Ухвала

від 27.03.2024 по справі 203/5211/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5211/23

Провадження № 2/0203/241/2024

УХВАЛА

27 березня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сливчук В.В.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи клопотання відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами представником позивача, визнання відсутності належного підтвердження повноважень представника позивача, постановлення окремої ухвали щодо порушення норм діючого законодавства України в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Сервісна компанія «ПРОСПЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Сервісна компанія «ПРОСПЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

У чергове судове засідання, призначене на 27.03.2024 року, з`явились відповідач та його представник.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причини суду не повідомив.

Суд, заслухавши думку сторони відповідача, на підставі положень ст. ст. 128, 223 ЦПК України продовжив судове засідання за відсутності представника позивача з метою вирішення клопотань відповідача.

26.03.2024 року в системі «Електронний суд» відповідач подав клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами представником позивача, визнання відсутності належного підтвердження повноважень представника позивача, постановлення окремої ухвали щодо порушення норм діючого законодавства України, в якому зазначив, зокрема, що у представника позивача ОСОБА_3 відсутні належні повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Сервісна компанія «ПРОСПЕКТ» на представництво інтересів позивача у судових засіданнях з розгляду цивільної справи №203/5211/23. Крім того, на думку відповідача, представник позивача зловживає процесуальними правами в частині подання до суду клопотань про відкладення судових засідань безпосередньо напередодні судових засідань. При цьому у розрахунках між позивачем та його представником щодо надання правничої допомоги відповідач бачить схему ухилення від сплати податків.

Під час судового засідання відповідач та його представник підтримали вимоги клопотання та просили суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснили суду таким чином, як про це вказано вище. Відповідач звернув увагу суду на той факт, що в матеріалах справи містяться дві копії ордера, але вони від різних дат, а договори про надання правничої допомоги різного змісту.

Суд, заслухавши пояснення сторони відповідача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що на підтвердження своїх повноважень представник позивача надав суду: оригінали договору №25 про надання професійної правничої (правової допомоги) від 25.04.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-Сервісна компанія «ПРОСПЕКТ» та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 13.06.2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №25 від 25.04.2023 року, засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно доположень ч.4ст.62ЦПК України,повноваження адвокатаяк представникапідтверджуються однимз такихдокументів: 1)довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно доЗакону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно доЗакону України«Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до положень ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції .

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Аналіз викладеного вище вказує, що представник позивача довів належними та допустимими доказами свої повноваження як представника позивача. При цьому відповідач не вказав жодної з підстав, що визначені ст. 44 ЦПК України щодо зловживання представником позивача процесуальними правами та вчинення дій, що суперечать завданню цивільного судочинства. Тому у суду відсутні правові підстави для постановлення окремої ухвали, що є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами представником позивача, визнання відсутності належного підтвердження повноважень представника позивача, постановлення окремої ухвали щодо порушення норм діючого законодавства України в цивільній справі.

Керуючись ст. ст. 44, 260, 261, 262, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами представником позивача, визнання відсутності належного підтвердження повноважень представника позивача, постановлення окремої ухвали щодо порушення норм діючого законодавства України в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Сервісна компанія «ПРОСПЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 03.04.2024 року.

Суддя Ф.М. Ханієва