Ухвала

від 21.10.2024 по справі 343/2784/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 343/2784/23

провадження № 61-13829ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу Долинської міської ради Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Долинське будівельно-монтажне об`єднання «Райагробуд», ОСОБА_2 , про скасування рішення Долинської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Мушинський Віктор Тадеушович, звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року, а також клопотанням про призначення у справі експертизи з питань землеустрою.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника

ОСОБА_1 - адвоката Мушинського В. Т., на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2024 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мушинського В. Т., задоволено.

Призначено у справі судову експертизу з питань землеустрою.

Проведення експертизи доручено експерту (ам) Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Попереджено експерта (ів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У розпорядження експерта (ів) надано матеріали цивільної справи № 343/2784/23.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача - ОСОБА_1 .

Зобов`язано учасників справи з`явитися для проведення експертизи в день, який буде призначений експертом (ами) і про який сторони будуть повідомлені додатково та надати доступ експерту (ам) до земельних ділянок.

На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем подавалася заява про призначення експертизи з питань землеустрою, однак ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2024 року відмовлено у її задоволенні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки для визначення наявності чи відсутності створення перешкод у оформленні у власність земельної ділянки необхідно встановити, чи відповідає розроблена документація із землеустрою на земельні ділянки вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, наявна необхідність призначення судової експертизи з питань землеустрою у вказаній справі.

Враховуючи те, що при поданні заяви про призначення судової експертизи позивачем дотримано вимоги процесуального закону (така заява була подана у суді першої інстанції і суд відмовив у її задоволенні, що зумовило необхідність її подання під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку), для вирішення спору необхідне застосування спеціальних знань у сфері землеустрою і позивач вважає, що висновок експерта йому необхідний для забезпечення доказування предмету спору, питання, поставлене на вирішення експертизи безпосередньо пов`язане із предметом спору, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність призначення експертизи у справі.

При цьому апеляційний суд зазначив, що призначення експертизи в силу положень статті 252 ЦПК України є підставою для зупинення провадження у справі, відповідно дійшов висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

У жовтні 2024 року Долинська міська рада Івано-Франківської області, із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до Івано-Франківського апеляційного суду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про призначення експертизи у справі, а також зупинення провадження

у справі, оскільки питання про призначення експертизи вже було предметом розгляду у суді першої інстанції, за результатами розгляду якого судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи було відмовлено.

Відтак, звертаючись із клопотанням про призначення судом експертизи на етапі апеляційного оскарження судового рішення заявником не наведено обґрунтування необхідності призначення у справі останньої з урахуванням відмови суду першої інстанції у призначенні експертизи.

На переконання заявника касаційної скарги, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави як для задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою так і для зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта з поставлених питань.

Зупинення провадження у справі, на переконання Долинської міської ради Івано-Франківської області, було б доцільним виключно у випадку, коли б призначення експертизи з питань землеустрою в цій справі мало б правовий вплив на обраний спосіб захисту прав позивача.

У зв`язку із зазначеним вважає помилковим висновок Івано-Франківського апеляційного суду щодо необхідності зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу

у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною четвертою, п`ятою статті 103 ЦПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, а за наявності підстав, наведених у статті 252 ЦПК України, питання про зупинення провадження у справі вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Ураховуючи те, що для проведення експертизи матеріали справи направлено до судово-експертної установи і тому в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд апеляційної інстанції скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час постановлення ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня

2024 року в частині зупинення провадження у цій справі.

Аргументи, викладені скаржником у касаційній скарзі, стосуються доцільності та правомірності призначення судом апеляційної інстанції судової експертизи і не можуть братися до уваги з огляду на відсутність правових підстав касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про призначення експертизи. Аналогічний висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 910/9883/17.

З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи питання про призначення експертизу у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, оскільки вирішення питання про зупинення провадження у справі при призначенні судової експертизи віднесено до дискреційних повноважень суду. Тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року в частині зупинення провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Долинської міської ради Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Долинське будівельно-монтажне об`єднання «Райагробуд», ОСОБА_2 , про скасування рішення Долинської міської ради, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць