Ухвала

від 22.01.2025 по справі 296/9446/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/9446/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/340/25

Категорія ст.49 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

представника потерпілої: ОСОБА_8 ,

потерпілої: ОСОБА_9

прокурорів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2024 року, якою звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Корольовськогорайонного судум.Житомира від21жовтня 2024року звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020065020000706 від 19.09.2020р., в цій частині вирішено закрити.

Розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.382 КК України вирішено продовжити в загальному порядку.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Роз`яснено потерпілій ОСОБА_9 право звернутись з даними вимогами в порядку цивільного судочинства.

В ухвалі суду зазначено, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , є кримінальними проступками і нетяжким злочином, з днів вчинення інкримінованих органом досудового розслідування дій і до дня розгляду справи пройшло більше трьох років, всі диференційовані строки сплили і не переривались, від досудового розслідування або суду не ухилявся, надав відповідну згоду, наслідки судом роз`яснені і обвинуваченому були зрозумілі, а тому суд прийшов до висновку, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обґрунтованим та наявні підстави для закриття провадження зі звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд кримінального провадження в цій частині у суді першої інстанції.

Вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що в ході судового розгляду, до матеріалів справи долучено дані про судимість ОСОБА_7 та копію обвинувального акту які підтверджують, що станом на день прийняття судом рішення щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності в Богунському та Корольовському районних судах на стадії судового розгляду перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, зокрема за ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та ч.2 ст.272 КК України - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило інші тяжкі наслідки.

На думку прокурора, наявність в указаних судах кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_7 за вказаними вище статтями є підставою яка порушує перебіг строків давності, оскільки особа продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Посилається на те, що відповідно до ухвали суду, розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.382 КК України продовжено в загальному порядку, однак цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

При цьому, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_7 , як директор ТОВ «СП САН ДЕКОР», діючи умисно, достовірно знаючи про наявність рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24.02.2021 року в справі №295/7846/20 про виплату вихідної допомоги ОСОБА_9 яке набрало законної сили 24.02.2021, не виплатив передбачену трудовим законодавством вихідну допомогу ОСОБА_9 та ухилився від його виконання, маючи реальну можливість його виконати.

Вказаними діями ОСОБА_7 , потерпілій ОСОБА_9 завдано моральної шкоди у зв`язку із невиконанням судового рішення про виплату вихідної допомоги останній, внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_7 потерпілої ОСОБА_9 , що розглядалось в межах цього ж обвинувального акту.

Вважає, що рішення суду першої інстанції про залишення цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 є необґрунтованим оскільки заподіяння шкоди потерпілій охоплюється обвинуваченням ОСОБА_7 яке продовжує розглядатись.

Не погоджуючисьз ухвалоюсуду представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 подала апеляційнускаргу,в якійпросить скасуватиоскаржувану ухвалута постановитинову,якою направитикримінальне провадженнядля продовженняслухання посуті. Встановити порушення оскаржуваною ухвалою прав ОСОБА_9 , передбачених ст.3, 6 Європейської конвенції з прав людини.

Вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що прокурором в даній справі надано суду докази перебування в провадженні Богунського районного суду міста Житомира та Корольовського районного суду міста Житомира кримінальних справ по обвинуваченню ОСОБА_7 за ст.336 КК України та ч.2 ст.272 КК України. Обидві справи знаходяться на стадії судового розгляду. Тобто, встановлено достатність підстав вважати, що інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення вчинені останнім.

Також, наголошує, що обидві події кримінальних правопорушень, що є предметом розгляду у справах №295/851/23 (листопад-грудень 2021 року) та №296/6556/24 (04.07.2023 року), мали місце у строки, передбачені ч.1 ст.49 КК України.

Зазначає, що залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_9 є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) в контексті позбавлення права ОСОБА_9 на відшкодування шкоди, завданої злочином, в межах розгляду кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, потерпілої та її представника, які підтримали апеляційні скарги, заперечення обвинуваченого та захисника на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Розділом ІХ КК України, до них в тому числі належить звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Як вірно встановив суд першої інстанції умисні дії ОСОБА_7 , які виразились у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів, органом досудового розслідування, які кваліфіковано за ч.1 ст.172 КК України є кримінальним проступком.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.126-1 КК України є нетяжким злочином.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились у викрадені офіційного документу, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України є кримінальним проступком.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились в підробці офіційного документу, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України є кримінальним проступком.

Вказані обставини не заперечуються в апеляційних скаргах та у колегії суддів сумніву не викликають.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та кримінальних проступків.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно зп.1ч.2ст.284КПК Україникримінальне провадженнязакривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, 18.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, 04.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, у невстановлений час, проте не пізніше 06.08.2020р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, 14.07.2021р.; кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у невстановлений день 2020 року.

У зв`язку з цим, під час судового розгляду обвинувачений та його захисник заявили клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.

При цьому, стаття 49 КК України не передбачає наявність згоди потерпілого як обов`язкової умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд приймає до уваги лише тяжкість вчиненого злочину, строк його вчинення та відсутність підстав для зупинення чи перерви перебігу давності.

Сплив строків давності є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 року (справа № 730/67/16-к) за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Застосовуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, колегія суддів враховує, що ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України закріплений принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, за якими ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зокрема, ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен, хто обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягав звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1ст.172,ст.126-1,ч.1ст.357,ч.1ст.125,ч.1ст.358КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закриттю.

ОСОБА_7 за матеріалами провадження від слідства та суду не ухилявся.

Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , є кримінальними проступками і нетяжким злочином, з днів вчинення інкримінованих органом досудового розслідування дій і до дня розгляду справи пройшло більше трьох років, всі диференційовані строки сплили і не переривались.

Судом першої інстанції також встановлено, що в провадженні Богунського районного суду м.Житомира на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ст.336 КК України, в провадженні Корольовського районного суду м.Житомира на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.272 КК України.

По даним кримінальним провадженням кінцеве рішення по суті пред`явлених обвинувачень у формі обвинувального вироку на день розгляду клопотання судом не прийнято, ОСОБА_7 вважається невинуватим, а принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб органи влади утримувалися від поводження з особою як зі злочинцем доки особу не буде визнано винною у вчиненні злочину рішенням суду, що набрало законної сили, та відповідно до процедури, встановленої законом.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що перебіг строків давності не переривався у зв`язку з вчиненням ОСОБА_7 нових злочинів, оскільки його вина не встановлена вироком суду що набрав законної сили.

Апеляційний суд зважує і на те, що питання щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України вирішується судом невідкладно.

За таких обставин доводи прокурора та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 , про наявність в судах кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_7 за вказаними вище статтями є підставою яка порушує перебіг строків давності, оскільки особа продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Разом з тим, залишаючи без розгляду цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 суд першої інстанції не навів жодних доводів прийнятого судового рішення та не мотивував це належним чином в ухвалі, що дає підстави для скасування судового рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення в частині вирішення цивільного позову не дотримано вимог закону.

Оскільки розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.382 КК України вирішено продовжити в загальному порядку залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 є безпідставним та суперечить вимогам закону.

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407,537 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2024 року, якою звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ст.126-1, ч.1 ст.357, ч.1 ст.125, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності скасувати в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 ..

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: