П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5855/24
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідачаЯковлєва О.В.,
суддів:Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, Островерхого Віталія Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсним правочину,-
В С Т А Н О В И Л А :
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави, до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації та Островерхого Віталія Михайловича про визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 12 вересня 2023 року до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28 листопада 2014 року, якою відтерміновано строки проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятці містобудування та архітектури національного значення (садиба Курисів, споруджена у 1820 році та перебудована у 1892 році), загальною площею 2497,7 м2, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Петрівка, вул. Івана Куриса, 1 (територія Петровського державного аграрного технікуму).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову прокурора, так як такий висновок сформовано без оцінки усіх доводів прокурора та без встановлення усіх обставин справи.
В даному випадку, прокурор наголошує, що укладення оспорюваної додаткової угоди суперечить інтересам держави і суспільства, так як відтермінування строків виконання робіт з відновлення пам`ятки містобудування та архітектури на невизначений термін, яке передбачене такою угодою, може призвести до пошкодження чи руйнування пам`ятки містобудування та архітектури національного значення.
Крім того, апелянт вважає помилковими висновки суду про те, що при зверненні до суду з даним позовом ним обрано неефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів.
В свою чергу, Міністерством культури та інформаційної політики та Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації подано відзиви на отриману апеляційну скаргу прокурора, у якому вони підтверджують належне виконання умов охоронного договору ОСОБА_1 та заперечують проти позовних вимог прокурора.
Крім того, ОСОБА_1 подано відзив на отриману апеляційну скаргу, у якому він зазначає про належне виконання умов охоронного договору та заперечує проти позовних вимог прокурора.
При цьому, прокурором подано відповіді на отримані відзиви із повторним обґрунтуванням своєї правової позиції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради знаходилась нежитлова будівля, загальною площею 2497,7 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 28 грудня 2012 року головою Одеської обласної ради.
При цьому, 11 листопада 2014 року між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майна спільної власності громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О., зареєстрован6ий в реєстрі за №1413.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору купівлі-продажу, продавець зобов`язався передати у власність покупцю нежитлову будівлю під АДРЕСА_1 , загальною площею 2497,7 м2, що в цілому складається з нежитлової будівлі під літ. «А», а покупець зобов`язувався прийняти будівлю, сплатити ціну її продажу і виконати зазначені в договорі умови.
В пункті 1.4 договору купівлі-продажу зазначено, що в результаті продажу на аукціоні, який відбувся 27 червня 2014 року, нежитлова будівля продається за ціною 1 006 971,60 гривень з ПДВ.
Розділом 3 договору купівлі-продажу встановлено, що передача об`єкта приватизації (нежитлова будівля) здійснюється продавцем покупцю в триденний строк після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ згідно з п.2.1., п.2.2. цього договору. Передача об`єкта приватизації здійснюється шляхом підписання акта передачі за цим договором. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законодавством порядку, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу та підписання сторонами акту передачі.
Підпунктом і) п. 5.1. договору купівлі-продажу було встановлено, що покупець зобов`язаний у місячний строк з моменту виникнення права власності на об`єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.
В свою чергу, 11 листопада 2014 року між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено акт прийому-передачі майна.
Крім того, 11 листопада 2014 року право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 7649047, що підтверджується витягом № 29327998 від 11 листопада 2014 року.
Згодом, 28 листопада 2014 року між Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 укладено охоронний договір № 04-02/3502.
Відповідно до п. 1 охоронного договору, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки містобудування та архітектури національного значення (садиба Курисів, споруджена у 1820 році та перебудована у 1892 році), загальною площею 2497,7 м2, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 охоронного договору передбачено, що термін дії даного договору встановлено з моменту підписання даного договору на період дії права власності дійсного власника.
Пунктом 6 охоронного договору встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язується, зокрема:
- використовувати пам`ятку під об`єкт сфери обслуговування туристів культурного та екологічного напрямків та у спосіб, що потребує якнайменших змін та доповнень пам`ятки і забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби, тощо;
- утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані;
- мати у приміщеннях пам`ятки належне обладнання згідно з вимогами органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших уповноважених органів;
- утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці;
- не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як зовні, так і в середині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу центрального органу охорони культурної спадщини.
Пунктом 11 охоронного договору встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язаний своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки і роботи з упорядження території пам`ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені п.13 цього договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням центрального органу культурної спадщини.
Відповідно до п. 12 охоронного договору, ОСОБА_1 зобов`язується проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом центрального органу охорони культурної спадщини.
Згідно до п.13 охоронного договору, з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, власник зобов`язаний виконати такі роботи:
1. Проведення інженерно-вишукувальних робіт на нежитловій будівлі щодо підготовки рекомендацій по забезпеченню її збереження протягом 3,5 місяців з моменту укладення даного договору.
2. Проведення консерваційних робіт 2015-2016 роки.
3. Розроблення науково-проектної документації для проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці - грудень 2014 року грудень 2016 року.
4. Проведення комплексу ремонто-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці - 2017-2020 роки. В примітках зазначено, що термін виконання робіт корегується згідно з проектно-кошторисною документацією.
5. Поточний ремонт приміщень та інженерних мереж пам`ятки на протязі експлуатації приміщень.
Пунктом 15 договору визначено, що у разі невиконання власником вимог законодавства та умов цього договору, центральний орган охорони культурної спадщини накладає в установленому порядку на власника фінансові санкції, а також власник зобов`язується відшкодувати завдані ним збитки на підставі розрахунків, здійснених спеціалізованими організаціями чи сертифікованими спеціалістами.
Відповідно до п.23 охоронного договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання договору, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили.
Згідно акту технічного стану пам`ятки (Додаток 1 до охоронного договору):
1. Загальний стан пам`ятки незадовільний, з аварійно небезпечними ділянками.
2. Стан зовнішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки: - Загальний стан: незадовільний; - Фундаменти: не розкривалися; - Цоколі: цоколі в кладці з каміння-черепашника, мають ділянки замокання, ураження тріщинами, стан в цілому незадовільний; - Відмостки: відмостки навколо споруди відсутні; - Стіни: з пиленого каменю-черепашнику на вавпняно-пісчаному розчині; на окремих ділянках ін`єктована муруванням з червоної цегли; оздоблювальний шар відсутній, спостерігаються численні ділянки руйнування та випадіння мурування, тріщини різного ступеню розкриття, замокання; стан незадовільний; - Сходи: кам`яні, у незадовільному стані; - Дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби): дах відсутній; система водовідведення відсутня; - Бані, шатра (їх конструкції та покрівля): гранчаста вежа-мінарет завершена банею-маківкою, покриття луска з листового заліза; стан незадовільний; - Балкони: відсутні; - Зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис на фасадах): стан незадовільний.
3. Стан внутрішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки: - Загальний стан: аварійний з небезпечними ділянками; - перекриття: кам`яні склепінчасті в цілому у задовільному стані; міжповерхові плоскі - зруйновані; - Підлога: у цокольному поверсі цементна стяжка, у незадовільному стані, на поверхах - зруйнована; - Стіни: з пиленого каменю-черепашнику із вставками червоної цегли, мають чисельні ділянки руйнування штукатурного та кам`яного шару, тріщини, значні ділянки замокання, стан незадовільний з аварійно небезпечними ділянками; - Стовпи, колони: опорні елементи у приміщенні цокольного поверху, в цілому у задовільному стані. - Двері, вікна: заповнення віконних та дверних прорізів відсутнє. - Сходи: зруйновані; - Стеля: у приміщеннях цоколю стелею слугують перекриття, стан в цілому задовільний; стеля на поверхах зруйнована; - Внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва: знищено.
4. Стан прилеглої території: - Двір: прилегла територія неупорядкована; - Ворота: відсутні; - Огорожа: відсутня; - Парк: листяні дерева та кущі.
В свою чергу, 19 грудня 2014 року проектною організацією НПЦ «Екобуд» складено зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи.
При цьому, 12 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП «Ретроград» укладено договір №01/01- 2015 з виконання проектних робіт (робочого проекту реставрації).
В червні 2015 року розроблене відповідне технічне завдання та реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації.
В свою чергу, 18 червня 2015 року Міністерство культури України своїм листом № 459/10-2/61-15 погодило реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.
Також, 13 серпня 2015 року Міністерство культури України своїм листом №644/10/61-15 погодило проектну документацію комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.
Крім того, 14 серпня 2015 року Міністерство культури України своїм листом №646/10/61-15 надало дозвіл на проведення робіт з комплексної реставрації, реабілітації та пристосування пам`ятки.
При цьому, 19 квітня 2018 року Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони об`єктів культурної спадщини, відповідно до якого: - територія пам`ятки огороджена металевим парканом, доступ на територію здійснюється через ворота в східній частині огорожі; - протягом 2015-2017 років на об`єкті проведені роботи з очищення пам`ятки (в т.ч. підвальних приміщень) та навколишньої території від сміття; - відновлено вхід у підвальні приміщення; - відновлено перекриття між підвалом та першим поверхом; - влаштовано систему водовідведення атмосферних опадів, що запобігає замоканню підвальних приміщень та фундаменту будівлі; - розпочато роботи з відновлення бані та шатра кутових башт; - розпочато роботу з відновлення елементів архітектурного декору фасадів будівлі.
В свою чергу, 04 лютого 2019 року між ТОВ «КАРАБІНЕР-СЕРВІС» та ОСОБА_1 укладено договір на охорону об`єкта за допомогою ЦПС. Згідно до розрахунку вартості послуг, об`єктом, що охороняється, є будинок АДРЕСА_1 .
Також, 23 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МДН БУД» укладено договір підряду № 1 на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: Одеська обл., с. Курисове, Замок Куриса.
При цьому, 05 серпня 2019 року Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до ОСОБА_1 з листом №0501/1892, в якому вимагало терміново надати до управління матеріали, що підтверджують виконання умов, викладених у п.5.1. та п.5.2. розділу 5. Договору купівлі-продажу Об`єкту приватизації.
В свою чергу, 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 листом № 22/08-19 від 22 серпня 2019 року повідомив Управління про належне виконання умов, викладених у п. 5.1. та п. 5.2. розділу 5 Договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.
Між тим, згідно акта № 0004 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 23 вересня 2019 року, затвердженого начальником Управління обласної ради з майнових відносин, ОСОБА_1 виконані умови договору купівлі-продажу у повному обсязі.
При цьому, 06 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА з листом, в якому зазначив, що на виконання п. 13 охоронного договору ним виконані наступне: - п/п 1 проведено інженерно-вишукувальні роботи щодо підготовки рекомендацій по забезпеченню збереження пам`ятки; - п/п2. проведення консерваційних робіт проведено відновлення міжповерхового перекриття першого та другого рівня; розчистка підвальних приміщень; відновлення перекриття підвалу та першого поверху; захист приміщень від атмосферних опадів; підвищення звуко- та теплоізоляційних характеристик будівлі; додатковий захист будівлі від впливу вогню; монтаж кроквяної системи та решетування; установка водостоків та парапетів; монтаж покрівельного пирога; укладення зовнішнього покрівельного покриття; відновлення декоративних елементів фасадної частини; відновлення балконів частини споруди; реставраційні роботи по відновленню віконних отворів; укріплення фасадної частини; проведені роботи по благоустрою прилеглої території та інші.
Крім того, 12 вересня 2023 року Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА був складений Акт візуального огляду будівлі-пам`ятки, відповідно до якого: - будівля знаходиться у стані проведення робіт; - На час огляду зафіксовано проведення консерваційних робіт, а саме: відновлення міжповерхових перекриттів між підвалом та першим поверхом, першим поверхом та другим поверхом; монтаж корквяної системи та риштування, влаштування водостоків та парапетів, влаштування покриття покрівлі; - частково відновленні декоративні елементи фасаду стін; - Частково відновлені балкони та віконні отвори; - Частково проведені роботи по благоустрою території. Факт виконання робіт, зазначених в акті, та суттєва візуальна різниця у стані пам`ятки архітектури чітко вбачаються на фото фіксації пам`ятки станом на момент укладення охоронного договору та станом на момент укладення спірної додаткової угоди.
Між тим, 12 вересня 2023 між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини ООДА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до охоронного договору від 28 листопада 2014 року №04-02/3502.
Відповідно до умов додаткової угоди, сторони договору виклали пункт 13 договору у наступній редакції: з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, власник зобов`язаний виконати такі роботи: 1. Розробити науково-проектну документацію для проведення реставраційних робіт будівлі - після закінчення воєнного стану, але не пізніше ніж через рік. 2. Провести реставраційні роботи на будівлі - пам`ятці протягом двох років після погодження науково-проектної документації. В примітках зазначено, що термін виконання робіт корегується в залежності від отримання дозвільної документації. 3. Ремонт (реставраційний) приміщень та інженерних мереж пам`ятки на протязі експлуатації приміщень. Всі інші умови договору залишились незмінними.
Вказана додаткова угода погоджена начальником управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України, що підтверджується листом № 11/35/568-23 від 27 жовтня 2023 року.
При цьому, 12 лютого 2024 року, на виконання п. 1 додаткової угоди № 1 до охоронного договору, між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 12/02/2-24 на розроблення науково-проектної документації об`єкта «Реставрація (реабілітація) садиби Курисів з пристосуванням під сучасне використання». Склад робіт проектної документації узгоджується в додатку № 1 до цього Договору.
В свою чергу, вважаючи, що наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 12 вересня 2023 року до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/3502 від 28 листопада 2014 року, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з`ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог прокурора, як безпідставних, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
При цьому, ЗУ «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», при передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 (далі - Порядок № 1768).
Згідно п. 5 Порядку № 1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно п. 8 Порядку № 1768, зміни до укладених охоронних договорів, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, вносяться шляхом укладення додаткових угод і набирають чинності з моменту їх підписання.
Колегією суддів встановлено, що між 28 листопада 2014 року між Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 укладено охоронний договір № 04-02/3502 щодо придбаної останнім пам`ятки містобудування та архітектури національного значення (садиба Курісів), загальною площею 2497,7 м2, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Петрівка, вул. Івана Куриса, 1 (т. І а.с. 48-52).
В даному випадку, у відповідному договорі визначено особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів.
При цьому, 12 вересня 2023 року між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до охоронного органу від 28 листопада 2014 року № 04-02/3502 (т. І, а.с. 58-59).
Зазначеною додатковою угодою продовжено строки виконання робіт щодо збереження пам`ятки містобудування та архітектури, зокрема реставраційних робіт, пов`язавши терміни виконання таких робіт із закінченням воєнного стану в Україні.
В свою чергу, прокурор, звертаючись до суду, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладення відповідної додаткової угоди суперечить інтересам держави і суспільства, так як відтермінування строків виконання робіт з відновлення пам`ятки містобудування та архітектури на невизначений термін може призвести до пошкодження чи руйнування відповідної пам`ятки містобудування та архітектури.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову прокурора, в межах доводів та вимог апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.
Так, можливість внесення змін до укладених охоронних договорів, шляхом укладення додаткових угод, прямо передбачена п. 8 Порядку № 1768 та не суперечить положенням ЗУ «Про охорону культурної спадщини».
Тобто, сам факт укладення додаткової угоди до охоронного договору, у межах встановленої процедури, якою скориговано строки виконання відновлювальних робіт за наслідком настання обставин непереборної сили (воєнний стан), на переконання колегії суддів, не може свідчити про недійсність чи нікчемність такої угоди.
При цьому, варто враховувати, що триваюча збройна агресія проти України, яка несе безперервну загрозу пошкодження чи руйнування відповідної пам`ятки, а також ускладнює процес виконання відновлювальних робіт, може вважатися поважною обставиною для відкладення проведення частини відновлювальних та реставраційних робіт.
З іншого боку, колегія суддів враховує, що матеріалами справи підтверджується факт виконання ОСОБА_1 значного обсягу відновлювальних робіт садиби Курісів з моменту придбання відповідної будівлі.
При цьому, колегія суддів вважає, що обґрунтування прокурором доводів апеляційної скарги посиланнями на незадовільний стан садиби, який зафіксовано в акті огляду від 28 листопада 2014 року, є помилковими, так як у 2014 році ОСОБА_1 лише придбав відповідну пам`ятку та згодом, що підтверджується численними перевірками спеціально уповноважених органів державної влади, хронологія яких досліджувалась судом першої інстанції, виконував умови охоронного договору.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, після укладення відповідної додаткової угоди, продовжено процес виконання відновлювальних робіт ОСОБА_1 .
З іншого боку, колегія суддів враховує, що Міністерство культури та інформаційної політики та Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, як спеціально уповноважені органи щодо здійснення контролю за виконанням умов охоронного договору, підтверджують належне виконання умов охоронного договору ОСОБА_1 та заперечують проти позовних вимог прокурора.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана додаткова угода не може бути визнана недійсною за вказаних прокурором обставин та доказів на які він посилається.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позову прокурора без задоволення.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права, достатніх для скасування рішення суду, не допущено.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124123138 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Яковлєв О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні