Рішення

від 22.10.2024 по справі 400/7812/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р. № 400/7812/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у прядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаЛенінського районного суду міста Миколаєва, вул. Космонавтів, 81/16,м. Миколаїв,54001,

прозобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ленінського районного суду м.Миколаєва про зобов`язання зарахувати час проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період з 19 липня 2022 року до 25 липня 2024 року до стажу роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову оплачувану відпустку, визначені статтею 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що неврахування періоду проходження військової служби до стажу роботи, що дає право на відпустки є таким що порушує право на відпочинок і є протиправним, Особливості надання та оплати щорічної оплачуваної відпустки суддям регулюються виключно статтею 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вказана норма не містить будь-яких застережень щодо неврахування часу увільнення від виконання обов`язків судді до стажу, що дає право на відпустку.

Ухвалою від 26.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив суду не надав. Ухвала суду від 26.08.2024 була отримано ним через е-суд 27.08.2024.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Указом Президента України №302/2013 « Про призначення суддів» від 23.05.2013 позивача призначено строком на п`ять років суддею Свердловського міського суду Луганської області.

Указом Президента України № 750/2019 позивача призначено на посаду судді Ленінського районного суду м. Миколаєва .

Наказом голови Ленінського районного суду м.Миколаєва № 12ос/г/24 від 31.07.2024 визначено, що ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень судді з 31.07.2024. Встановлено ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, як такому, який станом на 31.07.2024 має стаж роботи на посаді судді більше 10 років. ОСОБА_1 має невикористані відпустки, а саме:

-Частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2019 по 16.06.2020 тривалістю 4 робочих дня,

-Частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2020 по 16.06.2021 тривалістю 19 робочих дня,

-Частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2021 по 16.06.2022 тривалістю 18 робочих дня,

-Частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2022 по 18.07.22 тривалістю 3 робочих дня.

-Додаткову відпустку за 11 років стажу роботи суддею тривалістю 15 календарних днів.

Також в наказі зазначено, що 31.07.2024 припинив дію наказ від 01.03.2022 № 6ос/г/22 «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи, в зв`язку із призовом на військову службу».

Відповідно до ст.136,137 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Надані суду докази свідчать, що з 01.03.2022 по 30.07.2024 позивач перебував на військовій службі за призовом та був увільнений від роботи.

У позові зазначено, що при виданні наказу відповідачем було враховано роз`яснення Мінекономіки, викладене у листі від 03.04.2023 року №4706-05/14490-07, де навели норми за Законом №2352, які змінили п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки», за якими з 19 липня 2022 року до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову. Тому працівники, зазначені у ч. 3 ст. 119 КЗпП, у період проходження військової служби не набувають права, зокрема, на щорічну основну відпустку у роботодавця, в якого вони увільнені від виконання обов`язків, передбачених трудовим договором.

Позивач також надав суду рішення Ради суддів України від 20.11.2023 за №52, в якому зазначено, що період увільнення судді від виконання обов`язків з відправлення правосуддя, в зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації зараховується до суддівського стажу в однократному розмірі.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд просив надати позивача докази порушення його прав в частині неврахування стажу роботи та ненадання права на відпочинок (додаткової відпустки), оскільки наказом суду від 31.07.2024 позивачу встановлена доплата за вислугу років у розмірі 30%, що виплачується судді за наявності стажу роботи більше 10 років.

На виконання ухвали суду від 26 серпня 2024 року позивач надав пояснення, що доказом порушення його прав в частині неврахування стажу роботи на посаді судді є саме пункт 3 наказу від 31.07.2024 року №12ос/г/24, відповідно до якого робочий рік обчислювався з 17 червня(дата початку роботи в суді) по 16 червня наступного року, однак у 2022 році обмежений 18 липня(17.06.2022-18.07.2022) внаслідок набрання чинності з 19 липня 2022 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-ІХ.

Наданий позивачем наказ голови Ленінського районного суду м.Миколаєва № 12ос/г/24 від 31.07.2024 свідчить, що позивачу зараховано до стажу роботи судді період проходження ним військової служби, оскільки указом Президента України він призначений суддею 23.05.2013, а в наказі зазначено, що станом на 31.07.2024 має стаж роботи на посаді судді більше 10 років.

Позивач вважає, що не зазначення у наказі суду від 31.07.2024 його право на відпустку за період з 19 липня 2022 року до 25 липня 2024 року порушує його право на відпочинок, але позивач не надав суду доказів оскарження п.3 наказу суду від 31.07.2024 .

Також позивач не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача із заявою про наданням йому щорічної оплачуваної відпустки за період з 19 липня 2022 року до 25 липня 2024 року, а йому відмовили у її наданні.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.

Позивач не надав суду доказів порушення його права на відпустку та не зазначив, яким чином відновляться його права в разі задоволення позову у зазначений ним у позові спосіб.

Надані суду докази не підтверджують наявність спірних правовідносин між сторонами.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко