Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/3636/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа№910/3636/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024

у справі №910/3636/24 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації"

про стягнення 122 990, 96 грн

ВСТАНОВИВ:

Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі- позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №352/12 на виконання проєктно-вишукувальних робіт з проведення топогеодезичної зйомки в складі об`єкту капітального ремонту: «Капітальний ремонт з влаштуванням дорожньо-стежкової мережі скверу ім. Миколайчука у Дніпровському районі» від 08.12.2020 у розмірі 122 990,96 грн, яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 99 462,57 грн та суми пені у розмірі 23 528,39 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 18.07.2024 у справі №910/3636/24 відмовив повністю у задоволенні позовних вимог Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" про стягнення 122 990,96 грн.

23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" до суду першої інстанції надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просив стягнути з Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 05.08.2024 у справі №910/3636/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" задовольнив частково. Стягнув з Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.У задоволенні іншої частини заяви відмовив.

Приймаючи вказане додаткове рішення суд першої інстанції, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, та з огляду на наявність мотивованих заперечень позивача щодо обґрунтованості заявленого розміру витрат, прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката підлягає зменшенню до суми 5000,00 грн, а відповідна заява відповідача частковому задоволенню.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/3636/24 в частині стягнення з Комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектні новації» судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, збільшивши суму стягнення з 5000,00 грн до 15 000, 00 грн.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що посилання суду першої інстанції на частини шосту, сьому та дев`яту статті 129 ГПК України, як підстави для обмеження (зменшення) розміру витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені стороною у справі на користь відповідача, є безпідставним, оскільки приписами зазначених частин надано право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат за умов, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (частина 6), або якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку (частина 7), або у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (частина 9).

Також зазначено, що Господарський суд міста Києва при оцінці обставини щодо фіксованого розміру гонорару адвоката не врахував висновки Верховного Суду, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, а суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.08.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3636/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24.

Матеріали справи №910/3636/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.09.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.09.2024 відкрив апеляційне провадження у справі №910/3636/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24 ухвалив здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення та попереджено учасників справи про те, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

11.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в обґрунтування якого, зазначає, що оскільки спір у справі Nє910/3636/24 є малозначним (ціна позову 122 990,96 грн), складення відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив не потребувало великої кількості робочого часу адвокату в зв??язку з наявністю у відповідача всіх документів, що додані до вищевказаних заяв по суті спору, дана справа не становила складності для підготовки правової позиції по справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то й відсутні підстави для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах 5-7 цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на позовну заяву відповідачем було подано заяву про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката, в якій останній просив суд першої інстанції у разі відмови у позові стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15 000, 00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду першої інстанції договір про надання правової допомоги від 24.04.2024 №11/24, додаткову угоду №1 від 24.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 24.04.2024 №11/24, розрахунок розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, оригінал ордеру на надання правової допомоги Серія АА №1438197 від 01.05.2024, акт про приймання - передачу наданих послуг від 19.07.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.04.2024 між Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектні новації» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 4.1 Договору вартість надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням за договором визначається на підставі попередньої домовленості щодо кожного завдання клієнта.

Додатковою угодою №1 від 24.04.2024 до Договору про надання правової допомоги від 24.04.2024 сторони погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту послуги щодо:

1.1. Попереднє опрацювання та аналізу позовної заяви Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до клієнта про стягнення коштів в розмірі 122 990, 96 грн, у тому числі борг - 99 462, 57 грн, пеня 23 528, 39 грн.

1.2. Здійснення аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин.

1.3. Скласти відзив на позовну заяву, зазначену у підпункті 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди, підписати його та подати до суду.

1.4. У разі необхідності готувати процесуальні документи, які пов`язані з розглядом судом позовної заяви, зазначеної у підпункті 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди, підписувати та подавати їх суду.

1.5. Здійснювати представництво у встановленому законом порядку інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи№910/3636/24.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди №2 вартість послуг, адвокатського об`єднання, що передбачені цією додатковою угодою, складає фіксовану суму 15 000, 00 грн.

19.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектні новації» та Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» підписано акт прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатським об`єднанням надано клієнту юридичні послуги, передбачені Додатковою угодою №1 від 24.04.2024 до Договору, на загальну суму 15 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Північний апеляційний господарський суд також враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у даному випадку) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (пункти 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд апеляційної інстанції дослідив заяву відповідача про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на позивача за наслідками розгляду позовної заяви позивача яка є нескладною; перевірив обсяг наданих адвокатом послуг, які зазначені в Акті про прийняття-передачу наданих послуг щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.07.2024; значення результатів розгляду справи для відповідача; відсутність впливу такого результату на репутацію відповідача, відсутність публічного інтересу до результату розгляду зазначеної справи, поведінку учасників судового процесу під час розгляду справи; пропорційність цих витрат до предмета оскарження; співмірність складності справи з обсягом виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, та погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Крім того, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2024 послуги як попереднє опрацювання та аналіз позовної заяви, аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин відносяться до складання та подання відзиву на позовну заяву.

Щодо доводів відповідача, що посилання суду першої інстанції на частини шосту, сьому та дев`яту статті 129 ГПК України є безпідставним суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийняв до уваги висновки зроблені Верховним Судом про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зміни чи скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Згідно із статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

З урахуванням того, що за апеляційний перегляд додаткового рішення судовий збір не сплачується, то відповідно до статті 129 ГПК України у такому випадку розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні новації" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3636/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3636/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська