Ухвала

від 21.10.2024 по справі 500/3986/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3986/24 пров. № А/857/26175/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Судова-Хомюк Н. М., перевіривши апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/3986/24 за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради до Тернопільської обласної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Микулинецька селищна рада, Тернопільська обласна військова адміністрація про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради до Тернопільської обласної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Микулинецька селищна рада, Тернопільська обласна військова адміністрація про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Тернопільська обласна рада подала апеляційну скаргу.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч.1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.

Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору за наведених умов суд може лише фізичну особу, а на суб`єктів владних повноважень норма цієї статті не розповсюджується.

Положення ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких скаржник не значиться.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв`язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення (відстрочення) від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з`ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення (відстрочення), враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов`язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору. В будь-якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов`язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

В контексті вказаних правових норм слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Слід зазначити, що на підтвердження заявленого клопотання скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відтак вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 3028 грн.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 4542 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4542 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку .

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Тернопільській обласній раді про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/3986/24 за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради до Тернопільської обласної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Микулинецька селищна рада, Тернопільська обласна військова адміністрація про визнання дії та бездіяльності протиправними залишити без руху.

Встановити Тернопільській обласній раді десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН. М. Судова-Хомюк