, способи і методи захисту та відновлення порушених, оспорюваних або невизнаних прав та законних інтересів довірителя, а довіритель зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги, а також компенсувати адвокату чи сплачувати самостійно втрати, пов`язані з виконанням цього договору. Цим договором права і повноваження адвоката не обмежуються.

Адвокат здійснює свою професійну діяльність згідно з умовами договору та законів України в усіх установах, підприємствах, організаціях, державних органах, в тому числі і в судах України, оскаржує дії та бездіяльність посадових і службових осіб, судові акти (рішення, постанови, ухвали, вироки) до апеляційних та касаційних судових інстанцій та в інший, передбачений законодавством України, спосіб (п. 2.2 договору).

Довіритель зобов`язаний здійснити оплату послуг адвоката згідно з цим договором, своєчасно сплачувати судовий збір та інші обов`язкові платежі, що необхідні та пов`язані з наданням адвокатом послуг за цим договором, а також компенсувати додаткові витрати адвоката, пов`язані з наданням послуг, у тому числі - технічні, поштові, транспортні, витрати на відрядження та будь-які інші витрати, що виникають та необхідні при наданні адвокатом правничої допомога довірителю (п. 3.2 договору).

Довіритель погоджується, що позиція адвоката як його представника у справі визначається адвокатом залежно від обставин провадження з урахуванням думки довірителя та відповідно до вимог законодавства і Правил адвокатської етики. Довіритель не вправі вимагати від адвоката засобів, способів та методів правової допомоги, які заборонені законом, не відповідають вимогам адвокатської етики та можуть зашкодити інтересам довірителя (п. 3.3 договору).

Виплата гонорару адвокату здійснюється довірителем у погодинному розмірі 1500грн за одну годину роботи адвоката, якщо інше не встановлено в додаткових угодах до цього договору. Несплата гонорару чи наявність заборгованості є підставою для одностороннього розірвання цього договору з боку адвоката, про що направляється письмове повідомлення на адресу довірителя (п. 4.1 договору).

Довіритель погоджується з оплатою додаткових витрат адвоката, а разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це адвоката і погоджується з тим, що несплата вважається відмовою довірителя в проведенні запропонованих адвокатом заходів, що може вплинути на результативність надання правової допомоги (п. 4.2 договору).

Цей договір складений у двох примірниках - по одному для кожної сторони, набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє безстроково. Кожна сторона може відмовитись від цього договору, попередивши іншу сторону не менше як за 30 днів до такого розірвання (п. 6.1 договору).

01 травня 2023 року між Адвокатом Базюкевич Євгеном Вікторовичем (адвокат) та Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Котом Борисом Анатолійовичем (довіритель) укладено додаткову угоду до договору про надання професійної правової / правничої допомоги №65/ЦП-2022 від 09.06.2023 (т. 4 а.с. 31 на звороті).

На зміну п. 4.1 договору сторони домовились про погодинну оплату наданих адвокатом послуг з професійної правової/правничої допомоги в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень за одну годину, починаючи з 01.05.2023, 2000 (дві тисячі) гривень за одну годину, починаючи з 01.01.2024 (п. 1 додаткової угоди).

Довіритель оплачує послуги адвоката, які, в тому числі, полягають у вивченні та аналізі документів, визначенні правової позиції по справі, ознайомленні з матеріалами справи, складанні позовних заяв, підготовки до судових засідань, збиранні доказів, аналізі та систематизації висновків Верховного Суду з подібних питань, участі в судових засіданнях (включаючи транспортні витрати, час на дорогу і очікування) на всіх стадіях та інстанціях судового розгляду, вивченні будь-яких процесуальних та інших документів і доказів, що подаються до справи сторонами, складанні апеляційних, касаційних скарг, відзивів, заперечень на відзиви, відповідей на заперечення, пояснень, клопотань, всіх інших процесуальних документів, усних і письмових консультаціях з питань правового характеру, наданні інших послуг та правничої допомоги згідно договору (п. 2 додаткової угоди).

Перелік наданих послуг та кількість витраченого часу зазначається сторонами в звітах, актах чи інших подібних документах (п. 3 додаткової угоди).

Оплата наданих та прийнятих послуг здійснюється довірителем протягом 20 днів з моменту прийняття відповідного обсягу послуг, що посвідчується підписанням стороною довірителя одного з документів, зазначених в пункті 3 цієї угоди. Оплата наданих послуг може здійснюватися довірителем за реквізитами суб`єкта підприємницької діяльності, фізичної особи, самозайнятої особи тощо, повідомленими адвокатом (п. 4 додаткової угоди).

05 січня 2024 року Адвокатом Базюкевич Євгеном Вікторовичем (адвокат) та Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Котом Борисом Анатолійовичем (довіритель) складено та підписано Акт передання прийняття послуг з професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правової / правничої допомоги №65/ЦП-2022 від 09.06.2023 (т. 4 а.с. 32)

Відповідно до договору адвокат виконав і передав, а довіритель прийняв наведені нижче послуги у справі №№904/2137/23 Господарського суду Дніпропетровської області:

16.05.2023 - консультації щодо спірних правовідносин, 1,00 год;

17.05.2023 - аналіз судових ухвал по справі - про відмову в забезпеченні позову, про забезпечення позову, 0,75 год;

29.05.2023 - клопотання до суду щодо неотримання позову, внесення даних до Електронного суду і отримання доступу до електронної справи, 0,75 год;

30.05.2023 - аналіз отриманої позовної заяви з додатками (96 сторінок), 2,00 год;

28.06.2023 - аналіз документів Електронного Суду - запити суду і відповіді щодо місця реєстрації учасників справи, 0,50 год;

29.06.2023 - аналіз і консультації щодо скарг позивача в Комісію МінЮсту, вивчення ухвали суду про залишення позову без руху, 0,75 год;

30.06.2023 - складання і відправлення учасникам справи і в суд пояснень третьої особи по справі, 5,00 год;

08.08.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, підтримка клопотання про перерву в підготовчому провадженні, продовження строку на 30 днів, 1,00 год;

09.08.2023 - ознайомлення з клопотаннями позивача, ТОВ "НМВО "Бента" і додатками до нього, заявою Тарикіна Віталія про визнання позову, 1,00 год;

05.09.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, 1,50 год;

26.09.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, аналіз пояснень позивача від 12.09.2023 (вх. в суді 26.09.2023), аналіз пояснень відповідача ТОВ "НМВО "Бента" з додатками, 1,50 год;

27.09.2023 - аналіз ухвали суду від 24.09.2023 про закриття підготовчого провадження і призначення розгляду по суті, 0,25 год;

24.10.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, 1,25 год;

16.11.2023 - аналіз доданих відповідачем доказів в підсистемі "Електронний суд", підготовка і участь в судовому засіданні, 1,25 год;

13.12.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, ознайомлення з новими документами по справі, поданими стороною позивача, 2,25 год;

28.12.2023 - підготовка і участь в судовому засіданні, складання і подання пояснень до справи - щодо позиції третьої особи у справі, 2,00 год;

03.01.2024 - аналіз доданих відповідачем документів у справу, напрацювання правової позиції щодо дій нотаріуса, щодо можливості голосувати опікуна над майном, підготовка до судових дебатів, 2,50 год;

04.01.2024 - участь в судовому засіданні, 0,75 год.

Всього 26,00 годин, вартістю 1 800,00 грн/год. А також поштові витрати (розсилка пояснень) у розмірі 400,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 47 200,00 (сорок сім тисяч двісті) гривень. Довіритель підтверджує, що послуги надані адвокатом в узгодженому розмірі, в належному обсязі, належної якості та у визначені сторонами строки. Послуги оплачені довірителем в сумі 23 150,00 грн, до сплати 24 050,00 грн (п. 2-4 акту).

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів третьої особи-2 у справі є: договір про надання професійної правової / правничої допомоги №65/ЦП-2022 від 09.06.2023 (т. 4 а.с. 30-31); ордер серії АЕ №1202475 від 29.05.2023 (т. 3 а.с. 139). Статус адвоката Базюкевич Євгена Вікторовича підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4354 від 05.07.2019.

Третя особа-2 просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу з позивача, Тарикіної Ілони Дмитрівни, у розмірі 15 733,33 грн та з відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", у розмірі 31 466,67 грн.

Частково задовольняючи заяву третьої особи-2 про ухвалення додаткового рішення, господарський суд, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; дійшов висновку за можливе не розподіляти всю заявлену до стягнення суму правничої допомоги та стягнути з позивача та відповідача-1 на користь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича 5 000,00 грн та відповідно 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Мотиви, з яких виходив суд приймаючи оскаржуване рішення, зводяться, зокрема, до того, що:

- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін;

- третя особа -2, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович підтримав позовні вимоги про визнання недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023 та про визнання недійсною нової редакції Статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023; проти задоволення позовних вимог про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023 третя особа заперечувала;

- наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат;

- процесуальні документи, наявні у справі, а також участь у судових засіданнях 08.08.2023, 05.09.2023, 26.09.2023, 24.10.2023, 16.11.2023, 13.12.2023, 28.12.2023, 04.01.2024 підтверджують надання правової допомоги третій особі -2 у цій справі адвокатом Базюкевич Є.В.;

- вимога третьої особи - 2 про стягнення поштових витрат у розмірі 400,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки жодних доказів на підтвердження поштових витрат у розмірі 400,00 грн, третьою особою-2 до заяви про розподіл судових витрат не долучено і матеріали справи таких доказів не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, в той час як заявлена третьою особою-2 до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги становить надмірний тягар для сторін, що суперечить принципу розподілу витрат.

Доводи апелянта про те, що обґрунтовуючи зменшення стягуваної суми, суд послався виключно на норми процесуального законодавства статті 126, 129 ГПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, не навівши в якій саме частині розрахунку сум судових витрат суд не погоджується із заявником, спростовуються змістом оскаржуваного рішення, в якому суд зазначив про необов`язковість для суду зобов`язань, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Натомість чинні приписи процесуального законодавства не вимагають від суду наводити контррозрахунок визначення необхідного часу на вчинення процесуальних дій та вартості однієї робочої години адвоката, у випадку, якщо суд дійде про їх неспівмірність з урахуванням складності справи, досвіду та кваліфікації адвоката, а також оцінивши необхідність наданих послуг з огляду на предмет, підстави позову, поведінку сторін, відповідність критерію розумності ціни послуг та відсутність ознак неминучості цих витрат, що має місце у даній справі.

Посилання на те, що суд не навів жодної підстави для зменшення заявленої суми судових витрат і такі підстави відсутні є необґрунтованими, так як суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, в тому числі з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, з урахуванням конкретних обставин, не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, та може відмовити у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково.

У даній справі суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановивши, що розмір гонорару, визначений третьою особою-2 та його адвокатом, є завищеним щодо сторін спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, дійшов висновку про можливість обмеження розміру відшкодування витрат, за наслідком чого частково не поклав такі витрати на сторони пропорційно задоволеним/незадоволеним вимогам, а залишив їх за заявником.

Судом також було враховано процесуальну поведінку третьої особи-2, а саме, що в поданих до суду 28.12.2023 поясненнях приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович підтримав позовні вимоги про визнання недійсним рішення №09-03/2023 Загальних зборів учасників ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023 та про визнання недійсною нової редакції Статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023, натомість проти задоволення позовних вимог про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023 заперечив.

Так, за приписами ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

При розгляді питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до останньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Отже, приймаючи додаткове рішення у справі № 904/2137/23 господарським судом було враховано, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між третьою особою-2 та адвокатом у договорі про надання правової (правничої) допомоги, додатковій угоді до нього та складеному на його виконання акті передання прийняття послуг, однак заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не узгоджується з критеріями справедливості та розумної необхідності таких витрат, їх співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, за результатом чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь третьої особи-2 - 5 000,00 грн, а з відповідача-1 на користь заявника 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, відмовивши у решті вимог.

З огляду на усе вищевказане, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, як необґрунтовані.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, апеляційним судом не встановлено.

Відтак, відсутні підстави для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2024 у справі № 904/2137/23, яке ухвалено з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232-236, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі № 904/2137/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23 без змін.

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2024 у справі № 904/2137/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2024 у справі № 904/2137/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-медичне виробниче об`єднання «БЕНТА».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 21.10.2024

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов

Суддя А.Є. Чередко


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	26.09.2024
Оприлюднено	24.10.2024
Номер документу	122467271
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них

Мороз Валентин Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 26.09.2024 по справі 904/2137/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/2137/23

Постанова від 26.09.2024

Постанова
від 26.09.2024 по справі 904/2137/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД