Постанова

від 15.01.2025 по справі 911/2506/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/2506/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватно-орендної агрофірми "Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (колегія суддів: Хрипун О. О., Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024 (суддя Черногуз А. Ф.) у справі

за позовом Приватно-орендної агрофірми "Україна" до відповідачів: 1) Переяславської міської ради, 2) Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради", 3) Державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни Виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області про визнання права постійного користування, визнання протиправним та скасування рішення, а також про скасування рішень про державну реєстрацію права постійного користування,

за участю представників:

позивача - Бордаченко О. В., Пархомчук Р. І.,

відповідача-1 - Лебідь Н. Ф.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватно-орендна агрофірма "Україна" (далі - ПОА "Україна") звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Переяславської міської ради, Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради", державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області (далі - державний реєстратор) про:

- визнання за ПОА "Україна" права постійного користування на перелічені земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02);

- визнання недійсним рішення Переяславської міської ради VIII скликання "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" від 23.12.2021 № 32-21-VIII в частині передачі Комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з наведеними кадастровими номерами;

- скасування перелічених рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування.

2. В обґрунтування позовних вимог ПОА "Україна" зазначає, що є повним правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - КСП "Україна"), що підтверджується, в тому числі, одним і тим же кодом ЄДРПОУ та відповідними записами в установчих документах та державних реєстрах, а перелічені земельні ділянки лісового масиву, які знаходяться в районі с. Велика Каратуль, перебувають у користуванні позивача на праві постійного користування з 1996 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Рішеннями від 26.11.2021 № 01-18-VIII, від 01.12.2021 № 06-19-VIII, від 13.12.2021 № 01-22-VIII, від 09.12.2021 № 01-20-VIII, від 17.12.2021 № 01-23-VIII "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" Переяславська міська рада VIII скликання вирішила зареєструвати у Державному реєстрі речових прав речове право (право комунальної власності) Переяславської міської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення (КВЦПЗ 09.09.02 - Для іншого лісогосподарського призначення) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, 3223380400:04:015:0010, а також вирішено провести державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок, які зазначено вище відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

4. Рішенням Переяславської міської ради від 23.12.2021 № 32-21-VIII "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" передано КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення загальною площею 1 003,3289 га, розташованих на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0010, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, а також вирішено доручити КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" зареєструвати право постійного користування на земельні ділянки, які зазначено вище у відповідності з чинним законодавством.

5. На підставі вищевказаного рішення Переяславської міської ради VIII скликання від 23.12.2021 № 32-21-VIII державним реєстратором проведена державна реєстрація іншого речового права, а саме "право постійного користування земельною ділянкою" за правокористувачем КП "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради" (код ЄДРПОУ 05473594): індексний номер: 62933050 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46237217; індексний номер: 62934093 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238164; індексний номер: 62938931 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46242517; індексний номер: 62947061 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46249851; індексний номер: 62945850 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46248777; індексний номер: 62948285 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250886; індексний номер: 62947595 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250300; індексний номер: 62947317 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250050; індексний номер: 62934691 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238674; індексний номер: 62934422 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238427.

6. У позовній заяві позивач вказував, що лісовий масив довкола с. Велика Каратуль був колгоспним лісом колгоспу "Радянська Україна", який здійснював його насадження та охорону.

7. Так, судами установлено, що розпорядженням представника Президента України Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 22.11.1993 № 330 (Про перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна") постановлено провести державну перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна" у КСП "Україна" та видати підприємству свідоцтво про державну реєстрацію.

8. Державна реєстрація КСП "Україна" (код ЄДРПОУ 03756327) була проведена 22.11.1993.

9. Зокрема, відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - КСП "Україна", ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 03756327, дата внесення запису до реєстру - 11.08.1998. При цьому на свідоцтві міститься запис, що воно видано взамін свідоцтва № 108 від 22.11.1993.

10. На підставі Рішення Великокаратульської сільської ради народних депутатів 4 сесії 22 скликання "Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок КСП "Україна" від 11.10.1995 КСП "Україна" отримано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 000176 від 11.03.1996, яким надано останньому у постійне користування 905,0 га земель в складі резервного фонду, водного фонду, лісового фонду, зокрема, 764,1 га земель лісового фонду.

