Рішення

від 22.10.2024 по справі 752/17057/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17057/23

Провадження № 2/752/3117/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особи: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, виконуючий обов`язки голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Востріков Олексій Миколайович, Первинна профспілкова організація контролерів та ревізорів Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ДП «Адміністрація морських портів України» 67 208,99 грн (за вирахуванням визначених законом податків та зборів) середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 визнано незаконним наказ ДП «Адміністрація морських портів України» № 37-к від 17.01.2023 року «Про звільнення», поновлено його на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» із 17.01.2023 року та стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на його користь 347 905, 36 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за вирахуванням визначених законом податків та зборів).

Позивач вказує, що рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 86 976, 43 грн (за вирахуванням визначених законом податків та зборів) піддано негайному виконанню, однак, обов`язок щодо поновлення його на вищевказаній посаді відповідачем виконано лише 15.06.2023 року, що підтверджується наказом від 15.06.2023 року № 276-к, тобто із затримкою на 17 робочих днів.

На підставі викладеного та ст. 236 КЗпП України, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалою від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 95-96).

15.02.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому представник Перейма Д.О. просить у позові відмовити, посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2023 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, та відповідачем виплачено середній заробіток ОСОБА_1 в розмірі 86 976, 43 грн за вказаним рішенням суду, який ДП «Адміністрація морських портів України» не може повернути в силу ст. 1215 ЦК України (а.с. 119-124).

Ухвалою суду від 28.05.2024 року провадження в указаній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 752/2048/23 від 19.05.2023 року (а.с. 214-216).

Ухвалою суду від 19.08.2024 року поновлено провадження у справі (а.с. 242-243).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Третіми особами пояснень на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 позов ОСОБА_1 до ДП «Адміністрація морських портів України», треті особи: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, виконуючий обов`язки голови ДП «Адміністрація морських портів України» Востріков О.М., Первинна профспілкова організація контролерів та ревізорів ДП «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано незаконним наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 17.01.2023 року № 37-к «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» із 17.01.2023 року. Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 347 905,36 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за вирахуванням визначених законом податків та зборів). У решті вимог позову відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 86 976,43 грн (за вирахуванням визначених законом податків та зборів) піддано негайному виконанню. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2023 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 20.03.2024 року постанову Київського апеляційного суду від 14.11.2023 року в справі № 752/2048/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.07.2024 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 залишено без змін.

При цьому, судом з`ясовано, що на момент прийняття вказаного рішення, ухвалою Верховного Суду від 12.09.2024 року (провадження № 61-11332ск24) відкрито касаційне провадження у даній справі. Зупинено виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.05.2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 11.07.2024 року у справі № 752/2048/23, в частині що не підлягає негайному виконанню, до закінчення касаційного провадження.

Також встановлено, що відповідно до наказу ДП «Адміністрація морських портів України» від 15.06.2023 року № 276-к поновлено ОСОБА_1 із 17.01.2023 року на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України».

Вважаючи, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 в частині поновлення його на посаді начальника директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України», не виконано вчасно, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч. 1,7 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно із п. 4 ч. першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, за законодавством України рішення суду про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника виконується негайно.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх обов`язків.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена ст. 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Оскільки, рішення суду справі № 752/2048/23 у частині поновлення ОСОБА_1 із 17.01.2023 року на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України», підлягало негайному виконанню, проте виконане відповідачем шляхом видання наказу від 15.06.2023 року № 276-к, тому, суд, дійшов висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ст. 236 КЗпП України, за період з 23.05.2023 року (22.05.2023 року отримано відповідачем рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 в електронному кабінеті ЄСІТС) до 14.06.2023 року, в заявленому позивачем розмірі - 67 208,99 грн.

Період затримки виконання рішення суду та правильність розрахунку суми, яка підлягає стягненню за час затримки виконання рішення суду, стороною відповідача не оспорюється.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особи: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, виконуючий обов`язки голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Востріков Олексій Миколайович, Первинна профспілкова організація контролерів та ревізорів Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 67 208,99 грн (шістдесят сім тисяч двісті вісім гривень 99 копійок) (за вирахуванням визначених законом податків та зборів) середнього заробітку за час затримки виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року в справі № 752/2048/23 про поновлення на роботі.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок).

Відомості щодо сторін у справі:

позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», код ЄДРПОУ 38727770, місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко