Постанова

від 21.10.2024 по справі 910/19971/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19971/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Яковлєва М.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про ухвалення додаткового рішення у справі

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2024

у справі № 910/19971/23(суддя - Мандриченкао О.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех"

про стягнення 10 551, 06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18.07.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідачем зазначено, що він очікує понести витрати у зв`язку із розглядом справи у розмірі 20 000, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі № 910/19971/23 залишено без змін. Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг".

14.10.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 055, 11 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу)(складу суду) від 14.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 14.10.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" про ухвалення додаткового рішення у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 910/19971/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі № 904/1907/15).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України, заявник надав копію договору про надання правової допомоги від 24.10.2023, копію додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 24.20.2023 та копію акта наданих послуг від 13.10.2024.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору про надання правничої допомоги від 24.10.2023 за надання адвокатом послуг з правової допомоги клієнту, останній зобов`язується сплатити адвокату вартість послуг (гонорар) та компенсувати понесені витрати,що були попередньо погоджені. Вартість послуг (гонорар) формується на підставі тарифів, що визначені сторонами в додатку №1 до даного договору та фіксуються сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), з урахуванням тарифів та обсягі фактично наданих послуг.

Як вбачається з акта наданих послуг від 13.10.2024, адвокат Бутко Д.Г надав, а клієнт прийняв адвокатські послуги вартістю 10 000, 00 грн у вигляді: - складання процесуальних документів (відзив) від 18.11.2022 по справі № 927/972/22 (8 годин).

Як вбачається з акта №7 від 28.02.2023, адвокат Шевцов П. В. надав, а клієнт прийняв адвокатські послуги вартістю 10 000, 00 грн у вигляді: - правового аналізу справи з урахуванням практики та визначення стратегії на суму 2 000, 00 грн, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу на суму 3 800, 00 грн, складання та подання заперечення на клопотання про проведення експертизи на суму 3 000, 00 грн та усної консультації на суму 1 200, 00 грн. Додатково сторони підтвердили ухвалення рішення на користь клієнта, за що передбачено адвокату гонорар в розмірі 10% відсотків від ціни позову майнового характеру - 1 055, 11 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22).

За результатами розгляду матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що фактично справа розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, ціна позову якої становила 10 551, 06 грн, представником відповідача за час розгляду справи було подано два процесуальних документа, а саме: подання відзиву на апеляційну скаргу від 18.07.2024 та подання заперечення на клопотання про проведення експертизи від 18.07.2024.

Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, враховуючи розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, апеляційний суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 2 000, 00 грн.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/19971/23 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. В іншій частині заяви - відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 32826328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 45, код ЄДРПОУ 39609766) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Політех" - відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи №910/19971/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді К.В. Тарасенко

М.Л. Яковлєв