ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа №916/3164/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
За участю секретаря судового засідання Іваниш Д.П.,
За позовом Військової академії (м. Одеса), м. Одеса Одеської області
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості у сумі 9670,24 грн,
Представники:
Позивача Клеймьонов Д.О., представник в порядку самопредставництва
(в режимі відеоконференції)
Відповідача ОСОБА_1 , представник в порядку самопредставництва
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Військова академія (м. Одеса), м. Одеса Одеської області звернулась в Господарський суд Одеської області з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення 9670,24 грн заборгованості. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем обов`язку щодо компенсації понесених позивачем витрат у зв`язку з наданням послуг харчування військовослужбовця відповідача під час відбування останніми покарання на гауптвахті у Військовій частині НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 справу №916/3164/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3164/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою від 28.08.2024 позовну заяву залишено без руху.
В подальшому, від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено розгляд справи №916/3164/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
У судовому засідання 30.09.2024 за участю уповноважених представників сторін оголошувалась перерва до 22.10.2024.
Представник позивача через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 01.10.2024 (вх. №02.3.1-02/7624/24 від 01.10.2024) про уточнення найменування відповідача, та просить суд вважати правильним найменуванням відповідача Державна організація (установа, заклад) Військова частина НОМЕР_1 .
У даному судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін Суд дійшов висновку про прийняття до розгляду та задоволення клопотання позивача б/н від 01.10.2024 (вх. №02.3.1-02/7624/24 від 01.10.2024) про уточнення найменування відповідача.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача просив відмовити у задоволені позову.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, мотивуючи це неналежним виконанням відповідачем власного зобов`язання щодо відшкодування позивачу збитків завданих утриманням на гауптвахті військовослужбовця Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який відбував покарання на гауптвахті військової частини НОМЕР_2 та з 01.02.2023 по 31.03.2023 забезпечувався послугами харчування, які надавала Військова академія (м. Одеса). Внаслідок чого, позивачем на харчування військовослужбовця витрачено кошти у сумі 9670,24 грн, які в подальшому Державна організація (установа, заклад) Військова частина НОМЕР_1 не відшкодувала позивачу.
Позиція відповідача
Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає, вважає такі безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Так, за твердженням відповідача, порядок відбування арешту з утриманням на гауптвахті військовослужбовців, врегульовано нормами Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України Про попереднє ув`язнення, а також рядом підзаконних актів.
В питаннях які стосуються продовольчого забезпечення військовослужбовців які відбувають покарання на гауптвахті, на думку відповідача, слід керуватися Наказом Міністерства оборони України №394 від 03.11.2020 Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців та нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідач вказує, що із аналізу вказаних нормативних актів військовослужбовці які відбувають покарання на гаупвахті, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира (начальника) військової частини (установи), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта. Порядок відшкодування витрат за харчування вище вказаними нормативними актами не передбачений та не врегульований, а тому у відповідача відсутні підстави для виплати зазначеної суми.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Відповідно до розпорядження заступника Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з матеріально технічного забезпечення від 26.07.2012 №116/10/173 до Військової академії ( АДРЕСА_2 ) на продовольче забезпечення зараховані військові частини, які перебували на продовольчому забезпеченні у військової частині НОМЕР_3 .
На підставі витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2023 №32 про прибуття військовослужбовців для відбування покарання на гауптвахті вбачається що солдат ОСОБА_2 прибув на гауптвахту 31.01.2023 та зарахований на продовольче забезпечення Військової академії ( АДРЕСА_2 ) з 01.02.2023.
Із добової відомості начальника гауптвахти військової частини НОМЕР_2 вбачається, що військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 01.02.2023 поставлений на продовольче забезпечення.
Із витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2023 №90 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 вважається таким що вибув з гауптвахти 31.03.2023 та знятий з продовольчого забезпечення Військової академії (м. Одеса) з 01.04.2023.
Із витягу з наказу Військової академії (м. Одеса) від 31.03.2023 №115 та добової відомості начальника гауптвахти військової частини вбачається що військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 знято з продовольчого забезпечення Військової академії (м. Одеса) 31.03.2023.
У листі Військова академія (м. Одеса) просить Військову частину НОМЕР_1 сплатити кошти за харчуванні на гауптвахті військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та додає проєкт договору б/н про відшкодування вартості послуг з харчування, акт №14/1/31 та довідку - розрахунок №14/1/30, щодо сплати (відшкодування) витрат за харчування стосовно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , що відбував покарання на гауптвахті військової частини НОМЕР_2 у сумі 9 670,24 грн.
Військовою академією ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку 22.08.2023, з описом вкладеного було направлено лист (претензію) з проєктом договору б/н про відшкодування вартості послуг з харчування, акт №14/1/31 та довідку-розрахунок №14/1/30, щодо сплати (відшкодування) витрат за харчування стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , що відбував покарання на гауптвахті військової частини НОМЕР_2 у сумі 9 670,24 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач не заперечує, що у період з 31.01.2023 по 31.03.2023 військовослужбовець Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 відбував покарання на гауптвахті та забезпечувалися послугами харчування, які надавала Військова академія (м. Одеса).
Оцінивши твердження відповідача, що витрати понесені на харчування військовослужбовця Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 мають покладатись на Військову академію (м. Одеса), а не військову частину в якій проходить службу затриманий військовослужбовець, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 розділу III Наказу Міністерства оборони від 03.11.2020 №394 Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців Атестат на продовольство, речовий та грошовий атестати засудженого, узятого під варту військовослужбовця начальник конвою здає начальнику гауптвахти, який робить відповідні відмітки в книзі прийому (повернення) атестатів на продовольство, речових та грошових атестатів засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців та передає їх у відповідні служби для зарахування військовослужбовця на відповідний вид забезпечення.
Відповідно до п. 3 розділу XX Наказу Міністерства оборони від 03.11.2020 №394 Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців встановлено що Засуджені, узяті під варту, заарештовані та затримані військовослужбовці забезпечуються харчуванням за нормою №1 - загальновійськова відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002 Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту через військову частину (установу), до якої прикріплена на продовольче забезпечення гауптвахта.
Добова відомість зарахування та зняття засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців на продовольче (з продовольчого) забезпечення щодня подається начальником гауптвахти у військову частину (установу), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта. При цьому в цих відомостях окремим рядком зазначається кількість військовослужбовців інших військових формувань та правоохоронних органів, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - інші військові формування), які харчуються за плату.
На продовольче забезпечення засуджені, узяті під варту, заарештовані та затримані військовослужбовці зараховуються наказом командира (начальника) військової частини (установи), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта, у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 розділу XX Наказу Міністерства оборони №394 від 03.11.2020 Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців встановлено що продовольче забезпечення затриманих військовослужбовців організовується в установленому порядку.
Затримані військовослужбовці, які тримаються у КТЗ до трьох годин, харчуванням за рахунок держави не забезпечуються.
Затримані військовослужбовці, які мають право на безоплатне забезпечення харчуванням, зараховуються на харчування до військової частини, на продовольчому забезпеченні якої знаходиться орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні), на підставі атестата на продовольство.
Інші категорії військовослужбовців зараховуються на харчування у КТЗ на підставі рапорту начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), до якого додається копія протоколу про адміністративне затримання. За час тримання у КТЗ з них стягується плата за харчування.
Після затримання військовослужбовця для зарахування його на продовольче забезпечення начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) подає рапорт про його зарахування на продовольче забезпечення до військової частини, на продовольчому забезпеченні якої знаходиться орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні), із зазначенням норми харчування та прийому їжі (сніданок, обід, вечеря), з якого військовослужбовця необхідно зарахувати на продовольче забезпечення. У разі наявності до рапорту додається атестат на продовольство.
Про затримання військовослужбовця та його зарахування на продовольче забезпечення до військової частини (установи), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні), начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) негайно повідомляє військову частину (установу), в якій проходить службу затриманий військовослужбовець.
Зняття затриманого військовослужбовця з продовольчого забезпечення у військовій частині (установі), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні), здійснюється на підставі рапорту начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Під час звільнення затриманого військовослужбовця з КТЗ начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складає у двох примірниках акт, який підписується ним та затриманим військовослужбовцем. В акті зазначаються норма харчування, за якою військовослужбовець був забезпечений продовольством під час тримання у КТЗ, її вартість, період забезпечення харчуванням, загальна вартість харчування та посадова особа, яку було попереджено про постановку на харчове забезпечення затриманого військовослужбовця.
Складений акт затверджується командиром (начальником) військової частини (установи), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні), та скріплюється гербовою печаткою. Перший примірник акта надсилається у військову частину (установу), в якій проходить службу затриманий військовослужбовець.
Військова частина (установа), яка отримала перший примірник акта, повинна протягом доби з дня його отримання відправити атестат на продовольство командиру (начальнику) військової частини (установи), в якій військовослужбовець забезпечувався продовольством, або в установленому порядку стягнути з військовослужбовця плату за харчування та повідомити про це командира (начальника) військової частини (начальника), де він забезпечувався харчуванням.
Про стягнення плати за харчування або надсилання атестата командир (начальник) військової частини (установи) повідомляє начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки позивачем доведена обставина настання у відповідача строку для здійснення перерахунку спірних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Розрахунок витрат на харчування відповідачем ані методологічно, ані арифметично не спростований.
Судом встановлено, що відповідач акт та рахунок на відшкодування спірних коштів від позивача отримав, проте станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив.
З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) на користь Військової академії (м. Одеса), Фонтанська дорога, будинок 10, м. Одеса, Одеська область, 65009 (код ЄДРПОУ: 24983020) суму 9670,24 грн (Дев`ять тисяч шістсот сімдесят гривень 24 коп) та суму 3028 (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2024
Суддя А.А. Худенко
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122467556 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Худенко А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні