Рішення

від 21.10.2024 по справі 420/5855/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5855/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсною додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22.02.2024 надійшов позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.09.2023 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014 щодо відтермінування строків проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятці містобудування та архітектури національного значення (Садиба Курисів, споруджена у 1820 році та перебудована у 1892 році), загальною площею 2497,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (територія Петровського державного аграрного технікуму).

В обґрунтування позовних вимог у позові з покликанням на фактичні обставини справи, в тому числі на укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014 з додатком, вказано, що листом, адресованим Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (№ П974/10/01-12 від 06.09.2023), ОСОБА_1 повідомляє, що на виконання умов зазначеного вище охоронного договору, а саме пункту 13: а) п/п 1 - проведення інженерно-вишукувальних робіт на нежитловій будівлі щодо підготовки рекомендацій по забезпеченню її збереження - виконано; б) п/п 2 проведення консерваційних робіт - проведено відновлення міжповерхового перекриття перший та другий рівень будівлі, розчистка підвальних приміщень, відновлення перекриття підвалу та першого поверху, захист приміщень від атмосферних опадів, підвищення звуко- та теплоізоляційних характеристик будівлі; додатковий захист будівлі від впливу вогню, монтаж кроквяної системи та решетування, установка водостоків та парапетів, монтаж «покрівельного пирога», укладання зовнішнього покрівельного покриття, відновлення декоративних елементів фасадної частини, відновлення балконів частини споруди, реставраційні роботи по відновленню віконних отворів, укріплення фасадної частини, проведені роботи по благоустрою прилеглої території та ін. З приводу виконання інших підпунктів, а саме: 3-5 охоронного договору, у зазначеному вище листі ОСОБА_1 зазначає, що причиною невиконання останнього став режим введення дії карантину за фактом поширення коронавірусної інфекції, а критичним моментом, що суттєво вплинув на строки та можливість виконання умов вказаного договору, стало повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Отже, зазначено у позові, вказаним листом відповідач ОСОБА_1 фактично підтверджує невиконання ним підпунктів 3, 4, 5 охоронного договору, строк виконання яких сплив вже майже чотири року тому.

Як вказано у позові, в порушення вимог охоронного договору ОСОБА_1 , як власником будівлі-пам`ятки, не забезпечено її утримання у належному технічному стані, зокрема, не виконано зобов`язань щодо проведення відповідних протиаварійних, ремонтних та реставраційних робіт.

Водночас, зазначено позивачем, 12.09.2023 між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 28.11.2014 № 04-02/3502, погоджену Міністерством культури та інформаційної політики. З покликанням на умови, які визначені вказаною додатковою угодою, позивач стверджує, що сторони безпідставно дійшли згоди про значне відтермінування виконання робіт зі збереження пам`ятки культурної спадщини, які, у свою чергу, повинні були бути виконаними ще у період з 2015 по 2020 роки.

Позивач вважає, що вказана додаткова угода є недійсною.

Як стверджує позивач, власник пам`ятки ОСОБА_2 повинен був здійснювати відповідні заходи щодо збереження вказаної пам`ятки. Однак, у своєму листі, про який було зазначено вище, відповідач ОСОБА_1 фактично підтвердив невиконання норм чинного законодавства, яким передбачено збереження будівлі-пам`ятки, недопущення її руйнування тощо та зазначив, що коронавірусна хвороба 2019 унеможливила подальший хід робіт на об`єкті у зв`язку з тим, що проєктні роботи виконує бюро, що має у штаті переважну більшість осіб похилого віку, які з причин необхідності самоізоляції та обмеженнями призупинили свою діяльність на період карантину. Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що ускладнила проведення робіт на виконання умов охоронного договору збройна агресія російської федерації на території України. Однак, вказано у позові, зазначені доводи відповідача жодними доказами не підтверджені. Разом з цим, виконання робіт, які визначені підпунктами 3, 4, 5 пункту 13 охоронного договору, відповідач повинен був розпочати ще починаючи з 2014 року, а тому посилання на карантин, введений з причин розповсюдження коронавірусної інфекції та посилання на збройну агресію російської федерації на території України є безпідставними та не можуть ніяким чином бути причиною невиконання умов вказаного договору.

Враховуючи викладене, зазначено у позові, приймаючи до уваги бездіяльність відповідача ОСОБА_1 , пов`язану із невиконанням останнім, як власником будівлі- пам`ятки, зобов`язань за охоронним договором на пам`ятку культурної спадщини від 28.11.2014 № 04-02/3502 щодо забезпечення її утримання у належному технічному стані, що суперечить нормам Закону України «Про охорону культурної спадщини», державним стандартам та правилам в сфері охорони культурної спадщини, що, в свою чергу знайшло підтвердження в результаті укладення спірної додаткової угоди, якою безпідставно відтерміновано проведення робіт зі збереження вказаної пам`ятки, а отже, належним та ефективним способом захисту інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах є визнання недійсною додаткової угоди № 1 до охоронного договору, що надасть можливість своєчасно уникнути руйнування будівлі-пам`ятки Садиби Курисів, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський (колишня назва Комінтернівський) район, с. Петрівка, вул. Івана Куриса, 1. Крім того, укладення оскаржуваної додаткової угоди до охоронного договору повністю нівелює дію та вимоги останнього, оскільки спірною додатковою угодою всупереч вимогам пам`яткоохоронного закондавства відтерміновано на невизначений термін виконання вимог щодо збереження об`єкта культурної спадщини національного значення. Отже, на думку позивача, таке відтермінування (укладення спірної додаткової угоди) суперечить вимогам законодавства щодо здійснення власником пам`ятки дій, які направлені на запобігання руйнуванню, заподіяння шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації тощо будівлі-пам`ятки, яка з кожним днем піддається руйнуванню та втрати своєї автентичності.

Ухвалою суду від 27.02.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.03.2024 року (ЕС/10327/24) від представника Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що заявлені позивачем позовні вимоги відповідач не визнає, заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

У відзиві вказано, що садиба Курісів, яка розташована за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Курісове (Петрівка), вул. Івана Куріса, 1, належить до об`єктів культурної спадщини. Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» зазначений об`єкт прийнято під охорону держави як пам`ятку містобудування та архітектури національного значення. Садибу Курісів було відчужено у приватну власність шляхом продажу на аукціоні, який проводився управлінням обласної ради з майнових відносин 27 червня 2014 року. На виконання статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власником зазначеної пам`ятки укладено охоронний договір від 28.11.2014 № 04-05/3502 з органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації та погоджений з центральним органом у сфері охорони культурної спадщини - МКІП. На момент укладання договору пам`ятка перебувала у незадовільному стані, з аварійно небезпечними ділянками (акт технічного стану доданий до охоронного договору). Згідно з умовами охоронного договору власник пам`ятки зобов`язаний був протягом 2014-2020 років розробити відповідну науково-проєктну документацію та провести комплекс ремонтно-реставраційних робіт на будівлі пам`ятці. На виконання умов зазначеного охоронного договору власником було замовлено та розроблено відповідну науково-проєктну документацію, відповідно до статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» погоджено з МКІП, а також розпочато комплекс ремонтно-реставраційних робіт. 19.04.2018 відповідачем здійснено огляд пам`ятки та складено акт про перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. В результаті огляду встановлено, що у 2015-2017 роках відповідно до умов охоронного договору та на підставі погодженої Міністерством культури України проектної документації власниками проведено роботи з впорядкування території пам`ятки, її консервації та розпочато ремонтно-реставраційні роботи. Зокрема відновлені перекриття цокольного/першого поверху, організовано водовідведення атмосферних опадів, що запобігає замоканню підвалів та фундаментів (копія додається). 23.09.2019 було складено акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 11.11.2014 та затверджено начальником управління обласної ради з майнових відносин (копія додається). 12.09.2023 відповідачем було здійснено огляд будівлі-пам`ятки та зафіксовано, що будівля знаходиться у стані проведення робіт (копія додається). У зв`язку з тим, що власником здійснюються заходи щодо збереження пам`ятки, а також враховуючи об`єктивні обставини, відповідачем на звернення власника від 06.09.2023 № П974/10/01-12 укладено додаткову угоду до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 12.09.2023 № 04-02/3502 та погоджено з МКІП, якою продовжено строки виконання умов охоронного договору.

Як вказано у відзиві, жодним нормативним актом не встановлено, які строки має встановлювати орган охорони культурної спадщини в охоронних договорах та за яких умов може бути укладена додаткова угода.

На думку відповідача, визнання недійсною додаткової угоди до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 28.11.2014 № 04-02/3502 скасує режим використання пам`ятки, що може бути наслідком руйнування та втрати унікального об`єкта культурної спадщини.

Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації наголошує, що власник пам`ятки культурної спадщини є добросовісним, здійснює достатньо заходів щодо збереження пам`ятки культурної спадщини, про що свідчать акти візуального огляду, складені протягом компетентними органами тривалого часу. На виконання умов додаткової угоди власником надано копію договору на розроблення науково-проєктної документації «Реставрація садиби Курісів» за адресою: по вул. І. Куріса, 1 у с. Петрівка Одеської області.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

15.03.2024 року (вх.№№ЕС/10763/24) від представника Міністерства культури та інформаційної політики України до суду надійшли пояснення, в яких, з покликанням на фактичні обставини справи, зокрема, вказано, що 12.09.2023 між ОСОБА_1 та Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації була укладена додаткова угода №1 до охоронного договору від 28.11.2014 №04-02/3502, якою пункт 13 викладений у новій редакції, зокрема, щодо строків виконання робіт, які, вочевидь, не були виконані на момент складення акту підсумкової перевірки виконання умов договору від 23.09.2019. Ця додаткова угода №1 відповідно до вимог законодавства та в межах повноважень була погоджена Міністерством, про що свідчить супровідний лист від 27.10.2023 №11/35/568-23, скерований до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації.

У поясненнях зазначено, що при погодженні додаткової угоди №1 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 28.11.2014 №04-02/3502 Міністерство діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавчо.

На думку Міністерства культури та інформаційної політики України, оскаржувана додаткова угода відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту правочину, укладена уповноваженими сторонами, та з боку суб`єкта владних повноважень в межах повноважень, наданих законодавцем, з боку власника на виконання приписів пам`ятко охоронного законодавства.

З огляду на викладене Міністерство культури та інформаційної політики України вважає, що позовні вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури не підлягають задоволенню.

18.03.2024 року (Вх.№ЕС/11059/24) до суду від представника ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вимоги позивача не визнає у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві зазначено, що позовна заява прокурора не підлягає задоволенню, оскільки: ОСОБА_1 належним чином виконуються зобов`язання по охоронному договору, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів зворотнього; додаткова угода до охоронного договору не може бути визнана недійсною на підставі ст.24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», оскільки порушення зобов`язань по охоронному договору має інші правові наслідки; настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від відповідальності, а терміни виконання робіт, які встановлені в додатковій угоді №1 не суперечать вимогам законодавства.

Відповідач зазначає, що як вбачається з фактичних обставин справи, зокрема, з Акту візуального огляду будівлі-пам`ятки від 12.09.2023, з фото фіксації пам`ятки та з Акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 23.09.2023, ОСОБА_1 , за період дії охоронного договору, було замовлено та проведено значну кількість реставраційних та ремонтних робіт, а саме: відновлено міжповерхові перекритті між підвалом та першим поверхом, першим поверхом та другим поверхом; виконано монтаж кроквяної системи та риштування, влаштування водостоків та парапетів, влаштування покриття покрівлі; частково відновленні декоративні елементи фасаду стін; частково відновлені балкони та віконні отвори; частково проведені роботи по благоустрою території. Крім того, ОСОБА_1 було укладено договір на розроблення науково-проектної документації для проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт. Постійно виконується поточний ремонт пам`ятки. На даний час пам`ятка архітектури Будинок Курисів, знаходиться у задовільному стані, має Первозданний вигляд, має дах, має автентичний вигляд, постійно охороняється, об лаштована прибудинкова територія, що підтверджується фото фіксацією об`єкта. Фактично виконані ОСОБА_1 роботи як раз передбачені п.п.3,4,5 п.13 охоронного договору. І фактично виконано їх більшу частину. Таким чином, вказані роботи виконуються ОСОБА_1 з моменту укладення охоронного договору, проте вони не були завершені у строки, які передбачені договором, а тому ОСОБА_1 звернувся з відповідним листом до Департаменту та просив продовження таких строків. Прокурор у позовній заяві взагалі не зазначив та не надав жодних доказів того які саме роботи не виконані ОСОБА_1 , пославшись лише на лист ОСОБА_1 , в якому зазначено інше. Прокурор не надав суду жодного доказу теперішнього стану Садиби Курисів на підтвердження своїх тверджень про те, що жодні роботи ОСОБА_1 не виконуються. Проте, з документів, які додаються до даного відзиву, чітко вбачається, що на момент укладення охоронного договору пам`ятка знаходилась у незадовільному та аварійному стані, а станом на теперішній час Садиба Курисів знаходиться у задовільному стані, загрози руйнувань немає, будівля захищена від опадів, охороняється та проведена більша частина робіт по відновленню її автентичного вигляду. До того ж необхідно зазначити, що в Примітках до п.п.4 п.13 охоронного договору встановлено, що терміни виконання робіт корегуються. У зв`язку, на думку ОСОБА_1 з цим прокурором не доведено порушення ОСОБА_3 вимог ст.24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини».

Також, у відзиві зазначено, що з аналізу норм ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та п.15 охоронного договору, який є чинним та ніким не оскаржувався, вбачається, що правовими наслідками невиконання власником своїх зобов`язань по охоронному договору є: фінансові санкції, відшкодування збитків або розпорядження про зобов`язання здійснити заходи з охорони пам`ятки. Проте, невиконання зобов`язань по охоронному договору, навіть якщо таке має місце, не є підставою для визнання недійсною додаткової угоди до охоронного договору. Тим більше, вказано у відзиві, що ОСОБА_1 не допустив порушення умов додаткової угоди №1. Відповідач зазначає, що укладення додаткової угоди №1 не суперечить інтересам держави, оскільки направлений на повне відновлення і реставрацію пам`ятки архітектури та забезпечення її збереження, що підтверджується фактом виконання ОСОБА_3 більшості реставраційних робіт, передбачених охоронним договором. Чинним законодавством, зокрема, ЗУ «Охорону культурної спадщини», не встановлені та не обмежені конкретні строки виконання реставраційних робіт, а тому положення додаткової угоди, які чітко ці строки визначають, не суперечать вимогам Закону і не суперечать інтересам держави. Оскільки оспорювана додаткова угода №1 не суперечить вимогам Закону і не суперечить інтересам держави, то підстави для визнання її недійсною відсутні.

Крім того, на думку відповідача, з 11.03.2020 і по теперішній час діють обставини непереборної сили, які вплинули несвоєчасне виконання ОСОБА_1 всіх своїх зобов`язань, передбачених охоронним договором. Проте, ОСОБА_1 має бути звільнений від відповідальності за таке невиконання на підставі п.23 охоронного договору. На думку відповідача, наявність вищезазначених форс-мажорних обставин є достатньою та об`єктивною причиною перенесення термінів остаточного виконання ОСОБА_1 всіх своїх зобов`язань по охоронному договору, з урахуванням того, що вони є конкретними та чітко визначеними.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

18.03.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки заступник керівника Одеської обласної прокуратури, заявляючи вказаний позов в інтересах держави, не довів наявності повноважень здійснювати у обраний спосіб захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не довів в чому саме полягає інтерес держави, а тому, відсутні підстави для самостійного представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 22.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсною додаткової угоди без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України у справі № 420/5855/24.

25.03.2024 року (вх.№12093/24) від заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

25.03.2024 року (вх.№12092/24) від заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1

25.03.2024 року (вх.№12091/24) від заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення на пояснення Міністерства культури та інформаційної політики України.

25.03.2024 року (вх.№12118/24) від заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації.

03.10.2024 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку про технічний стан конструкцій та частин будівлі «Палац Курисів», можливості та перспективи подальшого їх відтворення та реставрації, виготовлений 30.09.2024 року ТОВ «Екострой і К»; відеосюжету телеканалу « 1+1» від 18.09.2024 року.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради знаходилась нежитлова будівля загальною площею 2497,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 28.12.2012 року головою Одеської обласної ради.

11.11.2014 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівліпродажу майна спільної власності громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О., зареєстрован6ий в реєстрі за №1413.

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору купівлі-продажу, Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю нежитлову будівлю під АДРЕСА_1 , загальною площею 2497,7 кв.м., що в цілому складається з нежитлової будівлі під літ. «А», а Покупець зобов`язувався прийняти будівлю, сплатити ціну її продажу і виконати зазначені в договорі умови.

В пункті 1.4 договору купівлі-продажу зазначено, що в результаті продажу на аукціоні, який відбувся 27 червня 2014 року, нежитлова будівля продається за ціною 1 006 971,60 гривень з ПДВ.

Розділом 3 договору купівлі-продажу встановлено, що передача Об`єкта приватизації (нежитлова будівля) здійснюється Продавцем Покупцю в триденний строк після сплати в повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ згідно з п.2.1., п.2.2. цього Договору. Передача Об`єкта приватизації здійснюється шляхом підписання Акта передачі за цим Договором. Право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після державної реєстрації в установленому законодавством порядку, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу та підписання сторонами акту передачі.

Підпунктом і) п.5.1. договору купівлі-продажу було встановлено, що Покупець зобов`язаний у місячний строк з моменту виникнення права власності на Об`єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.

11.11.2014 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Акт прийомупередачі майна нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого Проавець передав, а Покупець прийняв продане 27 червня 2014 року на аукціоні майно. На момент передачі Об`єкта приватизації розрахунки за договором купівліпродажу від 11.11.2014 року проведені у повному обсязі.

11.11.2014 право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №7649047, що підтверджується витягом №29327998 від 11.11.2014 року.

28.11.2014 між Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 був укладений охоронний договір №04-02/3502.

Відповідно до п.1 охоронного договору, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки містобудування та архітектури національного значення (Садиба Курисів, споруджена у 1820 році та перебудована у 1892 році), загальною площею 2497,7 кв.м., що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 охоронного договору передбачено, що термін дії даного договору встановлено з моменту підписання даного договору на період дії права власності дійсного власника.

Пунктом 6 охоронного договору встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язується, зокрема:

- Використовувати пам`ятку під об`єкт сфери обслуговування туристів культурного та екологічного напрямків та у спосіб, що потребує якнайменших змін та доповнень пам`ятки і забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби, тощо;

- Утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані;

- Мати у приміщеннях пам`ятки належне обладнання згідно з вимогами органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших уповноважених органів;

- Утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці;

- Не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як зовні, так і в середині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу центрального органу охорони культурної спадщини.

Пунктом 11 охоронного договору встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язаний своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки і роботи з упорядження території пам`ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені п.13 цього договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням центрального органу культурної спадщини.

Відповідно до п.12 охоронного договору, ОСОБА_1 зобов`язується проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом центрального органу охорони культурної спадщини.

Згідно до п.13 охоронного договору, з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, власник зобов`язаний виконати такі роботи:

1. Проведення інженерно-вишукувальних робіт на нежитловій будівлі щодо підготовки рекомендацій по забезпеченню її збереження протягом 3,5 місяців з моменту укладення даного договору.

2. Проведення консерваційних робіт 2015-2016 роки.

3. Розроблення науково-проектної документації для проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці - грудень 2014 року грудень 2016 року.

4. Проведення комплексу ремонто-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці - 2017-2020 роки. В примітках зазначено, що термін виконання робіт корегується згідно з проектно-кошторисною документацією.

5. Поточний ремонт приміщень та інженерних мереж пам`ятки на протязі експлуатації приміщень.

Пунктом 15 договору визначено, що у разі невиконання власником вимог законодавства та умов цього договору, центральний орган охорони культурної спадщини накладає в установленому порядку на власника фінансові санкції, а також власник зобов`язується відшкодувати завдані ним збитки на підставі розрахунків, здійснених спеціалізованими організаціями чи сертифікованими спеціалістами.

Відповідно до п.23 охоронного договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання договору, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили.

Згідно акту технічного стану пам`ятки (Додаток 1 до охоронного договору):

1. Загальний стан пам`ятки незадовільний, з аварійно небезпечними ділянками.

2. Стан зовнішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки: - Загальний стан: незадовільний; - Фундаменти: не розкривалися; - Цоколі: цоколі в кладці з каміння-черепашника, мають ділянки замокання, ураження тріщинами, стан в цілому незадовільний; - Відмостки: відмостки навколо споруди відсутні; - Стіни: з пиленого каменю-черепашнику на вавпняно-пісчаному розчині; на окремих ділянках ін`єктована муруванням з червоної цегли; оздоблювальний шар відсутній, спостерігаються численні ділянки руйнування та випадіння мурування, тріщини різного ступеню розкриття, замокання; стан незадовільний; - Сходи: кам`яні, у незадовільному стані; - Дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби): дах відсутній; система водовідведення відсутня; - Бані, шатра (їх конструкції та покрівля): гранчаста вежа-мінарет завершена банею-маківкою, покриття луска з листового заліза; стан незадовільний; - Балкони: відсутні; - Зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис на фасадах): стан незадовільний.

