УХВАЛА
16 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2506/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватно-орендної агрофірми "Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (колегія суддів: Хрипун О. О., Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024 (суддя Черногуз А. Ф.) у справі
за позовом Приватно-орендної агрофірми "Україна" до відповідачів: 1) Переяславської міської ради, 2) Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради", 3) Державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни Виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області про визнання права постійного користування, визнання протиправним та скасування рішення, а також про скасування рішень про державну реєстрацію права постійного користування,
за участю представників позивача - Бордаченко О. В., Пархомчука Р. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватно-орендна агрофірма "Україна" (далі - ПОА "Україна") звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Переяславської міської ради, Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради", державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області (далі - державний реєстратор) про:
- визнання за ПОА "Україна" права постійного користування на перелічені земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02);
- визнання недійсним рішення Переяславської міської ради VIII скликання "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" від 23.12.2021 № 32-21-VIII в частині передачі Комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з наведеними кадастровими номерами;
- скасування перелічених рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування.
2. В обґрунтування позовних вимог ПОА "Україна" зазначає, що є повним правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - КСП "Україна"), що підтверджується, в тому числі одним і тим же кодом ЄДРПОУ, та відповідними записами в установчих документах та державних реєстрах, а перелічені земельні ділянки лісового масиву, які знаходяться в районі с. Велика Каратуль, перебувають у користуванні позивача на праві постійного користування з 1996 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Рішеннями від 26.11.2021 № 01-18-VIII, від 01.12.2021 № 06-19-VIII, від 13.12.2021 № 01-22-VIII, від 09.12.2021 № 01-20-VIII, від 17.12.2021 № 01-23-VIII "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" Переяславська міська рада VIII скликання вирішила зареєструвати у Державному реєстрі речових прав речове право (право комунальної власності) Переяславської міської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення (КВЦПЗ 09.09.02 - Для іншого лісогосподарського призначення) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, 3223380400:04:015:0010, а також вирішено провести державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок, які зазначено вище відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
4. Рішенням Переяславської міської ради від 23.12.2021 № 32-21-VIII "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" передано КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення загальною площею 1 003,3289 га, розташованих на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0010, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, а також вирішено доручити КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" зареєструвати право постійного користування на земельні ділянки, які зазначено вище у відповідності з чинним законодавством.
5. На підставі вищевказаного рішення Переяславської міської ради VIII скликання від 23.12.2021 № 32-21-VIII державним реєстратором проведена державна реєстрація іншого речового права, а саме "право постійного користування земельною ділянкою" за правокористувачем КП "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради" (код ЄДРПОУ 05473594): індексний номер: 62933050 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46237217; індексний номер: 62934093 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238164; індексний номер: 62938931 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46242517; індексний номер: 62947061 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46249851; індексний номер: 62945850 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46248777; індексний номер: 62948285 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250886; індексний номер: 62947595 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250300; індексний номер: 62947317 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250050; індексний номер: 62934691 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238674; індексний номер: 62934422 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238427.
6. У позовній заяві позивач вказував, що лісовий масив довкола с. Велика Каратуль був колгоспним лісом колгоспу "Радянська Україна", який здійснював його насадження та охорону.
7. Так, судами установлено, що розпорядженням представника Президента України Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 22.11.1993 № 330 (Про перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна") постановлено провести державну перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна" у КСП "Україна" та видати підприємству свідоцтво про державну реєстрацію.
8. Державна реєстрація КСП "Україна" (код ЄДРПОУ 03756327) була проведена 22.11.1993.
9. Зокрема, відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - КСП "Україна", ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 03756327, дата внесення запису до реєстру - 11.08.1998. При цьому на свідоцтві міститься запис, що воно видано взамін свідоцтва № 108 від 22.11.1993.
10. На підставі Рішення Великокаратульської сільської ради народних депутатів 4 сесії 22 скликання "Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок КСП "Україна" від 11.10.1995 КСП "Україна" отримано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 000176 від 11.03.1996, яким надано останньому у постійне користування 905,0 га земель в складі резервного фонду, водного фонду, лісового фонду, зокрема, 764,1 га земель лісового фонду.