11. В подальшому, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, який передбачав реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств, та на підставі протоколу № 2 "загальних зборів працівників" КСП "Україна" від 16.12.1999 КСП "Україна" реорганізовано в ПОА "Україна" (код ЄДРПОУ 03756327).

12. Судами установлено, що 14.03.2000 було зареєстровано статут ПОА "Україна" з одним засновником - громадянином ОСОБА_1 на основі його приватної власності - земельного і майнового паїв, отриманих ним відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" 03.12.1999 № 303/19 при виході з КСП "Україна", зареєстрованого Переяславською РДА код ЄДРПОУ 2062110171 (пункт 1.2 статуту).

13. У пункті 7.1 статуту (у редакції 2000 року) зафіксовано, що Агрофірма є власником майна, переданого їй власником та продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності. Для забезпечення діяльності Агрофірма за рахунок внесків засновника створюється статутний фонд у розмірі вартості його земельного та майнового паїв у сумі 16 000,00 грн (пункт 7.6 статуту).

14. При цьому у пункті 1.4 статуту (у редакції 2000 року) вказано, що Агрофірма є правонаступником КСП "Україна".

15. 26.02.2009 ПОА "Україна" отримала свідоцтво про державну реєстрацію з кодом в ЄДРПОУ - 03756327.

16. В матеріалах справи наявний лист Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.07.2023 за підписом сертифікованого інженера землевпорядника Катерини Сінькур з посиланням на результати опрацювання даних меж земельних ділянок за даними науково-технічної документації по виготовленню державних актів на право колективної власності, в якому повідомлено, що всі вище вказані спірні земельні ділянки знаходяться в межах ділянок, що відповідають державному акту на право постійного користування землею серія І-КВ № 000176 від 11.03.1996, перетини яких відображено на ситуаційній схемі (додаток до листа).

17. Позивач вважає, що рішення Переяславської міської ради VIII скликання № 32-21-VIII від 23.12.2021 "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вищевказані земельні ділянки лісового масиву, які знаходяться в районі с. Велика Каратуль, перебувають у користуванні підприємства позивача на праві постійного користування з 1996 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. 23.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, про відмову в позові.

19. Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач не довів наявності у нього власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, а тому права позивача не вважаються порушеними відповідачами.

20. Суди також дійшли до висновку, що встановлені у справі обставини у своїй сукупності не дають підстав для висновку про наявність у ПОА "Україна" права постійного користування спірними земельними ділянками за Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 000176 від 11.03.1996, який був виданий КСП "Україна".

Короткий зміст касаційної скарги

21. ПОА "Україна" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

22. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували статтю 37 ЦК УРСР без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 917/291/21 та від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.

23. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що позивач довів визначений у статті 37 ЦК УРСР юридичний склад правонаступництва ПОА "Україна" відносно КСП "Україна".

24. При цьому відсутність у матеріалах справи передавального акта не впливає на правонаступництво позивача, оскільки згідно діючого станом на 2000 рік законодавства у разі перетворення КСП у приватно-орендне підприємство до правонаступника переходили всі права та обов`язки, а тому законодавство не передбачало при такій реорганізації складення передавального акта на відміну від інших форм реорганізації, коли такий акт був потрібен.

25. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається також на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на необхідності відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, стосовно того, що: "Навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП "8 Березня" шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП "8 Березня" автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

26. Переяславська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні судами попередніх інстанцій норм права, оскільки їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

27. Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсним рішення Переяславської міської ради від 23.12.2021 № 32-21-VIII в частині передачі відповідачу-2 земельних ділянок у постійне користування, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування та про визнання за ПОА "Україна" права постійного користування на спірні земельні ділянки у зв`язку з тим, що ПОА "Україна" є повним правонаступником КСП "Україна", якому зазначені земельні ділянки було надано у постійне користування у встановленому законом порядку.

28. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ПОА "Україна" не довела своє правонаступництво за КСП "Україна", внаслідок чого суди визнали не доведеним порушення прав позивача на спірні земельні ділянки.