3. Стан внутрішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки: - Загальний стан: аварійний з небезпечними ділянками; - перекриття: кам`яні склепінчасті в цілому у задовільному стані; міжповерхові плоскі - зрйновані; - Підлога: у цокольному поверсі цементна стяжка, у незадовільному стані, на поверхах - зруйнована; - Стіни: з пиленого каменю-черепашнику із вставками червоної цегли, мають чисельні ділянки руйнування штукатурного та кам`яного шару, тріщини, значні ділянки замокання, стан незадовільний з аварійно небезпечними ділянками; - Стовпи, колони: опорні елементи у приміщенні цокольного поверху, в цілому у задовільному стані. - Двері, вікна: заповнення віконних та дверних прорізів відсутнє. - Сходи: зруйновані; - Стеля: у приміщеннях цоколю стелею слугують перекриття, стан в цілому задовільний; стеля на поверхах зруйнована; - Внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва: знищено.

4. Стан прилеглої території: - Двір: прилегла територія неупорядкована; - Ворота: відсутні; - Огорожа: відсутня; - Парк: листяні дерева та кущі.

19.12.2014 проектною організацією НПЦ «Екобуд» був складений зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи.

12.06.2015 між ОСОБА_1 та ПП «Ретроград» був укладений договір №01/01- 2015 на виконання проектних робіт робочого проекту реставрації садиби Курисів.

В червні 2015 року було розроблене відповідне технічне завдання та реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації.

18.06.2015 Міністерство культури України своїм листом №459/10-2/61-15 погодило реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.

13.08.2015 Міністерство культури України своїм листом №644/10/61-15 погодило проектну документацію комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.

14.08.2015 Міністерство культури України своїм листом №646/10/61-15 надало дозвіл на проведення робіт з комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.

19.04.2018 Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА був складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони об`єктів культурної спадщини, відповідно до якого: - територія пам`ятки огороджена металевим парканом, доступ на територію здійснюється через ворота в східній частині огорожі; - протягом 2015-2017 років на об`єкті проведені роботи з очищення пам`ятки (в т.ч. підвальних приміщень) та навколишньої території від сміття; - відновлено вхід у підвальні приміщення; - відновлено перекриття між підвалом та першим поверхом; - влаштовано систему водовідведення атмосферних опадів, що запобігає замоканню підвальних приміщень та фундаменту будівлі; - розпочато роботи з відновлення бані та шатра кутових башт; - розпочато роботу з відновлення елементів архітектурного декору фасадів будівлі.

04.02.2019 між ТОВ «КАРАБІНЕР-СЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений договір на охорону об`єкта за допомогою ЦПС. Згідно до розрахунку вартості послуг, об`єктом, що охороняється, є будинок АДРЕСА_1 .

23.03.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «МДН БУД» був укладений договір підряду №1 на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: Одеська обл., с. Курисове, Замок Куриса.

05.08.2019 Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до ОСОБА_1 з листом №0501/1892, в якому вимагало терміново надати до управління матеріали, що підтверджують виконання умов, викладених у п.5.1. та п.5.2. розділу 5. Договору купівлі-продажу Об`єкту приватизації.

23.08.2019 ОСОБА_1 листом №22/08-19 від 22.08.2019 повідомив Управління про належне виконання умов, викладених у п.5.1. та п.5.2. розділу 5. Договору купівлі-продажу Об`єкту приватизації. Зокрема, в листі ОСОБА_1 зазначено, що проводиться реконструкція та відновлення пам`ятки, згідно з погодженим проектом реконструкції об`єкту приватизації; поетапне відновлення даху, стін; відновлені міжповерхові перекриття, відновлена етажність об`єкту; створено культурну зону навколо об`єкту; проводяться роботи по відновленню та створенню паркової зони; проведені роботи по розчищенню джерела та наповнення ставка.

Згідно Акту №0004 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу Об`єкта приватизації від 23.09.2019, затвердженого начальником Управління обласної ради з майнових відносин, ОСОБА_1 виконані умови договору купівлі-продажу у повному обсязі.

Як зазначено у позові, 06.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА з листом, в якому зазначив, що на виконання п.13 охоронного договору ним виконані наступне: - п/п 1 Проведено інженерно-вишукувальні роботи щодо підготовки рекомендацій по забезпеченню збереження пам`ятки; - п/п2. Проведення консерваційних робіт проведено відновлення міжповерхового перекриття першого та другого рівня; розчистка підвальних приміщень; відновлення перекриття підвалу та першого поверху; захист приміщень від атмосферних опадів; підвищення звуко- та теплоізоляційних характеристик будівлі; додатковий захист будівлі від впливу вогню; монтаж кроквяної системи та решетування; установка водостоків та парапетів; монтаж покрівельного пирога; укладення зовнішнього покрівельного покриття; відновлення декоративних елементів фасадної частини; відновлення балконів частини споруди; реставраційні роботи по відновленню віконних отворів; укріплення фасадної частини; проведені роботи по благоустрою прилеглої території та інші.

12.09.2023 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА був складений Акт візуального огляду будівлі-пам`ятки, відповідно до якого: - будівля знаходиться у стані проведення робіт; - На час огляду зафіксовано проведення консерваційних робіт, а саме: відновлення міжповерхових перекриттів між підвалом та першим поверхом, першим поверхом та другим поверхом; монтаж корквяної системи та риштування, влаштування водостоків та парапетів, влаштування покриття покрівлі; - частково відновленні декоративні елементи фасаду стін; - Частково відновлені балкони та віконні отвори; - Частково проведені роботи по благоустрою території. Факт виконання робіт, зазначених в акті, та суттєва візуальна різниця у стані пам`ятки архітектури чітко вбачаються на фото фіксації пам`ятки станом на момент укладення охоронного договору та станом на момент укладення спірної додаткової угоди.

12.09.2023 між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до охоронного договору від 28.11.2014 №04-02/3502.

Відповідно до умов додаткової угоди, сторони договору виклали пункт 13 договору у наступній редакції: з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, власник зобов`язаний виконати такі роботи: 1. Розробити науково-проектну документацію для проведення реставраційних робіт будівлі - після закінчення воєнного стану, але не пізніше ніж через рік. 2. Провести реставраційні роботи на будівлі - пам`ятці протягом двох років після погодження науково-проектної документації. В примітках зазначено, що термін виконання робіт корегується в залежності від отримання дозвільної документації. 3. Ремонт (реставраційний) приміщень та інженерних мереж пам`ятки на протязі експлуатації приміщень. Всі інші умови договору залишились незмінними.

Вказана додаткова угода була погоджена начальником управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України, що підтверджується листом №11/35/568-23 від 27.10.2023.

12.02.2024, на виконання п.1 Додаткової угоди №1 до охоронного договору, між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір №12/02/2-24 на розроблення науково-проектної документації об`єкта «Реставрація (реабілітація) садиби Курисів з пристосуванням під сучасне використання». Склад робіт проектної документації узгоджується в додатку №1 до цього Договору.

Вважаючи, що наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 12.09.2023 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014 щодо відтермінування строків проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятці містобудування та архітектури національного значення (Садиба Курисів, споруджена у 1820 році та перебудована у 1892 році), загальною площею 2497,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (територія Петровського державного аграрного технікуму), заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Конституцією України, зокрема, статтею 54 передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».

За Преамбулою цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

За змістом п.17 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За змістом ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч.1 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Статтею 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини», визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).

Водночас, у пункті 5 Порядку №1768 в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду зазначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`ятко-охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1768 в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду зміни до укладених охоронних договорів, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, вносяться шляхом укладення додаткових угод і набирають чинності з моменту їх підписання.

Так, позивач стверджує про наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоду № 1 від 12.09.2023 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас за змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

При цьому недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 27.01.2020 року №761/26815/17.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної справи позивачем не зазначено, а судом не встановлено наявності законодавчо визначених підстав для визнання недійсною додаткової угоду № 1 від 12.09.2023 до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014.

Зазначаючи про наявність підстав для задоволення позову, позивач фактично стверджує про невиконання ОСОБА_1 умов охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014.

В той же час, питання дотримання умов охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28.11.2014 та наявності підстав для вжиття заходів у зв`язку із його неналежним виконанням не є предметом перевірки суду при розгляді даної справи.

Суд дійшов висновку, що пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру не є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсною додаткової угоди необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсною додаткової угоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552).

Відповідачі:

Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 40055626).

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа: Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275).

Суддя О.А. Вовченко

.