Ухвала

від 15.11.2024 по справі 916/3164/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"15" листопада 2024 р. Справа № 916/3164/24

Суддя Західного апеляційного господарського судуБонк Т.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 бн від 14.11.2024 (вх. суду від 14.11.2024 № 01-05/3240/24)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 (повний текст складено 22.10.2024, суддя Худенко А.А.)

у справі №916/3164/24

за позовом:Військової академії (м. Одеса), м. Одеса

до відповідача Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у сумі 9 670,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 у справі №916/3164/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 на користь Військової академії (м. Одеса) суму 9670,24 грн та суму 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).

Оскільки повний текст оскаржуваного рішення складено 22.10.2024, з урахуванням ч. 1 ст. 256 ГПК України останнім днем для подання апеляційної скарги було 11.11.2024, в той час як апеляційна скарга подана скаржником та зареєстрована в суді 14.11.2024.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Водночас скаржник вказує, що із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану та посиленими заходами з охорони державного кордону до якого залучається особовий склад загону в тому числі і персонал групи юридичного забезпечення, просить визнати підстави пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою поважними.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Скаржником не надано належних, допустимих доказів на підтвердження факту залучення усього персоналу групи юридичного забезпечення для посилення заходів з охорони державного кордону, що спричинило пропуск строку для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Апеляційним господарським судом враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, враховуючи те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, апеляційну скаргу Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без руху, а скаржнику подати суду обґрунтоване клопотання, в якому вказати інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2021 у справі № 907/729/18.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено: у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Водночас скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що скаржник звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, спір у справі вирішувався в порядку господарського судочинства, тому апелянту слід уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», позов у цій справі подано у 2024 році.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що станом на 01.01.2022р. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 4 вказаного Закону визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що відповідач просить апеляційний суд прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір в розмірі 3 633,6 гривні (3028 грнх150%х0,8).

Скаржником до апеляційної скарги додано платіжну інструкцію від 28.10.2024 №3235 на суму 1816,80 грн.

На підставі вищевикладеного, скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснення апелянту, що протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, останній має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду мотивовану заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, докази доплати судового збору в сумі 1816,8 грн в порядку, встановленому Законом України Про судовий збір та уточнити вимоги апеляційної скарги відповідно до п. 5 ч.2 ст. 258 ГПК України.

Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.

Приписами ч. 4 ст. 260 ГПК України передбачено, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної організації (установи, закладу) Військової частини НОМЕР_1 бн від 14.11.2024 (вх. суду від 14.11.2024 № 01-05/3240/24) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 у справі №916/3164/24- залишити без руху.

2. Скаржнику у 10 денний строк з дня отримання цієї ухвали надати апеляційному суду:

- інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 у справі № 916/3164/24;

- докази доплати судового збору у розмірі 1816,80 грн в порядку, встановленому Законом України Про судовий збір;

- уточнити підстави оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 у справі № 916/3164/24, з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя доповідачТ.Б. Бонк