29. При цьому, суди виходили з того, що позивачем не надано доказів прийняття зборами уповноважених членів КСП "Україна" рішення щодо передачі залишку майна цього КСП та земель ПОА "Україна", як правонаступнику. Не надано доказів виходу всіх учасників з КСП "Україна" та залишення там єдиного учасника ОСОБА_1 . Можливість існування даних обставин є недоведеною та не узгоджується з відомостями, викладеними в статуті ПОА "Україна", з яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 заснував ПОА "Україна" виключно на основі майна, що отримане ним при виході з КСП "Україна", отже на момент створення ПОА "Україна" його засновник не був вже членом КСП "Україна".

30. Крім того, суди звернули увагу на те, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

31. Підставою касаційного оскарження ПОА "Україна" визначила, зокрема, пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на необхідності відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, та який був врахований судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень.

32. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 справу № 911/2506/23 разом із зазначеною касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 302 ГПК України.

33. Водночас Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 911/2506/23 колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, в ухвалі від 13.11.2024 вказала про те, що правовідносини у справах № 907/29/19 та № 911/2506/23 не є подібними. Так у справі № 911/2506/23, що розглядається, спір виник у відносинах створення та правонаступництва приватної орендної агрофірми прав, що належали КСП. У той час, як у справі № 907/29/19 спір виник у відносинах правонаступництва фермерського господарства прав, що належали КСП.

34. При цьому, підставами відмови у задоволенні позову у справі № 907/29/19, крім того, що уповноважені органи КСП не приймали рішення про його перетворення, була та обставина, що відповідно до статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" колективне сільськогосподарське підприємство, члени якого не є подружжям, їх батьками, дітьми, іншими родичами, не могло бути перетворене на селянське (фермерське) господарство. Такі правовідносини в справі № 911/2506/23 відсутні.

35. Зазначення Великою Палатою Верховного Суду, що при перетворенні юридичної особи змінюється її організаційно-правова форма, а не склад учасників, тому колишні члени КСП "8 Березня" повинні були б стати учасниками ФГ "Колос", було зроблено з урахуванням того, що суди не встановили обставин, які б засвідчували вихід членів КСП "8 Березня" з його складу на момент реорганізації.

36. Отже, даний висновок був зроблений у спірних правовідносинах правонаступництва ФГ "Колос" прав та обов`язків КСП "8 Березня". При цьому, Великою Палатою Верховного Суду не формувався універсальний висновок, що склад учасників реорганізованої та перетвореної юридичних осіб має бути однаковим за будь-яких обставин.

37. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи помилково застосували до спірних правовідносин висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, а також помилково витлумачили його таким чином, що сформована Великою Палатою Верхового Суду у справі № 907/29/19 позиція зводиться до "автоматичного переходу колишніх членів КСП до складу членів юридичної особи, яка створюється у випадку реорганізації КСП шляхом його перетворення в іншу юридичну особу".

38. Разом з цим, відповідно до статті 37 ЦК Української РСР у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

39. Згідно з положеннями Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносини) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні; ліквідація та реорганізація яких, відповідно до статті 34 (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

40. Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції, що діяла на момент проведення КСП "Україна" загальних зборів працівників) визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

41. Відповідно до статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

42. Статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначалося, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

43. З наведеного вище вбачається, що при реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до правонаступника переходять всі майнові права та обов`язки колишнього підприємства (частини перша, сьома статті 34, частина сьома статті 36 Закону України "Про підприємства в Україні", частина перша, шоста статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у відповідних редакціях, чинних на момент існування спірних правовідносин на 2000 рік).

44. При цьому КСП може реорганізовуватись шляхом його перетворення у будь-яку організаційно-правову форму юридичної особи, у тому числі у приватно-орендні підприємства. Рішення про обрання організаційно-правової форми правонаступника приймає виключно вищий орган управління правопопередника (загальні збори членів КСП "Україна").

45. Що ж стосується переходу членів КСП до нової юридичної особи, то склад учасників реорганізованої та перетвореної юридичних осіб може бути не однаковим за наявності певних обставин, за яких, наприклад, частина учасників погодилась із реорганізацією КСП, але не забажала переходити до новоствореної юридичної особи і не увійшла до складу засновників правонаступника КСП з тих чи інших мотивів, зокрема, у разі виходу члена з КСП та отримання ним свого вкладу, або у разі смерті члена КСП та відмови прийняття до членів новоствореного підприємства спадкоємця, тощо.

46. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що під час прийняття рішення загальними зборами працівників КСП "Україна", яке оформлене протоколом № 2 від 16.12.1999, про реорганізацію КСП "Україна" в приватно-орендне підприємство "Україна", члени КСП на загальних зборах як власники майна та землі розпорядились своїм майном та передали його правонаступнику (ПОА "Україна") у користування, а саме: всі члени КПС "Україна", отримавши майнові та земельні сертифікати, уповноважили одного учасника ( ОСОБА_1 ) створити одну юридичну особу (ПОА "Україна") з усіма правами та обов`язками правонаступника, а самі припинили своє членство у КСП "Україна" у зв`язку з припиненням підприємства; члени реорганізованого КСП "Україна" вирішили не ділити колективне майно, а розпорядились передати його в оренду правонаступнику у якості цілісного майнового комплексу; майно КСП, що не підлягало паюванню, згідно з рішенням загальних зборів членів КСП перейшло до ПОА "Україна".

47. Однак, відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які б засвідчували вихід всіх членів КСП "Україна" з його складу на момент реорганізації, а також обставин того, що зборами уповноважених членів КСП "Україна" було прийнято рішення щодо передачі залишку майна КСП та земель, що не підлягали розпаюванню і не були розпайовані, ПОА "Україна", як правонаступнику, або ж рішення про передачу будь-ким з членів підприємства частини свого майна, що належало йому на праві спільної часткової власності, ПОА "Україна", як правонаступнику.

48. Відтак, суди обґрунтовано дійшли висновку про недоведеність позивачем обставин того, що членом КСП на момент реорганізації, про яку говорить позивач, залишався виключно ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 заснував ПОА "Україна" виключно на основі власного майна, що отримане ним при виході з КСП "Україна".

49. При цьому, відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

51. За таких обставин та не зважаючи на помилкове застосування судами правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що ПОА "Україна" не довела своє правонаступництво КСП "Україна", внаслідок чого позивач не набув статусу землекористувача спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що надавались в постійне користування КСП "Україна", а відтак про відсутність права, яке підлягає захисту.

52. Що стосується посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 917/291/21, то у зазначеній справі Суд, застосовуючи норму частини четвертої статті 75 ГПК України, керуючись принципом юридичної визначеності, погодився із висновком апеляційного господарського суду щодо наявності факту правонаступництва та набуття СПОП "Обрій" всіх прав та обов`язків КСП ім. Ілліча, серед іншого, і права постійного користування земельними ділянками, оскільки такий факт був преюдиціально встановлений господарським судом у справі № 917/580/19.

53. Натомість у справі, що переглядається, преюдиційні обставини універсального правонаступництва ПОА "Україна" відносно КСП "Україна" - відсутні. Отже, постанова у справі № 917/291/21, на яку посилається скаржник, прийнята за інших фактичних обставин та не є подібною до спірних правовідносин.

54. Суд касаційної інстанції також вважає безпідставним посилання скаржника на правові висновки щодо принципу диспозитивності, викладені у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21, предметом позову у якій були вимоги про стягнення основного боргу, пені, процентів річних та інфляційних втрат внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу, оскільки спірні правовідносини у наведеній справі № 914/3203/21 виникли за інших фактичних обставин та доказової бази, підстав та предмету позову та не схожі за правовим регулюванням зі справою № 911/2506/23, що переглядається.

55. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

56. За таких обставин, правовідносини у справі, що розглядається, не є подібними до правовідносин у справах № 917/291/21, № 914/3203/21, з огляду на суттєву відмінність характеру спірних правовідносин, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.

57. Інші доводи касаційної скарги, зокрема, щодо державної реєстрації ПОА "Україна" з таким самим кодом ЄДРПОУ, що й КСП "Україна", не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 ГПК України, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

58. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

59. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

61. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

62. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржника (стаття 129 ГПК України).

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватно-орендної агрофірми "Україна" у справі № 911/2506/23, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач