Рішення

від 22.10.2024 по справі 320/1085/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року місто Київ № 320/1085/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (далі позивач, ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.09.2022 №00208490901.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позовну заяву ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" задоволено: ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 скасовано, справу за позовом ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/1085/23 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 №00208490901 прийняте на підставі необґрунтованого висновку акту фактичної перевірки від 01.08.2022 №18145/26-15-09-01/33399843 про реалізацію ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімально встановлені.

Позивач зазначає, що вказане порушення відповідач встановив з огляду на аналіз видаткових накладних №PH000008623 від 22.11.2021, №PH000008375 від 15.11.2021, №PH000007911 від 01.11.2021, №PH000007939 від 01.11.2021, №PH000009432 від 14.12.2021, №PH000008074 від 03.11.2021. При цьому, відповідач не врахував, що позивачем до проведення перевірки виявлено заниження цін у вказаних видаткових накладних та проведено відповідні коригування ціни, а тому алкогольні напої за вказаними видатковими накладними реалізовувались за цінами не нижчими за мінімально встановлені. Також позивач вказує на те, що у контролюючого органу не було правових під підстав для проведення перевірки.

Відповідач правом на подання заяв по суті не скористався.

Дослідивши докази, суд установив.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 20.06.2022 №2057-п, направлень на проведення перевірки, проведено фактичну перевірку господарської одиниці місця зберігання ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 11/2, літ. "Р".

За результатами контролюючим органом складено акт від 01.08.2022 №18145/26-15-09-01/33399843 у якому зафіксовані порушення ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" вимог абзацу 12 статті 18, статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-BP (далі Закон №481/95-BP), Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (зі змінами та доповненнями) (далі Постанова №957), пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі ПК України):

встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої, передбачені Постановою №957: віскі King Robert II Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 108 пляшок за видатковою накладною №PH000008623, Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 24 пляшки за видатковою накладною №PH000008375, Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 108 пляшок за видаткового накладною №РН000007911, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 36 пляшок за видатковою накладною №РН000007939, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,5л. у кількості 18 пляшок за видатковою накладною №PH000009432, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,5 л. у кількості 12 пляшок за видатковою накладною №PH000008074;

встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою вино червоне сухе "К`янті Классіко Різерва" міцністю 13%, ємністю 0,75 л на загальну суму 432 грн без марки акцизного податку встановленого зразка.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 №00208490901, яким до ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" за вказане порушення застосовано штрафні санкції в сумі 1036637,60 грн.

Позивач оскаржив вказані рішення шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 01.12.2022 №15164/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 №00208490901 без змін.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 №00208490901, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов`язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред`явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 вказав, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять наказу ГУ ДПС у м. Києві на підставі якого проведена вказана перевірка позивача, посилання на такий наказ відсутні в акті від 01.08.2022 №18145/26-15-09-01/ НОМЕР_1 .

З тексту рішення ДПС України від 01.12.2022 №15164/6/99-00-06-03-01-06 встановлено, що перевірка проведена на підставі наказу від 20.06.2022 №2057-п.

У зв`язку із відсутністю у матеріалах справи наказу ГУ ДПС у м. Києві на підставі якого проведена вказана перевірка позивача, суд не може перевірити правомірність призначення перевірки, зокрема, дотримання відповідачем вимог щодо належного оформлення наказу про призначення перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як уже вказувалось судом, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 адміністративну справу прийнято до провадження та встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

Вказана ухвало доставлена до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень 31.01.24 о 22:40 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.02.2024.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем не спростовано доводів позивача щодо незаконності проведеної перевірки, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо зафіксованого під час перевірки порушення, то відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно із ч. 10 ст. 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлений Постановою №957, згідно з додатком до якої, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оптово-відпускна ціна, що застосовується на віскі (код УКТЗЕД 2208 30) становить 682 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту. Тобто, мінімальна оптово-відпускна ціна віскі з вмістом спирту 40% складає 136,4 грн за пляшку об`ємом 0,5 л та 190,96 грн за пляшку об`ємом 0,7 л.

Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

В акті перевірки зафіксовано реалізацію ТОВ "Маруся Бевереджиз Юкрейн" всі, а саме: King Robert II Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 108 пляшок за видатковою накладною №PH000008623, Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 24 пляшки за видатковою накладною №PH000008375, Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 108 пляшок за видаткового накладною №РН000007911, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,7 л. у кількості 36 пляшок за видатковою накладною №РН000007939, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,5л. у кількості 18 пляшок за видатковою накладною №PH000009432, King Robert II Blended Scotch Whisky 0,5 л. у кількості 12 пляшок за видатковою накладною №PH000008074. При цьому, ціна за реалізацію віскі за пляшку об`ємом 0,7 л складає 186,78 грн, 0,5 л 134,58 грн.

Висновку про вказане порушення відповідач дійшов провівши аналіз документів щодо придбання вказаних алкогольних напоїв, а саме: зазначених видаткових накладних та товаро-транспортних накладних

Суд констатує, що позивач дійсно за вказаними видатковими накладними придбав у ПП "Дівіал-2000" віскі за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни.

Разом з цим, суд враховує, що станом на час проведення зазначеної фактичної перевірки позивач усунув вказані порушення, адже скоригував ціну на віскі об`ємом 0,7 л до 193,2 грн, 0,5 л 145,2 грн.

Проведення вказаного коригування підтверджується наявними у матеріалах справи актами дооцінки товару від 01.07.2022, розрахунками коригування від 01.07.2022 до відповідних податкових накладних та квитанціями про їх прийняття контролюючим органом на реєстрацію 29.07.2022.

Відповідач не надав пояснень щодо неврахування вказаних коригувань.

Таким чином, відповідач не довів наявності вказаного порушення станом на час проведення перевірки.

Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Підпункти 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначають, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку).

Статтею 226 ПК України, передбачено процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Так, пунктом 226.1 статті 226 ПК України, встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Відповідно до пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

За правилами пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно із пунктами 19 "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (Положення №1251) наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до абзацу 15 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Вказуючи про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону №481/95-BP, пункту 226.9 статті 226 ПК України, відповідач вказав, що позивачем зберігається з метою подальшої реалізації алкогольний напій, а саме: вино червоне сухе "К`янті Классіко Різерва" міцністю 13%, ємністю 0,75 л на загальну суму 432 грн без марки акцизного податку встановленого зразка. Суд зазначає, що позовна заява на міститься спростувань висновків відповідача у цій частині.

Водночас, матеріали не містять жодних доказів допущення позивачем вказаного порушення. Також суд враховує, що в якості підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.09.2022 №00208490901 вказано акт перевірки від 01.08.2022 №18145/26-15-09-01/33399843 у якому встановлено порушення статті 11-1 Закону №481/95-BP.

Варто зауважити, що статті 11-1 Закону №481/95-BP регулює питання максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби. Порушення вимог статті 11-1 Закону №481/95-BP в акті від 05.09.2022 №00208490901 не зафіксоване.

З урахуванням наведеного у сукупності суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності проведення та обґрунтованості висновків, а також законності оскаржуваного рішення, прийнятого за результатом такої перевірки.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, дослідивши докази, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2022 №00208490901.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 15549,57 грн, тому вказана сума судового збору підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 05.09.2022 №00208490901.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15549,57 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (місцезнаходження юридичної особи: 04201, місто Київ, вулиця Юрія Кондратюка, 4-В, офіс 72; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33399843).

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.