Постанова

від 06.01.2025 по справі 400/7812/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7812/24

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 22.10.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду міста Миколаєва, про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до Ленінського районного суду міста Миколаєва (надалі відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача зарахувати час проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року до стажу роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову оплачувану відпустку, визначені статтею 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є неправомірним неврахування відповідачем періоду проходження ним військової служби з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року до стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відпустки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Указом Президента України №302/2013 «Про призначення суддів» від 23.05.2013 року позивача призначено строком на п`ять років суддею Свердловського міського суду Луганської області.

Указом Президента України №750/2019 позивача призначено на посаду судді Ленінського районного суду м.Миколаєва.

Наказом голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01.03.2022 року №6ос/г/22 позивач був увільнений від роботи, в зв`язку із призовом на військову службу.

Наказом голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року №12ос/г/24 «Про вихід на роботу судді ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням у запас» визначено наступне:

1. Вважати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання повноважень судді Ленінського районного суду м.Миколаєва;

2. Встановити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, як такому, який станом на 31.07.2024 року має стаж роботи на посаді судді більше 10 років.

3. Узяти до уваги, що ОСОБА_1 має невикористані відпустки, а саме:

- частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2019 року по 16.06.2020 року тривалістю 4 робочих дня;

- частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2020 року по 16.06.2021 року тривалістю 19 робочих дня;

- частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2021 року по 16.06.2022 року тривалістю 18 робочих дня;

- частину щорічної відпустки за період роботи з 17.06.2022 року по 18.07.2022 року тривалістю 3 робочих дня;

- додаткову відпустку за 11 років стажу роботи суддею тривалістю 15 календарних днів.

4. Вважати, що з 31.07.2024 року припинив дію наказ від 01.03.2022 року №6ос/г/22 «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи, в зв`язку із призовом на військову службу».

Позиція позивача полягає в тому, що оскільки в наказі голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року №12ос/г/24 зазначено, що він має невикористані відпустки лише по 18.07.2022 року, то відповідач не зарахував період проходження ним військової служби з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року до його стажу роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову оплачувану відпустку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних узагальнених доводів:

- зміст наказу голови Ленінського районного суду м.Миколаєва №12ос/г/24 від 31.07.2024 року свідчить, що позивачу зараховано до стажу роботи судді період проходження ним військової служби, оскільки позивач призначений суддею з 23.05.2013 року, а в наказі зазначено, що станом на 31.07.2024 року позивач має стаж роботи на посаді судді більше 10 років;

- стверджуючи, що не зазначення у наказі суду від 31.07.2024 року про його право на відпустку за період з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року порушує його право на відпочинок, позивач не надав суду доказів оскарження п.3 наказу суду від 31.07.2024 року;

- позивач не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача із заявою про надання йому щорічної оплачуваної відпустки за період з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року, а йому відмовили у її наданні.

Апелянт не погоджується з доводами суду першої інстанції, вважаючи, що зміст наказу голови Ленінського районного суду м.Миколаєва № 12ос/г/24 від 31.07.2024 року доводить той факт, що відповідач не зарахував період проходження ним військової служби з 19.07.2022 року до 25.07.2024 до його стажу роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову оплачувану відпустку.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В аспекті доводів апеляційної скарги, колегія суддів має дослідити питання визначення відповідачем стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову оплачувану відпустку з урахуванням періоду проходження позивачем військової служби з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року.

Відповідно до ст.136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Стаж роботи судді визначається статтею 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка містить наступні положення:

1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Дана норма не передбачає можливості зарахування періоду проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до суддівського стажу.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частина 2 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII встановлює, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки в наказі голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року №12ос/г/24 зазначено про наявність у позивача додаткової відпустки за 11 років стажу роботи суддею тривалістю 15 календарних днів, то відповідач зарахував до стажу роботи позивача на посаді судді період проходження ним військової служби, оскільки позивач вперше був призначений суддею з 23.05.2013 року.

Отже, наказом голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року №12ос/г/24 підтверджено наявність у позивача стажу роботи позивача на посаді судді 11 років, починаючи з 23.05.2013 року, який, відповідно, включає в себе і період проходження позивачем військової служби, зокрема і спірний період з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року.

Про необхідність зарахування до суддівського стажу періоду увільнення судді від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку із призовом його на військову службу під час мобілізації або укладення відповідних контрактів також зазначено у Рішенні Ради суддів України від 20.11.2023 року №52.

Той факт, що в наказі голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року не зазначено про наявність у позивача невикористаної відпустки за період з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року не спростовує того, що цей період був зарахований відповідачем до стажу роботи позивача на посаді судді, який згідно статті 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» надає право судді на додаткову оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Право військовослужбовців на відпустки, а також порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них врегульовано статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, реалізація позивачем свого права на відпустки під час проходження військової служби мала відбуватися згідно зі статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за місцем проходження позивачем військової служби.

Крім того, стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також визначає, що військовослужбовцю при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Відповідно, Ленінський районний суд м.Миколаєва не може надати позивачу відпустку за період проходження ним військової служби з 19.07.2022 року до 25.07.2024 року, а тому цей період правомірно не був зазначений в наказі голови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.07.2024 року №12ос/г/24.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не допущено порушень законодавства та прав позивача в частині визначення його стажу роботи на посаді судді та його права на відпуски, передбачені статтею 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311. ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька