Ухвала

від 21.10.2024 по справі 296/9446/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9446/21

1-кп/296/339/24

Ухвала

Іменем України

21 жовтня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши в залі суду в м. Житомирі у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020065020000706 від 19.09.2020р. по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.382, ч.1 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м.Житомира на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин. Так, ОСОБА_8 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 та їх неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27 травня 2020 року ОСОБА_6 було подано до суду позовні заяви про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 та про поділ спільно нажитого майна подружжя. Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в справі про поділ майна подружжя залучено Приватне підприємство «Українська дистрибуційна система» (код ЄДРПОУ 36330611), Приватне підприємство «Салікс» (код ЄДРПОУ 37221119) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» (код ЄДРПОУ 37671882), кінцевим бенефінціарним власником яких є ОСОБА_8 .

В липні 2020 року Корольовським районним судом міста Житомира відкрито провадження у справі №296/4406/20 за позовом ОСОБА_6 , поданим 27 лютого 2020 року, про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 червня 2020 року Богунським районним судом міста Житомира відкрито провадження в справі №295/6291/20 про поділ майна подружжя Ухвалами судді Богунського районного суду міста Житомира від 04.06.2020 і 26.06.2020 та ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 02.08.2021 року в справі №295/6291/20 здійснено забезпечення позову про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на вісімнадцять об`єктів рухомого майна та ряд об`єктів нерухомого майна, власниками яких є Приватне підприємство «Українська дистрибуційна система» та Товариство з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР».

Юридичними особами, кінцевим бенефінціарним власником яких є ОСОБА_8 , неодноразово оскаржувались ухвали про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, однак застосоване судами забезпечення позову про поділ майна залишено в силі.

На ґрунті неприязного відношення, що виникло у ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , у зв`язку з ініціюванням останньою судової справи про поділ майна подружжя, позовними вимогами в якій є компенсація половини вартості майна, внесеного до статутних капіталів Приватного підприємства "Українська дистрибуційна система", Приватного підприємства " ОСОБА_10 " та Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" та визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/2 майна Приватного підприємства "Українська дистрибуційна система", Приватного підприємства " ОСОБА_10 " та Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР", ОСОБА_8 вирішив здійснити умисні протиправні дії з метою завдання шкоди правам та інтересам ОСОБА_6 за наступних обставин.

Так, у березні 2020 року в ОСОБА_8 у невстановлений слідством день та час виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення трудових прав ОСОБА_6 яка працювала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) з особистих мотивів.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 , переслідуючи мету завдання шкоди ОСОБА_6 шляхом позбавлення її роботи та доходу з мотивів особистих неприязних стосунків, використавши в особистих цілях володіння часткою у розмірі 99,9337774% статутного капіталу ТОВ «СП САН ДЕКОР», з порушенням порядку скликання загальних зборів учасників, визначеного в розділі 19 Статуту Товариства, ініціював та як Голова зборів Товариства 17 серпня 2020 року провів у невстановленому слідством місці загальні збори учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР», на яких належною йому вирішальною часткою у розмірі 99,9337774% статутного капіталу Товариства, одноосібно проголосував за припинення повноважень директора Товариства, і за сумісництвом своєї дружини, ОСОБА_6 , звільнення останньої з посади директора ТОВ «СП САН ДЕКОР» з 17.08.2020 року на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпПУ та призначення себе, ОСОБА_8 , директором ТОВ «СП САН ДЕКОР» з 18.08.2020 року, що підтверджується протоколом №9 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» від 17.08.2020 року.

Достовірно знаючи, що на правовідносини щодо звільнення працівника із займаної посади розповсюджуються законодавчо встановленні гарантії, передбачені ч.3 ст.40 КЗпП України, усвідомлюючи, що припинення повноважень директора підприємства та його звільнення із займаної посади (припинення трудового договору (контракту)) є різними процедурними моментами, діючи з мотивів завдання шкоди майновим інтересам ОСОБА_6 через позбавлення єдиного на той час джерела доходу, переслідуючи мету порушення трудових прав ОСОБА_6 шляхом незаконного звільнення, ОСОБА_8 у невстановлений слідством час та місці особисто підписав Наказ №69К від 18.08.2020 року про те, що він приступив до виконання повноважень директора ТОВ «СП САН ДЕКОР», а в подальшому, достовірно знаючи, що його дружина ОСОБА_6 перебуває на лікарняному з 17.08.2020 року, діючи як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР», тобто будучи особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями у вказаному Товаристві, звільнив ОСОБА_6 з роботи з грубим порушенням законодавства про працю, видавши Наказ №70К (розпорядження) від 18.08.2020 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_11 в період тимчасової непрацездатності останньої.

