Ухвала

від 21.10.2024 по справі 927/1124/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1124/23

Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву представника ТОВ «Корнфілд ЛТД» про забезпечення доказів

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Корнфілд ЛТД (код ЄДРПОУ 40326255), вул. Голосіївська, 13А, кв. 240, м. Київ, 03039

про стягнення 20 000 000,00 грн

за участю представників:

від позивача: Шабаровського Б.В.,

від відповідача (заявника): Ілюка А.І.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/1124/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Корнфілд ЛТД про стягнення 20 000 000,00 грн компенсації за неповідомлення позивача про зміну складу учасників ТОВ Корнфілд ЛТД.

15.10.2024 через підсистему Електронний суд представником відповідача подана заява про забезпечення доказів, відповідно до якої останній просить суд забезпечити докази а саме: оригінал повідомлення б/н від 03.10.2022 та оригінал опису вкладення в цінний лист (поштове відправлення: 0407013444164), способом їх повернення Відповідачу шляхом особистого вручення уповноваженому представнику адвокату Андрію Ілюку.

Ухвалою суду (з урахуванням ухвали про виправлення описки) від 15.10.2024 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання по розгляду заяви на 21.10.2024, запропоновано позивачу у строк до 18.10.2024 надати пояснення, заперечення з приводу поданої заяви.

Відповідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача посилається на те, що 03.10.2024 року під час судового засідання суд з порушенням вимог ГПК України, без жодного судового рішення та обґрунтуванням об`єктивної необхідності, за власною ініціативою вилучив та не повернув представнику Відповідача оригінали доказів, надані ним для огляду, а саме: оригінал повідомлення б/н від 03.10.2022 та оригінал опису вкладення в цінний лист (поштове відправлення: 0407013444164). А також поза волею Відповідача залишив вказані оригінали в матеріалах справи № 927/1124/23.

Представник відповідача стверджує, що станом на 14.10.2024 оригінали доказів протиправно перебувають в матеріалах справи. Відповідач підкреслює ризики перебування оригіналів в матеріалах справи, які полягають в тому, що вказаним оригіналам може бути завдана шкода, яка призведе до їх псування або викривлення змісту.

Відповідач зазначає про наявність підстав вважати, що оригінали доказів перебувають у небезпеці, існують ризики їх неможливості використання в майбутньому, оскільки судді Господарського суду Чернігівської області демонстрували упередженість відносно сторін й допускали порушення принципу змагальності, рівності сторін, що мало своїм відображенням у справі № 927/1124/23 у вигляді скасування рішень першої та другої інстанції та направлення справи на новий розгляд.

При цьому вказані докази використовуються Відповідачем у подібних судових спорах з Позивачем (справа № 927/1592/23 та № 927/1593/23). У вказаних справах відкриті касаційні провадження.

Ризики знищення або пошкодження оригіналів доказів, поза іншим, обґрунтовані умовами збройної агресії рф та місцем розташування будівлі Господарського суду Чернігівської області, а саме близькістю до кордону держави-агресора і наявними випадками, коли вказана будівля зазнавала шкоди внаслідок терористичних дій російської федерації (терористичний акт, скоєний 19 серпня 2023 року ракетний обстріл центральної частини м. Чернігова).

Перебування оригіналів в матеріалах справи, на думку відповідача, немає жодної об`єктивної мети та ніяким додатковим чином не сприяє досягненню мети господарського судочинства в справі № 927/1124/24.

З огляду на природу зазначених доказів, оригінали документів не є критично важливими для розгляду справи за умови, коли суд у засіданні 03.10.2024 здійснив їх огляд і встановив, що наданий оригінал відповідає засвідченій належним чином копії, яка знаходиться в матеріалах справи.

Єдина мета знаходження оригіналів доказів в матеріалах справи протиправне порушення права власності Відповідача і створення перешкод у доступі до доказів, а також можливості використання оригіналів у інших судових спорах, де оригінали не оглядались судом.

18.10.2024 (зареєстрована 21.10.2024) представником позивача подані заперечення на заяву про забезпечення доказів.

Так, представник позивача зазначає таке:

- процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути втрачено, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. При чому, суб`єктом, що здійснює забезпечення доказів, є суд, що розглядає справу. Тобто, забезпечення доказів спрямоване на те, щоб подати докази до суду до того, як вони можуть бути знищені, втрачені чи пошкоджені. Натомість в цій справі Відповідач просить забезпечити докази шляхом їх повернення із матеріалів справи представнику Відповідача. У даній справі докази, забезпечити які просить Відповідач, вже витребувані судом та зберігаються у матеріалах справи № 927/1124/23. Таким чином, заява Відповідача про забезпечення доказів взагалі суперечить меті та призначенню такого процесуального інституту як забезпечення доказів;

- відповідачем у заяві про забезпечення доказів не обґрунтовано та належними і допустимими доказами не доведено існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів у порядку статті 110 ГПК України;

- твердження про упередженість суддів є цілковито безпідставним та нічим не підтверджується;

- Господарським судом Чернігівської області обґрунтовано та з дотриманням вимог ГПК України було витребувано оригінали письмових доказів, що підтверджується ухвалою від 10.09.2024, та збережено їх у матеріалах справи, як це прямо передбачено нормами ГПК України.

Заперечення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів суд зазначає таке.

Метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.

Відповідно до частини 1 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів, відповідно до частини 2 ст. 110 ГПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

З аналізу вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавчо встановлений механізм забезпечення доказів у справі може бути застосований виключно у випадку необхідності одночасного запобігання ймовірній втраті таких доказів у майбутньому і наявного обґрунтованого ризику такої втрати, який повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

При цьому забезпечення доказів може вживатися судом з конкретною законодавчо встановленою метою - збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливим або утрудненим поданню учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.

Підставою для забезпечення доказів є обґрунтовані побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що такі докази будуть втрачені або подання потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів до суду стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, якиі викладені в постановах від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.

Здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені вище положення Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто, вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.

Поряд з цим, доводи заявника, викладені ним у заяві про забезпечення доказів фактично направлені на повернення оригіналів письмових доказів, які подані ним же як доказ до суду для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, вже перебувають в матеріалах господарської справи № 927/1124/23 і будуть використані при її розгляді по суті.

Із поданої відповідачем заяви про забезпечення доказів вбачається, що вона за своєю правовою природою має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично по суті є заявою про повернення оригіналів письмових доказів, що не узгоджується зі змістом статті 110 ГПК України, суперечить меті такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, та не відповідає способам забезпечення доказів, визначеним частиною другою вказаної статті.

Разом з цим, таку процесуальну дію як забезпечення доказів (ст. 110 ГПК України) неможна ототожнювати з процесуальною дією щодо повернення доказів (ст. 92 ГПК України).

Суд зауважує, що забезпечення доказів шляхом повернення носять відмінний процесуальний характер від повернення оригіналів письмових доказів у відповідності до норм статті 92 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосовується у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

При цьому, заявник не наводить жодних об`єктивно обгрунтованих аргументів на вірогідність знищення, спотворення, псування чи викривлення змісту доказів, які мають бути повернуті.

При цьому суд враховує, що наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого станом на час розгляду цієї справи місто Чернігів не включено а ні до переліку територій активних бойових дій, а ні до переліку територій можливих бойових дій, а ні до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Вказаний Перелік був затверджений у грудні 2022 року та періодично оновлюється. Зміни до нього вносяться за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Отже, уповноваженими органами державної влади чітко окреслені території з підвищеними ризиками загроз бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (це території активних бойових дій та території можливих бойових дій), щодо інших територій держави Україна потенційні загрози від терористичних дій країни-агресора на законодавчому рівні визначені однаковим рівнем небезпеки, і вважати по-іншому заявником підстав не наведено.

Таким чином, матеріали заяви не містять жодних доказів на підтвердження наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, а доводи заявника зводяться лише до незгоди з процесуальними рішеннями Господарського суду Чернігівської області та висловлення припущень щодо створення перешкод у доступі до доказів.

Судом не приймаються до уваги доводи заявника про те, що оригінали доказів, про забезпечення яких подано заяву, використовуються Відповідачем у подібних судових спорах з Позивачем і наразі судом ще не оглядались, зокрема у справах № 927/1592/23 та № 927/1593/23, які перебувають на розгляді в Касаційному господарському суді Верховного Суду, з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, за приписами якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів порушує його право власності, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів саме в такий спосіб, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами частини 5 статті 112 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів способом їх повернення Відповідачу та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про не відповідність критеріям, визначеним статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, а також про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому, а відтак, в задоволенні заяви ТОВ «Корнфілд ЛТД» від 15.10.2024 про забезпечення доказів слід відмовити.

Керуючись статтями 110, 112, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ТОВ «Корнфілд ЛТД» про забезпечення доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2024.

Суддя Т.О.Кузьменко