Постанова

від 25.09.2024 по справі 495/5031/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 495/5031/22

провадження № 61-6085 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_1 ,відповідачі: Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Селянське фермерське господарство «Ивушка»,

розглянувши в порядку письмового провадження справуза позовом ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Селянського фермерського господарства «Ивушка» про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за касаційною скаргоюМологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року, постановлену суддею Анісімовою Н. Д., та постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Мологівська сільрада), Селянського фермерського господарства «Ивушка» (далі - СФГ «Ивушка») про визнання недійсним: рішення XXIV сесії VІІІ скликання Мологівської сільради від 30 червня 2022 року № 692-VІІІ, яким передано в оренду строком на 1 рік СФГ «Ивушка» земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер: 5120882000:01:00160480) загальною площею 20,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мологівської сільради в Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі - спірне рішення від 30 червня 2022 року та спірна земельна ділянка); відповідного договору оренди спірної земельної ділянки.

2. Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити наступні заходи забезпечення позову до розгляду справи по суті:

2.1. зупинити дію спірного рішення від 30 червня 2022 року;

2.2. заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації договору оренди, укладеного між СФГ «Ивушка» та Мологівською сільрадою, щодо спірної земельної ділянки.

3. Свої вимоги щодо забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у разі невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову з метою унеможливити протиправну поведінку відповідачів, йому може бути завдана невідворотна матеріальна шкода та збитки, пов`язані із наявністю на спірній земельній ділянці його врожаю, оскільки безпідставне позбавлення його права володіння та користування спірною земельною ділянкою може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову та призведе до затягування відновлення його прав.

4. На переконання позивача спірним рішенням від 30 червня 2022 року та відповідним договором оренди, укладеним між СФГ «Ивушка» та Мологівською сільрадою, які не ґрунтуються на законних підставах, порушується його право на постійне користування спірною земельною ділянкою, зокрема у зв`язку з тим, що у червні 2022 року він подав апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року у справі № 495/6097/20, яким визнаний недійсним державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою від 26 березня 1993 року, виданий на його ім`я, а тому на момент прийняття спірного рішення від 30 червня 2022 року це судове рішення не набрало законної сили, а зазначений акт на землю не втратив чинність.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, задоволена заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі: зупинена дія спірного рішення від 30 червня 2022 року та введена зазначена заборона реєстраційних дій - направлена ухвала про забезпечення позову до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) для внесення відповідного повідомлення про заборону вчинення дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6. Суд першої інстанції, не вдаючись у дослідження доказів, які мають значення для вирішення спору по суті, виходив з того, що заявлені конкретні вимоги забезпечення позову, які у цілому відповідають заявленим позовним вимогам, встановив наявність дійсного спору між учасниками цієї справи та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

7. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

8. Станом на час розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, у нього відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення, а застосування заявленого виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачам збитки.

9. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та врахував докази представника позивача щодо спроби державної реєстрації відповідачами права оренди на спірну земельну ділянку на підставі спірного рішення від 30 червня 2022 року всупереч ухвалі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року. При цьому апеляційний суд виходив з того, що цей доказ не міг бути поданий на момент розгляду питання судом першої інстанції, а враховуючи, що це доказ спроби невиконання відповідачами відповідного судового рішення, а не доказ по суті спору, він вважав за можливе розглянути його у контексті апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. Між сторонами судової справи наявний спір, предметом якого є право володіння та користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 5120882000:01:00160480) загальною площею 20,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мологівської сільської ради у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

11. Спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 користувався на праві постійного користування з 1993 року. Зокрема, обробляв її, сплачував відповідні податки, удобрював та на момент звернення до суду на цій земельній ділянці ним засіяний врожай, який, у разі оформлення відповідних орендних відносин між відповідачами, може зібрати СФГ «Ивушка».

12. Відповідно до наданої суду інформації, яка не спростована учасниками справи, рішенням XXIV сесії VІІІ скликання Мологівської сільради від 30 червня 2022 року № 692-VІІІ передана СФГ «Ивушка» в оренду строком на 1 рік земельна ділянка комунальної власності (кадастровий номер: 5120882000:01:00160480) загальною площею 20,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мологівської сільради в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

13. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року у справі № 495/6097/20 за позовом Мологівської сільради до ОСОБА_1 про визнання Державного акта на право постійного користування землею недійсним, визнаний недійсним Державний акт на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26 березня 1993 року була надана у постійне користування спірна земельна ділянка. Це рішення оскаржувалось позивачем в апеляційному порядку (було відкрите апеляційне провадження) на момент прийняття спірного рішення від 30 червня 2022 року.

14. Позивач переконаний, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову та призведе до затягування відновлення його прав.

15. Суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 навів дані про спробу реєстрації Мологівською сільрадою відповідного права оренди після постановлення зазначеної ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року. Згідно із відповіддю Білгород-Дністровської районної військової адміністрації на адвокатський запит 08 серпня 2022 року Мологівська сільрада зверталась із заявою № 02-24/766 стосовно реєстрації договору оренди № 11 від 07 липня 2022 року, згідно з яким в оренду передається спірна земельна ділянка на підставі спірного рішення від 30 червня 2022 року. Враховуючи наявність ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року Білгород-Дністровською районною військовою адміністрацією було відмовлено Мологівській сільраді у реєстрації наданого договору в Книзі реєстрації землеволодінь та землекористування в умовах воєнного часу у зв`язку зі встановленими цим судовим рішенням обмеженнями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У квітні 2023 року Мологівська сільрада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Рух справи у суді касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2023 року після усунення недоліків касаційної скарги задоволене клопотання про поновлення строку касаційного оскарження - поновлений цей строк, відкрите касаційне провадження у справі.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2023 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

19. 08 серпня 2023 року справа розподілена колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Крата В. І., Краснощокова Є. В., Антоненко Н. О., Дундар І. О.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року зупинене касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/5683/22.

21. 22 квітня 2024 року у зв'язку із звільненням у відставку судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_2 здійснений повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.

22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Тртеьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року поновлене касаційне провадження у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. З урахуванням змісту касаційної скарги Мологівська сільрада оскаржує зазначені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV(у актуальній редакції далі - ЦПК України).

24. Мологівська сільрада вважає, що апеляційний суд не прийняв до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у його постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 495/2794/19 та від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, відповідно до якого треба належним чином обґрунтувати підстави застосування заходів забезпечення позову. Також Мологівська сільрада посилається на неврахування апеляційним судом правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/14940/20 та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, щодо принципу співмірності при застосуванні заходів забезпечення позову.

25. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України. Зокрема, Верховний Суд не бере до уваги посилання Мологівської сільради у касаційній скарзі на свої постанови як джерело правових висновків про суть способу захисту цивільного права чи інтересу та його ефективність, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями спір не вирішувався по суті. Пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України не передбачає касаційне оскарження судових рішень безпосередньо на підставі рішень Європейського суду з прав людини. Також Верховний Суд звертає увагу, що оскаржувані судові рішення не позбавляють Мологівську сільраду відповідного спірного майна, а правовий режим його використання має відповідати законодавству та враховувати інтереси й права усіх учасників спору - встановлення факту його дотримання чи порушення залежить від вирішення спору по суті, а не від застосованих заходів забезпечення позову.

(2) Позиція інших учасників справи

26. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

28. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

29. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

30. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

31. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

32. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (згідно із частинами першою та другою статті 149 ЦПК України).

33. Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: 1) забороною вчиняти певні дії (пункт 2); 2) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4); 3) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10). Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина друга статті 150 ЦПК України).

34. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина восьма статті 153 ЦПК України).

35. Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (частини перша та друга статті 157 ЦПК України).

36. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).

37. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

38. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

39. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).

40. Суди попередніх інстанцій оцінили доводи позивача щодо застосування заходів забезпечення позову, їх пов'язаність із суттю спору та дійшли висновку про обґрунтованість їх застосування, враховуючи дійсно існуючий спір. Мологівська сільрада здійснюючи загальне посилання на правовий висновок Верховного Суду, викладений у його постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 495/2794/19 та від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, відповідно до якого треба належним чином обґрунтувати підстави застосування заходів забезпечення позову, фактично не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій без надання аргументів, окрім того, що її ці висновки не влаштовують, чому ці висновки є безпідставними, у чому полягає відсутність аргументів для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, особливо враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції обставину зі спроби порушити Мологівською сільрадою ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року до її скасування у судовому порядку.

41. Аналогічне стосується й посилання на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/14940/20 та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, щодо принципу співмірності при застосуванні заходів забезпечення позову. Аргументи, які наводить Мологівська сільрада щодо втручання у право її мирного володіння спірною земельною ділянкою є безпідставними, оскільки її такого права оскаржувані судові рішення не позбавляють, а правовий режим користування земельною ділянкою, зокрема передача її у оренду, з урахуванням прав усіх учасників спору, залежить від вирішення спору по суті, тому до вирішення спору по суті висновки про наявність незаконного втручання у таке право є передчасними.

42. Зокрема, Мологівська сільрада: не навела належних доказів позбавлення позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою; не надала жодних обґрунтованих аргументів щодо спростування потенційних збитків позивача у зв'язку з можливою втратою його врожаю, у тому числі не спростувала сам цей урожай. Без належного спростування права позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою у Мологівської сільради у відповідності до вимог законодавства взагалі не виникає право передавати її у оренду іншій особі, а тому безпідставні її посилання на можливі економічні втрати через використання земельної ділянки у спосіб, законність якого оскаржується й судом на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не визначена.

43. Отже, посилаючись загально на вище зазначені правові висновки Верховного Суду, Мологівська сільрада фактично заявляє про свою незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, які насправді не протирічать цим правовим висновкам Верховного Суду, вимагаючи, щоб питання забезпечення позову вирішувалось у спосіб, який задовільнить побажання Мологівської сільради. Водночас цей відповідач відповідно до своїх аргументів касаційної скарги не приховує, що планує реалізовувати відповідні орендні відносини ще до вирішення судом спору по суті, чим фактично підтверджує обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про необхідність вжиття зазначених заходів забезпечення позову відповідно до тих обставин, які були їм відомі на момент прийняття оскаржуваних судових рішень

44. Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 зазначеному не суперечать та зазначене не змінюють.

45. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про недоведеність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Тому відсутні підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

46. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини першої статті 409 ЦПК України).

47. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (згідно із статтею 410 ЦПК України).

48. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи, висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити без задоволення касаційну скаргу Мологівської сільради, а оскаржувані судові рішення - без змін.

(2.2) Щодо судових витрат

49. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

50. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України)

51. Відповідно до платіжної інструкції від 29 травня 2023 року № 3 Мологівська сільрада сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 2 684,00 грн. Верховному Суду учасниками справи не надані інші докази на підтвердження інших судових витрат, понесених ними у зв'язку з касаційним переглядом зазначених судових рішень.

52. Враховуючи, що у касаційному порядку переглянуте питання законності судових рішень судів попередніх інстанцій щодо забезпечення позову у судовій справі, а не щодо суті спору, питання розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України має вирішуватись за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити без задоволення касаційну скаргу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

2. Залишити без змін постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року та ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. М. Ситнік