Постанова

від 09.10.2024 по справі 274/1676/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 274/1676/22

провадження № 61-6010св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайської сільської ради,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , селянське господарство «Дружба 2020»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року у складі судді Вдовиченко Т. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Талько О. Б., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Швайської сільської ради із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , селянського господарства «Дружба 2020» (далі - СГ «Дружба 2020») про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

Позовну заяву мотивовано тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2018 року № 6-4578/14-18-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, загальною площею 2,0 га, з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293, для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу 21 грудня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44778239 від 21 грудня 2018 року).

11 січня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 182 вказаної вище земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 ще одну земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, загальною площею 2,0 га, з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада

2019 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 спірну земельну ділянку

19 січня 2021 року державним реєстратором Вільшанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області Маліванчук А. Л. щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), згідно договору серія та номер: б/н, виданий 19 січня 2021 року, правокористувач - СГ «Дружба», правонаступником шляхом реорганізації якого є СГ «Дружба 2020». Таким чином, на даний час земельна ділянка перебуває у фактичному володінні СГ «Дружба 2020».

Прокурор вважав, що наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області

від 22 серпня 2019 року підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка, яка передана вказаним наказом ОСОБА_1 , витребуванню в ОСОБА_2 на користь держави з тих підстав, що ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року повторно отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1820883300:02:000:0550) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Вважає, що при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою ОСОБА_1 , приховав той факт, що раніше він отримав наказом від 11 грудня 2018 року та фактично використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це орган Держгеокадастру. Зазначає, що земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 1820883300:02:000:0550 вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області.

Прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550;

- витребувати у ОСОБА_2 та селянського господарства «Дружба 2020» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, позовні вимоги керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550.

Витребувано у ОСОБА_2 та СГ «Дружба 2020» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради.

Судові рішення мотивовані тим, що прокурор обґрунтовував своє звернення до суду тією обставиною, що орган виконавчої влади, наділеним відповідними функціями від імені держави розпоряджатись землями державної власності - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є відповідачем у вказаній справі. В свою чергу Швайківська сільська рада, будучи повідомленою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів оскарження в судовому порядку незаконне набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, таких заходів не здійснила, фактично делегувавши такі дії прокуратурі, повідомивши про це листом. Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Зважаючи на вказане, суди дійшли висновку, що прокурором у повній мірі підтверджено наявність достатніх правових підстав для здійснення захисту законних інтересів держави.

Видаючи оспорюваний наказ від 22 серпня 2019 року, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому даний наказ відповідача, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та її надання у власність особи, яка таке право вже використала, є незаконним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка - витребуванню.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до СГ «Дружба 2020» про витребування у СГ «Дружба 2020» земельної ділянки на користь Швайківської сільської ради, стягнення з СГ «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасовано. Провадження у справі № 274/1676/22 в частині вказаних вище позовних вимог закрито.

Повідомлено керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, що розгляд цієї справи в частині вказаних вище позовних вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

В іншій частині справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора про витребування у СГ «Дружба 2020» земельної ділянки за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Що стосується розгляду позовних вимог прокурора до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , то вони розглянуті судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлено про розгляд справи, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, однак апеляційний суд залишив рішення місцевого суду без змін.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційні скарги ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та

ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року - без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на час прийняття оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року і отримання на його підставі безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 1820883300:02:000:0550), ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, тому цей наказ прийнято із порушенням вимог 116, 118, 121 ЗК України та є неправомірним, у зв`язку з чим вимоги прокурора щодо визнання його незаконним підлягають до задоволення, як і вимога про її витребування від чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції виконав обов`язок щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_1 за адресою реєстрації, датовані 07 червня, 09 серпня, 20 вересня, 06 грудня 2022 року, і які повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відмітка про відсутність особи за адресою проживання за приписами пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученням судової повістки цій особі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасування судові рішення та залишити позов керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 05 листопада 2020 року у справі

№ 910/21377/17, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час та місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не довів нездійснення чи неналежне здійснення заходів відповідним органом захисту інтересів Швайківської сільської ради у спірних правовідносинах, а саме не обґрунтував, підтверджене достатніми доказами, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави. Невиконання прокурором вимог щодо наданню суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення. Вважає, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Встановлені судами фактичні обставини справи

11 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2018 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства.

24 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства.

20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу реєстровий № 4152 земельної ділянки з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Кузьміною Л. Л., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

19 січня 2021 року між ОСОБА_2 та СГ «Дружба» укладено договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільгосппотреб (емфітевзис) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

27 січня 2021 року державним реєстратором Вільшанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області Маліванчук А. Л. щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), згідно договору серія та номер: б/н, виданий 19 січня 2021 року, правокористувач - СГ «Дружба» (ЄДРПОУ 30077224), правонаступником шляхом реорганізації якого є СГ «Дружба 2020».

Бердичівською окружною прокуратурою на адресу Швайківської сільської ради 08 грудня 2021 року направлено повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» для вжиття заходів щодо оскарження в судовому порядку набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Листом від 29 грудня 2021 року Швайківська сільська рада повідомила Бердичівську окружну прокуратуру, що не заперечує проти пред`явлення позову в інтересах Швайківської сільської ради.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги

та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (частина шоста статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ,

від 13 грудня 2011 року).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У справі, що переглядається, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 08 липня 2022 року (т. 1, а. с. 68-69).

Супровідним листом вказана ухвала направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 74), проте повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 77).

У судовому засіданні 08 липня 2022 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 23 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 134). Судова повістка

ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 151).

Судове засідання 23 серпня 2022 року не відбулося у зв`язку із відпусткою судді Вдовиченко Т. М., розгляд справи перенесено на 20 вересня 2022 року (т. 1,

а. с. 165). Судова повістка ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 182).

Протокольною ухвалою від 20 вересня 2022 року справу призначено до розгляду на 15 листопада 2022 року (т. 1, а. с. 186). Судова повістка ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 205).

Судове засідання 15 листопада 2022 року не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги (т. 1, а. с. 203), розгляд справи перенесено на 24 січня

2023 року.

Протокольною ухвалою від 24 січня 2023 року відкладено розгляд справи на 02 березня 2023 року (т. 1, а. с. 209). Відомостей про повідомлення

ОСОБА_1 про судове засідання 02 березня 2023 року матеріалами справи не містять, хоча в рішенні суду першої інстанції від 02 березня 2023 року вказано, що «відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на неповідомлення судом першої інстанції про розгляд справи, необізнаності про судове провадження, неможливості подати докази та процесуальні документи (т. 1, а. с. 9 зворот, 10).

Перевіряючи вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав, що у матеріалах справи містяться поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_1 за адресою реєстрації, датовані 07 червня, 09 серпня, 20 вересня, 06 грудня 2022 року, і які повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому вважав, що суд першої інстанції виконав обов`язок щодо повідомлення

ОСОБА_1 та він був належно повідомлений про розгляд справи.

Пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 02 березня 2023 року, коли судом першої інстанції було ухвалено рішення про задоволення позову,

а конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» містили повістки про виклик у судове засідання на інші дати 23 серпня, 20 вересня,

15 листопада 2022 року.

За відсутності даних про вручення ОСОБА_1 судової повістки на день, коли судом ухвалено рішення по суті справи, не ґрунтується на вимогах закону висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції виконав обов`язок щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду справи в розумінні приписів пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України.

При залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення у разі розгляду справи судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду.

За таких обставин апеляційний суд зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане порушення норм процесуального права суду першої інстанції належної уваги не звернув, доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення його в суді першої інстанції про розгляд справи відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства не перевірив.

Крім того, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 вересня 2023 року, у зв`язку з якими скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 09 травня 2023 року, зокрема про те, що: «на момент перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо про відсутність даних щодо про вручення ОСОБА_1 копії ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня

2022 року про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості надати заперечення щодо позову та не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін. За таких обставин апеляційний суд зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін».

Вказані висновки є обов`язковими для суду при новому розгляді справи, однак суд їх не врахував, чим допустив порушення вимог частини п`ятої статті 411 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, та апеляційним судом не виконано вимоги пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, тому оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Викладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 619/2314/13-ц (провадження № 61-266св22), від 01 лютого 2023 року у справі № 462/4595/17 (провадження

№ 61-10727св22).

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович