Ухвала

від 16.10.2024 по справі 947/22312/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22312/24

Провадження № 1-кп/947/1050/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023162480001126 від 23.08.2023 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нерушай Татарбунарського району Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, завідуючої Амбулаторією №3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Одеської міської ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нижні Ремета Берегівського району Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , лікаря загальної практики сімейної медицини Амбулаторії №3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Одеської міської ради, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Врадаївка Миколаївської області, громадянки України, інваліда другої групи, з вищою освітою, молодшої медичної сестри Амбулаторії №3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Одеської міської ради, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_6 ,

захисники: ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи своє клопотання тим, що на теперішній час існують ризики передбачені п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8 заперечував протизаявленого клопотаннята зазначив,що прокурорв своємуклопотанні посилаєтьсяна тідокази,які неможуть бутидосліджені судомна данійстадії,викладені вклопотанні ризикинедоведені жодниминалежними доказами,а тяжкістьпокарання неможе бутипідставою длятримання особипід вартою.Також, ОСОБА_3 тривалий час перебуває під вартою в Одеському слідчому ізоляторі, де умови утримання осіб, щодо яких обрано відповідний запобіжний захід є неналежними, фізичний стан та стан здоров`я обвинуваченої значно погіршився, тому враховуючи похилий вік ОСОБА_3 , те, що вона має міцні соціальні зв`язки, низку захворювань, а також те, що ризики, які було встановлено при обранні запобіжного заходу зі спливом часу значно зменшились, або перестали існувати, відносно неї немає інших кримінальних проваджень, захисник просив застосувати до обвинуваченої такий запобіжний захід як домашній арешт

Обвинувачена підтримала свого захисника.

Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При розгляді клопотання прокурора відносно обвинуваченої, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Під час досудового розслідування до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який пізніше було продовжено судом до 20.10.2024 року.

Так, обґрунтованість повідомленої під час досудового розслідування ОСОБА_3 підозри було перевірено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені зокрема тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, яке є злочином проти основ національної безпеки України, та яке ймовірно вчинено в умовах дії правового режиму воєнного стану на території України саме під час виконання обвинуваченою службових обов`язків в Амбулаторії сімейної медицини №3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Одеської міської ради, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, суд звертає увагу на підвищений рівень соціального інтересу в період дії правового режиму воєнного стану на території України з боку суспільства до інкримінованих обвинуваченій кримінально-протиправних дій, які у тому числі, призвели до заниження бойової готовності, обороноздатності ЗСУ та створили потенційну загрозу основам національної безпеки України в особливий період.

Також, суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, беручи до уваги обставини справи, характер, тяжкість інкримінованого злочину, те, що обвинувачена усвідомлює, що санкція ст.114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, а також те, що у період дії воєнного стану жінки можуть безперешкодно покинути територію України, що надає обвинуваченій можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Враховуючи, що дослідження доказів у кримінальному провадженні ще не розпочиналось і на даній стадії судового провадження доцільно уникнути можливості впливуз бокуобвинуваченої,на свідків,експертів таінших обвинуваченихз метоюзміни нимисвідчень тависновків,а такождля дачіними неправдивихсвідчень,які їївиправдовують.Тому,суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, в частині посилання сторони обвинувачення на існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд погоджується зі стороною захисту та вважає формальним посилання прокурора на його існування, оскільки не доведено те, що обвинувачена раніше притягувалась до кримінальної відповідальності та у зв`язку із відстороненням її від посади може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Разом з тим, враховуючи те, що судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вбачає наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, суд зазначає наступне.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyanv. Armenia», п.п. 104-105-794, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції.

В частині визначеного розміру застави, суд, з огляду на майновий та сімейний стан обвинуваченого, встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, вважає, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти суд, та може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків , що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 314, 315, 370-372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з відповідним визначеним розміром застави 991 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3000748 (три мільйони сімсот сорок вісім тисяч) гривень, до 14.12.2024 року, включно, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Роз`яснити обвинуваченій, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком до14.12.2024 року, процесуальні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з`явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захисникам, прокурору та уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченої.

Ухвала підлягає оскарженню у встановленому порядку.

Суддя ОСОБА_1