11. В подальшому, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, який передбачав реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств, та на підставі протоколу № 2 "загальних зборів працівників" КСП "Україна" від 16.12.1999 КСП "Україна" реорганізовано в ПОА "Україна" (код ЄДРПОУ 03756327).
12. Судами установлено, що 14.03.2000 було зареєстровано статут ПОА "Україна" з одним засновником - громадянином ОСОБА_1 на основі його приватної власності - земельного і майнового паїв, отриманих ним відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" 03.12.1999 № 303/19 при виході з КСП "Україна", зареєстрованого Переяславською РДА код ЄДРПОУ 2062110171 (пункт 1.2 статуту).
13. У пункті 7.1 статуту (у редакції 2000 року) зафіксовано, що Агрофірма є власником майна, переданого їй власником та продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності. Для забезпечення діяльності Агрофірма за рахунок внесків засновника створюється статутний фонд у розмірі вартості його земельного та майнового паїв у сумі 16 000,00 грн (пункт 7.6 статуту).
14. При цьому у пункті 1.4 статуту (у редакції 2000 року) вказано, що Агрофірма є правонаступником КСП "Україна".
15. 26.02.2009 ПОА "Україна" отримала свідоцтво про державну реєстрацію із кодом в ЄДРПОУ - 03756327.
16. В матеріалах справи наявний лист Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.07.2023 за підписом сертифікованого інженера землевпорядника Катерини Сінькур з посиланням на результати опрацювання даних меж земельних ділянок за даними науково-технічної документації по виготовленню державних актів на право колективної власності, в якому повідомлено, що всі вище вказані спірні земельні ділянки знаходяться в межах ділянок, що відповідають державному акту на право постійного користування землею серія І-КВ № 000176 від 11.03.1996, перетини яких відображено на ситуаційній схемі (додаток до листа).
17. Позивач вважає, що рішення Переяславської міської ради VIII скликання № 32-21-VIII від 23.12.2021 "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вищевказані земельні ділянки лісового масиву, які знаходяться в районі с. Велика Каратуль, перебувають у користуванні підприємства позивача на праві постійного користування з 1996 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. 23.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, про відмову в позові.
19. Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач не довів наявності у нього власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, а тому права позивача не вважаються порушеними відповідачами.
20. Суди також дійшли до висновку, що встановлені у справі обставини у своїй сукупності не дають підстав для висновку про наявність у ПОА "Україна" права постійного користування спірними земельними ділянками за Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 000176 від 11.03.1996, який був виданий КСП "Україна".
Короткий зміст касаційної скарги
21. ПОА "Україна" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
22. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували статтю 37 ЦК УРСР без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 917/291/21 та від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.
23. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що позивач довів визначений у статті 37 ЦК УРСР юридичний склад правонаступництва ПОА "Україна" відносно КСП "Україна".
24. При цьому відсутність у матеріалах справи передавального акту не впливає на правонаступництво позивача, оскільки згідно діючого станом на 2000 рік законодавства у разі перетворення КСП у приватно-орендне підприємство до правонаступника переходили всі права та обов`язки, а тому законодавство не передбачало при такій реорганізації складення передавального акту на відміну від інших форм реорганізації, коли такий акт був потрібен.
25. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається також на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на необхідності відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, стосовно того, що: "Навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП "8 Березня" шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП "8 Березня" автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників".
26. Позивач заявив клопотання про передачу справи № 911/2506/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від вищенаведеного висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
27. Переяславська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні судами попередніх інстанцій норм права, оскільки їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
28. Предметом спору у цій справі є, зокрема, позовна вимога про визнання за ПОА "Україна" права постійного користування на спірні земельні ділянки у зв`язку з тим, що ПОА "Україна" є повним правонаступником КСП "Україна", якому зазначені земельні ділянки було надано у постійне користування у встановленому законом порядку.
29. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПОА "Україна" не довела своє правонаступництво після КСП "Україна", внаслідок чого суди зробили висновок про не доведення позивачем свого порушеного права на спірні земельні ділянки. Основним доводом для висновку судів щодо недоведеності правонаступництва позивача була різна кількість членів КСП "Україна" та засновників ПОА "Україна".
30. При цьому суди врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, згідно з якою "Навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП "8 Березня" шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП "8 Березня" автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників (пункт 7.33) ".
31. Колегія суддів звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок припинення юридичної особи визначався статтею 37 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963, чинній на момент реорганізації КСП "Україна").
32. Правовий висновок про застосування цієї норми права міститься у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 917/291/21, у якій Суд зазначив, що правонаступництвом є перехід суб`єктивного права і обов`язку від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних та достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. Питання правонаступництва безумовно є питанням права в тому розумінні, що вирішується судом як наслідок застосування матеріальних норм до конкретних обставин (реорганізація юридичної особи, відступлення права тощо), тобто перетворює життєвий факт у юридичний, надаючи йому правового значення (див. постанову Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 925/476/22).
33. При цьому, Верховний Суд у справі № 917/291/21 погодився із висновком апеляційного господарського суду про те, що згідно із статтею 37 ЦК УРСР для правонаступництва є необхідним та достатнім такий юридичний склад: (1) прийняття рішення про реорганізацію КСП ім. Ілліча, шляхом його перетворення в СПОП "Обрій", що підтверджено випискою із протоколу зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19.02.2000 № 1; (2) розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25.02.2000 № 63 "Про перереєстрацію КСП ім. Ілліча в СПОП "Обрій" проведено державну перерєстрацію правонаступника; (3) зареєстрований Статут СПОП "Обрій", пункт 1.1 якого містить положення про утворення СПОП внаслідок реорганізації КСП ім. Ілліча і що воно є правонаступником КСП; (4) СПОП "Обрій" є приватним підприємством та зареєстровано в ЄДРПОУ з кодом 03771554, який відповідає коду ЄДРПОУ КСП ім. Ілліча (03771554).
34. У даній справі № 911/2506/23 суди встановили наявність юридичного складу правонаступництва ПОА "Україна" після КСП "Україна", а саме: (1) відповідно до протоколу загальних зборів членів КСП "Україна" від 16.12.1999 - 376 членів цього КСП вирішили провести реорганізацію КСП "Україна" в приватно-орендне підприємство "Україна" з правами і обов`язками правонаступника. Директором приватно-орендного підприємства вирішили затвердити ОСОБА_1; (2) розпорядженням Голови Переяславської РДА у Київській області від 15.03.2000 № 152 було проведено державну перереєстрацію КСП "Україна" у ПОА "Україна"; (3) видано свідоцтво про державну перереєстрацію ПОА "Україна" та присвоєно ідентифікаційний код 03756327, який відповідає коду КСП "Україна" 03756327; (4) зареєстрований Статут ПОА "Україна" у редакції 2000 року, відповідно до пункту 1.4 якого агрофірма є юридичною особою з моменту її державної реєстрації і являється правонаступником КСП "Україна".
35. Однак суди дійшли висновку про те, що ПОА "Україна" не є правонаступником КСП "Україна", оскільки ПОА "Україна" була створена лише однією особою на підставі його приватної власності, у той час як учасниками КСП "Україна" були 382 особи, що унеможливлює правонаступництво згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
36. Колегія суддів вважає, що сформована Великою Палатою Верхового Суду у справі № 907/29/19 позиція про "автоматичний перехід колишніх членів КСП до складу членів юридичної особи, яка створюється у випадку реорганізації КСП шляхом його перетворення в іншу юридичну особу" по суті ставить під сумнів та не враховує ситуацію, за якої частина учасників погодилась із реорганізацією КСП, але не забажала переходити до новоствореної юридичної особи і не увійшла до складу засновників правонаступника КСП з тих чи інших мотивів, зокрема, у разі виходу члена з КСП та отримання ним свого вкладу, або у разі смерті члена КСП та відмови прийняття до членів новоствореного підприємства спадкоємця, тощо.
37. У справі, що переглядається, судами встановлено, що загальні збори членів КСП "Україна" під час прийняття рішення про реорганізацію у приватно-орендне підприємство керувались Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".
38. Згідно з цим Указом постановлено реформувати протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом:
- забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;
- запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах;
- збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв.
39. При реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до правонаступника переходять всі майнові права та обов`язки колишнього підприємства (частини перша, сьома статті 34, частина сьома статті 36 Закону України "Про підприємства в Україні", частина перша, шоста статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у відповідних редакціях, чинних на момент існування спірних правовідносин на 2000 рік).
40. У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб`єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов`язані подати документи для перереєстрації (частина одинадцята статті 8 Закону України "Про підприємства в Україні").
41. Перереєстрація суб`єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації (частина дванадцята статті 8 Закону України "Про підприємства в Україні").
42. З наведеного вбачається, що КСП могли реорганізовуватись шляхом їх перетворення у будь-яку організаційно-правову форму юридичної особи, у тому числі у приватно-орендні підприємства. Рішення про обрання організаційно-правової форми правонаступника приймав виключно вищий орган управління правопопередника (загальні збори членів КСП "Україна"). Орган державної реєстрації перевіряв законність і повноту поданих документів та проводив державну реєстрацію (перереєстрацію) правонаступника з видачею йому нового Свідоцтва.
43. При цьому, відповідно до пункту 2.7 "Класифікатора організаційно-правових форм господарювання", затвердженого наказом Держстандарту України від 22.11.1994 № 288 (у редакції, станом на 2000 рік) приватне підприємство - підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили.
44. Відтак, обравши у якості правонаступника "приватно-орендне підприємство", загальні збори членів КСП "Україна" тим самим прийняли рішення про перетворення підприємства колективної форми власності на підприємство приватної форми власності з одним засновником, яке приймає ЦМК реформованого КСП в оренду. Обрана організаційно-правова форма "приватно-орендне підприємство" у 2000 році не передбачала можливості створення правонаступника двома чи більше засновниками.
45. Тому реорганізація КСП шляхом перетворення у приватно-орендне підприємство із автоматичним переходом до нього всіх 382 членів КСП, як йдеться у постанові Великої Палати Верхового Суду у справі № 907/29/19, було юридично не можливим.
46. Як зазначає позивач у касаційній скарзі та у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суть реформування КСП полягала у перетворенні підприємства колективної власності у приватні підприємства, що досягалось за рахунок виходу всіх членів із КСП та отримання ними у приватну власність частини майна та частини землі підприємства. При цьому, члени КСП на загальних зборах одночасно виражали волевиявлення вищого органу управління цієї юридичної особи реорганізуватись у приватне підприємство та як власники майна та землі розпоряджались своїм майном передати його правонаступнику у власність чи користування.
47. На думку колегії, наведене вочевидь свідчить про недосконалість підходу Великої Палати Верховного Суду, за яким різна кількість учасників КСП та засновників його правонаступника може свідчити про те, що правонаступництво не відбулось.
48. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у пункті 7.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, шляхом його уточнення наступним чином: різна кількість учасників КСП та засновників його правонаступника не може мати юридичного значення для висновку про те, чи відбулось правонаступництво. Натомість, юридичне значення мають волевиявлення вищого органу управління КСП про реорганізацію у конкретного правонаступника, державна перереєстрація КСП у такого правонаступника і його Статут, що відповідає статтям 3, 8,19 Конституції України, Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 та статті 8 Закону України "Про підприємництво" у редакціях, що діяли станом на 2000 рік.
49. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
50. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина перша статті 303 ГПК України).
51. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
52. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
53. Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
54. Наведені вище норми процесуального права зобов`язують колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, передати справу на її розгляд.
55. З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики справа № 911/2506/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із частиною четвертою статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 911/2506/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122470997 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні