Рішення

від 10.10.2024 по справі 525/336/24

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/336/24

Провадження № 2/525/176/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2024 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

з участю представника позивача Пицяк Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області,

у с т а н о в и в:

18 березня 2024 року на адресу суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач у справі ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач є особою з інвалідністю, проте, згідно висновку ЛКК Обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №1 остання під дію наказу МОЗ від 18.11.2013 №981 «Про затвердження Порядку видачі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність у батька, матері, дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків" не підпадає. Відповідач за станом здоров`я може виконувати батьківські обов`язки, але не виконує їх.

Малолітній ОСОБА_2 за рішенням виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради від 15.07.2021 №111 «Про тимчасове влаштування дитини» та за заявою матері, тимчасово був влаштований до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради». Відповідач сина з КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» не забрала. За весь час його там перебування відповідач дитину не відвідувала, не телефонувала, їжею, одягом чи іншими речами не забезпечувала, станом здоров`я дитини не цікавилася, що свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків. За результатами обстеження умов проживання, установлено, що ОСОБА_3 не створені умови для проживання з нею малолітньої дитини.

З урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 . Одночасно просив стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

04.04.2024 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання, роз`яснено відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору право подати відзив та письмові пояснення у справі.

Відповідач ОСОБА_3 позов з додатками, ухвалу суду від 04.04.2024 отримала, відзиву на позов не подала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, правом подати письмові пояснення щодо предмету спору не скористалася.

24.05.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Пицяк Н.В. заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що майже з самого народження малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини», куди він був поміщений тимчасово, на час обстеження ОСОБА_3 ЛКК, для з`ясування чи може остання виконувати батьківські обов`язки. Після проведення медичного обстеження установлено, що відповідачка може виконувати батьківські обов`язки, проте вона сина з комунального підприємства не забрала, його життям, навчанням, вихованням не цікавилася. З відповідачем постійно проводилися роз`яснювальна робота, огляди за місцем її проживання, надавалися соціальні послуги, що не дало бажаних результатів, мати диною, її життям, навчанням, вихованням не цікавиться, жодної участі у житті дитини не бере. Оскільки батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, вважала, що підлягають стягненню з відповідачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, жодного разу до суду не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

10.10.2024 судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мостовівщина Великобагачанського району Полтавської області, його матір`ю є ОСОБА_3 , відомості про батька у свідоцтві про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 12, 13).

Згідно рішення Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області №111 від 15.07.2021 новонародженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до КП «Кременчуцький обласний спеціальний будинок дитини Полтавської обласної ради», за заявою матері ОСОБА_3 , на повне державне забезпечення (а.с. 14, 18).

Відповідно до умов договору про зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, який був укладений між КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 , Виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради, заклад зараховує на цілодобове перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період з 16.07.2021 по 15.01.2022. Мати ОСОБА_3 , як законний представник дитини, взяла на себе зобов`язання: брати участь у вихованні дитини, спілкуватися з дитиною, відвідувати її не рідше ніж один раз на тиждень у час, узгоджений з Закладом; забирати дитину на канікули, вихідні та святкові дні; забезпечити догляд за дитиною під час надання їй медичної допомоги у закладі охорони здоров`я; забрати дитину після закінчення терміну цілодобового перебування; повідомити Закладу свої контактні дані, а також контактні дані близьких родичів, які при виникненні непередбачуваних обставин можуть надати інформацію про Законного представника дитини; повідомляти Заклад про зміну свого місця проживання/перебування чи своїх контактних даних; проінформувати Заклад про складні життєві обставини, які можуть вплинути на догляд і виховання дитини в закладі; за один місяць до закінчення терміну цілодобового перебування дитини, подати заяву про відрахування дитини з Закладу або звернутися із заявою до відповідного структурного підрозділу Органу опіки та піклування про влаштування дитини на цілодобове перебування до Закладу на новий строк (а.с. 19-21).

Рішеннями Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області №27 від 21.02.2022, №39 від 01.05.2023, №151 від 30.10.2023, №61 від 22.04.2024 продовжено термін перебування дитини ОСОБА_2 в КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», щоразу на 6 місяців (а.с. 15-17, 86).

Відповідно до висновку ЛКК Відокремленого підрозділу - Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1 Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_3 під дію наказу МОЗ України від 18.11.2013 №981 «Про затвердження Порядку видачі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність у батька, матері, дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків» не підпадає (а.с. 22).

Згідно інформації КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у закладі з 16.07.2021 на повному державному забезпеченні по даний час. За час перебування дитини у закладі його мати ОСОБА_3 сина не відвідувала, не телефонувала, станом його здоров`я та розвитком не цікавилася ( а.с. 23-26, 87).

Згідно актів обстеження умов проживання, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для виховання та розвитку дитини умов не створено: місця для відпочинку та ігор, одягу, іграшок, книг для дитини немає, відсутні дитяче ліжко та інші меблі (а.с. 27-34).

Згідно актів оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 та висновків до них, відповідач від надання соціальних послуг відмовилася, вона та її родичі дитину забирати відмовляються (а.с. 40-57).

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області №3 від 12.01.2024 попереджено ОСОБА_3 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього ОСОБА_2 , установлено строк до 15.02.2024 для вирішення питання щодо створення належних умов для повернення сина в сім`ю та відвідати дитину в Кременчуцькому обласному спеціалізованому будинку дитини (а.с. 35). ОСОБА_3 покладеного обов`язку не виконала.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області №26 від 26.02.2024, орган опіки та піклування прийшов до переконання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 (а.с. 36, 37).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положенням частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства . Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. ч. 3, 4 ст. 155 СК України)

Відповідно до положень ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З матеріалів справи судом установлено, що дитина ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.07.2021 і по даний час постійно перебуває у КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини» на повному державному утриманні, мати ОСОБА_3 жодного разу сина не провідала, його життям, здоров`ям не цікавилася, участі у вихованні дитини ніяким чином не бере. Не дивлячись на всі заходи, які вживалися органом опіки та піклування, своє ставлення до дитини не змінила, наміру повернути дитину в сім`ю не має.

За станом здоров`я відповідач має можливість виконувати батьківські обов`язки.

Крім того відповідач ОСОБА_3 жодного разу не з`явилася до суду для участі у розгляді цієї справи. На думку суду, така її поведінка свідчить про байдуже ставлення до долі дитини.

Суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач ОСОБА_3 без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без поважних причин залишила його без материнської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з ним, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова ВС від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо її сина ОСОБА_2 , що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

Оскільки, відповідно до актового запису про народження, відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, суд вважає за необхідне малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати під опіку органу опіки та піклування - Виконавчому комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

За відсутності доказів щодо наявності між дитиною та матір`ю зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок свідомої поведінки відповідача, позбавлення її батьківських прав не становитиме втручання, в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до загальних норм права ст. ст. 180, 181 СК України обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які проживають окремо від дитини.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Представник позивача просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

За правилами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2, 3 статті 166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Суд враховує те, що малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає окремо від матері та набуде статусу дитини позбавленої батьківського піклування; відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримує пенсію; позбавлення її батьківських прав відносно сина не звільняє від обов`язку щодо його утримання. Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач повинна сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі заявленому позивачем.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до статті 430 частина 1 пункт 1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Згідно вимог частини 6 статті 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

У відповідності з пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Відтак з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422, 40 грн., за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав - 1211,20 грн., за позовною вимогою про стягнення аліментів - 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати під опіку органу опіки та піклування - Виконавчому комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь опікуна або установи, під опікою якого буде перебувати дитина, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 березня 2024 року і до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Виконавчий комітет Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40202143, адреса: вул. Лесі Українки, 11, с. Білоцерківка, Миргородський район, Полтавська область;

представник позивача за довіреністю: Пицяк Наталія Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 42644795, адреса: вул. Першотравнева, 9, с. Білоцерківка, Миргородський район, Полтавська область.

Повне рішення суду складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя Я.В. Прасол