Крім того, ОСОБА_8 систематично, з березня 2020 року вчиняє домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , з якою спільно проживає по АДРЕСА_1 , а саме допускає словесні образи, погрози, щодо необхідності звільнення з займаних посад, спричиняє тілесні ушкодження та порушує трудові права ОСОБА_6 , спричиняючи економічне насильство. Встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 неодноразово зверталася із відповідними заявами до поліції, зокрема 23.03.2020 про вчинення фізичного насильства, 24.03.2020 щодо вчинення психологічного насильства, 04.08.2020 щодо вчинення психологічного насильства, 04.08.2020 щодо вчинення економічного насильства.

Так, 23.03.2020 близько 22 год., ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , а саме спричинив тілесні ушкодження в присутності спільної дитини.

Разом з тим, ОСОБА_8 вчиняє насильницькі дії у присутності своєї неповнолітньої дитини, 2014 р.н., що негативно впливає на його виховання, спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдає шкоди його психічному здоров`ю.

Таким чином, в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_8 систематично вчиняє психологічне, економічне та фізичне насильство відносно своєї дружини, що призвело до психологічних страждань останньої, зниження рівня доходу, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі, втрати самооцінки та позитивних емоцій, посилення негативних переживань, тощо.

Крім того, в невстановлений слідством день та час ОСОБА_8 виявив в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає спільно з ОСОБА_6 , офіційний документ медичну виписку з історії хвороби останньої № 0794-08/20074, яка містить охоронювану законом медичну таємницю.

За вказаних вище обставин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на викрадення офіційного документу - медичної виписки з історії хвороби № 0794-08/20074, що належить ОСОБА_6 та містить відомості про стан її здоров`я, діагноз, а також відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документу медичної виписки з історії хвороби № 0794-08/20074, що належить ОСОБА_6 та містить відомості про стан її здоров`я, право на таємницю про яке передбачено ст.39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», скориставшись фактом спільного проживання в одному жилому приміщенні та вільним доступом до речей та документів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у невстановлений день та час таємно викрав офіційний документ медичну виписку з історії хвороби № 0794-08/20074, що належить ОСОБА_6 , містить відомості про стан її здоров`я.

Крім того, 14.07.2021 року, близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_8 перебував на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 в якому проживає спільно зі своєю дружиною ОСОБА_6 . В подальшому, цього ж дня, у вказаний час та місці, до ОСОБА_8 на другий поверх піднялась ОСОБА_6 запитати про оплату опалення будинку, в результаті чого між ними виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_8 виник раптовий злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підійшов до останньої та наніс їй один удар тильною частиною долоні своєї правої руки в область лівого плеча потерпілої. В результаті вказаних дій ОСОБА_8 умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 у вигляді синця в підключичній ділянці зліва, ближче до лівого плечового суглобу, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_8 достовірно знаючи про розмір заробітної плати, який остання отримувала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» (код ЄДРПОУ 37671882), кінцевим бенефінціарним власником яких є ОСОБА_8 з часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» в розмірі 99,9337774 %, діючи з метою зменшення розміру вихідної допомоги, яка підлягала виплаті останній внаслідок припинення трудового договору (контракту) відповідно до Наказу №70К (розпорядження) ТОВ «СП САН ДЕКОР» від 18.08.2020 року, у невстановленому слідством місці, день та час 2020 року у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на підробку офіційного документу - рішення власника ТОВ «СП САН ДЕКОР» від 8 жовтня 2014 року про встановлення заробітної плати директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» у сумі 3750,00 грн., з внесенням відповідних змін до штатного розпису та визначенням відповідального за виконання даного рішення

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , у невстановлений слідством день, місці та час 2020 року підробив офіційний документ, в якому зазначено, що 8 жовтня 2014 року ОСОБА_8 як єдиний учасник товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» встановлює заробітну плату для директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» у сумі 3750,00 грн., з внесенням відповідних змін до штатного розпису та визначенням відповідального за виконання даного рішення.

При цьому підроблений ОСОБА_8 документ, в якому зазначено, що 8 жовтня 2014 року ОСОБА_8 як єдиний учасник товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» встановлює заробітну плату для директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» у сумі 3750,00 грн., по своїй формі суперечить Наказу Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", згідно якого у випадку складання наказів за формою, відмінною від типової, у певному наказі мають бути відображені всі показники (відомості), що передбачені типовою формою. Наприклад, у наказі про прийняття на роботу, повинні міститися: найменування підприємства; номер та дата наказу; дата прийняття на роботу; дата закінчення трудового договору (у разі укладення строкового трудового договору (контракту); назва структурного підрозділу, до якого приймається працівник; назва професії (посади), кваліфікація; умови прийняття на роботу; умови роботи; оклад (тарифна ставка); відомості щодо встановлення надбавок (у разі їх встановлення); підпис керівника підприємства; відмітка про ознайомлення.

Оскільки, поняття «письмове рішення учасника товариства» введено в правовий обіг тільки з прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII, статтею 37 якого регламентовано особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника та надано право у товаристві, що має одного учасника, приймати рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, таким учасником товариства одноособово та оформлювати письмовим рішенням такого учасника, то з врахуванням положень Закону «Про господарські товариства», яким би мав керуватися єдиний учасник ТОВ «СП САН ДЕКОР» при прийняті будь-яких своїх рішень в жовтні 2014 року, прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю могло оформлятися виключно веденням протоколу.

Таким чином, ОСОБА_8 , підробив офіційний документ, в якому зазначено, що 8 жовтня 2014 року ОСОБА_8 як єдиний учасник товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» встановлює заробітну плату для директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» у сумі 3750,00 грн., з внесенням відповідних змін до штатного розпису та визначенням відповідального за виконання даного рішення.

Під час розгляду даного кримінального провадження в суді обвинувачений та його захисник звернулись із письмовим клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що строки давності по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.358, сплили.

В судовому засіданні обвинувачений надав згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі з наведеної підстави, наслідки зрозумілі.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримав, просить його задовольнити з наведених підстав.

Прокурор ОСОБА_3 проти заявленого клопотання стосовно закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 на підставі ст.49 КК України заперечив, вважає, що існують підстави для відмови в його задоволенні. Звертає увагу суду, що в Богунському районному суді м.Житомира та в Корольовському районному суді м.Житомира на стадії судового розгляду перебувають кримінальні провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , на підтвердження чого надав суду копію вимоги про судимість відповідної форми та копію обвинувального акту.

Представники потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 проти клопотання категорично заперечили, вважають його безпідставним. Звертають увагу на те, що стороною захисту затягувались строку розгляду справи, поведінка має ознаки недобросовісності. В зв`язку з чим адвокат ОСОБА_4 просила в разі прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в частині, прийняти рішення про встановлення факту жорстокого поводження з потерпілою ОСОБА_6 .

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.172 КК України.

Санкцією ч.1 статті 172 КК України передбачено покарання особи у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на той самий строк. Отже, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.126-1 КК України.

Санкцією статті 126-1 КК України передбачено покарання особи у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років. Отже, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у викрадені офіційного документу, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України.

Санкцією ч.1 статті 357 КК України передбачено покарання особи у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний наглядом на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк. Отже, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України.

Санкцією ч.1 статті 125 КК України передбачено покарання особи у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року. Отже, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в підробці офіційного документу, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України.

Санкцією ч.1 статті 358 КК України передбачено покарання особи у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк. Отже, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та кримінальних проступків.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

ОСОБА_8 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, 18.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, 04.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, у невстановлений час, проте не пізніше 06.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, 14.07.2021р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у невстановлений день 2020 року.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України, якщо обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

У відповідності до вимог КПК України у судовому засіданні суд має право закрити провадження у разі встановлення підстав, визначених ч.2 ст.284 КПК України, в тому числі, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Заслухавши учасників судового провадження, приймаючи до уваги те, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_8 , є кримінальними проступками і нетяжким злочином, з днів вчинення інкримінованих органом досудового розслідування дій і до дня розгляду справи пройшло більше трьох років, всі диференційовані строки сплили і не переривались, від досудового розслідування або суду не ухилявся, надав відповідну згоду, наслідки судом роз`яснені і обвинуваченому були зрозумілі, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обгрунтованим та наявні підстави для закриття провадження зі звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.

При цьому суд звертає увагу, що дійсно стороною обвинувачення під час висловлення думки з приводу клопотання захисту про закриття провадження надані фактичні дані про те, що в провадженні Богунського районного суду м.Житомира на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ст.336 КК України, в провадженні Корольовського районного суду м.Житомира на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст.272 КК України. Разом з тим, по даним провадженням кінцеве рішення по суті пред`явлених обвинувачень на день розгляду клопотання судом не прийнято, що підтвердили всі присутні учасники провадження. Отже, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.

Пунктом 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Такий конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст.7 та ч.1 ст.17 КПК).

Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.

В постанові від 12 вересня 2022 року в справі №203/241/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважила, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України).

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України у випадку, якщо обвинувачений не заперечує проти цього, є безумовним обов`язком суду, оскільки підставою для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих стороні обвинувачення для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження підлягає закриттю.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020065020000706 від 19.09.2020р., в цій частині закрити.

Розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.382 КК України продовжити в загальному порядку.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду. Роз`яснити потерпілій ОСОБА_6 право звернутись з даними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1